- •Поняття цивільного права. Предмет, метод, функції, принципи цп
- •2. Цивільні правовідносини: поняття , елементи, види
- •3. Поняття та види юр. Фактів.
- •4. Поняття, види учасників цв. Ц. Правосубєктність Фіз осіб.
- •5. Поняття та елементи дієздатності фо.
- •6. Підстави, порядок, правові наслідки визняння особи обмежено дієздатною.
- •7. Підстави, порядок, правові наслідки визняння особи недієздатною
- •8. Підстави, порядок, правові наслідки визняння особи безвісно відсутньою.
- •9. Оголошення фізичної особи померлою
- •10. Поняття і ознаки, види юридичної особи
- •11. Порядок виникнення юридичних осіб
- •12. Порядок припинення юридичних осіб
- •13. Поняття та класифікація об'єктів цивільних прав.
- •14. Поняття і ознаки правочину
- •15. Форми правочинів
- •16. Недійсність правочинів
- •Правові наслідки недійсності правочину
- •17. 18. Поняття, види представництва. Довір-ть
- •19. Речові Права
- •20. Право власності. Види.
- •Класифікації права власності
- •21. Набуття Пр.Власності
- •22.Припинення п.Вл-ті
- •23. Приватна Власність
- •24. Спільна власність
- •25. Способи захисту пр.Власності
- •26.Речові права на чуже майно.
- •27. Цивільно-правові договори
- •29. Зміст цп договору.
- •30. Порядок укл. Цп договорів
2. Цивільні правовідносини: поняття , елементи, види
Серед різноманітних зв'язків, що виникають у суспільстві, існують відносини, поведінка учасників яких регулюється нормами цивільного права. У результаті такої урегульованості ці відносини набувають особливих властивостей і стають цивільними правовідносинами. Отже, цивільне правовідношення - це особисте немайнове або майнове відношення, врегульоване нормами цивільного права, що виникає між автономними і рівноправними суб'єктами, які наділені суб'єктивними цивільними правами та суб'єктивними цивільними обов'язками.
Цивільне правовідношення - це складне соціально-правове явище, яке має свою внутрішню структуру. Зазвичай структура правовідношення визначається як сукупність кількох складових - елементів правовідношення: 1)учасники або суб'єкти правовідносин, тобто особи, які беруть участь у правовідношенні; 2) об'єкти правовідносин - немайнове або майнове благо, стосовно якого виникає певний зв'язок між суб'єктами правовідношення; 3) зміст правовідносин, що становлять суб'єктивні цивільні права та суб'єктивні цивільні обов'язки їх учасників.
Суб'єктами або учасниками цивільних правовідносин відповідно до ст. 2 ЦК є фізичні та юридичні особи, держава Україна, АРК, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права. За загальним правилом у цивільних правовідносинах беруть участь дві сторони - управомочена (активна) сторона і зобов'язана (пасивна) сторона. Управомочена сторона має певні права, в той час як зобов'язана виступає носієм відповідних обов'язків. Наприклад, за договором позики позикодавець має право вимагати від боржника повернення боргу, а боржник зобов'язаний борг повернути.
Одним із необхідних елементів цивільних правовідносин є їх об'єкт. Всі цивільні правовідносини складаються з приводу певного майнового чи немайнового блага. Майновими об'єктами цивільних правовідносин є речі, гроші, цінні папери, а також майнові права. Об'єктами виступають також результати деяких видів діяльності людини-робіт та послуг. Серед немайнових об'єктів цивільних правовідносин розрізняють: а) результати інтелектуальної, творчої діяльності людини або об'єкти права інтелектуальної власності (твори науки, літератури, мистецтва, відкриття, винаходи тощо); б) інформацію; в) особисті немайнові блага (честь, гідність, ділову репутацію, ім'я, зображення, приватне життя тощо).
Цивільні правовідносини мають юридичний та фактичний зміст. Якщо фактичний зміст правовідносин становлять вольові дії (взаємодія) їх учасників, то юридичний зміст - суб'єктивні права та обов'язки учасників. Суб'єктивне цивільне право - це вид і міра можливої, до шаленої поведінки учасника цивільних правовідносин. Суб'єктивний цивільний обов'язок - це вид і міра належної поведінки зобов'язаного учасника цивільного правовідношення.
Види цивільних відносин.
1. Залежно від особливостей суб'єктного складу виокремлюють абсолютні та відносні правовідносини.
2. Залежно від характеру вимог, що належать управомоченій особі, виділяють речові та зобов'язальні правовідносини.
3. Залежно від об'єкта правовідносини класифікуються на особисті немайнові та майнові.
4. За функціональним призначенням виокремлюють регулятивні й охоронні правовідносини.
5. Залежно від часу їх дії цивільні правовідносини можуть бути довгостроковими та короткостроковими.
