19. Санітарно-гігієнічні умови праці: Освітлення виробничих приміщень.

Освітлення — один з найважливіших факторів, який значною мірою впливає на продуктивність праці, рівень травматизму і професійних захворювань.

Згідно зі статистичними даними, до 5% травм можна пояснити недостатнім або нераціональним освітленням, а у 20% воно сприяло виникненню травм.

Гігієнічні вимоги до виробничого освітлення:

• рівень освітленості повинен відповідати характерові зорової роботи і встановленим нормам;

• забезпечувати достатню рівномірність та постійність рівня освітленості;

• не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней;

• спектральний склад світла штучних джерел повинен бути наближеним до природного;

• освітлення не повинно чинити засліплюючої дії і створювати відблиски на робочих поверхнях;

• повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним.

Види виробничого освітлення:

Природне — створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу.

Штучне — створюється електричними джерелами світла.

Суміщене — при недостатньому за нормами природного освітлення доповнюється штучним.

Природне освітлення поділяється: на бокове, верхнє, комбіноване.

Для створення оптимальних умов зорової роботи слід враховувати не лише кількість та якість освітлення, а й кольорове оточення. Так, при світлому пофарбуванні інтер'єру завдяки збільшенню кількості відбитого світла рівень освітленості підвищується на 20—40% (при тій же потужності джерел світла), різкість тіней зменшується, покращується рівномірність освітлення.

При надмірній яскравості джерел світла та оточуючих предметів може відбутись засліплення працівника. Нерівномірність освітлення та неоднакова яскравість оточуючих предметів призводять до частої переадаптацїї очей під час виконання роботи і, як наслідок цього — до швидкого стомлення органів зору. Тому поверхні, що добре освітлюються і знаходяться в полі зору, краще фарбувати в кольори середньої світлості, Коефіцієнт відбивання яких знаходиться в межах 0,3—0,6, і, бажано, щоб вони мали матову або напівматову поверхню.

20. Санітарно-гігієнічні умови праці: Шум, ультразвук та інфразвук.

Шум – будь-який небажаний звук, який несприятливо впливає на здоров'я і працездатність людини та заважає сприйняттю корисного сигналу.

Виробничим шумом називається шум на робочих місцях, на дільницях або на територіях підприємств, котрий виникає під час виробничого процесу.

Ультразвук та інфразвук людина не відчуває.

Звук – це пружні коливання повітряного середовища від 20 до 20000 Гц. Інфразвук – менше 20 Гц, ультразвук – більше ніж 20000 Гц.

Негативний вплив шуму нa продуктивність праці та здоров'я людини загальновідомий. Під час роботи в умовах шуму продуктивність ручної праці може знизитися до 60%, а кількість помилок, що трапляються при розрахунках, зростає більше ніж на 50%. При тривалій роботі в умовах шуму перш за все уражається:

· нервова система;

· серцево-судинна система;

· органи травлення;

· зменшується виділення шлункового соку, що сприяє захворювання гастритом.

Вплив шуму на організм людини індивідуальний. У деяких людей погіршення слуху настає через декілька місяців, а у інших воно не настає через декілька років роботи в шумі. Встановлено, що для 30% людей шум є причиною передчасного старіння.

Шкідливий вплив інфразвуку на організм людини:

1) вплив на вестибулярний апарат;

2) зниження уваги та працездатності;

3) запаморочення;

4) з'являється почуття страху;

5) коливання певної частоти можуть призвести до розриву тканини.

Шкідливий вплив ультразвуку на організм людини:

1) функціональне порушення нервової системи;

2) головний біль;

3) зміни кров'яного тиску, властивостей крові;

4) підвищення втомленості;

5) втрата слухової чутливості.