- •6. Нівелювання по квадрата..……………..……………………………………………23
- •7. Нівелювання траси……………………………………………………………………..25
- •8. Розв’язування геодезичних задач на місцевості…….…………………………34
- •Відомість відвідування практики
- •Щоденник
- •2. Перевірки і юстирування нівеліра н-3
- •2.1.Перевірка круглого рівня
- •2.2.Перевірка правильності установки сітки ниток
- •3. Перевірка та юстирування теодоліта т30
- •3.1. Перевірка і юстирування рівня при алідаді Вісь циліндричного рівня uu1, поміщеного на алідаді, має бути перпендикулярною до вертикальної (основної) осі yy1 теодоліта.
- •2.3.Перевірка головної геометричної умови
- •3.2. Визначення колімаційної похибки
- •3.3. Визначення нахилу горизонтальної осі обертання зорової труби
- •3.4. Перевірка сітки ниток зорової труби
- •3.5.Визначення місця нуля
- •4. Компарування землемірної стрічки л3-30
- •5. Планово-висотне обґрунтування топографічної зйомки
- •5.1.Планове обґрунтування
- •5.1.1. Журнал вимірювання горизонтальних кутів та відстаней
- •Зімкнутий теодолітний хід
- •5.1.2. Обчислення координат точок зімкнутого та діагональних теодолітних ходів Нев’язка кутів замкненого теодолітного ходу
- •Визначення приросту координат
- •Визначення лінійної нев’язки і нев’язки приросту
- •Діагональний хід
- •Зімкнутий хід
- •Діагональний хід
- •5.2.3. Обчислення площі полігона
- •5.2.3. Журнал тахеометричної зйомки
- •6.Нівелювання по квадратам
- •6.1. Відомість визначення позначок вершин квадратів
- •6.2. Місцезнаходження лінії нульових робіт
- •6.3.Обчислення об’ємів земляних робіт
- •7. Польові роботи при геодезичному трасуванні
- •7.1. Обробка журналу технічного нівелювання
- •7.2. Розрахунок основних елементів кривих.
- •7.3. Побудова повздовжнього і поперечного профілю траси.
- •7.4. Нанесення проектної лінії і обчислення позначок проектних точок
- •8. Розв’язування геодезичних задач на місцевості
- •8.1.Визначення висоти доступної споруди
- •8.2. Детальна розбивка кругової кривої способом прямокутних координат
- •8.3. Визначення відстані до недоступної точки
- •8.4. Перенесення в натуру проектних позначок
7.2. Розрахунок основних елементів кривих.
7.3. Побудова повздовжнього і поперечного профілю траси.
Повздовжні та поперечні профілі як графічні моделі рельєфу місцевості по трасі лінійної споруди з обґрунтуванням інженерно-геодезичних розрахунків при проектуванні за профілем. Повздовжні та поперечні профілі будують за матеріалами пікетажного журналу та журналу нівелювання /табл. 18/.
Повздовжній профіль траси будують на міліметрівці в масштабах: горизонтальний 1:2000, вертикальний 1:200. Побудову роблять у такому порядку:
Унизу креслять сітку профілю з графами, змістом і розмірами відповідно до табл. 18.
У заданому горизонтальному масштабі 1:2000 відкладають всі пікети і заповнюють графу відстаней. При цьому вказують тільки відстані від пікету до плюсових точок. Відстань 100м між пікетами, коли відсутні плюсові точки, не пишуть.
Заповнюють графу "Фактичні позначки", виписують їх із журналу нівелювання /графа 12 табл. 18/.
У графі "План траси" посередині проводять вісь траси, що умовно розвернута в пряму лінію, і умовними знаками відображають ситуацію вздовж траси.
У графі "Ґрунти" вказують ґрунти вздовж траси відповідно до пікетажної книжки.
Напрям і довжину окремих прямих ділянок траси вказують в графі "План прямих та кривих", Тут також відмічають параметри кривих відповідно до виконаних розрахунків. Криві при поворотах праворуч позначають дужками опуклістю догори, а при поворотах ліворуч - опуклістю донизу.
За даними граф "Фактичні позначки" та "Відстань" будують лінію профілю. Висоту точок відкладають уверх від лінії умовного горизонту Hу , який визначають в залежності від мінімальної чорної позначки Hmin, м:
Ну = Hmin – 8
В прикладі найбільшу глибину земляних робіт прийнято 8 м.
Обчислену позначку умовного горизонту закругляють до 10 м. Лінія умовного горизонту співпадає з верхньою лінією профілю. На профілі ліворуч будують вертикальний масштаб, який полегшує побудову. Над лінією профілю показують положення реперів з їх позначками і координатами відносно траси.
