2. Тип умовних речень *

Утворення

Підрядне речення		Головне речення
If	Past Simple/ were			would + Infinitive
If I	ate cake,		I	would get fat.
If I	had your figure,		I	would eat a lot.
If we	didn’t have a car,		we	wouldn’t travel a lot.
If she	got up earlier,		she	wouldn’t always be late.
If I	were you,		I	would pay for parking.

Вживання

Другий тип умовних речень висловлює малоймовірні або нереальні дії, які навряд чи здійсняться та належать до майбутнього чи теперішнього часу:

If I had a million pounds, I’d buy a yacht.— Якби у мене був мільйон фунтів, я купив би яхту.

Зверніть увагу!

Дієслово to be у підрядних реченнях умови має форму were для всіх осіб.

Ill тип умовних речень шмишшшшяшям

Утворення

Підрядне речення		Головне речення
If	Past Perfect		would + Perfect Infinitive
If we	had gone earlier,	we	would have had better weather.
If he	had phoned her,	she	would have come.
If you	hadn’t made that mistake,	you	would have passed your test.

Вживання

Третій тип умовних речень виражає дію, яка могла б здійснитися за певних умов у ми­нулому, але не здійснилася:

If you had been more careful, you wouldn’t have cut yourself.— Якби ти був обережні­шим, ти б не порізався.

If I had had my mobile yesterday, I could have contacted you.— Якби у мене вчора був мобільний, я би міг з тобою зв’язатися.

Конструкція з wish та if only жмюшмиим

В англійській мові конструкції I wish та if only вживаються в реченнях з дієсловами умовного способу для вираження бажання стосовно теперішнього, минулого та майбут­нього часів.

Бажання стосується теперішнього чи май­бутнього часу:

Jessica wishes she were slimmer.— Джесі- ка бажає бути стрункішою. (Якби Джесіка була стрункішою.)

Бажання стосується минулого часу:

I wish you had told me about the dance.— На жаль, mu не сказав мені про танці. (Якби ти мені сказав про танці.)

I wish you hadn’t lost that photo. It was a really good one.— Шкода, що ти загубив фо­тографію. Вона була такою гарною.

If only виражає більший ступінь бажан­ня, ніж wish. Цю конструкцію можна вжи­вати самостійно або додавати до неї підрядне речення.

Бажання стосується теперішнього чи май­бутнього часу:

If only I wasn’t (weren’t) so fat.— Якби тільки я не був таким товстим.

If only I wasn’t (weren’t) so fat, I would be able to get into these trousers.— Якби тільки я не був таким товстим, я би зміг надягти ці штани.

If only I were taller, I might be better at basketball.— Якби я тільки був вищим, я зміг би грати в баскетбол краще.

Бажання стосується минулого часу:

If only David had been a bit more careful, he’d have been all right.— Якби тільки Девід був трохи обережнішим (у минулому), у ньо­го би все було гаразд.

.Конструкція wish ... would/could шжшшш

Якщо дія підрядного речення відбувається в майбутньому стосовно дії головного і воно виражає бажання, здійснення якого є мало­ймовірним, тоді в головному реченні вжива­ється дієслово wish (бажати) або конструкція if only (якби тільки), а в підрядному — would/ could з інфінітивом:

I wish you would put those shelves up soon.— Мені хотілося б, щоб ти швидше по вісив ті полички. (Але ти навряд чи це зро­биш.)

Tom wishes his neighbours wouldn’t make so much noise.— Тому хотілося б, щоб його сусіди так не шуміли. (Але вони все одно дуже галасують.)

If only you could try to keep the place tidy.— Добре було б, якби ти міг зберігати чистоту в цьому місці.

I wish I could sing (but I can’t).— Я хотів би співати. (Але я не можу.)

Зверніть увагу!

Слід пам’ятати про те, що часова форма

Perfect Infinitive (have + Past Participle)

після дієслів would, could, was/were to

означає невиконану дію.

Порівняйте:

I wish something exciting would happen.— Я хотів би, щоб сталося щось захоплююче. (Я хочу цього в майбутньому.)

I wish my life were more interesting. (My life isn’t interesting.) — Я хотів би, щоб моє життя було цікавішим. (Моє життя зараз не цікаве.)

