- •Розділ 1. Теоретичне дослідження методів і прийомів роботи з неповнолітніми
- •1.1. Соціально-правова допомога неповнолітнім
- •1.2.Соціально-психологічна підтримка неповнолітніх
- •1.3.Педагогічний вплив як метод роботи з неповнолітніми
- •Розділ 2. Соціологічне дослідження негативних явищ у неповнолітніх
- •2.1. Емпіричне дослідження негативних явищ у неповнолітніх
- •2.2Результати дослідження
- •Висновки
- •Список використаних джерел
2.2Результати дослідження
Аналізуючи результати мого дослідження, я зробила наступні висновки:
- Моя гіпотеза про те, що дані шкідливі звички глибоко вкоренилися серед неповнолітніх, виявилася вірною. Більшість хлопчиків піддаються даним шкідливим звичкам, зокрема :
алкоголю піддаються 100% хлопчиків і 80% дівчат,
Рис.2.1. Фактор алкоголю.
Палінню піддаються 70% хлопчиків і 30% дівчат.
Рис 2.2. Фактор паління
Що стосується наркотиків, то серед наших респондентів наркоманів не виявлено, але більшість хоча б один раз пробували наркотик (80% хлопчиків, 30% дівчат).
Основною метою споживання спиртних напоїв, наркотиків є підвищення настрою.
Моя гіпотеза, у відповідності, якою основною причиною вживання в перший раз цих речовин «є бажання спробувати», не підтвердилася. Цією причиною є вплив компаній.
Ступінь залежності від алкоголю й сигарет показано наступними показниками:
від алкоголю - щодня вживають спиртні напої 0% хлопчиків і дівчат.
- не більше трьох разів у тиждень - 80% з й 30% з.
- не більше трьох разів на місяць - 20% з й 70% з
від сигарет - щодня викурюється 1-10 сигарет 20% хлопчиків й 66.7% дівчат.
- щодня викурюється 10-20 сигарет 73.3% хлопчиків й 33.3% дівчат.
- щодня викурюється більше пачки в день 6.7% хлопчиків й 0% дівчат.
- Як і передбачалося раніше, більшість респондентів висловили думку про те, що основним негативним наслідком цих звичок є шкода здоров'ю.
Висновки
Соціально-правовий захист дітей представляє систему заходів та гарантій, що спрямовані на виявлення, попередження та нейтралізацію впливів негативних чинників на життєдіяльність дитини; це комплекс взаємодії державних закладів та недержавних організацій щодо законодавчого і соціального закріплення прав дітей, в основу яких покладено пріоритет дитини, гарантування їй особистих та соціальних прав, охорону законних прав і свобод, дотримання гідних умов їхнього життя.
Можна виділи три складові індивідуальної роботи соціального педагога з неповнолітніми, спрямованої на забезпечення дотримання їх прав:
- соціально-правова допомога;
- соціально-психологічна підтримка;
- педагогічний вплив.
Соціально-правова допомога для неповнолітніх передбачається у частині охорони їх права на житло, забезпечення нормальних умов проживання, виховання, навчання, отримання спеціальності, працевлаштування, а також щодо реалізації їх права на повноцінний, гармонійний розвиток загалом. І, насамперед, організаційна допомога має надаватись щодо механізму звернення особи за соціально-правовим захистом у різні інстанції, забезпечення дієвості, вчасності соціально-правової допомоги.
Соціально-психологічна підтримка здійснюється з метою недопущення стосовно неповнолітнього морального, психологічного чи фізичного насильства особами з його найближчого оточення, формування у нього адекватної самооцінки, високого рівня самосвідомості.
Педагогічний вплив на неповнолітнього забезпечує корекцію відхилень у його правосвідомості та поведінці, сприяє засвоєнню ним правових вимог та формуванню у нього навичок поведінки згідно моральних і правових норм суспільства. З огляду на те, що рівень знань неповнолітніми своїх прав залишається на дуже низькому рівні, потребує вдосконалення система формування їх правосвідомості, частиною якої є індивідуальна робота педагога у кожному конкретному випадку.
Просвітницька робота здійснюється за допомогою різних форм і методів:
- лекцій, кіно- і відеолекторіїв, групових й індивідуальних бесід;
- розкриття закономірностей спільної профілактичної та соціально-правової діяльності працівників органів суду, прокуратури, внутрішніх справ, юстиції, адвокатури через засоби масової інформації;
- організації тренінгових занять для осіб, які потребують посиленого педагогічного впливу;
- правової пропаганди та висвітлення інформації правового характеру через телебачення, радіо, пресу;
- здійснення просвітницько-інформаційних заходів серед учнів за місцем їх навчання;
- проведення виховних заходів під час дозвілля неповнолітніх у місцях їх масового збору та за місцем проживання;
- поширення друкованої інформації з відповідними роз’ясненнями.
У порівнянні з правовиховною просвітницька робота є спрямованою на загальне сприйняття інформації. При цьому не аналізується її виховний вплив на конкретну групу, окремого індивіда. Безпосередньо на формування правосвідомості, навичок, норм і правил поведінки спрямоване правове виховання. Слід також зауважити, що просвітницько-інформаційна робота насамперед розвиває правосвідомість, а правовиховна – і сприяє формуванню на її основі позитивних навичок поведінки.
Правове виховання неповнолітніх у соціально-педагогічній діяльності працівників соціальної сфери є комплексом навчально-виховних та організаційних заходів масового, групового та індивідуального характеру з метою підвищення правосвідомості та правової культури. Правове виховання розглядається як:
- розвиток уявлень і знань про право;
- формування навичок, норм і правил власної поведінки індивіда;
- розвиток правової культури у суспільних відносинах.
Загалом, алгоритм правового виховання можна визначити наступним чином: засвоєння знань з основ права – розвиток уявлень, поглядів і переконань - формування навичок поведінки - покращення суспільної правової культури.
