- •5.Створити в p-cad компонент k561tm2
- •6.Створити в p-cad компонент к140уд2
- •7. Створити в p-cad компонент к561ип5. . – є вже.
- •Знайти розвязок графічним методом
- •2. Двоїста задача
- •3. Симплекс метод
- •4. Симплекс метод
- •5. Симплекс метод
- •8. Розвязати транспортну задачу
- •9. Розвязати гру задану матрицею
- •10. Розвязати гру задану матрицею
- •16. Знайти 2 кроки пошуку екстремуму для Функції
- •17.Знайти екстремум функції
- •18.Розвязати гру задану матрицею
- •Знайти оптимальні розміри за умови min вартості контейнера у формі паралелепіпеда без верхньої кришки об'ємом 30м3, якщо 1кв.М стінки коштує 4 одиниці, а 2кв. М підлоги 6 одиниць.
- •21. Розвязати задачу графічним методом
- •22. Розвязати задачу симплекс методом
- •23.Поставити задачу двоїсту до заданої
- •24. Знайти екстремуми функції.
- •26. Знайти умовний екстремум
- •27. Розвязати гру, задану матрицею:
- •28. Знайти екстремум функції
- •30. Знайти екстремум
- •11 Розрахувати резистивний подільник напруги з коефіцієнтом передачі , який працює на навантаження з опором 10кОм.
- •12 Розрахувати резистивний подільник напруги з коефіцієнтом передачі , який працює на навантаження з опором 100кОм.
- •13 Розрахувати резистивний подільник напруги з коефіцієнтом передачі , який працює на навантаження з опором 5кОм.
- •14 Розрахувати резистивний подільник напруги з коефіцієнтом передачі , який працює на навантаження з опором 100кОм.
- •15 Розрахувати резистивний подільник напруги з коефіцієнтом передачі , який працює на навантаження з опором 100кОм.
- •18 Розрахувати просте струмове дзеркало, що виконане на біполярних транзисторах і працює від напруги живлення -15в на струм 7.5мА.
- •19 Розрахувати просте струмове дзеркало, що виконане на біполярних транзисторах і працює від напруги живлення -10в на струм 0.5мА.
- •29 Розрахувати інвертуючий підсилювач на операційному підсилювачі з коефіцієнтом передачі 40дБ. Розрахувати номінальні значення всіх резисторів, навести принципову схему.
- •30 Розрахувати інвертуючий підсилювач на операційному підсилювачі з коефіцієнтом передачі 62. Розрахувати номінальні значення всіх резисторів, навести принципову схему.
- •31 Розрахувати неінвертуючий підсилювач на операційному підсилювачі з коефіцієнтом передачі 20дБ. Розрахувати номінальні значення всіх резисторів, навести принципову схему.
- •32 Розрахувати неінвертуючий підсилювач на операційному підсилювачі з коефіцієнтом передачі 25. Розрахувати номінальні значення всіх резисторів, навести принципову схему.
- •5. Нарисувати схему 8-розрядного цап з матрицею двійково-зважених резисторів. Визначити, які ключі будуть замкнені при перетворені числа (в2)16 . Яка напруга з’явиться при цьому на виході цап?
- •1. Методи комутації. Порівняння різних методів комутації. Використання призначеного каналу.
- •2. Методи маршрутизації. Класифікація, призначення. Розподілена маршрутизація
- •3 Мережа 10 Base 2. Принцип роботи , структура. Характеристика елементів комп'ютерної мережі
- •4 Мережа 10 Base 5(товстий Ethernet). Принцип роботи , структура. Характеристика елементів комп'ютерної мереж
- •5 Мережа 100 Base t4. Принцип роботи , структура. Характеристика елементів комп'ютерної мережі
- •6 Мережа 100 Base fx. Принцип роботи , структура. Характеристика елементів комп'ютерної мережі
- •7 Модеми і їх класифікація.
- •8. Структурна схема ланки передавання даних. Характеристика завад в каналах зв’язку.
- •9. Протокольні стеки тсp/ip, spx/ipx
- •10. Середовища передавання даних в км. Радіоканал.