Стосовно дії, що відбулася в минулому, would have може використовуватися за умови узгодження граматичних часів, проте якщо висловлюється нереалізована можливість у минулому, то натомість вживається could have:

I wish I could have been at the wedding, but I was in New York.— Я хотів би бути на ве­сіллі, але. я був у Нью-Йорку.

ПАСИВНИЙ СТАН ДІЄСЛІВ

The tastiest bread is baked here.

Only fresh bread!

Our bread is being baked now!

It wasn’t baked yesterday.

Утворення

Пасивний стан дієслів утворюєтье я за до­помогою дієслова to be та дієприкметника ми­нулого часу (перша форма правильних дієслів із закінченням -ed або форма, подана у третій колонці таблиці неправильних дієслів, с. 92). При цьому дієслово to be змінюється за часа­ми, особами та числами, а дієприкметник за­лишається незмінним.

	Active	Passive
Present Simple	We build the house.— Ми будуємо дім.	The house is built.— Дім будується.
Present Continuous	We are building the house.— Mu будуємо дім (зараз).	The house is being built.— Дім будується (зараз).
Present Perfect	We have built the house.— Ми по­будували дім.	The house has been built. — Дім збудовано.
Past Simple	We built the house.— Ми будува­ли дім.	The house was built.— Дім було збудовано.
Past Continuous	We were building the house.— Mu будували дім (у певний час).	The house was being built.— Дім бу дувався (у певний час).
Past Perfect	We had built the house.— Ми збу­дували дім (до певного часу).	The house had been built.— Дім було збудовано (до певного часу).
Future Simple	We will build the house.— Mu побудуємо дім.	The house will be built.— Дім буде збудовано.
Future Perfect	We will have built the house.— Mu збудуємо дім (до певного часу).	The house will have been built.— Дім буде збудовано (до певного часу).
Конструкція to be going to	We are going to build the house.— Ми збираємося будувати дім.	The house is going to be built.— Дім буде побудовано.
Modal Verbs	We can build the house.— Ми мо­жемо побудувати дім.	The house can be built. — Діж може бути побудований.

Вживання

В активному стані суб’єкт (істота чи неіс­тота) виконує дію:

Thieves stole a painting from the museum last night.— Злодії минулої ночі вкрали кар­тину з музею.

Пасивний стан вживається, коли нас ці­кавить не виконавець дії, а особа чи предмет, над якими ця дія виконується. Саме тому сло­во, яке позначає особу чи предмет, стає у па­сивному стані підметом:

A painting was stolen from the museum last night.— 3 музею минулої ночі було вкрадено картину.

Вживання дієслів у Passive Voice прита­манне діловому та науковому стилю:

The liquid was heated to 60° and then filtered.— Рідину було нагріто до 60\ а по­тім профільтровано.

Для позначення виконавця або виконав­ців дії поряд з дієсловом у пасивному стані вживають прийменник by:

The painting was stolen by masked thieves. — Картину було вкрадено злодіями в масках.

Коли йдеться про предмет, за допомогою якого було виконано дію, вживається при­йменник with:

She has drawn the picture with a pencil.— Вона намалювала малюнок олівцем.

У пасивному стані часова форма Future Continuous Passive не використовується. Решта часових форм вживається за тими пра­вилами, що й в активному стані:

The theft is being investigated by the police.— Крадіжка розсліду ється поліцією.

Other museums have been warned to take extra care.— Інші музеї було попереджено про підвищення заходів безпеки.

У пасивному стані замість Present Perfect Continuous та Past Perfect Continuous вжива­ються Present Perfect та Past Perfect:

The test has been written in two hours.— Контрольну написали за дві години.

Переклад дієслів у пасивному стані

Дієслова в пасивному стані можна пере­класти з англійської таким чином.

1. За допомогою дієслова «було» та діє­прикметника в пасивному стані:

The book was written by a famous writer.— Книгу (було) написано ви­датним письменником.

The flowers were sent to her yesterday.— Квіти (було) надіслано їй учора.

2. Дієсловом, яке закінчується на «-ся»: The books are kept in the library.— Книжки зберігаються в бібліотеці.

3. Дієсловами третьої особи множини в ак­тивному стані:

The children will be given sweets after dinner.— Дітям дадуть цукерки після обіду.

The text will be translated by Monday.— Текст перекладуть до понеділка.

