5. Дисциплінарний проступок

Поняття дисциплінарного проступку надається п. 24 Типових правилвнутрішнього трудового розпорядку 1984 р (Постанова Об утверждении типовых правил внутреннего трудового распорядка для рабочих и служащих предприятий,учреждений, организаций – Держкомпраці і соц питань)

• (. : невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов’язків,що тягне за собою застосування заходів дисциплінарного чи громадського впливу,а також застосування інших заходів передбачених законодавством.

Склад дисциплінарного проступку: 1. Суб’єкт. Деліктоздатний (вік, вольовий момент). Відповідальність завжди має особистий характер. Особливість субєктого складу: дисциплінарна відповідальність є односторонньою, її несе лише працівник. Є загальні і спеціальні суб’єкти.

Дисциплінарна відповідальність є односторонньою і її несе лише працівник.

Спеціальним суб’єктом є окремі категорії працівників які несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до статутів про дисципліну: судді,прокурори, працівники гірничих підприємств, працівники залізничного транспорту…

1. Об’єкт:

• Загальний – дисципліна праці

• Спеціальний – внутрішній трудовий розпорядок

• Безпосередній – окремий елемент внутрішнього трудового розпорядку,який як правило виявляється в обов’язку певного працівника – раціональне використання робочого часу, правильна експлуатація машин (устаткування)…

2. Об’єктивна сторона . Основна ознака це протиправність: відсутність в нормативних актах конкретних складів дисциплінарних правопорушень і прив’язки їх до відповідних санкцій, виключення – прогул. Ст. 147 – види стягнень, санкції – догана і звільнення. Порушення норм,які закріплюють трудові обов’язки працівників,а не відповідності до конкретного проступку складу норми. Два способи: 1. прямо забороняється 2. Передбачає обов’язок суб’єктів невиконання яких розцінюється як дисциплінарний проступок. – більш поширений для ТП.

Стаття 148. Строк для застосування дисциплінарного стягнення

Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

.

Стаття 149. Порядок застосування дисциплінарних стягнень

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Стаття 150. Оскарження дисциплінарного стягнення

Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього Кодексу).

Визначення ступеня важкості проступку в кожному конкретному випадку належить до компетенції посадових осіб, які володіють правом призначення і звільнення від посади керівних працівників. Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вивчено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду (п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. №9);