- •2. Поняття та структура політ. Влади
- •2. Організація політичної влади в україні
- •1.Політичні ідеї стародавнього Сходу
- •2. Політичне лідерство в україні
- •1.Політична думка епохи відродження
- •2.Поняття та структура політичного конфлікту
- •1.Політична думка Нового часу
- •2.Політична культура україни
- •2.Джерела, причини та передумови політичного конфлікту
- •1.Класифікація політичних конфліктів
- •1.Політична думка Київської Русі
- •2.Сутність та ознаки політичної партії
- •1.Політико-правові ідеї українських козаків
- •2.Організація державної влади в україні
- •1.Класифікація політичних партій
- •2.Охарактеризуйте політичну систему україни
- •1.Типологія партійних систем
- •2.Аналіз демократичної політичної системи
- •1.Вибори як політичний інститут
- •2.Політичні конфлікти в україні
- •1.Виборчі системи:поняття та різновиди
- •2.Становленнябагатопартійної системи україни
- •1.Поняття та сутність правової держави
- •2.Характеристика політичних партій україни
- •1.Охарактеризуйте види політики
- •2.Поняття та сутність соціальної держави
- •1.Законодавча влада та законодавчі органи держави
- •2.Виборча система україни
- •1.Типологія політичних лідерів
- •2.Охарактеризуйте виконавчі органи держави
- •1.Політичний лідер як суб’єкт політичного процесу
- •2.Місцеве самоврядування як політичний інститут
- •1.Поняття структура й функції політичної культури
- •2.Типологія політичних лідерів
- •1.Типологія політичної культури
- •2.Характеристика соціальної держави та особливості її формування в україні
- •1.Сутність та походження держави
- •2.Поняття та структура політичної системи
- •1.Поняття та функції держави
- •2.Функції політичних партій
- •1.Охарактеризуйте форми державного правління
- •2.Місцеве самоврядування в україні
- •1.Охарактеризуйте форми державного устрою
- •2. Форми завоювання політичної влади
1.Типологія політичної культури
Політологи виділяють кілька базових моделей політичної культури. Розрізняють фрагментарну і інтегровану політичну культуру. Для першої характерна наявність різноманітних політичних орієнтацій і діяльності, відсутність процедур налагодження конфліктів, а також довір'я між окремими верствами населення (прикладом подібного типу є сучасна Україна), для другої - низький рівень політичного насильства, лояльність до режиму, відсутність протилежних субкультур. Надмірна фрагментація політичної культури є причиною суспільної нестабільності.
Американські політологи Г.Алмонд і С.Верба виділили три базових типи політичної культури:
патріархальна культура характеризується повною відсутністю у населення цікавості до політики, сліпим підпорядкуванням владі, злиттям політичних орієнтацій з релігійними і соціальними;
підданська культура передбачає слабку індивідуальну участь у політичному житті визнання особливого авторитету влади, поважне або негативне ставлення до неї;
активістська культура (культура участі) відрізняється від усіх інших типів активною участю громадян у політиці незалежно від позитивного чи негативного ставлення до політичної системи.
Існують і інші типології політичних культур. Так, залежно від типу політичної системи говорять про тоталітарну, авторитарну і демократичну культуру.
2.Характеристика соціальної держави та особливості її формування в україні
Соціальна держава— це соціально орієнтована держава,що визнає людину найвищою соціальною цінністю, надає соціальну допомогу індивідам, які потрапили у важку життєву ситуацію, з метою забезпечення кожному гідного рівня життя, перерозподіляє економічні блага відповідно до принципу соціальної справедливості і своє призначення вбачає в забезпеченні громадянського миру і злагоди в суспільстві.
Соціальна політика Української держави реалізується недостатньо ефективно. Особливо це яскраво проявляється у проведенні політики зайнятості населення. В зв'язку з відсутністю належних прогнозів розвитку економіки і зайнятості населення в різних сферах, неефективного проведення приватизації мільйони громадян України виїхали працювати за кордон. Тому в існуючих умовах важливо, щоб держава здійснювала соціальне прогнозування, розробляла і приймала соціально орієнтовані програми економічного розвитку, сприяла повній і продуктивній зайнятості населення, більш продумано здійснювала нормативне регулювання використання трудових ресурсів суспільства. Державна політика в сфері зайнятості населення повинна бути зорієнтована на жорсткий контроль державних структур за забезпеченням реалізації суб'єктами трудових відносності.
Тому зусилля держави в період її трансформаційного розвитку повинні бути спрямовані на гарантування належного рівня життя для всіх громадян, забезпечення балансу інтересів між різними прошарками населення, при цьому державну систему соціального захисту слід спрямовувати на усунення кризових явищ в економічній сфері, недопущення різкої поляризації населення за прибутками. Ця система соціального захисту повинна бути противагою прагненню досягти економічного благополуччя деякою частиною населення, насамперед олігархічними групами, за рахунок "шокової терапії" і революційних "стрибків" в економіці.
В Україні ще не сформований стабільний правовий механізм регулювання соціальної сфери, соціальних відносин, соціальне законодавство ще не адекватне потребам соціальної трансформації, що гальмує процес суспільних перетворень у країні.
Білет 22