Усталені конструкції з дієсловами

в пасивному стані шшшжшжшшшвдшшшш

It is said that...— Кажуть, що...

Ми можемо використовувати конструкцію «it + дієслово в пасивному стані + додаткове підрядне речення» у тому випадку, коли ми не знаємо, хто саме повідомляє нам про щось. It is said that Henry is in love with Claire.— Кажуть, що Генрі закоханий у Клер.

Такі конструкції вживаються, наприклад, у випусках новин:

It is thought that the company is planning a new advertising campaign.— Вважають, що фірма планує нову рекламну кампанію.

It was reported that the President had suffered a heart attack.— Доповіли, що прези­дент зазнав серцевого нападу.

It has been agreed that changes to the scheme are necessary.— Було узгоджено, що зміни до схеми необхідні.

У цій конструкції моя^уть вживатися діє­слова agree (домовлятися), allege (посилати­ся), announce (оголошувати), assure (запевня­ти), believe (вважати), consider (розглядати), decide (вирішувати), expect (очікувати), explain (пояснювати), hope (сподіватися), know (знати), report (доповідати), say (гово­рити), suggest (пропонувати), suppose (вва­жати), think (думати, вважати), understand (розуміти).

Не is said to...— Кажуть, що він...

В англійській мові також використовуєть­ся конструкція «підмет + дієслово в пасивно­му стані + to-infinitive »:

Henry is said to be in love with Claire.— Кажуть, що Генрі закоханий у Клер.

Ця конструкція також часто вживається в новинах:

«United» were expected to win.— Чекали, що «Юнайтед» виграє. (Люди очікували, що вони виграють.)

The company is thought to be planning a new advertising campaign.— Вважають, що фірма планує нову рекламну кампанію. (Хтось вважає, що вона планує нову реклам­ну кампанію.)

The President was reported to have suffered a heart attack.— Доповіли, що президент за­знав серцевого нападу. (Хтось доповів, що президент зазнав серцевого нападу.)

У цій конструкції можуть вживатися діє­слова believe (вірити, вважати), expect (че-

кати), find (вважати), know (знати), report (доповідати), say (казати), think (думати, вва­жати), understand (розуміти).

Переклад дієслів у зворотах «інні

to say	is said, was said	кажуть, казали
to know	is known, was known	відомо
і to report	is reported, was reported	по ві д ом ляють, повідомили
to !suppose	is supposed, was supposed	гадають, гадали
to expect	is expected, was expected	припускають, очікували
to consider	is considered, was considered	вважають, вважали
to assume	is assumed, was assumed	припускають, припускали
to think	is thought, was thought	думають, думали
to believe	is believed, was believed	вважають, вважали

USED ТО + INFINITIVE

When we were younger, we used to dance every evening.

But we do it not so often now.

Вживання

Зворот used to + infinitive вживається для вираження повторюваної дії, яка відбувалася регулярно в минулому, та більше не викону­ється. Ця конструкція не змінюється за особа­ми та числами й часами. Вона перекладаєть­ся українською мовою дієсловом у минулому часі із додаванням слова «раніше».

Дієслово used вимовляється як [ju:st]. Його слід відрізняти від форми минулого часу дієслова use, яка так само пишеться, але ви- I мовляється [ju:zd]:

We used to play football when we were young.— Ми грали у футбол (раніше), коли були молодими.

I used to like apples, but I never eat them now.— Раніше я полюбляв яблука, але ніко­ли не їм їх тепер.

Зазвичай ця конструкція вживається у стверджувальних реченнях. У питальних used ставиться перед підметом:

Used he often to sit in his favourite armchair? — Чи сидів він раніше у своєму улюбленому кріслі?

Used she to like apples in her childhood? — Чи полюбляла вона в дитинстві яблука?

Для утворення заперечного речення до used додається частка not ['ju:snt]:

Не usedn’t to smoke in his youth.— У мо­лоді роки він не палив.

Але в сучасній англійській мові запитання та заперечення з цією конструкцією утворю­ються переважно за допомогою дієслова did: Did he use to live at the seaside? — Чи жив він раніше на узбережжі?

I didn’t use to meet him very often.— Рані­ше я не дуже часто зустрічав його.

