7.2. Розрахунок основних елементів кривих.

7.3. Побудова повздовжнього і поперечного профілю траси.

Повздовжні та поперечні профілі як графічні моделі рельєфу місцевості по трасі лінійної споруди з обґрунтуванням інженерно-геодезичних розрахунків при проектуванні за профілем. Повздовжні та поперечні профілі будують за матеріалами пікетажного журналу та журналу нівелювання /табл. 18/.

Повздовжній профіль траси будують на міліметрівці в масштабах: горизонтальний 1:2000, вертикальний 1:200. Побудову роб­лять у такому порядку:

1. Унизу креслять сітку профілю з графами, змістом і розмірами відповідно до табл. 18.

2. У заданому горизонтальному масштабі 1:2000 відкладають всі пікети і заповнюють графу відстаней. При цьому вказують тільки відстані від пікету до плюсових точок. Відстань 100м між пікетами, коли відсутні плюсові точки, не пишуть.

3. Заповнюють графу "Фактичні позначки", виписують їх із журналу нівелювання /графа 12 табл. 18/.

4. У графі "План траси" посередині проводять вісь траси, що умовно розвернута в пряму лінію, і умовними знаками відображають ситуацію вздовж траси.

5. У графі "Ґрунти" вказують ґрунти вздовж траси відповідно до пікетажної книжки.

6. Напрям і довжину окремих прямих ділянок траси вказують в графі "План прямих та кривих", Тут також відмічають параметри кри­вих відповідно до виконаних розрахунків. Криві при поворотах право­руч позначають дужками опуклістю догори, а при поворотах ліво­руч - опуклістю донизу.

7. За даними граф "Фактичні позначки" та "Відстань" будують лінію профілю. Висоту точок відкладають уверх від лінії умовного горизонту H_у , який визначають в залежності від мінімальної чорної позначки H_min, м:

Н_у = H_min – 8

В прикладі найбільшу глибину земляних робіт прийнято 8 м.

Обчислену позначку умовного горизонту закругляють до 10 м. Лінія умовного горизонту співпадає з верхньою лінією профілю. На профі­лі ліворуч будують вертикальний масштаб, який полегшує побудову. Над лінією профілю показують положення реперів з їх позначками і координатами відносно траси.

Поперечний профіль будують у однакових горизонтальних та вер­тикальних масштабах 1:500. Внизу профілю креслять графи "Фак­тичні позначки" та "Відстань" шириною відповідно 1,5 і 1,0 см. Горизонтальні відстані, які беруть з графи 2, табл. 18 відкладають ліворуч та праворуч від вертикального відрізка, що визначає вісь траси. Графи поперечного профілю заповняють даними із журналу ні­велювання. Лінію поверхні землі поперечного профілю будують за фактичними позначками відносно умовного гори­зонту, який приймається таким же, як і для повздовжнього профілю. Над поперечним профілем вказують його місцеположення.

7.4. Нанесення проектної лінії і обчислення позначок проектних точок

Вхідними даними для обчислення проектних точок є положення проектної лінії.

При нанесенні проектної лінії розглядається декілька до­цільних варіантів і вибирається такий, яким мав найкращі техніко-економічні показники. При цьому необхідною умовою є дотриман­ня рівності об’ємів виїмки та насипу, тобто збалансування зем­ляних робіт. Уклони окремих ділянок проектної лінії не повинні перевищувати допустимі.

Вхідними даними для нанесення проектної лінії є уклони окремих ділянок траси та початкова проектна позначка, яку виби­рають в залежності від позначки точки примикання до існуючої або проектної споруди /рис. 4/.

Уклони проектної лінії визначають за формулою:

i= (H_к - H_п)/d

де H_к, H_п - відповідно позначки початку та кінця проектної лінії, м; d - горизонтальна проекція між початком і кінцем ділянки траси, м;

В графі "Уклони" в місцях зміни уклонів проводять вертикальну риску. На виділених ділянках у бік уклону проводиться діаго­наль, зверху якої вказують уклон в тисячних, а знизу - протяж­ність траси з даним уклоном у метрах. На ділянці траси з нульо­вим уклоном посередині графи проводять горизонтальну риску.

За заданими уклонами ділянок траси для нанесення проект­ної лінії на профіль обчислюють позначки точок, у яких зміню­ється уклон, м.

H_к = H_п + id,

За розрахованими за формулою характерними точками наносять початок та кінець траси на профіль. 3’єднавши точки між собою, одержують положення проектної лінії профілю.

Проектні позначки проектної лінії знаходять за принципом, що проектна позначка наступної - точки рівна позначці попередньої точки плюс добуток уклону проектної лінії на відстань між точками, м

де H_n⁴, H_n-1⁴ – проектні позначки відповідно попередньої і наступної точок проектної лінії, м; i_n - уrлон даної ділянки проектної лінії; d_n - горизонтальна проекція ділянки проектної лінії між точками, м.

Проектні позначки буде визначено вірно, якщо в кінці проект­ної лінії з даним уклоном одержимо значення проектної позначки, що обчислене за формулою. Обчислені за формулоюпозначки округляють до 0,01 м і записують у графу “проектні позначки повздовжнього профілю".

На горизонтальній ділянці проектної лінії проектні познач­ки записують тільки на її кінцях. Обчислюють робочі позначки, що визначають висоту насипу або глибину виїмки на кожному пікеті та плюсовій точці, м:

H = H_пр – H_ф,

Значення робочих позначок записують: глибину виїмки – над проектною лінією, а висоту насипу - під нею. В точках нульових робіт, де перетинається фактична лінія профілю з проект­ною, записують позначку 0,00. Проектні та робочі позначки обчис­люють в табличній формі за допомогою мікрокалькулятор.

Горизонтальні відстані до точок нульових робіт обчислюють за формулами:

а) від ближнього заднього пікету:

X = H_зd/(H_з + H_п),

б) від ближнього переднього пікету:

Y = H_пd/(H_з + H_п),

де H_з, H_п - абсолютне значення відповідно задньої та перед­ньої робочої позначки, між якими знаходиться точка нульових робіт, м; d - горизонтальна проекція мі; задньою і передньою точками, м.

Контролем обчислення відстані до точки нульових робіт є рівність, м:

d = x + y,

Таблиця 14

Відомість обчислення проектних і робочих позначок

№пікета	Відстань, м	Уклон, і	Перевищ.	Відмітки
				Нчор	Нчер	∆Н
0
1
2
3
4
4+32,60
4+56,60
4+79,60
5
5+30,20
6
6+53
7
7+29,35
8
8+86
9

Позначки точок нульових робіт обчислюють за формулами, м:

H₀ = H_з + i_nx,

H₀ = H_п + i_ny,

де H_з, H_п - відповідно задня і передня проектні позначки, м.

Позначки точок нульових робіт та відстані до них записують по поздовжньому профілю над лінією умовного горизонту /рис. 4 /.

Профілі поперечників /рис. 3/ будують над відповідними точками повздовжнього профілю. Порядок побудови такий же, як і для повздовжнього профілю. Їх креслять у більшому масштабі, бо вони повинні бути більш детальними, ніж повздовжні профілі.