10. Cутність способу відновлення деталей газоплуменевим напилення. Переваги та недоліки способу.

При даному способу відновлення деталей джерелом енергії для нагрівання частинок присад­ного матеріалу є газокисневе полум"я. Для транспортування нагрітого напилювального порошку на зміцнювану поверхню використовують стиснене повітря або газокисневий струмінь. Як газ у практиці ремонтного вироб­ництва найчастіше застосовують ацетилен або пропанбутан.

Розглянемо два основних способи газополуменевого напилення. На рис. 1,а зображено схему газополуменевого напилення, на якій подача порошкоподібного присадного матеріалу в зону полум"я здійснюється за рахунок інжекції струменем кисню. У процесі напилення порошок з місткості, закріпленої на пальнику, після відкриття клапана надходить до каналу пальника і захоплюється потоком транспортуючого газу. При виході із сопла пальника порошкоподібний матеріал потрапляє до зони газового полум"я, де обплавлюється. Надалі потоком газів, що згоряють порошок, що перебуває у тістоподібному стані, подається на відновлюва­ну поверхню.

За другим способом порошкоподібний присадний матеріал подається з місткості безпосередньо у факел полум"я під дією сили ваги. Схему напилення з подачею порошку у факел під дією сил гравітації зображе­но на рис.1,6.

Перевага першої схеми газополуменевого напилення полягає у тому, що транспортування порошку до поверхні деталі відбувається під дією cтруменя газу, а це зменшує ступінь окислення розплавлених частинок. В результаті підвищуються якість напилюваного шару і міцність зчеп-, лення його з основним металом.

Транспортуючий газ Подача порошка Напилений підшар Підшар

Горюча суміш

фокел полум'я

Факел полум'я

a)

Подача порошка

Рис. 1. Принципова схема подачі порошка при газополуменевому напиленні: а - за рахунок інжекції струменем кисню; б - під дією сил гравітації

Перевага другого способу зовнішньої подачі порошка полягає в прос­тоті устаткування, можливості точного регулювання потужності полум"я та місця введення порошку у факел, відпадає потреба у транспортуючому газі та iн.

11. Назвіть миючі засоби, які використовуються для миття деталей, агрегатів, вузлів.

Значного поширення в усіх процесах очищення набули синтетичні миючі засоби /СМЗ/. Основу СМЗ становлять ПАР, активність яких підвищена введенням лужних електролітів. Розчини СМЗ за миючою здатністю значно перевищують розчини їдкого натру й різних лужних сумішей.

СМЗ випускаються у вигляді сипучого, гігроскопічного бі­лого чи світло-жовтого порошка. Вони нетоксичні, негорючі, пожежобезпечні і добре розчинні у воді. Розчини СМЗ допускають одночасне очищен­ня деталей з чорних, кольорових і легких металів і сплавів. На відміну від розчинів їдкого натру вони безпечні у використанні. Вузли і деталі, що зберігаються недовго (10-15 днів), не потребують після очищення роз­чинами СМЗ додаткової антикорозійної обробки. Антикорозійний захист поверхні забезпечується за рахунок силікатів, що входять до складу СМЗ.

Ефективність СМЗ в 3-5 разів ефективніші від розчинів їдкого натру. Засоби "Лабомід-ЮІ", "Лабомід-Ю2" і МС-6 призначені для мийних машин струминного типу, а "Лабомід-Ю3" і МС-8 - для машин занурювального типу. Розроблені нові технічні миючі препарати "Темп-100" і "Темп-І00А". Препарати "Темп" ефективніші, ніж "Лабомід" і МС, і крім того, "Темп-ІООА" має підвище­ну пасивуючу дію відносно поверхні, яку очищають.

Розроблено пожежо- і вибухобезпечний засіб МС-9. Перевагою цього засобу перед препаратом МЛ-52 є те, що МС-9 має низьку піноутворювальну здатність, що дає змогу за­стосовувати його у разі механізованого очищення деталей струминним ме­тодом і використовувати за більш низької температури МЛ-52 -80... ...100 С; МС-9,- 70...75 °С/ з однаковою миючою дією.

Робочі концентрації розчинів СМЗ залежать від забрудненості по­верхні і становлять 5...20 г/л. Найкраще миюча дія розчинів СМЗ прояв­ляється за температури (80+5) °С. За температури 70 °С і нижче миюча здатність розчину різко зменшується і зростає піноутворення. Для піно­гасіння використовують дизельне паливо, яке додають у розчин в кіль­кості 10... 15 г/л.

