2.Рух Опору на західноукраїнських землях у іі пол.. 50-х рр.?

22 червня 1941 p. Німеччина та її союзники без оголошення війни напали на Радянський Союз. Розпочалася Велика Вітчизняна війна. З перших днів окупації на території України розгорнулася антифашистська боротьба.

Причинами розгортання руху

1) окупація батьківщини іноземними загарбниками;

2) жорстокий окупаційний режим, який хотів перетворити українські землі на колонії Німеччини та її союзників, а українців частково знищити, а решту перетворити на рабів.

Форми опору були різноманітними:

— саботаж (випуск бракованої продукції, невиходи на роботу, виведення з ладу верстатів та устаткування, псування продовольства рейкова війна прикладом якої є «Сарненський хрест» (знищення колій між Сарнами і Ковелем); Липень 1942 починає діяти спецназ переможців під командуванням Медвєдєва;

— відмова співпрацювати з окупаційними властями;

— антигітлерівське підпілля;

В антифашистському русі Опору існували дві течії:

— радянська (партизанські загони, радянське підпілля), представники якої боролися за визволення України від німецько-фашистських загарбників, відновлення Радянської влади;

— націоналістична (ОУН(Б), ОУН(М), бульбівці, ОУН-УПА), представники якої боролися за визволення України від німецько-фашистських загарбників, створення незалежної Української держави.

--- деякі історики називають ще третю течію - польська (армія Людова, армія Крайова), представники якої боролися за визволення західноукраїнських земель від німецько-фашистських загарбників, приєднання їх до Польщі.

Білет №44

1.Пилип Орлик. Бандерівська Конституція?

1710-1742 рр. – було обрано на козацькій раді і пробув «гетьманом у вигнанні П.Орлик, колишній ген-писар. Будучи при владі:

• підтримував союз із Шведами, Туреччино;

• шукав захисту у Європі 1711 р.- спільно з сусідами пішов на Правобережжя де зазнав поразки;

• головним ворогом вважав Петра і Московську державу;

Найбільш відомим Орлик буде укладанням 1710 р. –пактів і Конституцій прав і вольностей війська Запорозького. Це була спроба врегулювати відносини між гетьманом і козаками. Умови:

• створювалась президентсько-парламентська республіка;

• гетьман-президент; козацька рада-парламент;

• рада скликалася тричі(Різдво, Покрова 14 жовтня, Великдень);

• створювалася під протекцією шведів держава на основі трьох воєводств з столицею в Києві;

• верховний суд - найвища гілка судової влади;

• за гетьманом залишалося право утримання вдів і сиріт, за свій кошт, будувати шпиталі.

Білет №21

2.Екстенсивний розвиток народного господарства у кін. 50-х рр. Поч. 60-х. Рр. ?

В народному господарстві доба відлиги здійснила ряд реформ які на жаль не завжди приносили хороші результати:

• створення раднаргоспів – 1957 р. введення 7 річного плану.

• Швидко розвивається НТР, авіаційна галузь;

• Багато коштів виділяється авіаціобудування;

• Автомобілебудування, виникає ЗАЗ;

• Більше коштів виділяється на промисловість групи Б;

• В промисловому плані економічну Україну ділили на 3 частини: Південь(суднобудування); Донецько-Придніпровський(вугілля); Західний (харчова);

• В с/г змінюється відношення держави до колгоспів;

• Нова техніка, освоєння цілини.

Білет №22