- •1. Історія радіорепортажу
- •1.1. Радіорепортаж у 30-ті роки хх ст.
- •1.2. Фронт в ефірі (1941-1945 рр.)
- •1.3. Період відбудови (1945-1953 рр.)
- •1.4. Хрущовська «відлига» (1953 – 1964рр.)
- •1.5. Часи «застою» (1964-1982 рр.)
- •. У роки перебудови (1982-1991 рр.)
- •1.7. В умовах незалежності
- •1. Визначення жанру радіорепортажу
- •Шуми. Робота радіожурналіста
- •2.1. Шуми
- •Види радіорепортажу. Монтаж
- •3.1. Наукові погляди на види радіорепортажу
- •3.2. Монтаж
1. Визначення жанру радіорепортажу
1.1. Репортаж – це повідомлення, яке відображає подію в момент її звершення і створює у слухачів ілюзію ефекту присутності [5, 259с.].
Основними жанровими ознаками радіорепортажу є документальність, достовірність та оперативність. Зважаючи на те, що репортаж – це розповідь очевидця, його головним завданням є донести до слухачів живу картину того, що відбувається, допомогти створити її зорове уявлення. Тому важливими для репортажу є три ефекти: достовірність, присутність автора і співпереживання. Оскільки репортаж пов'язаний з часом, для нього характерними також є наповненість, новизна та динамічність. Найчастіше радіорепортаж присвячується актуальній, суспільно-значущій події, що викликає інтерес у значної частини аудиторії (наприклад, запуску космічного корабля, відкриття виставки, спортивного змагання, фестивалю і т.д.).
Радіорепортер творить у момент запису. На його «озброєнні» всі засоби радіожурналістики: слово, документальні шуми, музика. Він створює звуковий образ того, що відбувається. І відбір цих засобів, їх використання повинні впливати на уяву слухача.[6]
1.2 Кожен репортаж незалежно від його виду може складатись із таких елементів:
підводки
розповіді кореспондента, в якій він описує те, що відбувається, його вражень та оцінок
висловлювань учасників або очевидців події
акустичної характеристики події
Найважливішим серед них, звичайно, є розповідь кореспондента. Від деяких інших елементів можна відмовитись, але розповідь кореспондента має бути обов’язковою, нею можна навіть обмежуватися. Радіо не може показати подію, як це робить телебачення. Тому очима радіослухачів має стати журналіст, завдання якого – дати слухачеві зорову уяву про обстановку, в якій відбувається подія, за допомогою слів і характерних шумів створити уявний зоровий ряд. Лише за допомогою опису журналіст переносить слухача на місце події і дає йому можливість чути і співпереживати разом з ним те, що відбувається на сцені. Тому описи становлять суть репортажу і тому їм належить провідна роль серед інших названих елементів.
Репортаж раніше висвітлює подію, якщо до участі в ньому репортер залучає учасників або очевидців зображуваної події. Наприклад, до участі в репортажі з театральної прем’єри журналіст може залучити директора театру, який розповість про те, як виник задум цієї постановки, як вдалося йому запросити до участі відомого зарубіжного тенора, взяти коротке інтерв’ю у диригента, поговорити з режисером. Чим більше людей візьме участь у репортажі, тим повнішою і цікавішою буде передача.
Висловлювання очевидців та учасників події виконують у структурі репортажу такі функції:
Збільшують кількість інформації і підносять документальну переконливість (адже говорять люди, що безпосередньо причетні до події)
Чергують методи викладу інформації (опис змінює аналіз)
Дають можливість ближче ознайомитися з дійовими особами (створити їхні портрети, дізнатися думки). [5, 260 – 261с.]