- •11. Способи організації передавання даних з пк. Характеристика стандартів rs-232c, rs-422, rs-423.
- •12 Типи керування в комп’ютерних мережах. Технологія клієнт – сервер. Пз технології клієнт – сервер
- •13. Програмні засоби локальних обчислювальних мереж. Робота користувача в мережі.
- •14 Стандарт 7498 iso. Клас рівнів середовища зв’язку відкритих систем. Опис рівнів відкритої моделі
- •Цифровий вихідний модуль
- •14. Ієрархія керування системами автоматизації simatic
- •15. Системи автоматизації simatic c7.
- •Назначение
- •16. Короткий огляд системи автоматизації s7-300.
- •17. Основні модулі simatic s7-300.
- •318. Розширення системи simatic s7-300 за допомогою інтерфейсних модулів
- •19. З’єднання окремих модулів simatic s7-300 між собою і з pg/pc. Розміщення тримачів simatic s7-300 в шафі керування
- •20. Параметрування аналогових вхідних/вихідних модулів за допомогою step 7.
- •21. Крокове регулювання з sfb42 “cont_s”. Функціональна схема
- •Ветвь фактического значения
- •Ветвь задающего значения
- •Ветвь фактического значения
- •Ветвь задающего значения
- •23. Алгоритм модуляції імпульсних регулюючих сигналів sfb43 “pulsegen”.
- •24. Циклічна обробка програми. Особливості відображення входів/виходів
- •25. Елементи програми користувача. Блоки користувача, системні блоки. Ієрархія виклику блоків
- •26. Змінні блоки. Блокові параметри. Типи оголошень Крім інструкцій програми корисувача блоки містять змінні, які оголошуються за допомогою step 7, коли програмуються блоки.
- •27. Типи блоків даних
- •28. Обробка кодованого блоку. Типи оголошень змінних
- •Довести справедливість закону дистрибутивності для диз’юнкції, тобто рівності:
- •Застосувати мультиплексор для генерування послідовного коду {11000110}.
- •Застосувати мультиплексор для генерування послідовного коду {00011110}.
- •Застосувати мультиплексор для генерування послідовного коду {10010100}.
- •За допомогою мікросхем лічильників та комбінаційної схеми реалізувати подільник частоти вхідних імпульсів на 21.
- •За допомогою мікросхем лічильників та комбінаційної схеми реалізувати подільник частоти вхідних імпульсів на 13.
- •За допомогою мікросхем лічильників та комбінаційної схеми реалізувати подільник частоти вхідних імпульсів на 19.
- •За допомогою мікросхем лічильників та комбінаційної схеми реалізувати подільник частоти вхідних імпульсів на 29.
- •Методом безпосередніх перетворень мінімізувати логічну функцію:
- •Розв’язок.
- •За допомогою комбінаційної схеми(простих логічних елементів без пам’яті) реалізувати подільник частоти на 4.
- •Методи представлення від´ємних чисел в еом.
- •Представити операцію віднімання чисел (87-64) через операцію сумування в додатковому коді, обчислити результат.
- •Реалізувати на логічних елементах пристрій для визначення кількості нулів у 3-розрядному двійковому коді (на виході повинно утворюватись число в двійковій системі числення).
- •1) Бригада визивається при відказі одного блоку;
- •2) Бригада визивається при відказі двох блоків;
- •3) Бригада визивається при відказі трьох блоків.
- •5. Побудувати структурну схему для розділення каналів по рівню і навести часові діаграми вихідних сигналів. Діаграма вхідного сигналу наведена на рисунку
- •10. Побудувати функціональну схему 8-розрядного ацп послідовного наближення, пояснити принцип перетворення.
- •9. Побудувати схему для перетворення паралельного 8-розрядного двійкового коду (10100111) в послідовний код протоколу rs-232.
- •15. Побудувати 3-розрядний код Грея та функціональну схему перетворення двійкового коду в код Грея.
- •38. Побудувати 4-розрядний код Грея та функціональну схему перетворення двійкового коду в код Грея. Навести приклади застосування.
