Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ.rtf
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
893 Кб
Скачать
☆

12. Видання для колонізаторів. Світські видання для корінного населення. Місіонерські видання.

У більшості країн Латинської Америки журналістика виникла в умовах колоніального панування європейських метрополій. Загальною специфічною рисою розвитку журналістики в країнах ЛА до досягнення ними незалежності була наявність двох протилежних загонів преси: видання, що виступали на стороні метрополій та їх політики (колоніальна преса), та друк, що відображав інтереси та стремління корінного населення.

Перші газети, що з’явилися в XVIII ст. в іспанських колоніальних володіннях у Новому світі були виданнями для колонізаторів. Заснована в 1722 р. у Мехіко щомісячна газета, „Гватемальська газета”(1729-1731) та інші газети цього періоду були сумішшю опублікованих указів, розпоряджень колоніальних правителів і передруку з мадридських видань, завдяки чому іспанці отримували (правда, з великим запізненням) вісті з батьківщини. Частка новин про життя іспанських колоній була мінімальною. Безграмотне корінне населення – індіанці, що в більшості своїй не володіли мовою своїх колонізаторів, - було позбавлене можливості використовувати газети як джерела інформації.

В Алжирі видавалися світські видання для корінного населення „Радісна звістка” і „Новини”. Ці арабомовні видання, що розповсюджувалися серед корінного населення, прославляли цивілізаорську місію Франції, в прикрашеному світлі характеризували результати діяльності колонізаторів на території країни. Були і місіонерські видання, до видання яких часто залучалися освічені представники місцевого населення.

Націоналістична преса формується досить пізно – наприкінці XIX - початку XX ст. Газети мальгашською мовою «Ні Іраку» («Послання») і «Ні Мазава» («Світло»), створені в 1890-і рр.. на Мадагаскарі, засудили наміри метрополії заселити острів переселенцями з Франції, виступили проти масового вилучення земель у корінного населення. Публікувалися статті з протестами на адресу колоніальних властей. У них проголошувалися вимоги політичних та економічних свобод, антиколоніальні гасла. Перші національні малагасійська видання сприяли радикалізації антиколоніальної боротьби.

Місіонерські школи і світські європеїзовані освітні установи в колоніях сприяли насадженню серед «тубільців» настроїв лояльності до метрополії, схиляння перед її політичними, громадськими, культурними, релігійними інститутами і цінностями. У міру розширення кола грамотних людей з числа представників корінного населення формувалася потенційна аудиторія «тубільної» преси. Місіонерська діяльність і європеїзована освіта доповнювалися в колоніальному суспільстві випуском періодичних видань, адресованих місцевим жителям і покликаних виховувати їх у дусі покірності іноземному пануванню.

Саме з цією метою в Алжирі в колоніальний період видавалися газети «Al Mubashir» («Радісна звістка») і «Al-Akhbar» («Новини»). Ці арабомовні видання, що розповсюджувалися серед корінних жителів, прославляли цивілізаорську місію Франції, в прикрашеному світлі характеризували результати діяльності колонізаторів на території країни.