6.4 Визначення несанкціонованого доступу

Під НСД слід розуміти доступ до інформації з використанням засобів, включених до складу КС, що порушує встановлені ПРД. Несанкціонований доступ може здійснюватись як з використанням штатних засобів, тобто сукупності програмно-апаратного забезпечення, включеного до складу КС розробником під час розробки або системним адміністратором в процесі експлуатації, що входять у затверджену конфігурацію КС, так і з використанням програмно-апаратних засобів, включених до складу КС зловмисником.

До основних способів НСД відносяться:

- безпосереднє звертання до об'єктів з метою одержання певного виду доступу;

- створення програмно-апаратних засобів, що виконують звертання до об'єктів в обхід засобів захисту;

- модифікація засобів захисту, що дозволяє здійснити НСД;

- впровадження в КС програмних або апаратних механізмів, що порушують структуру і функції КС і дозволяють здійснити НСД.

Під захистом від НСД, звичайно, слід розуміти діяльність, спрямовану на забезпечення додержання ПРД шляхом створення і підтримки в дієздатному стані системи заходів із захисту інформації. Поняття (термін) захист від НСД є сталим і тому використовується в цьому НД і документах, що на ньому базуються. Проте зміст даного поняття дещо вужчий, ніж коло питань, що розглядаються. Так, політика безпеки КС може містити вимоги щодо забезпечення доступності інформації, які, наприклад, регламентують, що КС має бути стійка до відмов окремих компонентів. Цю вимогу не можна віднести до ПРД, проте її реалізація здійснюється засобами, що входять до складу КЗЗ. Тому система НД щодо захисту інформації в КС від НСД охоплює коло питань, пов'язаних з створенням і підтримкою в дієздатному стані системи заходів, що спрямовані на забезпечення додержання вимог політики безпеки інформації під час її обробки в КС.

6.5 Модель порушника

Як порушник розглядається особа, яка може одержати доступ до роботи з включеними до складу КС засобами. Порушники класифікуються за рівнем можливостей, що надаються їм штатними засобами КС. Виділяються чотири рівні цих можливостей. Класифікація є ієрархічною, тобто кожний наступний рівень включає в себе функціональні можливості попереднього:

- перший рівень визначає найнижчий рівень можливостей проведення діалогу з КС — можливість запуску фіксованого набору завдань (програм), що реалізують заздалегідь передбачені функції обробки інформації;

- другий рівень визначається можливістю створення і запуску власних програм з новими функціями обробки інформації;

- третій рівень визначається можливістю управління функціонуванням КС, тобто впливом на базове програмне забезпечення системи і на склад і конфігурацію її устаткування;

- четвертий рівень визначається всім обсягом можливостей осіб, що здійснюють проектування, реалізацію і ремонт апаратних компонентів КС, аж до включення до складу КС власних засобів з новими функціями обробки інформації.

Припускається, що в своєму рівні порушник — це фахівець вищої кваліфікації, який має повну інформацію про КС і КЗЗ.

Така класифікація порушників є корисною для використання в процесі оцінки ризиків, аналізу вразливості системи, ефективності існуючих і планових заходів захисту.