- •Сутність проблем управління якістю.
- •2. Основні терміни, визначення в галузі управління якістю та забезпечення якості.
- •Фактори, що формують якість продукції.
- •4. Структура системи якості, її документація.
- •5. Функції системи управління якістю продукції.
- •6. Роль людського фактора в управлінні якістю продукції.
- •7. Сучасний підхід до управління якістю на виробництві.
- •8. Якість як об’єкт управління: планування, аналіз, контроль.
- •9. Система якості в стандартах iso серії 9000.
- •10. Роль стандартизації в науково-обґрунтованому управлінні якістю продукції ресторанного господарства.
- •13. Види контролю закладів ресторанного господарства.
- •14. Організація вхідного контролю закладів ресторанного господарства.
- •15. Задачі операційного контролю закладів ресторанного господарства.
- •19. Завдання та функції виробничої санітарно-технологічної харчової лабораторії.
- •21. Вимірювальні методи визначення якості продукції ресторанного господарства.
- •22. Експрес-методи та арбітражні методи контролю якості продукції ресторанного господарства.
- •23. Органолептичний метод оцінки якості продукції ресторанного господарства.
- •24. Характеристика експертного методу визначення якості продукції ресторанного господарства.
- •25. Соціологічний метод оцінки якості продукції ресторанного господарства.
- •25. Соціологічний метод оцінки якості продукції ресторанного господарства.
- •27. Лабораторний контроль якості других страв.
- •28. Визначення показників якості солодких страв та напоїв.
- •1.Холодні:
- •30. Методи виявлення фальсифікації продукції ресторанного господарства.
- •31. Методи розрахунку повноти закладки сировини під час виробництва продукції ресторанного господарства.
- •33. Форми контролю якості продукції ресторанного господарства на підприємстві.
- •34. Бракераж напівфабрикатів і готової продукції. Порядок його проведення.
- •35. Охарактеризуйте асортимент та порядок проведення оцінки якості м'ясних напівфабрикатів.
- •36. Лабораторний контроль якості молочних супів. Спосіб визначення недовкладення рецептурної кількості молока.
- •39. Охарактеризуйте асортимент та порядок проведення лабораторного контролю якості овочевих напівфабрикатів.
- •40. Визначення масової частки жиру під час дослідження повноти закладки сировини у вмробництві других страв і гарнірів
- •Проба на фосфатазу
- •Проба з пероксидазою
- •Оцінна шкала якості фритюрних жирів
- •44. Лабораторний контроль якості бульйонів і соусів.
- •Сутність методу
- •Техніка визначення
- •Техніка визначення
- •45. Контроль н/ф з картоплі на вміст сірчистого ангідрид
- •46. 46. Визначення органолептичних та фізико-хімічних показників якості чаю. Способи фальсифікації чаю.
- •Техніка визначення
- •47. Визначення органолептичних та фізико-хімічних показників якості кави та какао. Способи фальсифікації. Кава
- •48. Роль стандартизації в науково-обґрунтованому управлінні якістю продукції ресторанного господарства.
- •49. Структура галузевого контролю якості продукції ресторанного господарства.
- •50. Методи розрахунку повноти закладки сировини під час виробництва продукції ресторанного господарства.
35. Охарактеризуйте асортимент та порядок проведення оцінки якості м'ясних напівфабрикатів.
Асортимент:
Мясні н/ф натуральні:
Великошматкові,
порційні,
дрібно шматкові
Січені н/ф з мяса
Фарш мясний натуральний
кістки
Завдання 1. Провести органолептичну оцінку
Проводять органолептичний аналіз напівфабрикатів на відповідність ГОСТ 7269-79 «Мясо. Органолептическиеметодыопределениясвежести» та на відповідність ГОСТ 4288-76 «Изделиякулинарные и полуфабрикатыиз рубленого мяса» за наступними показниками: зовнішньому вигляду, запаху, кольору та консистенції.
