8. Підготовка та навчання дітей обчислювальної діяльності

Арифметична задача та її типи

Для того, щоб навчати дошкільників розв’язувати задачі, вихователю насамперед необхідно самому з’ясувати суть поняття «задача», визначити її основні риси.

Арифметична задача – невеличке оповідання , що містить числові величини, які перебувають у певній залежності між собою, відносно чого поставлено завдання : знайти значення певної величини, якщо відоме значення інших величин. Це відображено у запитанні, що починається словами «скільки» або «на скільки». Отже, у структурі арифметичної задачі діти за допомогою вихователя виділяють лише дві частини : умову (відомі числові дані задачі та зв’язок між ними) і запитання (невідома величина).

У сучасній дошкільній педагогіці погляди дослідників на класифікацію типів задач збігаються. Так, прості задачі, тобто задачі, що розв’язуються однією дією, прийнято розподіляти на такі групи :

Задачі на знаходження суми та остачі – прості задачі, при розв’язуванні яких діти усвідомлюють конкретний зміст кожної з арифметичних дій, тобто те, яка арифметична дія відповідає тій чи тій операції з множинами – об’єднання та поділ.

ЕТАПИ НАВЧАННЯ РОЗВЯЗУВАННЯ АРИФМЕТИЧНИХ ЗАДАЧ

Перший етап навчання розв’язування арифметичних задач можна умовно поділити на кілька етапів, кожен з яких має свої завдання.

Перший етап навчання розв’язування арифметичних задач – підготовчий. він передбачає організацію системи вправ з виконання операцій над множинами, спрямованих на розвиток елементів логічного мислення дошкільників.

Мета цього етапу – ознайомлення дітей з операціями над множинами (утворення множин, встановлення відношення «частина – ціле» та дії зрівнювання, ділення множин на підмножини), формування у дітей інтересу до подальшого навчання.

Як метод реалізації завдань першого етапу використовуються ігри :Дидактичні;Сюжетно-рольові;Театралізовані.

Завдання на формування класифікаційних умінь, здатності до абстрагування

Завдання на розвиток мислення за аналогією

Завдання на розвиток здатності до узагальнення

Також з метою формування вміння встановлювати відношення «ціле- частина» та дії на порівняння можна проводити з дітьми «сюжетно-рольові ігри». Найчастіше їх організовують за різними сюжетами : «Ательє», «Авто майстерня», «Чаювання», «Магазин», «Лікарня»… У процесі таких ігор діти опиняються у ситуаціях , які спонукають їх до розв’язування задач .

Поряд з дидактичними та сюжетно-рольовими іграми проводять театралізовані ігри з метою залучити до освітнього процесу всіх дітей. Можна проводити ігри на теми різних літературних творів знайомих для дітей : «Малюк і Карлсон», «Рукавичка», «Незнайко», «Колобок». Перед початком гри діти з вихователем пригадують зміст цих творів, потім діти

Другий етап навчання розв’язування арифметичних задач – змістовий, він передбачає роботу над простими задачами.

Мета етапу – формування у дітей знань про арифметичну задачу та її типи. Усвідомлення дітьми суті арифметичних дій додавання і віднімання, ознайомлення із знаком «+» , «-» та «=».

Методи, які використовуються для реалізації завдань етапу:

Моделювання;Сюжетно-рольові ігри;Розв’язування задач та завдань.

Спочатку вихователь ознайомлює дітей з поняттям «задача» та її структурними компонентами (умова , запитання). З цією метою можна використовувати віршовані задачі, задачі-забавлянки, загадки. На цьому етапі розв’язування задач з використанням наочності.

Завдання на розуміння дітьми поняття «задача» та її структурних елементів

У процесі роботи вихователь підводить дітей до розуміння суті поняття «задача» та обов’язкової наявності у ній запитання і умови з достатніми для розв’язання числовими даними.

Оскільки на другому етапі діти вже ознайомлені зі структурними компонентами задач, можна розпочинати працювати над їх розв’язуванням. При цьому використовуються задачі на збільшення чи зменшення числа на одиницю, оскільки діти легко справляються з цими завданнями , спираючись на сформовані знання про суміжні числа.

Третій етап – дійовий. Він передбачає поєднання у собі двох взаємопов’язаних частин: безпосередньо навчання прийомів обчислення – прилічування і відлічування по одному та розв’язування задач різних типів:на знаходження суми та залишку;на знаходження невідомих компонентів;на різницеве порівняння чисел;непрямих задач.

Мета цього етапу – ознайомлення дітей з різними типами задач, вправляння у розв’язуванні, зацікавлення їх у подальшому навчанні розв’язування арифметичних задач.

Методи , які використовують для реалізації завдань цього етапу:моделювання;розв’язування задач різних типів.

Моделювання використовують з метою навчання дітей прийомів обчислення – прилічування і відлічування по одному. Для цього застосовують різну наочність (кольорові палички та олівці, фішки, тощо).