BE USED ТО DOING/GET USED ТО DOING

We are used to getting up early We do it every day. Also we’re used to running every morning, but it was difficult at first.

Утворення

У зворотах to be used to doing/get used to doing змінюваною є лише перша частина — дієслово to be, яке змінюється за особами та числами, та дієслово get, яке змінюється за числами.

Питальна форма утворюється з викорис­танням допоміжних дієслів, а заперечна — додаванням частки not.

Вживання

Зворот to be used to doing позначає дії, які стали звичними:

We are used to reading English books. We do it every day.— Ми звикли читати книж­ки англійською мовою. Ми робимо це щодня.

Не is used to getting up early. He works from 8 a.m.— Він звик прокидатися рано. Він працює з восьмої ранку.

У значенні «те, що стає більш звичним» використовується зворот to get used to doing: It was difficult at first, but we soon got used to writing dictations.— Спочатку було склад­но, та ми звикли писати диктанти.

She didn’t get used to drinking tea in

the morning. She usually drinks coffee with cakes.— Вона не звикла пити вранці чай. За­звичай вона п’є каву з тістечками.

МОДАЛЬНІ ДІЄСЛОВА

В англійській мові існують особливі діє­слова, у яких відсутні форми, властиві зви­чайним дієсловам.

Ці дієслова називають модальними. Вони вказують не на дію, а на ставлення до неї (на­приклад, можливість або неможливість її ви­конання). Смислові дієслова вживаються піс­ля модальних в інфінітиві без частки to.

До модальних дієслів належать: сап, could, be able to, may, might, must, should, ought to, shall, will, would, have to, need, to be allowed to.

Модальні дієслова не змінюються за осо­бами та не мають неособових форм. При утво­ренні питальних і заперечних речень з такими дієсловами допоміжні дієслова не вживають­ся. У питальних реченнях модальні дієслова ставляться перед підметом.

CAN, COULD ТА ТО BE ABLE ТО

John: How many

instruments can you play, Vicky?

Vicky: Only two — the

violin and the piano.

John: That’s wonderful! And I can’t even sing!

Vicky: You can go to a music school and learn.

Дієслово can означає «могти, вміти, мати здібності», має форму минулого часу could та еквівалент to be able to, який зазвичай вжи­вається в майбутньому та може вживатися в минулому часах. Після to be able інфінітив вживається з часткою to.

Теперішній час

Зверніть увагу!

Модальне дієслово сап та заперечна частка not завжди пишуться разом: cannot.

Минулий час

Форма минулого часу could тотожна за значенням та правилами вживання у реченні формі теперішнього часу сап:

When he was five he could swim well.— Коли йому було п’ять років, він умів добре плавати.

Could he come to us yesterday? — Чи міг він прийти до нас учора?

Нарівні з дієсловом could у минулому часі вживається was able to. Коли йдеться про дію, яка вже фактично відбулася, використо­вується тільки was able to у значенні «зміг, був спроможний»:

I wasn’t able to defend myself.— Я був не­спроможний захистити себе.

Майбутній час

Дієслово сап у майбутньому часі не вжи­вається, а використовується його еквівалент to be able to (зможемо):

I’m afraid I can’t come/I won’t be able to come to your birthday party.— Боюсь, я не можу /не зможу прийти на твій день наро­дження.

Will people be able to live on the Moon one day? — Чи зможуть люди коли-небудь жити на Місяці?

I’ll be able to sing again when my throat is cured.— Я зможу співати знов, коли вилі­кую горло.

Модальне дієслово сап вказує на фізичну або розумову здатність, можливість виконати дію.

We can dance well.— Ми можемо добре танцювати.

Не can read English books.— Він може чи­тати книжки англійською мовою.

Коли йдеться про можливість чи здатність виконати дію, що відбувалася в минулому, вживають could або was/were able to.

Vicky could play the violin when she was five.— Вікі могла грати на скрипці, коли їй було п’ять років.

Vicky was able to play the violin when she was five.— Вікі могла грати на скрипці, коли їй було п’ять років.

Як правило, з дієсловами на позначення думок, міркувань вживають could:

I couldn’t understand her story.— Я не міг зрозуміти її розповідь.

Модальне дієслово сап означає дозвіл ви­конати дію в майбутньому.

You can come to те at 10.— Ти можеш прийти до мене о десятій.

