10.Розвиток уявлень про час.

Перед тим, як показати дитині календар, пояснити, що таке місяць і рік, слід почати з таких понять як "зараз", "потім", "спочатку", "до того", "після того".

Для цього протягом дня коментуйте всі свої дії.

Це можна робити у теперішньому (зараз ми вмиємось, а потім підемо снідати), минулому (спочатку ми погуляли, а тоді помили ручки) чи у майбутньому (пізніше ми помалюємо, а тоді підемо спати).

Або пояснити ці поняття з допомогою малюнків. Наприклад, показати, як будується будинок.

Або поспостерігати разом з дитиною за ростом рослини чи тваринки.

Поруч з цим можна ознайомити дитину з ніччю і днем, ранком і вечором, пояснюючи це і на картинках, і насправді. Нехай малюк чітко знає, що вночі, коли нема сонечка, всі повинні спати. А вдень на вулиці світло, і можна йти гуляти.

Після цього слід познайомити дитину з календарем.

Найкращим варіантом для цього стане календар, де всі місяці розташовані на одному листку.

Так можна показати не лише рік чи місяць, а й тиждень та день.

Розкажіть малюку, який сьогодні день тижня, місяць, яка пора року. Разом подивіться погоду за вікном.

Можна розповісти, що у році 12 місяців, у цьому місяці стільки-то днів, тиждень має сім днів...

11. Обливості просторових уявлень дітей.

Простір - це форма існування матерії, незалежна від нашої свідомості, об'єктивна реальність.

Сприйняття простору включає сприйняття відстані або віддалення, в якому предмети розташовані від нас і один від одного, напряму, в якому вони знаходяться, величини і форми предметів.

В історії науки в кожну епоху зазвичай є така вузлова, конкретна проблема дослідження, яка є носієм основної, принципової проблематики даної науки. Такою проблемою на рубежі минулого і сьогодення століть була в психології та педагогіці проблема простору. Всі великі вчені попереднього покоління приділяли їй особливу увагу.

Основу орієнтування складають - відчуття і сприйняття. У сприйнятті просторових властивостей речей відому роль відіграють різні відчуття, Зокрема відчутні і рухові. І.М. Сєченов та І.П. Павлов вказували на значення рухового аналізатора у здійсненні просторового орієнтування. Руховий акт завжди пов'язаний з аналізом навколишнього простору. Він є результатом складної взаємодії зовнішніх і внутрішніх аналізаторів. У дітей розвиток просторових уявлень пов'язане з участю кіностезіі в складній системі умовно-рефлекторних зв'язків. Сприйняття простору починається на першому місяці життя дитини, коли скоординує руху обох зорових осей. Спочатку дитина сприймає оточуючі його предмети, які знаходяться в горизонтальному положенні, а коли починає сидіти, потім ходити, стежить за рухомими предметами, що знаходяться у вертикальному положенні.

Особливе значення в пізнанні простору має зв'язок між розвитком ходьби, що є "дробовим аналізатором" (І.М. Сєченов) і розвитком сприйняття простору в ранньому дитинстві.

Новий етап у розвитку сприйняття дитиною простору, просторових ознак і відношень предметів пов'язаний з розвитком мовного спілкування його з дорослим. Мовні просторові поняття даються дитині в тому вигляді, в тій системі, яка створена історичним розвитком мови.

У дошкільному віці продовжує розвиватися складний системний механізм сприйняття простору. Основний спонукальною силою такого розвитку є взаємодія двох сигнальних систем і поступовий перехід до провідної ролі другої сигнальної системи - слову.

З віком у процесі ігрової діяльності розширюється і поглиблюється досвід дитини в пізнанні навколишнього простору, що збагачує зорове засвоєння простору: пізнання глибини просторових відносин, пропорцій предметів. У грі дитина не тільки відображає взаємини дорослих, але і діє з іграшками, предметами. Це в свою чергу веде до більш глибокого усвідомлення просторових ознак предметів: форми, величини, пропорцій, напрямків і Т.д., а також до більш високого рівня розвитку зорової і рухової координації в просторі.