2.4. Експериментальна перевірка розробленої методики

Дуже важливо, щоб вчитель систематично одержував об'єктивну інформацію про хід навчально-пізнавальної діяльності учнів. Таку інформацію він може одержати, лише здійснюючи контроль та діагностування процесу навчання.

Діагностика освітньої діяльності учнів включає: контроль, перевірку, облік, оцінювання, накопичення статистичних даних та їх аналіз, виявлення динаміки освітніх змін і особистісних здобутків учнів, уточнення освітніх програм, коригування процесу навчання, прогнозування подальшого розвитку діяльності.

За допомогою контролю вчитель може виявити, встановити і оцінити реальний рівень знань учнів, тобто визначити об'єм та якість засвоєння навчального матеріалу, прогалин в знаннях і відповідно одразу їх усувати, вносити корективи в процес навчання та вдосконалювати його зміст, методи, засоби та форми організації. При цьому оцінювання має ґрунтуватись на позитивному принципі, що визначає рівень засвоєння знань [29].

Експериментальна перевірка розробленої методики проводилась в Кам’янець-Подільській ЗОШ №15. За експериментальну групу було взято 11-А клас (вчитель Чижевська О. М.). Середній бал успішності в даному класі за минулий навчальний рік становив 5,9 бала. За контрольну групу було взято учнів 11-Б класу (вчитель Колодій В. М.). Середній бал успішності в цьому класі складав 6 балів.

Наведемо результати контрольної робіти по даній темі в експериментальній та контрольній групах.

Учні цих класів отримали такі оцінки:

Таблиця 2.8.

Контрольна робота № 1

Бали	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
А	0	1	1	1	3	2	7	6	2	2	1	0
Б	0	0	1	0	2	1	4	4	7	3	4	0

А – кількість учнів, що одержали відповідні бали (в контрольному класі); Б – в експериментальному класі.

Контрольна робота № 1

Мал. 2.5.

Із графіка ми бачимо, що діти експериментальної групи контрольну роботу написали дещо краще. Для того, щоб з'ясувати процес формування та закріплення математичних знань, обґрунтуємо дослідження формулами. Для цього визначимо коефіцієнт кореляції. Чим більше він наближається до одиниці, тим більша ефективність розробленої методики. В протилежному випадку коефіцієнт кореляції буде близьким або рівним нулю.

,

де – сума квадратів відхилень ,

– сума квадратів відхилень ,

– сума скоректованих добутків ,

де – кількість учнів.

Таблиця 2.9.

Кількість учнів	Загальна кількість балів		Допоміжні розрахунки
	В контрольному класі	В експериментальному класі
N	26	26		5357	5948	8758

1. Знаходимо суму квадратів відхилень

2. Суму скоректованих добутків

3. Коефецієнт .

Бачимо, що одержані коефецієнти кореляції близькі до 1. Це свідчить про існування тісного зв’язку між застосованою методикою і досягнення учнями відповідного рівня знань. Тому можна говорити про доцільність впровадження даної методики в навчальний процес. Її використання в шкільній практиці забезпечить засвоєння учнями навчального матеріалу, сприятиме розвитку в учнів стійкого інтересу до вивчення математики.

Висновок

При вивченні початків теорії ймовірностей і вступу до статистики, як і при вивченні будь-якої змістової лінії алгебри і початків аналізу, найбільші труднощі викликає використання теорії для розв’язання практичних і прикладних задач.

У ході експерименту була здійснена перевірка ефективності запропонованої методики навчання початкам теорії ймовірностей і вступу до статистики.

Розділ ІІІ. Охорона праці

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності [2].

Вагомий вплив на працездатність і здоров’я користувачів комп’ютерів робить виробниче середовище, яке у виробничих приміщення (офісах), в основному, визначається мікрокліматом, освітленням, наявністю шкідливих речовин у повітрі, рівнем шуму та випромінюванням.

Під виробничим приміщенням розуміють замкнутий простір в спеціально призначених будівлях і спорудах, в яких постійно (по змінах) або періодично (протягом робочого дня) здійснюється трудова діяльність людей.

Виробничі приміщення для роботи з візуально-дисплейними терміналами (ВДТ) повинні відповідати СНиП 2.09.02-85 «Производственные здания», СНиП 2.01.02-85 «Противопожарные нормы» та низці інших нормативних документів [2], [3].