Поперечний профіль будують у однакових горизонтальних та вертикальних масштабах 1:500. Внизу профілю креслять графи "Фактичні позначки" та "Відстань" шириною відповідно 1,5 і 1,0 см. Горизонтальні відстані, які беруть з графи 2, табл. 18 відкладають ліворуч та праворуч від вертикального відрізка, що визначає вісь траси. Графи поперечного профілю заповняють даними із журналу нівелювання. Лінію поверхні землі поперечного профілю будують за фактичними позначками відносно умовного горизонту, який приймається таким же, як і для повздовжнього профілю. Над поперечним профілем вказують його місцеположення.
7.4. Нанесення проектної лінії і обчислення позначок проектних точок
Вхідними даними для обчислення проектних точок є положення проектної лінії.
При нанесенні проектної лінії розглядається декілька доцільних варіантів і вибирається такий, яким мав найкращі техніко-економічні показники. При цьому необхідною умовою є дотримання рівності об’ємів виїмки та насипу, тобто збалансування земляних робіт. Уклони окремих ділянок проектної лінії не повинні перевищувати допустимі.
Вхідними даними для нанесення проектної лінії є уклони окремих ділянок траси та початкова проектна позначка, яку вибирають в залежності від позначки точки примикання до існуючої або проектної споруди /рис. 4/.
Уклони проектної лінії визначають за формулою:
i= (Hк - Hп)/d
де Hк, Hп - відповідно позначки початку та кінця проектної лінії, м; d - горизонтальна проекція між початком і кінцем ділянки траси, м;
В графі "Уклони" в місцях зміни уклонів проводять вертикальну риску. На виділених ділянках у бік уклону проводиться діагональ, зверху якої вказують уклон в тисячних, а знизу - протяжність траси з даним уклоном у метрах. На ділянці траси з нульовим уклоном посередині графи проводять горизонтальну риску.
За заданими уклонами ділянок траси для нанесення проектної лінії на профіль обчислюють позначки точок, у яких змінюється уклон, м.
Hк = Hп + id,
За розрахованими за формулою характерними точками наносять початок та кінець траси на профіль. 3’єднавши точки між собою, одержують положення проектної лінії профілю.
Проектні позначки проектної лінії знаходять за принципом, що проектна позначка наступної - точки рівна позначці попередньої точки плюс добуток уклону проектної лінії на відстань між точками, м
де Hn4, Hn-14 – проектні позначки відповідно попередньої і наступної точок проектної лінії, м; in - уrлон даної ділянки проектної лінії; dn - горизонтальна проекція ділянки проектної лінії між точками, м.
Проектні позначки буде визначено вірно, якщо в кінці проектної лінії з даним уклоном одержимо значення проектної позначки, що обчислене за формулою. Обчислені за формулоюпозначки округляють до 0,01 м і записують у графу “проектні позначки повздовжнього профілю".
На горизонтальній ділянці проектної лінії проектні позначки записують тільки на її кінцях. Обчислюють робочі позначки, що визначають висоту насипу або глибину виїмки на кожному пікеті та плюсовій точці, м:
H = Hпр – Hф,
Значення робочих позначок записують: глибину виїмки – над проектною лінією, а висоту насипу - під нею. В точках нульових робіт, де перетинається фактична лінія профілю з проектною, записують позначку 0,00. Проектні та робочі позначки обчислюють в табличній формі за допомогою мікрокалькулятор.
Горизонтальні відстані до точок нульових робіт обчислюють за формулами:
а) від ближнього заднього пікету:
X = Hзd/(Hз + Hп),
б) від ближнього переднього пікету:
Y = Hпd/(Hз + Hп),
де Hз, Hп - абсолютне значення відповідно задньої та передньої робочої позначки, між якими знаходиться точка нульових робіт, м; d - горизонтальна проекція мі; задньою і передньою точками, м.
Контролем обчислення відстані до точки нульових робіт є рівність, м:
d = x + y,
Таблиця 14
Відомість обчислення проектних і робочих позначок
№пікета |
Відстань, м |
Уклон, і |
Перевищ. |
Відмітки |
|
|
|
|
|
|
Нчор |
Нчер |
∆Н |
0 |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
4+32,60 |
|
|
|
|
|
|
4+56,60 |
|
|
|
|
|
|
4+79,60 |
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
5+30,20 |
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
6+53 |
|
|
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
|
|
7+29,35 |
|
|
|
|
|
|
8 |
|
|
|
|
|
|
8+86 |
|
|
|
|
|
|
9 |
|
|
|
|
|
|
Позначки точок нульових робіт обчислюють за формулами, м:
H0 = Hз + inx,
H0 = Hп + iny,
де Hз, Hп - відповідно задня і передня проектні позначки, м.
Позначки точок нульових робіт та відстані до них записують по поздовжньому профілю над лінією умовного горизонту /рис. 4 /.
Профілі поперечників /рис. 3/ будують над відповідними точками повздовжнього профілю. Порядок побудови такий же, як і для повздовжнього профілю. Їх креслять у більшому масштабі, бо вони повинні бути більш детальними, ніж повздовжні профілі.