Хід визначення:
Відбір середньої проби. Відбір середньої проби напівфабрикатів проводять, оглянувши не менше 10 одиниць упаковок; з різних місць відбирають 10 штук виробів масою більше 50 г кожне і не менше 15 штук масою по 50 г. Для органолептичної оцінки і лабораторного аналізу з середньої проби відбирають 3 вироби масою більше 50 г кожне і 6 виробів масою по 50 г.
Зовнішній вигляд. Поверхня рівна, незавітрена, сухожилля і грубі поверхневі плівки видалені, шар підшкірного жиру становить не більше 10 мм; порційні вироби нарізані впоперек м’язових волокон, пружні, поверхня незавітрена, відповідає формі виробу; на дрібно-шматкових виробах допускається міжм'язова з’єднувальна тканина і тонка плівка, поверхня панірованих напівфабрикатів вкрита рівним шаром сухарів без розірваних і ламаних країв, відповідає формі.
Колір і запах. Характерний доброякісному м'ясу.
Консистенція. Пружна, у виробах з котлетної маси - фарш добре перемішаний, однорідний.
Напівфабрикати з котлетної маси за вмістом сухих речовин, солі, наповнювача, кислотності повинні відповідати ГОСТ 4288-76 «Вироби кулінарні та напівфабрикати з рубленого м'яса».
Визначення маси напівфабрикатів
Контроль за дотриманням маси порційних і рублених напівфабрикатів виконують шляхом зважування не більше 2% напівфабрикатів від їх загальної кількості в партії, але не менше 10 штук, взятих із різних лотків.
Порційні (натуральні та паніровані) напівфабрикати можуть мати відхилення від встановленої маси у межах ± 3%.
Допустимі відхилення від маси одиниці рубаних напівфабрикатів не повинні перевищувати ± 5%.
Маса 10 штук котлет і біфштексів не повинна мати відхилень в меншу сторону. Зважування проводять на технічних вагах, вантажопідйомністю не більше 2 кг з точністю до 2г.
Визначення якості м'яса по бульйону
Визначення якості м'яса за реакцією бульйону з сірчанокислою міддю: при взаємодії з 5% розчином сірчанокислої міді бульйон повинен бути прозорим або ледь мутним. В бульйоні з напівфабрикатів сумнівної свіжості з'являються пластівці, а в бульйоні з несвіжого м'яса випадає желеподібний осад синьо-блакитного кольору.
Хід визначення:
У конічну колбу ємністю 150-200 мл переносять 20 г подрібненого м'яса та заливають 60 мл дистильованої води, добре перемішують, накривають часовим склом та витримують 10 хв. на киплячій водяній бані. Потім в мірний циліндр ємністю 25 мл відбирають 20 мл бульйону і визначають запах, колір, смак та його прозорість. Бульйон повинен бути прозорим, ароматним, жир на поверхні - у вигляді великих скупчень. Якщо в бульйоні зосталися пластівці білка, його фільтрують через паперовий фільтр.
Для проведення реакції з сірчанокислою міддю в пробірку вносять 2 мл бульйону і додають три краплі 5%-го розчину сірчанокислої міді. Пробірку струшують і залишають на 5хв. у спокої у штативі. Далі відмічають результати реакції.
Визначення вмісту сухих речовин
Сутність методу
Метод заснований на здатності досліджуваного продукту віддавати гігроскопічну вологу при певній температурі (ГОСТ 4288-66).
Хід визначення:
З підготованої проби в фарфорові чашки чи бюкси, попередньо ретельно висушені до постійної маси, зважують наважку фаршу 5 г з точністю до 0,01г. Наважку розподіляють рівним шаром по внутрішнім стінкам бюкси.
Бюксу переносять до сушильної шафи і висушіть наважку при температурі 120 ±2°C впродовж 1 год. 20 хв., після чого бюксу охолоджують в ексикаторі і зважують.
Масову частку вологи (Х) в м'ясних напівфабрикатах розраховують за формулою:
де m1 - маса бюкси з наважкою до висування, г;
m2 - маса бюкси з наважкою після висушування, г;
m - маса наважки, г.
Результати розрахунків обчислюють з точністю до 0,1 %.
Процентний вміст сухих речовин розраховують за формулою, %:
ХСР= 100 - Х,
де Х – вміст вологи в продукті.