Враховуючи специфіку зорової роботи з ВДТ найбільш придатними є приміщення з одностороннім розташуванням вікон, причому бажано, щоб площа заскління не перевищувала 25-50%. Найкраще, коли вікна зорієнтовані на північ чи північний схід. Вікна необхідно обладнати регульованими пристроями (жалюзі, завіски. зовнішні позирки). Щоб виключити попадання відбитих відблисків в очі користувачів, поверхні в приміщенні повинні мати матову чи напівматову фактуру. Коефіцієнт відбиття має становити: для стелі 0,7-0,8; стін – 0,5-0,6; підлоги – 0,3-0,5; інших поверхонь – 0,4-0,5.

Вимоги стосовно виробничих приміщень, в яких встановлені ВДТ ПК відображені в ДНАОП 0.00-1.31-99 та ДСанПіН 3.3.2-007-98 [4]. Відповідно до цих нормативних документів, неприпустиме розташування приміщень призначених для роботи з ВДТ, у підвалах і цокольних поверхах. Поверхня підлоги має бути рівною, неслизькою, зручною для очищення та вологого прибирання, мати антистатичні властивості. У приміщеннях з ВДТ найкращим вважається покриття підлоги антистатичним лінолеумом.

Внутрішнє оздоблення приміщень з ВДТ здійснюється матеріалами, які не виділяють у повітря шкідливих, хімічних речовин і дозволені органами та установами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Для забезпечення нормованих значень мікроклімату, вмісту шкідливих речовин, іонного складу повітря приміщення для роботи з ВДТ мають бути обладнані системами опалення, кондиціювання повітря або припливно-витяжною вентиляцією.

Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 в повітрі робочої зони вміст озону не повинен перевищувати 0,03 мг/м³; вміст оксидів азоту – 5 мг/м³; вміст пилу 4 мг/м³.

Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99 поверхневий електростатичний потенціал відеотерміналу не повинен перевищувати 500 В. Напруженість електростатичного поля на робочих місцях, в тому числі й з ВДТ, не повинна перевищувати 20 кВ/м, відповідно до ГОСТ 12.1.045-84 «ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах й требования к проведению контроля» [18].

Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99 освітлення у приміщеннях з ВДТ має бути суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним. Природне освітлення повинно бути боковим, бажано одностороннім. Для уникнення засліплюючої дії сонячних променів найкраще, коли світлові отвори (вікна) зорієнтовані на північ чи північних схід. Коефіцієнт природної освітленості (КПО) повинен бути не нижче 1,5%, у відповідності до вимог СНиП 11-4-79 «Естественное й искусственное освещение. Нормы проектирования» [23].

ДНАОП 0.00-1.31-99 регламентує вимоги до організації робочого місця користувача ВДТ. Найкраще розмістити робочі місця з ВДТ рядами, причому відносно вікон, вони повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва. Це дасть змогу виключити дзеркальне відбиття на екрані джерел природного світла (вікон) та потрапляння останніх в поле зору користувачів.

Організація робочого місця користувача ВДТ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх взаємного розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032 – 78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования» [2], характеру та особливостям трудової діяльності.

Площа, виділена для одного робочого місця з ВДТ або ПК, повинна складати не менше 6 м², а об’єм – не менше 20 м³. При розміщенні робочих місць необхідно дотримуватись таких вимог:

• робочі місця з ВДТ розміщуються на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами;

• відстань між бічними поверхнями відеотерміналів має бути не меншою за 1,2 м;

• відстань між тильною поверхнею одного відеотерміналу та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5м;

• прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м.

Робочий стіл для ВДТ, як правило, має бути обладнаним підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менше 400 мм, з можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні – в межах 20°. Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм. Застосування підставки для ніг тими, у кого ноги не дістають до підлоги, коли робоче сидіння знаходиться на висоті, потрібній для забезпечення оптимальної робочої пози, є обов’язковим.

Конструкція робочого стільця має забезпечувати підтримання раціональної робочої пози під час виконання основних виробничих операцій, створювати умови для зміни пози. Тому стілець повинен бути підйомно-поворотним і регулюватися по висоті та кутах нахилу сидіння і спинки, а також відстані спинки від переднього краю сидіння, висоті підлокітників.