MUST

You must not smoke here!

It can be dangerous.

There are a lot of flammable things in the room.

Утворення речень

Дієслово must має лише одну форму; дія, виражена за допомогою цього модального діє­слова, стосується теперішнього або майбут­нього часу:

You mustn’t sit too close to the TV set.— He можна сидіти так близько перед телеві­зором.

Стосовно минулого часу дієслово must вживається тільки у непрямій мові. У цьому випадку не дотримуються правил узгоджен­ня часів:

Не said he must visit his sick friend.— Він сказав, що повинен відвідати свого хворого друга.

Вживання

Дієслово must виражає моральний обов’язок, необхідність з точки зору мовця та має значення «повинен», «треба»:

Не is very ill. Не must consult a doctor. — Він дуже хворий. Він повинен відвідати лікаря.

Крім того, must вживається, коли йдеться про припущення, але з великою долею впевне­ності (тільки у стверджувальних реченнях): Have you seen Tom? I can’t find him.— I haven’t seen him. He must be in the school library.— Ти бачив Тома? Я не можу його зна­йти.— Я його не бачив. Він, напевно, у шкіль­ній бібліотеці.

У заперечній формі must not має значення категоричної заборони і перекладається як «не можна», «забороняється», «неповинен»: You mustn’t do that.— He можна так ро­бити.

У відповідях на запитання з дієсловом must у стверджувальній формі вживається must, у заперечній — needn’t:

Must I do this work? Yes, you must./No, you needn’t.— Я повинен зробити цю робо­ту? Так, повинен./Ні, не треба.

Для вираження обов’язку та необхіднос­ті у минулому часі вживають конструкцію to have to (do):

He had to solve the problem.— Він мав ви­рішити цю проблему.

MAY, MIGHT

Утворення речень

У теперішньому часі вживається форма тау, у минулому використовується форма might, а для позначення дії в майбутньому вживається конструкція to be allowed to:

May I speak to you now? — Можна погово­рити з тобою зараз?

Вживання

Модальне дієслово тау вказує на дозвіл (можливість виконання якоїсь дії з чийогось дозволу), слабку ймовірність дії, припущен­ня з відтінком сумніву:

You may take my book.— Ти можеш узя­ти мою книжку.

You may telephone from here. — Ви можете зателефонувати звідси.

It may rain later.— Можливо, згодом піде дощ.

Дієслово might вживається у питальних ре­ченнях для вираження ввічливого прохання:

Might I sit here? — Дозвольте мені тут сісти.

Для вираження докору або зауваження також вживається форма might:

You might do this exercise without asking him when he is busy.— Ти міг би виконати вправу, не звертаючись до нього, коли він за­йнятий.

Might також може виражати невпевненість в тому, що дії відбудуться в майбутньому.

She might visit you in winter.— Можливо, вона відвідає вас взимку (але малоймовірно).

Заперечна форма дієслів тау та might вживається нечасто — зазвичай заперечне ре­чення складають з сап або must:

• May I use the textbook at the exam? — Чи можна користуватися підручником на іспиті?

• No, you must not.— Hi, не можна.

SHOULD ТА OUGHT TO

You should take these pills twice a day.

Утворення речень

Дієслова should та ought to найчастіше вживаються стосовно теперішнього чи май­бутнього часу. В непрямій мові вони залиша­ються незмінними:

You ought to/should visit your friends more often.— Ви би частіше відвідували друзів.

Where should I put this vase? — Куди мені слід поставити цю вазу?

Вживання

Модальні дієслова should та ought to то­тожні за значенням: передають пораду, ре­комендацію. Проте should не має частки to, a ought завжди вживається з to:

She ought to/should go out more often.— їй слід частіше гуляти.

You shouldn’t have bothered making lunch, we could have bought a pizza.— Вам не слід було обтяжувати себе приготуванням обіду, ми б могли купити піцу.

Зворот should/ought to + have + Past Par­ticiple (дієприкметник минулого часу осно­вного дієслова) у стверджувальному реченні вказує на невиконання бажаної чи пропоно­ваної дії. Ця конструкція у заперечному ре­ченні показує, що мовець не бажав зазначе­ної дії, але вона відбулася:

You ought to have/should have gone to bed earlier.— Вам слід було лягати спати ра­ніше.