- •8. Одноконтурна сау складається з коливної і інтегруючої ланки . З’ясувати, при якому значенні коефіцієнта передачі розімкнутої системи вона залишається стійкою.
- •9. Дослідити на стійкість сар, розімкнутий ланцюг якої має наступну функцію пердачі:
- •12 Функція розімкнутої сау має наступний вигляд:
- •13. Функція передачі розімкнутої сау має наступний вигляд:
- •14. З’ясувати вплив на стійкість сау коефіцієнта передачі k її розімкнутого ланцюга. Функція передачі сау має наступний вигляд:
- •15. Функції передачі окремих участків сау має наступний вигляд:
- •25. Чи існують симетричні автоколивання в релейній слідкуючій системі. В випадку наявності автоколивань визначити їх параметри. Функція передачі лінійної частини системи має наступний вигляд:
- •26. Чи існують симетричні автоколивання в релейній слідкуючій системі. В випадку наявності автоколивань визначити їх параметри. Функція передачі лінійної частини системи має наступний вигляд:
- •34/35 Провести d-розбиття по параметру к, якщо функція передачі розімкнутої системи:
- •36/37 Оцінити якість перехідного процесу при подачі на вхід системи ступінчатої функції 1(t). Передаточна функція системи:
- •39/40/42/43 Побудувати логарифмічні амплітудо-частотну та фазочастотну характеристики коливної ланки з наступною передатною функцією:
- •44/45 Скориставшись критерієм Михайлова, визначити стійкість електромеханічної слідкуючої системи, передаточна функція якої в розімкнутому стані має вигляд:
- •47/48. Функція передачі електромеханічної слідкуючої системи, в розімкнутому стані має наступний вигляд:
- •50/51. Передаточна функція електромеханічної слідкуючої системи, в розімкнутому стані має наступний вигляд:
- •2.Визначити диференційну ентропію неперервного повідомлення, розподіленого по рівномірному закону:
- •3.Визначити диференційну ентропію неперервного повідомлення, розподіленого по лінійному закону:
- •4.Визначити диференційну ентропію неперервного повідомлення, розподіленого по експонентному закону:
- •18. Повна шкала вимірювального приладу містить 1000 поділок. Похибка приладу складає ±1% повної шкали і розподілена за законом рівної ймовірності. Визначити надлишковість шкали приладу.
- •20. Повна шкала вимірювального приладу містить 100 поділок. Похибка приладу складає ±2.5% повної шкали і розподілена за законом рівної ймовірності. Визначити надлишковість шкали приладу.
28. Знайти екстремум функції
Знайти розв’язок транспортної задачі:
Заповнюємо таблицю методом найменшої вартості
- заповнених клітинок
-
4
3
1
10
2
10
2
10
1
10
5
3
20
1
5
4
2
20
1
25
50
15
10
30
25
Знаходимо базисні змінні
Знаходимо небазисні змінні – умова оптимальності
Z = 10+10+20+5+40+25=110 одиниць
Оскільки всі небазисні оцінки є недодатніми це означає що знайдено оптимальний план перевезень.
30. Знайти екстремум
Отже, функція має точку А(1; 0.5)
,
Якщо , матриця є додатньо визначеною, точка А є точкою строго локального мінімуму
f обчислюю за допомогою Mathcad
ДЕ ЧЕРВОНИМ ПРОВІРИТИ
1 Розрахувати
однокаскадний підсилювач напруги на
біполярному транзисторі (БТ). Визначити
всі номінали резисторів та розрахувати
вхідний опір. Початкові
дані:
опір навантаження
1Мом.
Коефіцієнт передачі за напругою
дБ.
Напруга живлення каскаду
В.
Вважати, що для вибраного транзистора:
Навести принципову схему.
Принципова схема підсилювача має наступний вигляд:
Перетворимо значення коефіцієнту передачі з децибелів:
[дБ]=20 lg[одиниць], тобто, 20=20 lgKU, звідки Ku=10.