Визначення вмісту хліба в м'ясних напівфабрикатах (ГОСТ 4288-76)
Визначення вмісту хліба в м'ясних рублених напівфабрикатах базується на гідролізі крохмалю і дисахаридів до утворення моносахаридів (в основному глюкози) та їх якісного визначення цианідним методом.
Цианідний метод заснований на тому, що певна кількість залізосинеродистого калію (червона кров’яна сіль) відновлюється випробовуваним розчином редукуючихцукрів в залізистосинеродисту сіль (жовта кров’яна сіль) і по витраченій на відновлення кількості розчину розраховують вміст цукрів. Знайдену кількість цукрів перераховують на крохмаль, а останній – на хліб (кількість цукру в хлібі незначна, і він враховується в загальній кількості глюкози).
Хід визначення:
Приготування розчину редукуючого цукру.
У хімічний стакан відважують наважку досліджуваного напівфабрикату масою 5 г з похибкою не більше 0,01 г і додають 10 мл дистильованої води.
Вміст стакану розмішують скляною паличкою і переносять в конічну колбу місткістю 250 мл, змиваючи водою в неї частинки, які прилипли до стакану і палички. Загальна кількість води не повинна перевищувати 40 мл.
У колбу з наважкою додають 30-35 мл 10%-ного розчину соляної кислоти, далі приєднують її до водяного або повітряного холодильника, ставлять на електроплитку, підклавши під колбу азбестову сітку і кип'ятять впродовж 10 хв., рахуючи час з моменту закипання вмісту колби. Після 10 хв. кип'ятіння колбу знімають з плити, охолоджують під струменем холодної води до кімнатної температури.
Отриманий гідролізат нейтралізують до слабокислої реакції 15%-ним розчином їдкого натрію або калію, використовуючи як індикатор краплю розчину метилового оранжевого.
Вміст колби після нейтралізації кількісно переносять в мірну колбу місткістю 250 мл, змиваючи часточки, що прилипнули до стінок. Для освітлення гідролізату і осадження білків додають піпеткою 3 мл розчину залізосинеродистого калію і 3 мл розчину сульфату цинку, об’єм доводять водою до мітки, ретельно фільтрують через сухий складчастий фільтр в суху колбу.
В отриманому розчині гідролізату визначають вміст редукуючого цукру, що утворився при гідролізі крохмалю, цианідним методом.
Цианідний метод визначення редукуючихцукрів передбачає проведення двох титрувань – орієнтовного (попереднього) і остаточного (більш точного)
Орієнтовне титрування
В конічну колбу місткістю 100 мл вносять з бюретки 10 мл титрованого 1%-ного розчину залізосинеродистого калію і 2,5 мл 2,5 н розчину їдкого натрію, додають одну краплю розчину метилового блакитного і нагрівають на плитці до кипіння. До безперервно слабокиплячого розчину обережно (приблизно по краплі в секунду) додають з бюретки випробовуваний розчин гідролізату (редукуючого цукру) до появи перших ознак зникнення синього забарвлення, яке при кипінні розчину впродовж 3 сек. зникає. На появу фіолетового забарвлення після охолодження не слід звертати уваги. Найбільш точні результати отримують, якщо на титрування витрачається 5-6 мл гідролізату.
Остаточне титрування
У конічну колбу місткістю 100 мл вносять 10 мл 1-%-ного розчину залізосинеродистого калію, 2,5 мл 2,5 н розчину їдкого натрію і одну краплю розчину метилового блакитного. Потім до холодної суміші вказаних розчинів додають з бюретки розчин гідролізату на 0,2-0,3 мл менше, чим було витрачено в орієнтовному титруванні.
Вміст колби доводять до кипіння впродовж 1-1,5 хв. і кип'ятять 1 хв. (за допомогою пісочного годинника), не допускаючи бурхливого кипіння, після чого слабо киплячу суміш обережно безперервно дотитровують з бюретки гідролізатом, додаючи розчин (приблизно по краплі в секунду) до повного зникнення синього забарвлення.
