- •Екзаменаційні питання з охорони праці до державного екзамену Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
- •1. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном.
- •2. Конституційні засади охорони праці в Україні.
- •3. Законодавство України про охорону праці. Закон України «Про охорону праці».
- •4. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
- •5. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів.
- •6. Обов'язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
- •7. Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про охорону праці.
- •8. Стандарти в галузі охорони праці.
- •9. Система державного управління охороною праці в Україні.
- •10. Служба охорони праці підприємства.
- •11. Структура, основні функції і завдання управління охороною праці в організації.
- •12. Комісія з питань охорони праці підприємства. Основні завдання та права комісії.
- •13. Регулювання питань охорони праці у колективному договорі.
- •14. Принципи організації та види навчання з питань охорони праці. Інструктажі з питань охорони праці.
- •15. Виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру.
- •17. Контроль за станом повітряного середовища на виробництві. Заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони.
- •18. Санітарно-гігієнічні умови праці: Повітря робочої зони.
- •19. Санітарно-гігієнічні умови праці: Освітлення виробничих приміщень.
- •20. Санітарно-гігієнічні умови праці: Шум, ультразвук та інфразвук.
- •21. Санітарно-гігієнічні умови праці: Електромагнітні поля та випромінювання радіочастотного діапазону.
- •22. Санітарно-гігієнічні вимоги до планування і розміщення виробничих і допоміжних приміщень.
- •23. Основи виробничої безпеки: Основи пожежної профілактики на виробничих об'єктах.
- •24. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об'єкти економіки.
- •25. Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки. Рівні виробничих аварій в залежності від їхнього масштабу
- •26. Техногенні небезпеки та їхні наслідки
- •27. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики.
- •28. Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров'я людини
- •29. Психосоціальні наслідки впливу факторів надзвичайних ситуацій.
- •30. Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій
29. Психосоціальні наслідки впливу факторів надзвичайних ситуацій.
Психологічні аспекти переживання травматичного стресу і його наслідки вивчаються, як правило, в контексті загальних проблем діяльності людини в екстремальних умовах, досліджень адаптаційних можливостей людини і його стрес-толерантності.
Під психологічною травмою розуміють звичайно відносно короткочасне потужне стресовий вплив зовнішньої сили на індивіда, або його тривале перебування в екстремальних умовах. Її відрізняють наступні характеристики:
причина завжди знаходиться поза індивіда, у зовнішніх обставин;
вплив супроводжується переживанням інтенсивного страху, навіть жаху;
обставини порушують звичний життєвий стереотип, містять реальну загрозу самій життю або здоров'ю;
індивід може відчувати власну безпорадність перед обличчям зовнішніх обставин.
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) це крайня реакція на сильний, що загрожує життю стрессор. Ця подія може бути пов'язано як з автокатастрофою, згвалтуванням, вбивством або навіть військовими діями.
Гострий стресовий розлад це реакція на ті стресори, які беруть участь в ПТСР, але триває всього один місяць і включає в себе, щонайменше, три діссоціатівних симптоми.
Генералізований тривожний розлад, або "вільно плаваюча тривога", має у своєму анамнезі неконтрольовані, надмірні побоювання, неспокій і тривогу; в певний момент життя воно розвивається у 5% населення. Встановити джерело цих тривог досить важко, і вони можуть призводити до панічних атак, при яких індивід не в змозі уникнути конкретних ситуацій або об'єктів, оскільки страх генералізується на більшість ситуацій.
30. Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій
За критеріями суб'єкти господарської діяльності незалежно від форми власності розподіляються за високим, середнім та незначним ступенем ризику для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища.
До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб'єкти, у яких на праві власності, володіння чи користування перебувають:
1) об'єкти підвищеної небезпеки, потенційно небезпечні об'єкти і такі, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави;
2) об'єкти виробництва, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізації отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів;
3) бази, склади, арсенали боєприпасів та військового озброєння;
4) об'єкти утилізації боєприпасів, небезпечних речовин та матеріалів;
5) радіаційно небезпечні об'єкти (крім атомних електростанцій), підприємства з виготовлення і переробки відпрацьованого ядерного палива, підприємства із захоронення радіоактивних відходів, науково-дослідні та проектні організації, що працюють з ядерними реакторами;
6) об'єкти, що підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами;
7) об'єкти з масовим перебуванням людей, стадіони, ринки, рекреаційні зони, місця відпочинку населення (турбази, водні об'єкти тощо);
8) захисні споруди цивільного захисту (цивільної оборони).
До суб'єктів господарювання з середнім ступенем ризику належать суб'єкти, у яких на праві власності, володіння чи користування перебувають:
1) об'єкти, що за прогнозами можуть опинитися у зоні можливого ураження у разі виникнення надзвичайної ситуації на об'єкті підвищеної небезпеки та потенційно небезпечному об'єкті;
2) об'єкти, розташовані на територіях з небезпечними гідрологічними та геологічними процесами;
3) об'єкти, розташовані на територіях, що за прогнозами можуть опинитися у зоні можливого затоплення у разі прориву або руйнування гідроспоруди;
4) об'єкти інфраструктури життєзабезпечення населення та населених пунктів;
5) будівлі та споруди з покрівлею площею понад 1000 кв. метрів, виготовленою з використанням арочних конструкцій;
6) навчальні та дошкільні заклади, домоуправління, інші суб'єкти господарювання, що згідно з нормативно-правовими актами проводять навчання населення діям у надзвичайній ситуації;
7) проектні та експертні, інші організації, діяльність яких пов'язана із забезпеченням техногенної безпеки у сфері цивільного захисту.
До суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику належать суб'єкти, що не віднесені до суб'єктів господарювання з високим та середнім ступенем ризику.