Визначаємо максимально можливу амплітуду напруги на виході підсилювача при даній напрузі живлення:
2*Umax+1В (спад напруги на емітерному резисторі) +2В (спад на переході емітер-колектор транзистора)=15 В.
Коефіцієнт 2 біля Umax є тому, що максимальна різниця значень напруги на колекторному опорі буде рівна двом амплітудам вихідного сигналу (враховується різниця між максимальними значеннями позитивної і негативної півхвилі).
Отже, подвійна амплітуда буде рівна 12 В, а вихідна – 6В.
Вибираємо робочу точку за постійним струмом (напруга на колекторі у випадку відсутності вхідного сигналу). Вона буде рівна сумі спадів напруг на емітерному опорі, переході емітер-колектор та значенню амплітуди вихідного сигналу – 1В+2В+6В=9В.
Нехай, колекторний струм спокою iк0=0.5мА. Тоді RK=6В/0.5мА=12кОм, (одночасно ми дотрималися умови, що RK≤RН/10).
RE=RK/KU=12кОм/10=1.2кОм.
З відомим h21E отримуємо значення струму бази: iБ=іК0/h21E=0.5мА/100=5мкА.
Умовою відкритого транзистора є перепад база-емітер більший за 0.6..0.7В.
Тоді UБ0=1.6В.
Струм подільника повинен бути принаймні в 10 раз більшим за струм бази, тобто рівний 5мкА*10=50мкА=0.05мА.
Тоді R1=ΔUR1/iП=(15-1.6)/0.05мА=268кОм, а R2=ΔUR2/iП=1.6/0.05мА=32кОм.
Визначаємо вхідний опір: Rвх≈(R1||R2)||(RE*h21E) – паралельне включення трьох елементів.
Визначаємо значення опору паралельно включених R1 та R2:
R12=(R1*R2)/(R1+R2)=(268*32/(268+32)=28.6(кОм).
Тоді Rвх≈(28.6кОм*(1.2кОм*100))/ (28.6кОм+(1.2кОм*100))=23кОм.
Отже, розв’язавши задачу, ми отримали наступні значення опорів резисторів: R1=268кОм, R2=32кОм, RK=12кОм, RE=1.2кОм, вхідний опір підсилювача (без врахування опору розділювальних конденсаторів) рівний 23кОм.
2 Розрахувати
однокаскадний підсилювач напруги на
біполярному транзисторі (БТ). Визначити
всі номінали резисторів та розрахувати
вхідний опір. Початкові
дані:
опір навантаження
1Мом.
Коефіцієнт передачі за напругою
.
Напруга живлення каскаду
В.
Вважати, що для вибраного транзистора:
Навести принципову схему.
Принципова схема підсилювача має наступний вигляд:
Визначаємо максимально можливу амплітуду напруги на виході підсилювача при даній напрузі живлення:
2*Umax+1В (спад напруги на емітерному резисторі) +3В (спад на переході емітер-колектор транзистора)=12 В.
Коефіцієнт 2 біля Umax є тому, що максимальна різниця значень напруги на колекторному опорі буде рівна двом амплітудам вихідного сигналу (враховується різниця між максимальними значеннями позитивної і негативної півхвилі).
Отже, значення амплітуди вихідного сигналу буде рівне 4В.
Вибираємо робочу точку за постійним струмом (напруга на колекторі у випадку відсутності вхідного сигналу). Вона буде рівна сумі спадів напруг на емітерному опорі, переході емітер-колектор та значенню амплітуди вихідного сигналу – 1В+3В+4В=8В.
Нехай, колекторний струм спокою iк0=0.5мА. Тоді RK=4В/0.5мА=8кОм, (одночасно ми дотрималися умови, що RK≤RН/10).
RE=RK/KU=8кОм/12=667Ом.
З відомим h21E отримуємо значення струму бази: iБ=іК0/h21E=0.5мА/100=5мкА.
Умовою відкритого транзистора є перепад база-емітер більший за 0.6..0.7В.
Тоді UБ0=1.6В.
Струм подільника повинен бути принаймні в 10 раз більшим за струм бази, тобто рівний 5мкА*10=50мкА=0.05мА.
