- •Запоріжжя
- •Практичне заняття № 1. Тема. Визначення самооцінки, її змісту та характеру.
- •Хід заняття.
- •Дослідження загальної самооцінки за процедурою тестування (опитувальник г.М. Казанцевої)
- •Соціальна зацікавленість
- •Ідентифікація
- •Егоцентричність
- •Тест «автопортрет»
- •Тест «рівень самооцінки»
- •Тест «дізнайся про себе»
- •Тест «сила характеру»
- •Практичне заняття № 2 Тема: визначення індивідуальних особливостей уваги.
- •Хід заняття
- •Методика «Обсяг уваги»
- •Методика «Визначення концентрації уваги»
- •Методика «Таблиці Шульте»
- •Дослідження вибірковості уваги
- •Дослідження ступеня виснажливості уваги
- •Дослідження розподілу уваги
- •Дослідження обсягу уваги
- •Дослідження стійкості уваги
- •Дослідження переключення уваги
- •Практичне заняття №3 Вивчення індивідуальних особливостей пам'яті
- •Хід заняття
- •«Мимовільне запам’ятовування»
- •«Дослідження обсягу словесно-логічної пам’яті»
- •Методика дослідження обсягу короткотривалої пам’яті
- •«Дослідження обсягу короткотривалої оперативної пам'яті»
- •4.Знайомство із розвивальними вправами та завданнями для розвитку пам’яті.
- •5. Підсумок заняття.
- •Практичне заняття №4 Дослідження особливостей мислительних процесів
- •Хід заняття.
- •Дослідження «Мисленнєвих операцій».
- •Дослідження «Пошуку закономірностей числового ряду»
- •Ключ для опрацювання:
- •Дослідження «Ригідності мислення».
- •Дослідження «Ригідності мислення».
- •Дослідження «Самостійності мислення».
- •Дослідження «Швидкості протікання мислитель них процесів».
- •Дослідження «Труднощів у визначенні понять».
- •Дослідження «Порівняння понять».
- •Дослідження «Гнучкості мислення».
- •Практичне заняття №5. Тема: Визначення індивідуальних особливостей уяви.
- •Хід заняття
- •Дослідження індивідуальних особливостей уяви.
- •Методика «Вигадати розповідь»
- •Дослідження творчої літературної уяви.
- •Дослідження творчої художньої уяви.
- •Тест «Просторова уява»
- •Вправа 2. «Угадай, хто я».
- •Вправа 3. «Лісові характери».
- •Вправа 4. «Життя шафи».
- •Вправа 5. «Шиємо для наших друзів».
- •Вправа 6. «Незвичайні тварини».
- •Практичне заняття №6. Визначення типу темпераменту та його особливостей.
- •Хід заняття
- •Текст опитувальника ері:
- •Емоційна нестабільність (нейротизм)
- •Сангвіністичний
- •Холеричний
- •Флегматичний
- •Визначення типу темпераменту учня початкової школи
- •Практичне заняття №7 Визначення індивідуальних рис характеру.
- •Хід заняття
- •Методика «Ваш характер»
- •Тест «Група крові і ваш характер»
- •Тест «Обери свій колір»
- •Тест «Дізнайся про себе»
- •Тест «Сила характеру»
- •Практичне заняття №8. Визначення наявності здібностей та інтересів до різних сфер діяльності.
- •Хід заняття
- •Методики дослідження здібностей Методика виявлення «Комунікативних і організаторських здібностей» (коз-2)
- •Запитання:
- •Тест на перевірку кмітливості
- •Абвгдежзикл мнопрст
- •Тест «здібності учня»
- •Методика виявлення готовності до шкільного навчання
- •Рівні орієнтації у довкіллі
- •Перевірка здатності до розуміння граматичної конструкції.
- •Виконання словесних указівок.
- •Перевірка рівня розвитку фонематичного слуху.
- •Тест для перевірки розвитку словника.
- •Зміна іменників за числами.
- •Розповідь за картинками.
- •Збирання розрізаних картинок.
- •Зображення людини.
- •Рівні розвитку уяви
Практичне заняття №3 Вивчення індивідуальних особливостей пам'яті
Мета: Ознайомити студентів із методиками дослідження індивідуальних особливостей пам’яті, вчити використовувати їх в практичній діяльності.
