2. Місія, мета і завдання технологічної освіти учнів в загальноосвітніх навчальних закладах.

ЮНЕСКО розкриває зміст політехнічного навчання як такого, що ознайомлює з основними принципами всіх процесів виробництва і разом з тим дає дитині або підлітку навички наводження з найпростішими знаряддями всіх виробництв.

Виробництво невпинно і бурхливо розвивається, внаслідок чого виникали і виникають нові галузі промислового та сільськогосподарського виробництва, створюється величезна кількість оригінальних машин, застосовується нова прогресивна технологія.

Так, у 1913 році в царській Росії було лише п'ять галузей машинобудування, тепер їх близько 50.

Зростання досвіду і знань у галузі виробництва викликає безперервне збільшення фактичного матеріалу. У зв'язку з цим може постати питання: наскільки реальна в таких умовах вимога щодо ознайомлення учнів з основами виробництва?

Аналіз цієї проблеми, тим більше у зв'язку з перспективою підготовки підростаючого покоління до життя, неминуче приводить до висновку, що ознайомлення учнів з основами сучасного виробництва тепер і в перспективі можливе лише при умові виконання трьох основних об'єктивних передумов:

1. Досвід у галузі виробництва піддається кваліфікації та систематизації на науковій основі. В такому разі нескінченна різноманітність виробничих процесів, об'єктів та явищ піддається групуванню і стає очевидним, що для ознайомлення з науковими основами виробництва досить ознайомитися з найхарактернішими прикладами з кожної групи. Наявність наукової основи для класифікації та систематизації досвіду в галузі" виробництва - перша об’єктивна передумова політехнічного навчання.

2. Виявлення наукової основи виробничих об'єктів та процесів дає можливість об'єднати їх у групи, зрозуміти внутрішні взаємозв'язки між ними. Щоб мати уявлення про (наукові основи, на яких ґрунтуються виробничі процеси та об'єкти, досить ознайомитися з конкретним виявом їх на кількох прикладах. Але чи створюватиметься при цьому уявлення про всю різноманітність виробничих об'єктів та процесів даної групи? Де можливо при умові, коли знання, вміння та навички, яких набувають учні, виходять за межі вивченого навчального матеріалу, коли вони можуть бути застосовані до даної групи виробничих об'єктів та явищ у цілому або навіть виходять за її межі. Тільки в такому разі на базі конкретного навчального матеріалу, що охоплює незначну кількість виробничих процесів та об'єктів, можна створити загальне уявлення про основи сучасного виробництва. Наявність таких знань, умінь та навичок - друга об'єктивна передумова політехнічного навчання.

3. Набувши знань, умінь та навичок, які виходять за межі виучуваного навчального матеріалу, учні повинні усвідомлювати це і вміти застосовувати їх у нових умовах. Здатність і готовність учнів до цього - третя об'єктивна передумова політехнічного навчання.

Який же повинен бути зміст політехнічного навчання? Основоположники наукової теорії комунізму не ставили собі за мету вичерпну відповідь на це дидактичне питання, хоч й залишили щодо цього важливі вказівки. Відомо, що кожний навчальний предмет черпає свій зміст з науки, з елементами якої ознайомлюються учні. Проте "політехнічне навчання" - не навчальний предмет, немає і науки "політехнічне навчання".

Політехнічне навчання відбувається при вивченні ряду навчальних предметів, а саме тих, які ознайомлюють з основами виробництва або, ще те саме, дають уявлення про основні принципи найважливіших галузей сучасного промислового та сільськогосподарського виробництва.

Що ж слід розуміти під основними принципами процесів виробництва?

Принцип кожного конкретного процесу виробництва спирається на природничонаукові і технічні закономірності, які можуть проявлятися й діяти також у суміжних процесах виробництва, тобто бути спільними для них. Таким чином. Ознайомити з основними принципами виробництва – значить ознайомити передусім з деякими природничонауковими технічними закономірностями. У свою чергу закономірності можуть бути пізнані лише на основ конкретних об’єктів, явищ, процесів, в яких вони проявляються. Отже, політехнічне навчання відбувається в процесі пізнавання окремого і через його сторони, властивості – загального. Все це, окреме і загальне, яке існує об’єктивно в дійсності, становить у своїй сукупності зміст політехнічного навчання.

Політехнічними слід вважати в сукупності знання та вміння, які ознайомлюють з основними принципами найважливіших галузей сучасного промислового та сільськогосподарського виробництва. Що ж до окремих, конкретних знань та вмінь, то вони можуть бути пов’язані одночасно з усіма або з багатьма галузями виробництва і лише з одним конкретним процесом виробництва.

Вивчаючи природу політехнічних умінь, Є.А. Мілерян класифікує їх на три групи, що відбивають етапи трудового процесу:

• конструктивно-технічні,

• організаційно-технологічні

• операційно-контрольні.

Дослідник характеризує, також політехнічні вміння різнобічністю, гнучкістю, якістю та швидкістю функціонування.

Як видно з наведених міркувань, велике значення має визначення потрібного рівня узагальнення навчального матеріалу, тобто меж, в яких це узагальнення доцільно проводити. На нашу думку, галузь узагальнення повинна охоплюватися рамками, в межах яких елемент конкретної техніки в загальних властивостях виступає настільки явно, що учні можуть переносити свої вміння та знання у нові виробничі умови.

Нам залишається встановити здатність учнів розуміти політехнічний характер узагальнених знань та вмінь. У зв'язку з цим привертає до себе увагу таке психічне явище, як "перенесення".

Вивчення закономірностей перенесення приводить дослідників до висновку, що це явище має надзвичайно велике значення для загального розвитку учнів: тільки при наявності цього перенесення, і до того ж широкого, в учнів розвиваються такі розумові якості, як спостережливість, вміння запам^’ятовувати, пригадувати, здатність мислити, широке вміння аналізувати, узагальнювати, абстрагувати і т.п.".

Тут йдеться про перенесення окремого акту або способу дії з однієї діяльності на іншу. Ефект, перенесення визначається впливом перенесення акту на виконання або заучування іншої операції.

Проф. С.Л. Рубінштейн визначає дві основні умови, без додержання яких перенесення знань та вмінь стає майже неможливим: по-перше, необхідна певна спільність компонентів, моментів, сторін, навичок і, по-друге, суб'єкт повинен усвідомлювати цю спільність, відчувати її та знаходити застосування для перенесення.

Аналіз досліджень, проведених у зв'язку з вивченням перенесення та його закономірностей, змушує зробити висновок, що інтелектуальним умінням приділяється значно більша увага, ніж трудовим.

Деякі автори у своїх працях наводять практичні рекомендації щодо використання явища перенесення в навчальному процесі, вказуючи, зокрема, на те, що формуванню узагальнених гнучких умінь, які легко переносяться, сприяє застосування проблемних методів навчання. Вони пропонують не обмежувати перенесення навичок самими лише подібними рухами і роблять спробу розкрити процес перенесення знань.

Проте в цілому явище перенесення знань та вмінь залишається ще мало вивченим, особливо в методичному плані.