Тоді R1=ΔUR1/iП=(12-1.6)/0.05мА=208кОм, а R2=ΔUR2/iП=1.6/0.05мА=32кОм.
Визначаємо вхідний опір: Rвх≈(R1||R2)||(RE*h21E) – паралельне включення трьох елементів.
Визначаємо значення опору паралельно включених R1 та R2:
R12=(R1*R2)/(R1+R2)=(208*32/(208+32)=27.7(кОм).
Тоді Rвх≈(27.7кОм*(667Ом*100))/ (27.7кОм+(667Ом*100))=19.8кОм.
Отже, розв’язавши задачу, ми отримали наступні значення опорів резисторів: R1=208кОм, R2=32кОм, RK=8кОм, RE=667Ом, вхідний опір підсилювача (без врахування опору розділювальних конденсаторів) рівний 20кОм.
3 Розрахувати
однокаскадний підсилювач напруги на
біполярному транзисторі (БТ). Визначити
всі номінали резисторів та розрахувати
вхідний опір. Початкові
дані:
опір навантаження
0.5МОм.
Коефіцієнт передачі за напругою
.
Напруга живлення каскаду
В.
Вважати, що для вибраного транзистора:
Навести принципову схему.
Принципова схема підсилювача має наступний вигляд:
Визначаємо максимально можливу амплітуду напруги на виході підсилювача при даній напрузі живлення:
2*Umax+1В (спад напруги на емітерному резисторі) +2В (спад на переході емітер-колектор транзистора)=5 В.
Коефіцієнт 2 біля Umax є тому, що максимальна різниця значень напруги на колекторному опорі буде рівна двом амплітудам вихідного сигналу (враховується різниця між максимальними значеннями позитивної і негативної півхвилі).
Отже, значення амплітуди вихідного сигналу буде рівне 1В.
Вибираємо робочу точку за постійним струмом (напруга на колекторі у випадку відсутності вхідного сигналу). Вона буде рівна сумі спадів напруг на емітерному опорі, переході емітер-колектор та значенню амплітуди вихідного сигналу – 1В+2В+1В=4В.
Нехай, колекторний струм спокою рівний iк0=0.2мА. Тоді RK=1В/0.2мА=5кОм, (одночасно ми дотрималися умови, що RK≤RН/10).
RE=RK/KU=5кОм/2=2.5кОм.
З відомим h21E отримуємо значення струму бази: iБ=іК0/h21E=0.2мА/100=2мкА.
Умовою відкритого транзистора є перепад база-емітер більший за 0.6..0.7В.
Тоді UБ0=1.6В.
Струм подільника повинен бути принаймні в 10 раз більшим за струм бази, тобто рівний 2мкА*10=20мкА=0.02мА.
Тоді R1=ΔUR1/iП=(5-1.6)/0.02мА=170кОм, а R2=ΔUR2/iП=1.6/0.02мА=80кОм.
Визначаємо вхідний опір: Rвх≈(R1||R2)||(RE*h21E) – паралельне включення трьох елементів.
Визначаємо значення опору паралельно включених R1 та R2:
R12=(R1*R2)/(R1+R2)=(170*80/(170+80)=54,4(кОм).
Тоді Rвх≈(54.4кОм*(2.5кОм*100))/ (54.4кОм+(2.5кОм*100))=53.2кОм.
Отже, розв’язавши задачу, ми отримали наступні значення опорів резисторів: R1=170кОм, R2=80кОм, RK=5кОм, RE=2,5кОм, вхідний опір підсилювача (без врахування опору розділювальних конденсаторів) рівний 53,2кОм.
4 Розрахувати
однокаскадний підсилювач напруги на
біполярному транзисторі (БТ). Визначити
всі номінали резисторів та розрахувати
вхідний опір. Початкові
дані:
опір навантаження
100кОм.
Коефіцієнт передачі за напругою
.
Напруга живлення каскаду
В.
Вважати, що для вибраного транзистора:
Навести принципову схему.
