5 Постановка проблеми захисту інформації в комп'ютерних системах від несанкціонованого доступу

5.1 Загальні положення

Інформаційні ресурси держави або суспільства в цілому, а також окремих організацій і фізичних осіб являють собою певну цінність, мають відповідне матеріальне вираження і вимагають захисту від різноманітних за своєю сутністю впливів, які можуть призвести до зниження цінності інформаційних ресурсів. Впливи, які призводять до зниження цінності інформаційних ресурсів, називаються несприятливими. Потенційно можливий несприятливий вплив називається загрозою.

Захист інформації, що обробляється в АС, полягає в створенні і підтримці в дієздатному стані системи заходів, як технічних (інженерних, програмно-апаратних), так і нетехнічних (правових, організаційних), що дозволяють запобігти або ускладнити можливість реалізації загроз, а також знизити потенційні збитки. Іншими словами, захист інформації спрямовано на забезпечення безпеки оброблюваної інформації і АС в цілому, тобто такого стану, який забезпечує збереження заданих властивостей інформації і АС, що її обробляє. Система зазначених заходів, що забезпечує захист інформації в АС, називається комплексною системою захисту інформації.

Істотна частина проблем забезпечення захисту інформації в АС може бути вирішена організаційними заходами. Проте, з розвитком інформаційних технологій спостерігається тенденція зростання потреби застосування технічних заходів і засобів захисту.

Правовою основою забезпечення технічного захисту інформації в Україні є Конституція України, Закони України "Про інформацію", "Про захист інформації в автоматизованих системах", "Про державну таємницю", "Про науково-технічну інформацію", Концепція (основи державної політики) національної безпеки України, Концепція технічного захисту інформації в Україні, інші нормативно-правові акти, а також міжнародні договори України, що стосуються сфери інформаційних відносин.

5.2 Основні напрями захисту

Автоматизована система являє собою організаційно-технічну систему, що об'єднує обчислювальну систему, фізичне середовище, персонал і оброблювану інформацію (малюнок). Прийнято розрізняти два основних напрями ТЗІ в АС — це захист АС і оброблюваної інформації від несанкціонованого доступу і захист інформації від витоку технічними каналами (оптичними, акустичними, захист від витоку каналами побічних електромагнiтних випромінювань і наводів).

Цей документ і комплект НД, що базується на ньому, присвячений питанням організації захисту від НСД і побудови засобів захисту від НСД, що функціонують у складі обчислювальної системи АС. Організаційні і фізичні заходи захисту, включаючи захист від фізичного НСД до компонентів ОС, як і захист від витоку технічними каналами не є предметом розгляду¹. Незважаючи на це, при викладі увага приділяється також і деяким нетехнічним аспектам, але тільки там, де це впливає на оцінку технічної захищеності.

З точки зору методологiї в проблемі захисту інформації від НСД слід виділити два напрями:

- забезпечення і оцінка захищеності інформації в АС, що функціонують;

- реалізація та оцінка засобів захисту, що входять до складу компонентів, з яких будується обчислювальна система АС (програмних продуктів, засобів обчислювальної техніки і т. ін.), поза конкретним середовищем експлуатації.

Кінцевою метою всіх заходів щодо захисту інформації, які реалізуються, є забезпечення безпеки інформації під час її обробки в АС. Захист інформації повинен забезпечуватись на всіх стадіях життєвого циклу АС, на всіх технологічних етапах обробки інформації і в усіх режимах функціонування. Життєвий цикл АС включає розробку, впровадження, експлуатацію та виведення з експлуатації.

¹Порядок захисту від ПЕВМН регламентується окремим комплектом нормативних документів.

У випадку, якщо в АС планується обробка інформації, порядок обробки і захисту якої регламентується законами України або іншими нормативно-правовими актами (наприклад, інформація, що становить державну таємницю), то для обробки такої інформації в цій АС необхідно мати дозвіл відповідного уповноваженого державного органу. Підставою для видачі такого дозволу є висновок експертизи АС, тобто перевірки відповідності реалізованої КСЗІ встановленим нормам.

