1.Кінець Гетьманщини, скасування Січі?

4 Червня 1775 р. Війська генерала п.Текелії знищили Запорізьку Січ, а 3 серпня з’явився маніфест про ліквідацію Січі і самої назви запорозьких козаків.

Козаків переводили у розпорядок державних селян, військовий скарб та майно конфісковували, а територію Запорозьких вольностей включили до Азовської та Новоградської губернії, пізніше Катеринославського повіту . Останнього кошового отамана Калашевського було ув’язнено

На Соловках, де він провів понад 25 років у жахливих умовах одиночної камери.

Після ліквідації Січі її почалася еміграція на Очаківський степ.

Білет №48

2.Політичне життя України в сер. 50-х. Поч. 60-х. Рр. Посилення русифікації ?

Період 1953-1964 роках увійшов в історію як період Десталінізації. Що знаменувала відхід від основних проявів сталінського режиму. На чолі держави перебував Микита Хрущов.

Складовими десталінізації стали:

• припинення масових репресій.

• Розвінчання культу особи Сталіна.

• Реабілітаційні процеси.

Реабілітація проходила в два етапи:

1.1953-1956 рр. – реабілітація торкнулась лише незначної частини незаконно-репресованих:

• в 1953 році амністію отримали особи, засуджені на термін до 5 років за військові, господарські, посадові злочини

• в 1955 році надання амністії колишнім воїнам УПА, які добровільно склали зброю.

• Ліквідовано військові трибунали.

• Ліквідовано систему ГУТАБу ( масових радянських таборів ).

2. 1953-1956 роки – реабілітація стала масовою. При таборах було створено 90 спеціальних комісій, які розглядали справи на місцях. Поштовхом до масових реабілітацій став ХХ з’їзд КПРС – лютий 1956 рік, де про культ особи Сталіна виступив М. Хрущов. Першими було реабілітовано колишніх діячів КПУ ( задонський, скрипник , чубар ). Згодом реабілітовано діячів культури ( м. Куліш, л. Курбас). В цей період було реабілітовано понад 2000000 млн. українців. На початку 60-х років реабілітаційні процесом починають згортатися.

Під реабілітацію не потрапили:

• політичні в’язні.

• Селяни, засуджені в період колективізації.

• Національні меншини, депортовані з кримського п-ів острова в повоєнний період.

Білет №49

1.Соціально-політичне становище Правобережжя у 18 ст. Коліївщина?

Даний регіон найбільше постраждав в добу руїни, оскільки був неодноразово завойований поляками та турками. Значна частина земель була зруйнованою і необжитою, в ході чого поляки почали проводити лояльну політику щодо місцевого населення:

• Сприяли економічному відродженню;

• Відновили козацтво створили 5 полків;

• Не дивлячись на таку політику в Україні виникають масові козацько – селянські виступи;

Причини виступів селян та козаків:

• Тиск релігійного гніту;

• Утиски козацьких прав і вольностей;

• Панщина і кріпацтво;

• Звільнення від польської влади;

Дані повстання діляться на групи:

• Повстання С.Палія 1702-1704 рр. ,що проходило На Київщині, Поділля і Брацлавщині, було придушене Мазепою.

• Опришківський рух, який представлений відомими ватажками Довбушем, Бойчуком, Баюраком.

• Гайдамацький рух (він представлений трьома народними виступами:

• 1730-1734 рр. повстання під проводом Верлена на Волині;

• 50-ті рр. 18 ст.;

• Коліївщина 1768 р.- головною причиною повстання було створення католиками Барської конференції. Ватажки Гонта та Залізняк здійснили спробу звільнення укр. тер. від Польщі, центром свого осередку зробили Урочище Холодний яр Найбільша битва була в Умані , Повстання було придушене,

Білет №50