Принципова схема підсилювача має наступний вигляд:
Визначаємо максимально можливу амплітуду напруги на виході підсилювача при даній напрузі живлення:
2*Umax+1В (спад напруги на емітерному резисторі) +3В (спад на переході емітер-колектор транзистора)=12 В.
Коефіцієнт 2 біля Umax є тому, що максимальна різниця значень напруги на колекторному опорі буде рівна двом амплітудам вихідного сигналу (враховується різниця між максимальними значеннями позитивної і негативної півхвилі).
Отже, значення амплітуди вихідного сигналу буде рівне 4В.
Вибираємо робочу точку за постійним струмом (напруга на колекторі у випадку відсутності вхідного сигналу). Вона буде рівна сумі спадів напруг на емітерному опорі, переході емітер-колектор та значенню амплітуди вихідного сигналу – 1В+3В+4В=8В.
Нехай, колекторний струм спокою рівний iк0=0.5мА. Тоді RK=4В/0.5мА=8кОм, (одночасно ми дотрималися умови, що RK≤RН/10).
RE=RK/KU=8кОм/2=4кОм.
З відомим h21E отримуємо значення струму бази: iБ=іК0/h21E=0.5мА/100=5мкА.
Умовою відкритого транзистора є перепад база-емітер більший за 0.6..0.7В.
Тоді UБ0=1.6В.
Струм подільника повинен бути принаймні в 10 раз більшим за струм бази, тобто рівний 5мкА*10=50мкА=0.05мА.
Тоді R1=ΔUR1/iП=(12-1.6)/0.05мА=212кОм, а R2=ΔUR2/iП=1.6/0.05мА=32кОм.
Визначаємо вхідний опір: Rвх≈(R1||R2)||(RE*h21E) – паралельне включення трьох елементів.
Визначаємо значення опору паралельно включених R1 та R2:
R12=(R1*R2)/(R1+R2)=(212*32/(212+32)=27,8(кОм).
Тоді Rвх≈(27,8кОм*(4кОм*100))/(27,8кОм+(4кОм*100))=26.16 кОм.
Отже, розв’язавши задачу, ми отримали наступні значення опорів резисторів: R1=212кОм, R2=32кОм, RK=8кОм, RE=800Ом, вхідний опір підсилювача (без врахування опору розділювальних конденсаторів) рівний 26кОм.
5 Розрахувати
однокаскадний підсилювач напруги на
біполярному транзисторі (БТ). Визначити
всі номінали резисторів та розрахувати
вхідний опір. Початкові
дані:
опір навантаження
200кОм.
Коефіцієнт передачі за напругою
.
Напруга живлення каскаду
В.
Вважати, що для вибраного транзистора:
Навести принципову схему.
Принципова схема підсилювача має наступний вигляд:
Визначаємо максимально можливу амплітуду напруги на виході підсилювача при даній напрузі живлення:
2*Umax+1В (спад напруги на емітерному резисторі) +2В (спад на переході емітер-колектор транзистора)=15 В.
Коефіцієнт 2 біля Umax є тому, що максимальна різниця значень напруги на колекторному опорі буде рівна двом амплітудам вихідного сигналу (враховується різниця між максимальними значеннями позитивної і негативної півхвилі).
Отже, значення амплітуди вихідного сигналу буде рівне 6В.
Вибираємо робочу точку за постійним струмом (напруга на колекторі у випадку відсутності вхідного сигналу). Вона буде рівна сумі спадів напруг на емітерному опорі, переході емітер-колектор та значенню амплітуди вихідного сигналу – 1В+2В+6В=9В.
Нехай, колекторний струм спокою рівний iк0=0.5мА. Тоді RK=6В/0.5мА=12кОм, (одночасно дотримано умову RK≤RН/10).
RE=RK/KU=12кОм/3=4кОм.
З відомим h21E отримуємо значення струму бази: iБ=іК0/h21E=0.5мА/100=5мкА.
Умовою відкритого транзистора є перепад база-емітер більший за 0.6..0.7В.
Тоді UБ0=1.6В.
