23. Закономірності процесу виховання

Закономірності виховання - це стійкі, повторювані, обєктивно існуючі суттєві звязки у ньому, реалізація яких сприяє забезпеченню ефективності розвитку особистості школяра.

Перша закономірність полягає в органічному звязку виховання з суспільними потребами і умовами виховання;

Друга закономірність виявляється у тому, що людина виховується під впливом різноманітних факторів.

Третя закономірність полягає в тому, що найбільш успішно проходить процес виховання в природному для нього національному руслі з врахуванням національного менталітету вихованця.

Четверта закономірність виявляється в тому, що результати виховання є залежними від виховного впливу на внутрішній світ дитини, її духовну сферу, зокрема на формування думок, поглядів, переконань.

Пята закономірність полягає у визначальній ролі діяльності і спілкування у вихованні.

24. Характеристика принципів виховання

Принципи виховання - це керівні положення, які відображають загальні закономірності процесу виховання і визначають вимоги до змісту, організації і методів виховного процесу.

Основними принципами виховання є:

- цілеспрямованість;

- звязок з життяим;

- єдність свідомості і поведінки;

- виховання у праці;

- комплексний підхід;

- виховання в особистості колективі;

- поєднання педагогічного керівництва з ініціативою і самодіяльністю учнів;

- повага до особистості вихованця;

- індивідуальний підхід;

- наступність;

- єдність педагогічних вимог школи, сімї, і громадськості.

25. Характеристика основних напрямів змісту виховання

До них належать розумове, моральне, трудове, естетичне, фізичне виховання.

Розумове виховання - це цілеспрямована діяльність педагогів по розвитку розумових сил і мислення учнів, по прищепленню їм культури розумової праці.

Моральне виховання - це виховна діяльність школи і сімї, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності.

Завдання трудового виховання: підготовка особистості до праці (психологічна підготовка і практична підготовка).

естетичне виховання - формування естетичних понять, поглядів, переконань, виховання естетичних смаків, розвиток творчих здібностей;

фізичне виховання - виховання здорової зміни, підготовка до захисту Батьківщини, до фізичної праці.

Кожна складова виховання, виконуючи свою особливу роль, служить водночас досягненню єдиної мети. 26. Розумове виховання. Культура розумової праці. Форми підготовки учнів до самоосвіти. Структурні елементи культури навчальної праці.

Розумове виховання - це цілеспрямована діяльність педагогів по розвитку розумових сил і мислення учнів, по прищепленню їм культури розумової праці.

Основним завданням, яке вирішується в процесі розумового виховання є розвиток мислення взагалі і різних його видів. До завдань розумового виховання учнів входить також формування наукового світогляду - цілісної системи наукових, філософських, політичних, моральних, правових, естетичних понять, поглядів і переконань.

До культури розумової праці входять навчальні уміння: загальні (вміння читати, слухати, писати, працювати з книгою) і спеціальні (наприклад вміння читати ноти, технічні креслення, карти і т. д.).