- •«Історія зарубіжної журналістики»
- •1)Становлення публіцистики і журналістики в античній культурі. Давньогрецька та давньоримська риторична публіцистика.
- •2. Виникнення журналістики в Давньому Китаї.
- •5. Французька преса 18-19 ст. Усні й писемні форми розповсюдження інформації періоду Відродження, особливості розвитку періодики в період революції та Наполеона.
- •6. Англійська журналістика в 15-19 ст. Передумови виникнення англійської друкованої газети.
- •7. Виникнення німецької журналістики
- •8. Діяльність цензури. Європейська просвітницька журналістика.
- •9. Російська журналістика 16-19 ст.
- •10. Початки американської журналістики. Періодика в роки громадянської війни. Пять тенденцій розвитку амер. Ж-ки в період Реконструкції.
- •11. Становлення журналістики в країнах Латинської Америки, Азії та Африки.
- •12. Видання для колонізаторів. Світські видання для корінного населення. Місіонерські видання.
- •13. Перші патріотичні видання. Національна преса в колоніях та напівколоніях.
- •14. Вплив комерційної реклами та прогресу поліграфії на розвиток періодики.
- •15. «Масові» видання. Причини появи. Структура видань. Переваги й недоліки. Жовта преса.
- •16. «Якісна» преса. Особливості подачі матеріалів. Характеристика провідних представників якісної преси.
- •17. Розповсюдження репортажу в американській та європейській журналістиці 20 ст. Спільне та відмінне. Запровадження інтерв’ю . Особливості перших інтерв’ю .
- •18. Міжнародні ж. Організації та профспілки. Регіональні міжнародні ж. Обєднання.
- •19. Політико- ідеологічна диференціація преси в Європі 20 ст.
- •20. Таблоїди. Щотижневі журнали новин. Сучасні масові ілюстровані журнали.
- •21.Ділові журнали. Журнали-дайджести. Безкоштовні газети.
- •22Журналістика у пострадянських республіках.
- •23Журналістика східноєвропейських країн хх ст. (до 1990-х рр.).
- •Змі східноєвропейських країн в період реформ (1990-і рр. – поч. Ххі ст.)
- •24.Арабська преса хх ст. Африканська та латиноамериканська журналістика хх ст.
12. Видання для колонізаторів. Світські видання для корінного населення. Місіонерські видання.
У більшості країн Латинської Америки журналістика виникла в умовах колоніального панування європейських метрополій. Загальною специфічною рисою розвитку журналістики в країнах ЛА до досягнення ними незалежності була наявність двох протилежних загонів преси: видання, що виступали на стороні метрополій та їх політики (колоніальна преса), та друк, що відображав інтереси та стремління корінного населення.
Перші газети, що з’явилися в XVIII ст. в іспанських колоніальних володіннях у Новому світі були виданнями для колонізаторів. Заснована в 1722 р. у Мехіко щомісячна газета, „Гватемальська газета”(1729-1731) та інші газети цього періоду були сумішшю опублікованих указів, розпоряджень колоніальних правителів і передруку з мадридських видань, завдяки чому іспанці отримували (правда, з великим запізненням) вісті з батьківщини. Частка новин про життя іспанських колоній була мінімальною. Безграмотне корінне населення – індіанці, що в більшості своїй не володіли мовою своїх колонізаторів, - було позбавлене можливості використовувати газети як джерела інформації.
В Алжирі видавалися світські видання для корінного населення „Радісна звістка” і „Новини”. Ці арабомовні видання, що розповсюджувалися серед корінного населення, прославляли цивілізаорську місію Франції, в прикрашеному світлі характеризували результати діяльності колонізаторів на території країни. Були і місіонерські видання, до видання яких часто залучалися освічені представники місцевого населення.
Націоналістична преса формується досить пізно – наприкінці XIX - початку XX ст. Газети мальгашською мовою «Ні Іраку» («Послання») і «Ні Мазава» («Світло»), створені в 1890-і рр.. на Мадагаскарі, засудили наміри метрополії заселити острів переселенцями з Франції, виступили проти масового вилучення земель у корінного населення. Публікувалися статті з протестами на адресу колоніальних властей. У них проголошувалися вимоги політичних та економічних свобод, антиколоніальні гасла. Перші національні малагасійська видання сприяли радикалізації антиколоніальної боротьби.
Місіонерські школи і світські європеїзовані освітні установи в колоніях сприяли насадженню серед «тубільців» настроїв лояльності до метрополії, схиляння перед її політичними, громадськими, культурними, релігійними інститутами і цінностями. У міру розширення кола грамотних людей з числа представників корінного населення формувалася потенційна аудиторія «тубільної» преси. Місіонерська діяльність і європеїзована освіта доповнювалися в колоніальному суспільстві випуском періодичних видань, адресованих місцевим жителям і покликаних виховувати їх у дусі покірності іноземному пануванню.
Саме з цією метою в Алжирі в колоніальний період видавалися газети «Al Mubashir» («Радісна звістка») і «Al-Akhbar» («Новини»). Ці арабомовні видання, що розповсюджувалися серед корінних жителів, прославляли цивілізаорську місію Франції, в прикрашеному світлі характеризували результати діяльності колонізаторів на території країни.
