5.2.2. Класифікація хвороб пародонта

XVI Пленум Всесоюзного наукового товариства стоматологів, який відбувся 1983 p., прийняв класифікацію хвороб пародонта, яка відповідає вимогам стоматології дитячого віку. Згідно з цією класи­фікацією хвороби тканин пародонта розподіляють на п'ять груп.

1. Гінгівіт — запалення ясен, зумовлене несприятливим впливом загальних і місцевих чинників, перебіг якого не характеризуєть­ся порушенням цілості зубоясенного з'єднання.

Форми: катаральний, гіпертрофічний, виразковий.

Перебіг: гострий, хронічний, загострення.

Поширення: локалізований, генералізований.

Ступінь тяжкості: легкий, середньотяжкий, тяжкий.

2. Пародонтит — запалення пародонта, що характеризується про­гресуючою деструкцією його тканин і кісткової тканини комір­кового відростка.

Перебіг: гострий, хронічний, загострення, абсцес, ремісія.

Поширення: локалізований, генералізований.

Ступінь тяжкості: легкий, середньотяжкий, тяжкий.

3. Пародонтоз — дистрофічне ураження пародонта. Перебіг хронічний, ремісія. Поширення: генералізований. Ступінь тяжкості: легкий, середньотяжкий, тяжкий.

4. Ідіопатичні хвороби з прогресуючим лізисом тканин пародонта (синдром Лефевра—Папійона, гістіоцитози, акантолазія, спад­кова нейтропенія, агаммаглобулінемія, некомпенсований цукро­вий діабет та ін.).

5. Пародонтоми — пухлини і пухлиноподібні хвороби: епуліс,

фіброматоз та ін.

Класифікація за Т.Ф.Виноградовою

1. Гінгівіт – а)гострий, хронічний

б)локалізований. генералізований

в)катаральний, гіпертрофічний, атрофічний, виразковий

г)самостійний чи симптоматичний

2.Десмодонтоз (деструкція зв’язки) также може бути гострим, хронічним, локалізованим і генералізований, але дистрофічним і запально-дистрофічним, самостійно і при синдромі Папійона-Лефевра; V-подібний атрофічний

3.Пародонтит – (запалення+деструкція): а)хронічний

б)локалізований і генералізований

в)дистрофічно-запальний

г)самостійний(тобто з невідомою етіологією) і синдром при ретикулогістоцитозі (хвороба Хенда-Шюллера-Крістчена), монголізмі (хвороба Дауна), циклічний і постійній нейтропенії, гіпофосфатазії, недосконалому остеогенезі, цукровому діабеті, дисгамаглобулінемії тощо. Локалізований – внаслідок місцевого травмування.

4.Пародонтома (новоутворення): а) хронічний процес

б) локалізована чи генералізована

в) епуліс, гіпертрофія, фіброматоз, фіброма, еозінофімна гранульома.

г) неопластичний

Класифікація за О.О.Колесовим

1. Запальний процес

а) хронічний гінгівіт (катаральний, гіпертрофічний, атрофічний) локалізований і генералізований

б) пародонтит (локалізований і генералізований)

2. Дистрофічно-запальний процес або пародонтоліз

3. Неопаластичний процес, локальний та генералізований

5.2.3. Етіологія і патогенез хвороб пародонта у детей

За етіологією чинники хвороб пародонта розподіляють на місцеві і загальні. Цей розподіл є умовним, оскільки етіологічні чинники мо­жуть бути тісно пов'язані між собою та організмом дитини.

У дітей яскраво виражена взаємодія причин та умов їх реалізації. Місцеві або загальні чинники по-різному впливають на недозрілі тка­нини пародонта, тобто малої сили подразники спроможні значно впливати на пародонт, який у дитини перебуває в стані перебудови.

Основні етіологічні чинники хвороб пародонта
Місцеві	Загальні
1. Нашарування на поверхні зубів: зубний наліт, зубна бляшка, зуб­ний камінь 2. Подразнювальні чинники: карі­озні порожнини, неповноцінні пломби і протези 3. Ортодонтичні апарати 4. Порушення оклюзії та аномалії прикусу 5. Порушення носового дихання 6. Аномалії будови і розташування деяких м'яких тканин ротової порожнини 7. Функціональне недовантаження або перевантаження щелепно-лицевої ділянки.	1. Ендокринні порушення 2. Гормональні дисфункції в пубертатний період 3. Порушення обміну речовин, гіповітаміноз (аскорбінової кислоти, токоферолу, біофлаво-ноїдоів, ретинолу, кальциферолів вітамінів групи В) 4. Нервово-трофічні розлади 5. Хвороби шлунка і кишок, печінки 6. Сердцево-судинні хвороби

5.3. Гінгівіт у дітей

Згідно з даними ВООЗ, понад 80% дітей хворіють на гінгівіт. Різні ознаки хвороби пародонта виявляються вже у віці 9—10 років.

У дітей серед хвороб народонта найчастіше спостерігається хро­нічний катаральний гінгівіт (80—85%) та гіпертрофічний. Пародон­тит розвивається у 3—5% дітей і підлітків.

Гінгівіт — це запальне ураження ясен, зумовлене несприятли­вим впливом місцевих і загальних чинників, перебіг якого не супро­воджується порушенням цілості зубоясенного сполучення.