У ремонтному виробництві використовується розчин каустичної соди, яка є високотоксичною речовиною і не може застосовуватися для очищення і миття деталей з алюмінію та його сплавів. Алюміній реагує із лугами з утворенням розчинної солі (алюмінату натрію), тому для знежирювання деталей з алюмінію та алюмінієвих сплавів використовують розчини на основі кальцинованої соди (10...15 г/л) з додаванням тринатрійфосфату (10.. .25 г/л) і рідкого скла (10... 15 г/л).

Нейтральні рідини не вступають у хімічну взаємодію із забруднен­ням, їх очищувальна дія грунтується на утворенні із забрудненнями ко­лоїдних розчинів, суспензій та емульсій. Поділяються нейтральні рідини на органічні (пєрхлоретилен, трихлоретилен, ксилол, ацетон, дихлоретан, дизельне паливо, гас,тракторний бензин, уайт-спірит) і неорганічні (воду).

До переваг органічних розчинників належать висока продуктивність, можливість видалення забруднень із деталей складної форми, оскільки знежирювальну властивість має не тільки рідина, а й пари, можливість багаторазового використання. Але в органічних розчинників дія вибірко­ва, більшість з них пожежонебезпечні, шкідливо діють на організм люди­ни й відносно дорогі. Підвищення швидкості і якості очищення залежить від поєднання високої хімічної активності миючого середовища і макси­мального ефекту кавітаційного руйнування забруднень, їх показали дослі­дження миючої здатності органічних розчинників, хороші результати за ультразвукового очищення від масляних забруднень дає композиція дизель­ного палива і дихлоретану (200 мл/л): тривалість очистки за нижчих тем­ператур у 2-10 разів менша, ніж у дизельному паливі.

На ремонтних підприємствах часто використовують такі миючі засоби, як дизельне паливо, бензин, уайт-спірит, гас. Їх застосовують для внутрішнього промивання картера двигуна, коробки передач і ведучих мос­тів. Найбільший інтерес має використання цих засобів та їх композицій для очищення деталей двигунів від асфальто-смолистих відкладень і нагарів.

Аналіз показує, що в зарубіжному ремонтному виробництві існують тенденції до застосування в технології очищення двигунів очищувальних засобів на основі органічних розчинників. Використання цих засобів збільшує продуктивність очисних операцій в 6-8 разів, підвищує якість очистки, дає можливість проводити очистку за помірних температур(20. ..60 °С). Приблизно такі самі результати дають нові миючі засоби, створені в ДержНДТІ. Лабораторні дослідження показують, що тривалість очищення деталей при використанні цих засобів порівняно з лужними в кілька раз скорочується за умови помірного збудження миючих рідин коливанням деталей з амплітудою 150...200 мм і частотою 1...2,5 с .

У виробництві застосовують розчинювально-емульгуючі засоби /РЕЗ/, які складаються із базового розчинника, співрозчинників, ПАР і води. Спочатку деталі занурюють в РЕЗ, де забруднення розчиняються, потім їх поміщають у воду або у водний розчин лужних синтетичних миючих засобів для емульгування розчинника і решти забруднень - при цьому емульгований розчинник і забруднення переходять у лужний розчин, що забезпечує необ­хідну якість очистки. РЕЗ застосовують при очищенні деталей від міцних, наприклад, асфальто-смолистих відкладень, однак їх можна використовува­ти і при очищенні від інших забруднень, коли немає можливості підвищити температуру розчину вище 60 °С.

За складом і властивостями розчинювально-.емульгуючі засоби, при­значені для очищення деталей машин, можна поділити на дві групи: РЕЗ-1 - горючі суміші нафтових вуглеводнів з ПАР (змочувальні, емульга­тори, співрозчинники): препарати МК-3, "Термос", АЙ-15, ДВП-І і інші; РЕЗ-П - негорючі суміші галогенних похідних (найчастіше хлорованих) вуглеводнів із змочувачами, емульгаторами, інколи з фенольними сполука­ми : Лабомід-315, Ардрокс-667, Аплайд 8-77, Лабомід-311, Ардрокс-6І0с, Аплайд 8-66 тощо.

Порівняльну характеристику очищувальної здатності миючих і очищу­вальних засобів РЕЗ зануренням по відношенню до асфальто-смолистих вуглецевих забруднень зображено на рис. 2.5. Аналіз показує, що РЕЗ-І ха-актеризуються горючістю і низькою активністю відносно до важких асфалбтосмолистих і вуглецевих відкладень.РЕЗ-П- негорючий, швидкоочищаючий поверхню від масляних і асфальто-смолистих відкладень, але не всі його композиції досить активні по відношенню до важких асфальто-смолистих і вуглецевих відкладень, а ефективні в цьому відношенні РЕЗ - ви­сокотоксичні.