Струм подільника повинен бути принаймні в 10 раз більшим за струм бази, тобто рівний 5мкА*10=50мкА=0.05мА.
Тоді R1=ΔUR1/iП=(15-1.6)/0.05мА=268кОм, а R2=ΔUR2/iП=1.6/0.05мА=32кОм.
Визначаємо вхідний опір: Rвх≈(R1||R2)||(RE*h21E) – паралельне включення трьох елементів.
Визначаємо значення опору паралельно включених R1 та R2:
R12=(R1*R2)/(R1+R2)=(268*32/(268+32)=28,6(кОм).
Тоді Rвх≈(28,6кОм*(4кОм*100))/(28,6кОм+(4кОм*100))=27.1 кОм.
Отже, розв’язавши задачу, ми отримали наступні значення опорів резисторів: R1=268кОм, R2=32кОм, RK=12кОм, RE=4кОм, вхідний опір підсилювача (без врахування частотної залежності опору розділювальних конденсаторів) рівний 27кОм.
6 Розрахувати
однокаскадний повторювач напруги на
біполярному транзисторі. Опір джерела
сигналу повторювача напруги, складає
10кОм. Максимальна амплітуда вхідного
сигналу
В. Вважати, що для вибраного транзистора:
.
Навести принципову схему. Вибрати
необхідну напругу живлення каскаду.
Визначити номінальні значення всіх
опорів. Розрахувати вихідний опір
каскаду. Навести принципову схему.
Знайдемо максимальне значення напруги вихідного сигналу: так як коефіцієнт передачі емітерного повторювача близький до 1 (лежить в межах 0.9-0.95), то максимальна амплітуда на виході буде в межах 2.7-3В. Для забезпечення цього необхідно, щоб напруга живлення була принаймні в два рази більша за амплітуду вихідного сигналу.
Приймемо напругу живлення рівною 6В.
Використовуючи
правило для емітерних повторювачів
,
і приймаючи струм, створений цим
подільником рівним 0.2мА, отримуємо:
.
Опір навантаження
знаходимо за формулою
,
де
- напруга між колектором та емітером в
стані спокою,
- струм емітера в стані спокою. Приймаючи
як половину напруги живлення, а струм
емітера спокою 0.5 мА, отримуємо:
.
Вихідний опір схеми можна вважати
рівним опору емітерного резистора.
Отже, ми отримали
наступні значення опорів:
,
,
вихідний опір схеми – 6кОм.
7 Розрахувати
однокаскадний повторювач напруги на
біполярному транзисторі. Опір джерела
сигналу повторювача напруги, складає
1кОм. Максимальна амплітуда вхідного
сигналу
В. Вважати, що для вибраного транзистора:
.
Навести принципову схему. Вибрати
необхідну напругу живлення каскаду.
Визначити номінальні значення всіх
опорів. Розрахувати вихідний опір
каскаду. Навести принципову схему.
Знайдемо максимальне значення напруги вихідного сигналу: так як коефіцієнт передачі емітерного повторювача близький до 1 (лежить в межах 0.9-0.95), то максимальна амплітуда на виході буде в межах 4.7-5В. Для забезпечення цього необхідно, щоб напруга живлення була принаймні в два рази більша за амплітуду вихідного сигналу.
Приймемо напругу живлення рівною 10В.
Використовуючи
правило для емітерних повторювачів
,
і приймаючи струм, створений цим
подільником рівним 0.1мА, отримуємо:
.
Опір навантаження
знаходимо за формулою
,
де
- напруга між колектором та емітером в
стані спокою,
- струм емітера в стані спокою. Приймаючи
як половину напруги живлення, а струм
емітера спокою 0.5 мА, отримуємо:
.
Вихідний опір схеми можна вважати
рівним опору емітерного резистора.
Отже, ми отримали
наступні значення опорів:
,
,
вихідний опір схеми – 10кОм.
8 Розрахувати
однокаскадний повторювач напруги на
біполярному транзисторі. Опір джерела
сигналу повторювача напруги, складає
5кОм. Максимальна амплітуда вхідного
сигналу
В. Вважати, що для вибраного транзистора:
.