Питальні речення з should та ought to пе­редають бажання отримати пораду:

Ought I to/Should I write and thank him? — Чи маю я написати та подякувати йому?

Вживання

Модальне дієслово shall означає наказ, попередження, вказівку, пропозицію. Дія, виражена за його допомогою, стосується май­бутнього:

You shall do it first.— Ти маєш робити це першим.

We shall wait for him.— Нам слід дочека­тися його.

У питальних реченнях shall вживається при звертанні від першої особи однини і мно- жини та передає пропозицію:

Shall I wait for you? — Давай я зачекаю на тебе.

Shall we go to the park? — Підемо do

парку?

SHALL

Утворення речень

Модальне дієслово shall не змінюється за часами, особами та числами. У сучасній мові воно зазвичай вживається в офіційному стилі.

Утворення речень

Модальне дієслово will має форму will у теперішньому часі, would — у минулому:

WILL ТА WOULD

Вживання

Модальне дієслово will/would вживається для висловлення припущення:

She worked very hard yesterday. She would be tired.— Вона дуже багато працювала вчо­ра. Вона має бути стомлена.

Це дієслово також виражає пропозицію, запрошення щось зробити:

Will you have an ice cream? — Будете мо­розиво?

Would you type this letter for me, please? — Надрукуйте для мене, будь ласка, цього листа.

Зверніть увагу!

Слід пам’ятати про те, що could

та would е більш офіційними, ніж сап та

will

HAVE ТО

Утворення речень

На відміну від інших модальних дієслів, have to змінюється за особами та часами. Пи­тальні речення з have to утворюються з ви­користанням допоміжних дієслів, а в запе­речних реченнях до допоміжного дієслова додається частка not:

She has to work much, because she wants to pass the exams well.— Вона мусить багато працювати, тому що вона хоче добре склас­ти іспити.

Не had to leave home early yesterday. He went to meet his grandma at the station.— Учо­ра він був змушений рано вийти з дому. Він їздив на вокзал зустрічати бабусю.

Теперішній час

Модальне дієслово have to, так само як і must, указує на необхідність чи обов’язковість дії, має значення «бути змушеним»:

Минулий час

I have to get up early.— Я мушу встава­ти рано.

We have to learn on Saturday.— Ми маємо вчитися в суботу.

Існують певні відмінності у значенні мо­дальних дієслів have to та must. Дієслово must вживається тільки в Present Simple і лише в тому випадку, коли суб’єкт прийняв рішення самостійно:

I must hurry, I may be late for school.— Я повинен поквапитися, я можу запізнитись до школи.

Модальне дієслово have to в теперішньому часі вживається, коли суб’єкт має виконати чуже рішення, а не приймає його самостійно: Pupils have to do their homework.— Учні повинні виконувати домашнє завдання.

У неформальному стилі вживають кон­струкцію have got to:

I’ve got to invite Nick.— Я маю запроси­ти Ніка.

Майбутній час

Have I got to invite Nick? — Чи мушу я за­просити Ніка?

I haven’t got to invite Nick.— Я не повинен запрошувати Ніка.

NEED

Модальне дієслово need має лише форму теперішнього часу та виражає необхідність виконання дії. Питальна та заперечна форми не потребують допоміжного дієслова:

You needn’t hurry.— Вам не треба поспі­шати.

Need we go there? — Чи треба нам туди йти?

Зворот needn’t have + Past Participle вжи­вають, коли говорять про те, що не було необ­хідним, але було зроблено:

You needn’t have gone shopping. You have two pizzas! — Тобі не треба було йти до ма­газину, у тебе є дві піци!

Зверніть увагу!

У заперечних реченнях можна вживати don’t have to та don’t need to, які мають таке саме значення, що й needn’t:

You don’t have/don’t need to wash the dishes. They are clean.— Тобі не потрібно мити посуд. Він ЧИСТИЙ.

КОНСТРУКЦІЯ ТО BE ALLOWED ТО/

ТО BE PERMSTTED ТО

Утворення v. жияшш* «кнмм Конструкція to be allowed to/to be permitted to — це еквівалент модального діє­слова may. Вона має значення «мати дозвіл» і може вживатися в усіх часових формах.