Обладнання: методики дослідження особливостей пам’яті.
Хід заняття
І. Оголошення мети і завдань заняття.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Дати відповідь на питання:
Значення пам’яті в житті людини.
Які основні види пам'яті?
Перерахуйте процеси пам'яті.
Які індивідуальні властивості пам'яті?
ІІІ. Дослідження індивідуальних властивостей пам’яті.
Дослід № 1
Мета роботи. Визначення типу пам’яті.
Обладнання. Набір карток.
Методика проведення. Дослід складається з трьох етапів (А,Б,В).
А. Експериментатор зачитує 10 слів: літак, лампа, яблуко, олівець, гроза, качка,
Млин, папуга, листок, обруч. Піддослідні уважно слухають, запам’ятовують, після чого повинні записати слова які кожен запам’ятав, в будь-якому порядку.
Б. Експериментатор демонструє через кожні 5 секунд 10 карток, на чітко написані слова: чайник, ніж, метелик, свічка, тачка, колода, журнал, малина, хомут, дошка.
Після цього піддослідні записують ці слова в будь-якому порядку.
В. Експериментатор зачитує, а піддослідні пошепки слідом за ним повторюють, «записують» у по вітрі, а після досліду – в зошит слова: пароплав, собака, парта, чоботи, наука, калач, гай, гриб, жарт, жовнір. Після того як всі три серії досліду проведені, експериментатор читає слова кожної серії, а піддослідні відмічають у себе в зошитах знаком слова, які були правильно ним відтворені. Підраховують результати по кожній серії слів, порівнюють їх та визначають на цій основі тип пам’яті, який переважає у кожного з піддослідних. Цей експеримент слід використати під час педагогічної практики при вивченні учня з метою складання психолого-педагогічної характеристики.
Дослід № 2
Мета роботи. Роль осмислення сприймання в запам’ятовуванні.
Обладнання. Таблиці слів.
Методика проведення. Експериментатор читає з невеликими паузами між окремими парами першу серію слів:
1. лист – зелений 9. Вікно – двері
2. ніж – різати 10. Сокира – рубати
3. курка – яйце 11. Камінь – тепло
4. сонце – місяць 12. Пошта – лист
5. теорія – практика 13. Дим – пожежа
6. блискавка – грім 14. Каса – гроші
7. тонкий – товстий 15. Риба – вода
8. книга – читати
Потім читаємо перше слово кожної пари. Піддослідні записують в своїх зошитах друге слово відповідної пари. Після цього для перевірки експериментатор знову зачитує всю серію повністю.
Так само експериментатор читає другу серію, де пари слів не мають ніякого логічного зв’язку.
яблуко – небо 9. Залізо – волосся
буквар – кисіль 10.перо – вода
очі – вилка 11.цукор – капелюх
годинник – озеро 12.лялька – стеля
аудиторія – ластівка 13.жук – крісло
поле – театр 14.лист – рак
роман – туман 15.папір – кістка
фабрика – корінь
результат записується у таблицю.
Об’єм смислової пам’яті |
Об’єм механічної пам’яті |
||||
Кількість першого ряду (А1) |
Кількість слів, запам’ятали (В2) |
Коефіцієнт смислової пам’яті С1=В1/А1*100 |
Кількість другого поряду (А2) |
Кількість слів, що запам’ятали (В2) |
Коефіцієнт смислової пам’яті С2=В2/А2*100 |
|
|
|
|
|
|
Студенти порівнюють коефіцієнти смислової та механічної пам’яті, роблять висновок про те, що осмислення матеріалу значно полегшує його запам’ятування.
Дослід № 3
Мета роботи. Дослідження об’єму та точності пам’яті.
Обладнання. Набір карток – малюнків.
Методика проведення. Дослід проводиться індивідуально. Експериментатор пропонує кожному з піддослідних запам’ятати в певній послідовності 12 карток. Після цього він зміщує ці картки з 30 подібними. Піддослідний вибирає з них ті, що він запам’ятав, та розкладає їх у тій же послідовності.
Кількість правильно знайдених карток свідчить про об’єм пам’яті, а порядок розміщення – про точність пам’яті.
Дослід №4.
