2.Типи кабелів, структура, характеристики.

Кабельні вироби підрозділяються на:

-  силові;

-  контрольні;

-  монтажні;

-  управління і зв'язки.

Конструктивна відмінність кабелів від проводів полягає в тому, що жили кабелів мають герметизовану, свинцеву, алюмінієву або пластмасові оболонки.

Кабелі, що мають поверх герметичної захисну (броньову) оболонку називаються броньованими.Броня виготовляється із сталевих стрічок, оцинкованого сталевого круглого або плоского дроту. Кабелі без броньованої оболонки відносяться до категорії голих. Ізоляція кабелів виконується з паперових стрічок, просочених маслоканифольным складом гумою або пластмасою.

Кабелі силові - кабелі з алюмінієвими або мідними струмопровідними жилами з паперовою ізоляцією, просоченою в’язкою сполукою, в алюмінієвій або свинцевій оболонці, із захисним покривом або без нього. Призначені для передачі і розподілу електроенергії в стаціонарних установках в електричних мережах напругою до 10кВ змінного струму частотою 50Гц або в електричних мережах постійного струму.

Кабелі контрольні - кабелі з алюмінієвими або мідними струмопровідними жилами з пластмасовою ізоляцією в пластмасовій оболонці, із захисним покривом або без нього. Призначені для нерухомого приєднання до електричних приладів, апаратів та розподільчих пристроїв з номінальною змінною напругою до 660В частотою до 100Гц або постійною напругою до 1000В при температурі навколишнього середовища від -50°C до +50°C. Кабелі марок АКВВГ, КВВГ використовуються для прокладання в сухому і вологому виробничих приміщеннях, на спеціальних кабельних естакадах, у блоках, у тому числі в умовах впливу агресивних середовищ, але за відсутності істотних механічних впливів.

Кабелі гнучкі силові (КГ) призначені для приєднання пересувних механізмів до електричних мереж номінальною змінною напругою 660 В частотою до 400 Гц або постійною напругою 1000 В. Застосовуються для встановлення всередині сухих і вологих приміщень, у т.ч. в житлових і промислових спорудах, щитах управління. Можуть використовуватися для періодичного використання поза будинками, рухомого застосування і стаціонарного монтажу.

Експлуатуються на суші, ріках і озерах у макрокліматичних районах з помірним, холодним (КГ-ХЛ) і тропічним (КГ-Т) кліматом, на відкритому повітрі та у приміщеннях. Кабелі стійкі до впливу сонячного випромінювання. Кабелі марки КГ-Т стійкі до ураження цвілевими грибами.

3.Отоволоконні кабелі,структура,типи волокна.

Оптоволоконний кабель (нід. kabel) — конструкція з одного або кількох ізольованих один від одного оптичних волокон (оптоволокно), укладених в оболонку. Крім власне жил і ізоляції може містити екран, силові елементи та інші конструктивні елементи. Також це фізичний медіум, що складається з певної кількості оптичних волокон, оточених спільною захисною оболонкою, та використовується для передачі світлового потоку.

Оптичні волокна можуть бути одномодовими і багатомодовими. Діаметр серцевини одномодових волокон становить від 7 до 10 мікрон. Завдяки малому діаметру досягається передача по волокну лише однієї моди електромагнітного випромінювання, за рахунок чого виключається вплив дисперсійних спотворень. В даний час практично всі вироблені волокна є одномодовими.

Існує три основних типи одномодових волокон:

Одномодовое ступеневу волокно з незміщеної дисперсією (стандартне) (англ. SMF - Step Index Single Mode Fiber), визначається рекомендацією ITU-T G.652 і застосовується в більшості оптичних систем зв'язку.

Одномодове волокно зі зміщеною дисперсією (англ. DSF - Dispersion Shifted Single Mode Fiber), визначається рекомендацією ITU-T G.653. У волокнах DSF за допомогою домішок область нульової дисперсії зміщена в третє вікно прозорості, в якому спостерігається мінімальне загасання.

Одномодове волокно з ненульовою зміщеною дисперсією (англ. NZDSF - Non-Zero Dispersion Shifted Single Mode Fiber), визначається рекомендацією ITU-T G.655.

Багатомодові волокна відрізняються від одномодових діаметром серцевини, який становить 50 мікрон в європейському стандарті і 62,5 мікрон в північноамериканському і японському стандартах. За великого діаметру серцевини по багатомодовому волокну поширюється кілька мод випромінювання - кожна під своїм кутом, через що імпульс світла відчуває дисперсійні спотворення і з прямокутного перетворюється на дзвоноподібні.

Багатомодові волокна поділяються на ступінчасті і градієнтні. У східчастих волокнах показник заломлення від оболонки до серцевини змінюється стрибкоподібно. У градієнтних волокнах це зміна відбувається інакше - показник заломлення серцевини плавно зростає від краю до центру. Це призводить до явища рефракції в серцевині, завдяки чому знижується вплив дисперсії на спотворення оптичного імпульсу. Профіль показника заломлення градієнтного волокна може бути параболічних, трикутним, ламаним і т. д.

Полімерні (пластикові) волокна виробляють діаметром 50, 62.5, 120 і 980

Основна відмінність між ними полягає в різному режимі передачі світлових променів. Діаметр центрального волокна одномодового кабелю складає близько 1,3 мкм причому передаване світло має аналогічну довжину хвилі. Як випромінювач використовується лазер. В цьому випадку дисперсія і втрати сигналу незначні, що дозволяє прокладати вельми протяжні мережеві магістралі.

У багатомодовому кабелі діаметр центрального волокна складає 62,5 мкм, а зовнішньої оболонки - 125 мкм. По кабелю передається "пучок" променів, згенерованих спеціальним світлодіодом. Довжина світла зазвичай складає 0,85 мкм.

Звичайно, характеристики багатомодового кабелю гірші, ніж одномодового, але завдяки своїй дешевизні багатомодовий кабель набув ширшого поширення.