Вживання

Конструкція to be allowed to/to be permitted to використовується для вислов­лення дозволу, так само як модальне дієслово may/might:

Pupils are allowed to use dictionaries.— Учням дозволено користуватися словни­ками.

We aren’t allowed to shout in the corridor.— Нам не дозволяють галасувати в коридорі.

Запитання про дозвіл зробити що-небудь мають різні відтінки значення залежно від того, як вони сформульовані:

May I take a photo of you? — Чи можна мені тебе сфотографувати? (Чи дозволиш ти це зробити?)

Are we allowed to take photos? — Чи мож­на нам фотографувати? (Які існують прави­ла щодо цього?)

Зверніть увагу!

Ввічливе прохання, пропозиція зробити щось, допомогти тощо «Allow те» перекладається як «Дозвольте мені».

Форма минулого часу конструкції to be allowed to вказує на те, що дія насправді від­булася, була результативною:

I was allowed to go home early yesterday.— Учора мені дозволили піти додому рано.

We were allowed to have a party.— Нам дозволили провести вечірку.

Не was allowed to attend lectures.— Йому дозволили відвідувати лекції.

ІНФІНІТИВ

Інфінітив — це неозначена форма діє­слова, яка відповідає на запитання «що роби­ти? », «що зробити? » та називає дію.

В англійській мові існує кілька форм інфі­нітива. Перехідні дієслова (після яких може вживатися прямий додаток) мають інфінітив активного й пасивного стану, неперехідні — лише активного.

Форми інфінітива	Активний стан	Пасивний стан
Simple	to write, to come	to be written
Continuous	to be writing to be coming	—
Perfect	to have written to have come	to have been written
Perfect Continuous	to have been writing to have been coming	—

Функції інфінітива в реченні жпмжв

Інфінітив із залежними від нього словами утворює інфінітивну групу: to learn the poem by heart — вивчити вірш напам’ять.

Інфінітив чи інфінітивна група в реченні може виконувати такі функції.

1. Підмета:

То know him is to trust him.— Знати його — значить довіряти йому.

2. Предикатива (іменної частини складе­ного присудка):

The point is to achieve the aim.— Го­ловне — досягти мети.

3. Частини дієслівного складеного при­судка:

We must stay at home.— Ми повинні залишатися вдома.

4. Додатка:

Не asked me to wait.— Він попросив ме­не почекати.

5. Обставини мети:

I have come here to meet her.— Я прий­шов сюди, щоб зустрітися з нею.

6. Обставини наслідку:

She is old enough to go to work.— Во­на вже досить доросла, щоб іти працювати.

Зверніть увагу!

Після слів the first, the last тощо інфінітив перекладається як особова форма.

Не was the last to come.— Він прийшов останнім.

В англійській мові існує об’єктний інфіні­тивний комплекс (Complex Object). Він скла­дається з двох частин. Перша — іменник чи особовий займенник в об’єктному відмінку, друга — інфінітив, що позначає дію, яку ви­конує або якої зазнає особа чи предмет:

Our teacher wanted us to read the text.— Наш учитель хотів, щоб ми прочитали текст.

Complex Object вживається після дієслів:

а) що позначають сприйняття за допомо­гою органів чуття: to see (бачити), to hear (чути), to feel (відчувати), to watch, to observe (спостерігати), to notice (по­мічати). Після них інфінітив вживаєть­ся без частки to;

б) що виражають бажання, намір, почут­тя: to want (хотіти), to desire (бажати),

to like (подобатися), to intend (мати на­мір) тощо;

в) за допомогою яких виражаються дум­ки, припущення: to think (думати), to consider (вважати), to know (знати), to suppose (припускати) тощо;

г) що означають наказ, прохання, до­звіл, пораду, примус: to ask (просити), to permit (дозволяти), to advise (ради­ти) тощо.

Після дієслів to make, to let інфінітив вживається без частки to.

Перекладається Complex Object як підряд­не додаткове речення:

We saw Nick cross the street.— Ми бачи­ли, як Нік переходив вулицю.

We consider Jane to be the best pupil.— Ми вважаємо, що Джейн є найкращою уче­ницею.

The teacher made us work.— Учитель змусив нас працювати.

Значення і вживання форм інфінітива

Інфінітив у формі Simple вживається для позначення дії, одночасної з дією дієслова- присудка:

I am glad to see you. — Радий вас бачити.

