2. Система національних рахунків.

Україна з 90-х років переходить до використання системи національних рахунків ( СНР). В СНР розрізняються економічні операції, які представляють собою групування однорідних процесів. СНР визначає динаміку виробництва і в матеріальному, і в нематеріальному виробництві. Ця система виходить з того, що рух продуктів та доходів є тотожнім. В СНР вдалося частково позбутися подвійних рахунків. Концепція розвитку системи національних рахунків

Ця Концепцiя визначає прiоритетнi напрями удосконалення системи нацiональних рахункiв (далi -СНР), якi повиннi лягти в основу дiяльностi органiв державної статистики. Водночас реалiзацiя Концепцiї має сприяти трансформацiї макроекономiчних показникiв, що використовуються iншими органами виконавчої влади, насамперед Мiнекономiки, Мiнфiном, а також Нацiональним банком.

Сучасна система управлiння економiкою на макрорiвнi не може функцiонувати без СНР, яка дає змогу проводити монiторинг, здiйснювати моделювання, прогнозування та регулювання розвитку економiки, оцiнку результатiв реалiзацiї державної економiчної полiтики, мiжнароднi макроекономiчнi зiставлення. Нинi систему нацiональних рахункiв запроваджено у бiльшостi країн свiту. За методологiчну основу СНР в Українi взято Систему нацiональних рахункiв, прийняту в 1993 роцi Комiсiєю Європейських спiвтовариств, Мiжнародним валютним фондом, Органiзацiєю економiчного спiвробiтництва та розвитку, Органiзацiєю Об’єднаних Нацiй та Свiтовим банком. За змiстом СНР повинн також вiдповiдати вимогам Європейської системи нацiональних та регiональних рахункiв, прийнятої у 1995 роцi.

Сьогоднi мiжнароднi стандарти нацiонального рахiвництва опанованi в Українi у найiстотнiших елементах. Так, систематично здiйснюються розрахунки головного показникаСНР— валового внутрiшнього продукту (далi — ВВП) виробничим методом i методом кiнцевого використання. ВВП країни обчислюється на рiчнiй, квартальнiй i мiсячнiй основi, у фактичних i порiвнянних цiнах. Також здiйснюються рiчнi розрахунки валової доданої вартостi за регiонами. Це дає змогу визначати роль регiонiв в економiцi, проводити комплексний аналiз їх економiчного розвитку та зiставлення економiчного потенцiалу як усерединi країни, так i за її межами. Вiдбувся перехiд вiд кумулятивної системи квартального облiку ВВП (наростаючим пiдсумком з початку року) до дискретних розрахункiв. Специфiчною i позитивною особливiстю органiзацiї СНР в Українi є щомiсячнi оцiнки ВВП, якi стають доступними для органiв управлiння та громадськостi вже на 15-й день пiсля завершення звiтного перiоду i дають змогу максимально оперативно вiдстежувати економiчну динамiку. З рiчною перiодичнiстю складаються рахунки виробництва, утворення, розподiлу та використання доходу, операцiй з капiталом в iнституцiйних секторах (групах економiчних суб’єктiв) — нефiнансових i фiнансових корпорацiях, органах загального державного управлiння, домашнiх господарствах, некомерцiйних органiзацiях, що обслуговують домашнi господарства.

З 1994 року за стандартами СНР розробляються таблицi “витрати — випуск” (мiжгалузевi баланси). Нинi вони складаються за цiнами споживачiв i за так званими основними (базисними) цiнами, що дає змогу аналiзувати вплив на цiноутворення розподiлу непрямих податкiв, торговельної i транспортної нацiнок як за видами економiчної дiяльностi, де здiйснюється виробництво вiдповiдних товарiв та послуг, так i за напрямами їх використання. впровадження нових рахункiв, створення iнтегрованих iнформацiйних ресурсiв нацiонального рахiвництва iз застосуванням сучасних комп’ютерних технологiй. Шляхи вирiшення цих питань викладенi у наступних роздiлах Концепцiї.