Згідно діючим класифікаторам професій - ДК-003-95, зміни (№1 до ДК-003-95) режим роботи користувача за розробленою програмою – це оператори електронно-обчислювальних машин виконують роботу, що пов’язана з тестуванням програмних моделей електронних схем супроводжується перервами різної тривалості, пов’язана з виконанням іншої роботи і характеризується як робота з напруженням зору, невеликим фізичними зусиллями, нервовим напруженням середнього ступеня та виконується у вільному темпі.

Графік відпочинку та психофізіологічного розвантаження, відповідно санітарним правилам, встановлюється при роботі з ПК тривалістю 15 хвилин через кожні дві години (8-годинний робочий день). Про це працівника повідомляють під час проведення інструктажів на робочому місці з метою ознайомлення з діючими інструкціями по охороні праці для даної професії. При дотриманні правил техніки безпеки забезпечується збереження здоров’я працівника на великий термін, зменшується ризик професійних захворювань, збільшується час продуктивної роботи працівника.

Продуктивність праці багато в чому залежить від умов на виробництві, таких як: освітлення, склад повітря, шуми, шкідливі випромінювання. Ці параметри по окремості й у комплексі впливають на організм людини, визначаючи його самопочуття. Категорію роботи враховуємо по фізичному навантаженню.

Робота на ПЕОМ не вимагає фізичної напруги. Енерговитрати не перевищують 172 Дж/с. Робота з розробки відноситься до категорії Iа (легка), тобто витрата енергії при виконанні роботи до 120 ккал/година і не вимагає фізичної напруги.

Відповідно до ГОСТ 12.1.005 - 88 ССБТ «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» [4] оптимальні параметри мікроклімату для виконання роботи повинні знаходитися в межах, зазначених у табл. 4.1. Параметри є оптимальними, тому що категорія роботи напружена (розумова).

Таблиця 3.1.

Допустимі (оптимальні) параметри мікроклімата

Категорія Роботи	Період року	Температура t, c	Відносна вологість, φ, %	Швидкість руху повітря v, м/с
Легка робота Iа	холодний	22...24	40...60	0,1
Легка робота Iа	теплий	23...25	40...60	0,1-0.2

Для забезпечення вищевказаних оптимальних кліматичних умов у приміщенні передбачена система опалення (загальне парове), вентиляції (загальна, приточно-витяжна, штучна) і кондиціонування згідно СНІП 2.04.05-86 «Отопление, вентиляция, кондиционирование».

Режим роботи кондиціонера повинний забезпечити максимально можливе надходження зовнішнього повітря, але не менш 60% від продуктивності кондиціонера.

При проектуванні дисплейних класів вузів необхідно передбачати приточно-витяжну вентиляцію. Подача повітря повинна вироблятися у верхню зону малими швидкостями з розрахунку створення рухливості повітря на робочому місці не менш 0,1 м/с, краще через підшивну гофровану стелю. Витяжка - природна з верхньої зони стіни, протилежної віконним прорізам.

Якісний склад повітря: зміст кисню в дисплейному класі повинне бути в межах 21-22 про. %. Двоокис вуглецю не повинна перевищувати 0,1 %, озон – 0,1 мг/м³, аміак – 0,2 мг/м³, фенол – 0,01 мг/м³, хлористий вініл – 0,005 мг/м³, формальдегід – 0,003 мг/м³. [18]

Працездатність оператора багато в чому залежить від освітлення. Незадовільне освітлення кількісно або якісно стомлює не тільки зір, але і викликає стомлення організму в цілому, впливає на продуктивність праці оператора.

Для забезпечення нормального освітлення застосовуються природне і штучне освітлення, а також змішане, котрі нормуються санітарними нормами і правилами СНИП II-4-79 «Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования» [23]. В світлий час доби використовується – природне, суміщене типи; а в темний час дня – штучне.

Висновок

Охорона праці - складна, багатофункціональна система, що має свою специфічну мету, завдання та засоби їх вирішення. Вона покликана захищати працюючих на виробництві від його негативних факторів, зберігати їх здоров'я і високу працездатність. Тому основною метою управління охороною праці є вдосконалення організації роботи із забезпечення безпеки праці, зниження травматизму та аварійності на основі вирішення комплексу завдань щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві, надання лікувально-профілактичного і санітарно-побутового обслуговування працюючих.

