- •Риси правової системи
- •Структура правової системи
- •Критерії класифікації правових систем
- •Види правових сімей
- •Література
- •Ознаки системи права
- •Предмет і метод правового регулювання
- •Правовий режим як критерій поділу права на галузі
- •Структура системи права
- •Загальна характеристика галузей права
- •Співвідношення системи права і системи законодавства
- •Література
- •Юридична наука, поняття та загальні риси
- •Об'єкт та предмет юридичної науки
- •Методологія юридичної науки
- •Система юридичної науки
- •Функції юридичної науки
- •Юридична дисципліна
- •Система дисциплін юриспруденції
- •Література
- •Основні ознаки т. Д.П
- •Предмет тдп
- •Функції теорії держави і права
- •Методологія тдп Філософські методи
- •Загальнонаукові методи
- •Спеціально-наукові методи
- •Індивідуально-наукові методи
- •Формування загальної теорії держави і права як самостійної науки Наукові дисципліни — попередниці
- •Походження назви
- •Концептуальні напрями
- •Посилання
- •§ 3. Критерії класифікації правових систем
- •§ 4. Місце правової системи України серед правових систем світу
Загальна характеристика галузей права
Найбільш важливим та популярним є поділ системи права на галузі, залежно від предмета і методу правового регулювання.
Конституційне право — це система принципів і норм конституції, які закріплюють основи суспільного і державного ладу, форму правління і державного устрою, механізм здійснення державної влади, правове становище особи.
Цивільне право — система правових норм, які регулюють майнові і особисті немайнові відносини, що укладаються між фізичними та юридичними особами як рівноправними.
Адміністративне право — система правових норм, які регулюють управлінські відносини у сфері здійснення виконавчої влади, розпорядничої діяльності державного апарату, його взаємовідносин з іншими державними та недержавними організаціями і громадянами.
Фінансове право — це галузь публічного права, предметом якого є норми, що регулюють державні фінанси.
Трудове право — це сукупність правових норм, які регулюють відносини між роботодавцем і працівниками.
Сімейне право — це галузь, норми якої регулюють особисті і майнові відносини, що випливають із шлюбу та належності до сім'ї.
Земельне право — це галузь права, що регулює земельні відносини з метою забезпечення раціонального використання земель, створення умов для підвищення їхньої ефективності, охорони прав організацій та громадян як землевласників і землекористувачів.
Екологічне право — це галузь права, яка регулює суспільні відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в інтересах теперішнього і прийдешніх поколінь.
Кримінальне право — система правових норм, які охороняють від злочинних посягань на права і свободи людини і громадянина, конституційний лад, усі види власності тощо, установлюючи міру кримінальної відповідальності за їх вчинення.
Цивільно-процесуальне право — система норм права, яка регулює порядок розгляду і вирішення судом цивільних справ, а також порядок виконання судових рішень.
Кримінально-процесуальне право — це система норм права, яка регулює порядок діяльності правоохоронних органів і судів у зв'язку з розкриттям злочинів, розслідуванням кримінальних справ, їхнім розглядом у суді й винесенням вироку.
Співвідношення системи права і системи законодавства
Система права і система законодавства виступають одними з найважливіших системних категорій в юриспруденції. Вони співвідносяться як зміст і форма. Система права і система законодавства — це тісно взаємопов'язані категорії, що відображають суть права. Між системою права і системою законодавства є відмінності.
Первинний структурний елемент системи права — норма права, системи законодавства — нормативно-правовий припис, тобто юридично обов'язкова, граматично й логічно завершена частина структурного підрозділу нормативно-правового акту (статті, частини статті, абзацу, параграфа, пункту);
Система права є абстрактним поняттям (невидимим), оскільки відбиває внутрішню будову права, а система законодавства є наочно вираженою (видимою), зовнішньою формою системи права.
Система права є сукупністю правових норм, а система законодавства — сукупністю нормативно-правових актів.
Система права ширше системи законодавства, оскільки законодавство охоплює не всі норми права, тобто є формою (джерелом) не всіх норм права, є й інші джерела.
Система права виникає як результат об'єктивно існуючих суспільних відносин, система законодавства, можна сказати,- результат діяльності законодавця.