Якщо порядок обробки і захисту інформації не регламентується законодавством, експертиза може виконуватись в необов'язковому порядку за поданням замовника (власника АС або інформації).

В процесі експертизи оцінюється КСЗІ АС в цілому. В тому числі виконується і оцінка реалізованих в ОС АС засобів захисту. Засоби захисту від НСД, реалізовані в обчислювальній системі, слід розглядати як підсистему захисту від НСД у складі КСЗІ. Характеристики фізичного середовища, персоналу, оброблюваної інформації, організаційної підсистеми істотно впливають на вимоги до функцій захисту, що реалізуються ОС.

Обчислювальна система автоматизованої системи являє собою сукупність апаратних засобів, програмних засобів (в тому числі програм ПЗП), призначених для обробки інформації. Кожний з компонентів ОС може розроблятись і надходити на ринок як незалежний продукт. Кожний з цих компонентів може реалізовувати певні функції захисту інформації, оцінка яких може виконуватись незалежно від процесу експертизи АС і має характер сертифікації. За підсумками сертифікації видається сертифікат відповідності реалізованих засобів захисту певним вимогам (критеріям). Наявність сертифіката на обчислювальну систему АС або її окремі компоненти може полегшити процес експертизи АС.

Як в процесі експертизи, так і сертифікації оцінка реалізованих функцій захисту інформації виконується відповідно до встановлених критеріїв. Ці критерії встановлюються НД ТЗІ 2.5-004-99 "Критерії оцінки захищеності інформації в комп'ютерних системах від несанкціонованого доступу" (далі — Критерії). З метою уніфікації критеріїв і забезпечення можливості їх застосування як в процесі експертизи АС (тобто оцінки функцій захисту інформації, реалізованих ОС автоматизованої системи, що реально функціонують), так і в процесі сертифікації програмно-апаратних засобів поза конкретним середовищем експлуатації, обидві ці категорії об'єднуються поняттям комп'ютерна система. Під КС слід розуміти представлену для оцінки сукупність програмно-апаратних засобів².

Як КС можуть виступати: ЕОМ загального призначення або персональна ЕОМ; операційна система; прикладна або інструментальна програма (пакет програм); КЗЗ, що окремо поставляється, або підсистема захисту від НСД, наприклад, мережа, яка являє собою надбудову над ОС; локальна обчислювальна мережа, як сукупність апаратних засобів, ПЗ, що реалізує протоколи взаємодій, мережевої операційної системи і т. ін., ОС автоматизованої системи, яка реально функціонує, в найбільш загальному випадку – сама АС або її частина.

Як і в НД ТЗІ 2.5-004-99, далі використовується термін КС. Якщо необхідно підкреслити певні специфічні моменти, безпосередньо зазначається, стосується викладене АС (обчислювальної системи АС) чи сукупності програмно-апаратних засобів, що окремо постачаються, які розглядаються поза конкретним оточенням.

Можлива ситуація, коли для побудови певної КС використовуються компоненти, кожний або деякі з них мають сертифікат, що підтверджує, що ці компоненти реалізують певні функції захисту інформації. Це, однак, не означає, що КС, яка складається з таких компонентів, буде реалізовувати всі ці функції. Для гарантії останнього має бути виконано проектування КС з метою iнтеграцiї засобів захисту, що надаються кожним компонентом, в єдиний комплекс засобів захисту. Таким чином, наявність сертифіката слід розглядати як потенційну можливість КС реалізовувати певні функції захисту оброблюваної інформації від певних загроз.

²Термiн "комп'ютерна система" аналогічний таким термінам: "computer system", що використовується в "Оранжевій книзі"; "computer product" — у Канадских Критеріях; "target of evaluation" (TОЕ) — в Європейських Критеріях