ВИСНОВКИ

Науковий аналіз літератури з філософії, педагогіки, психології, дозволив розкрити сутність творчого компонента як наскрізного складника змісту освіти, що завдяки модульній структурі сприяє усвідомленню процесу відбору елементів для конструювання процесу навчання як узагальнюючого об’єкта пізнання [1; 13; 17]. Досвід творчої діяльності впливає на засвоєння учнями інших компонентів змісту освіти через самостійне перенесення досвіду в життєві ситуації, формування грамотності на основі комбінування відомих способів діяльності в новій, розпізнавання структури наукового об'єкта, альтернативне бачення проблем, побудовунових способів їх вирішення.

Слід залучати учнів до активної творчої роботи з цілеполяганням змісту освіти, добору навчального матеріалу, конструювання змістовних блоків за темами навчальних програм, добираючи види творчої діяльності учнів за їх бажанням та інтересами [21].

Структура дидактичного творчого модуля як компонента конструктивної діяльності учнів включає сприймання, створення, виконання навчального матеріалу. Дидактичний творчий модуль є одиницею більш розгорнутої системи навчання, яка впливає на ефективність вибору його цілей, змісту, методів, форм для отримання якісних результатів освітньої діяльності школярів [22].

Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем творчого підходу до конструювання змісту освіти в умовах модульного навчання.

Все вище зазначене дає підстави стверджувати, що існуючі методики навчальних дисципліни розглядаються в тісному зв'язку з дидактикою і спираються на обґрунтовані в ній закономірності побудови різних типів навчальних дисциплін. Дослідження дозволило визначити загальні вимоги дидактичного моделювання змісту навчання відповідно до змісту навчальних програм і тематичних планів навчальних дисциплін.

У ході нашого дослідження, у відповідності до його цілей і завдань, отримані такі результати:

1. Проведено ретроспективний огляд втілення в шкільну освіту елементів імовірнісно-статистичних знань.

2. Уточнено мету і цілі навчання початків теорії ймовірностей і вступу до статистики.

3. Сформульовані основні завдання навчання початків теорії ймовірностей і вступу до статистики з урахуванням особистісно орієнтованого підходу, рівневої та профільної диференціації.

4. Висунуті і обґрунтовані принципи побудови імовірнісно-статистичної змістово-методичної лінії.

5. Виділені складові змістово-методичної лінії: а) імовірнісна; б) статистична, які органічно доповнюють одна одну. Їх взаємозв’язок забезпечує системність уявлень про роль емпіричних засобів і теоретичних методів у пізнанні явищ навколишнього світу і їх імовірнісної структури.

6. Виявлені протиріччя у навчанні початків теорії ймовірностей і вступу до статистики.

7. Виділені етапи формування стохастичних уявлень в учнів, які мають здібності до математики.

8. Визначена сукупність методичних вимог до навчання початків теорії ймовірностей і вступу до статистики.

9. Розроблені вимоги, що визначають необхідний рівень стохастичних знань, навичок і вмінь, якими повинен володіти школяр на різних рубіжних етапах навчального процесу.

10. Запропоновані зміни програми основної школи з початків теорії ймовірностей і вступу до статистики мають пропедевтичний характер.

11. Розроблені і теоретично обґрунтовані методичні рекомендації про введення основних понять: випадкова подія, ймовірність, випадкова величина і її числові характеристики. Вказані рекомендації передбачають диференціацію рівня розкриття питань залежно від вікової групи, профілю навчання, рівня научуваності.

12. Розроблена нами методика, система задач якої побудована за такими принципами: доступності, прикладної спрямованості і міжпредметних зв’язків, різноманітності, диференціації навчання, повторення та послідовного наростання труднощів, реалізації контролюючої функції, відповідності наявності часу, експериментально-дослідницький.

13. Запропонована система поточного і тематичного контролю, система індивідуальних задач, диференційованих за рівнями. Використання при поточному контролі комп’ютерного тестування передбачає економію часу, як для учнів, так і для вчителя, дає змогу контролювати і закріпляти отримані знання, навички і вміння з початків теорії ймовірностей і вступу до статистики.

14. Ефективність розроблених методичних рекомендацій підтвердилась експериментально. У ході проведення педагогічного експерименту знайшли підтвердження теоретичні основи роботи і висунута гіпотеза.

Отже, основними складовими взаємозв’язків наступності у процесі навчання початкам теорії ймовірностей і вступу до статистики є: пропедевтика і наступність; наступність і повторення; наступність і міжпредметні зв’язки; наступність і перевивчення.