Навести принципову схему. Вибрати
необхідну напругу живлення каскаду.
Визначити номінальні значення всіх
опорів. Розрахувати вихідний опір
каскаду. Навести принципову схему.
Знайдемо максимальне значення напруги вихідного сигналу: так як коефіцієнт передачі емітерного повторювача близький до 1 (лежить в межах 0.9-0.95), то максимальна амплітуда на виході буде в межах 6.7-7В. Для забезпечення цього необхідно, щоб напруга живлення була принаймні в два рази більша за амплітуду вихідного сигналу.
Приймемо напругу живлення рівною 14В.
Використовуючи
правило для емітерних повторювачів
,
і приймаючи струм, створений цим
подільником рівним 0.2мА, отримуємо:
.
Опір навантаження
знаходимо за формулою
,
де
- напруга між колектором та емітером в
стані спокою,
- струм емітера в стані спокою. Приймаючи
як половину напруги живлення, а струм
емітера спокою 0.4 мА, отримуємо:
.
Вихідний опір схеми можна вважати
рівним опору емітерного резистора.
Отже, ми отримали
наступні значення опорів:
,
,
вихідний опір схеми – 17.5кОм.
9 Розрахувати однокаскадний повторювач напруги на біполярному транзисторі. Опір джерела сигналу повторювача напруги, складає 10кОм. Максимальна амплітуда вхідного сигналу В. Вважати, що для вибраного транзистора: . Навести принципову схему. Вибрати необхідну напругу живлення каскаду. Визначити номінальні значення всіх опорів. Розрахувати вихідний опір каскаду. Навести принципову схему.
Знайдемо максимальне значення напруги вихідного сигналу: так як коефіцієнт передачі емітерного повторювача близький до 1 (лежить в межах 0.9-0.95), то максимальна амплітуда на виході буде в межах 2.7-3В. Для забезпечення цього необхідно, щоб напруга живлення була принаймні в два рази більша за амплітуду вихідного сигналу.
Приймемо напругу живлення рівною 6В.
Використовуючи правило для емітерних повторювачів , і приймаючи струм, створений цим подільником рівним 0.2мА, отримуємо: .
Опір навантаження знаходимо за формулою , де - напруга між колектором та емітером в стані спокою, - струм емітера в стані спокою. Приймаючи як половину напруги живлення, а струм емітера спокою 0.5 мА, отримуємо: . Вихідний опір схеми можна вважати рівним опору емітерного резистора.
Отже, ми отримали наступні значення опорів: , , вихідний опір схеми – 6кОм.
10 Розрахувати
однокаскадний повторювач напруги на
біполярному транзисторі. Опір джерела
сигналу повторювача напруги, складає
5кОм. Максимальна амплітуда вхідного
сигналу
В. Вважати, що для вибраного транзистора:
.
Навести принципову схему. Вибрати
необхідну напругу живлення каскаду.
Визначити номінальні значення всіх
опорів. Розрахувати вихідний опір
каскаду. Навести принципову схему.
Знайдемо максимальне значення напруги вихідного сигналу: так як коефіцієнт передачі емітерного повторювача близький до 1 (лежить в межах 0.9-0.95), то максимальна амплітуда на виході буде в межах 1.8-2В. Для забезпечення цього необхідно, щоб напруга живлення була принаймні в два рази більша за амплітуду вихідного сигналу.
Приймемо напругу живлення рівною 4В.
Використовуючи
правило для емітерних повторювачів
,
і приймаючи струм, створений цим
подільником рівним 0.1мА, отримуємо:
.
Опір навантаження
знаходимо за формулою
,
де
- напруга між колектором та емітером в
стані спокою,
- струм емітера в стані спокою. Приймаючи
як половину напруги живлення, а струм
емітера спокою 0.5 мА, отримуємо:
.
Вихідний опір схеми можна вважати
рівним опору емітерного резистора.
Отже, ми отримали
наступні значення опорів:
,
,
вихідний опір схеми – 4кОм.