I was glad to see you.— Був радий вас бачити.

Simple Infinitive вживають для виражен­ня майбутньої дії з дієсловами, які виража­ють намір, бажання тощо:

I want to see you.— Хочу вас побачити.

I hope to see you soon.— Сподіваюся скоро вас побачити.

Continuous Infinitive виражає тривалу дію, яка відбувається одночасно з дією при­судка:

Не was pleased to be playing in the yard again.— Він був задоволений, тому що знову грав на подвір’ї.

Не seemed to be listening carefully.— Зда­валося, що він уважно слухає.

Perfect Infinitive означає дію, яка відбу­лася раніше дії, вираженої присудком:

Не was pleased to have played in the yard again.— Він був задоволений, тому що знову пограв на подвір’ї.

Не seemed to have listened carefully to the teacher.— Здавалося, що він уважно вислухав учителя.

Слід пам’ятати про те, що після модаль­них дієслів should, would, could, might, was/ were to Perfect Infinitive говорить про неви­конану дію:

Не could have come. — Він міг прийти (але не прийшов).

We should have left our books in the class.— Нам слід було залишити книжки в класі (але ми цього не зробили).

Perfect Continuous Infinitive виражає тривалу дію, яка відбувається в момент дії дієслова-присудка:

Не is happy to have been studying at this school for 10 years.— Він щасливий, що провчився в цій школі 10 років.

Passive Infinitive та Active Infinitive ви­користовуються згідно із загальними прави­лами вживання дієслів в активному й пасив­ному стані:

Не wants to see us.— Він хоче нас побачити.

Не didn’t want to be seen.— Він не хоче, щоб його бачили.

ГЕРУНДІЙ (-ING FORM)

Герундій (the Gerund) — це неособова форма дієслова із закінченням -ing. Це час­тина мови має властивості як іменника, так і дієслова.

Дієслівні властивості герундія шмшияиі

Герундій, утворений від перехідних діє­слів, вживається з прямим додатком:

I like reading newspapers.— Мені подоба­ється читати газети.

Форми герундія

	Active	Passive
Simple	preparing	being prepared
Perfect	having prepared	having been prepared

Форми Simple Gerund Active та Passive означають дію, яка відбувається одночас­но з дією, вираженою у реченні дієсловом- присудком у теперішньому, минулому або майбутньому часах:

My friend dreamed of becoming a doctor.— Мій друг мріяв стати лікарем.

Існують дієслова, які мають різні значен­ня залежно від того, вживаються вони з ге­рундієм чи інфінітивом:

go on + to infinitive — починати; go on + gerund — продовжувати; stop + to infinitive — зупинитися з яко­юсь метою;

stop + gerund — закінчити, припинити щось робити;

mean + to infinitive — мати намір;

mean + gerund — значити;

try + to infinitive — робити все можливе;

try + gerund — спробувати;

want т to infinitive — хотіти;

want + gerund — бути необхідним.

Зверніть увагу!

Конструкція to be worth + Gerund

перекладається українською як «варто щось зробити»:

The book is (isn’t) worth reading.— Книжку варто (не варто) читати.

Форми Perfect Gerund Active та Passive виражають дію, яка передує дії, вираженій у реченні дієсловом-присудком:

I remember having been congratulated by my friends.—Я пам’ятаю, як мене привітали мої товариші.

Герундій з іменником чи присвійним за­йменником, що передують йому й означають носія дії, утворюють герундіальний зворот. Іноді займенник, який входить до цього зво­роту, може бути в об’єктному відмінку. Ге­рундіальний зворот є складеним членом ре­чення (підметом, додатком, означенням або обставиною):

I remember my friends having congratulated me then.— Я пам’ятаю, що тоді мої друзі привітали мене.

іменникові властивості герундія

Як іменник, герундій може виконувати у реченні такі функції.

1. Підмета:

Reading is useful.— Читати корисно.

2. Частини присудка:

My hobby is reading.— Я захоплююсь читанням.

3. Додатка (прямого і непрямого):

She likes playing the guitar.— Вона по­любляє грати на гітарі. .

I like your idea of becoming a doctor.— Мені подобається твоя ідея стати лі­карем.

Переклад герундія

Герундій може перекладатися україн­ською як:

а) інфінітив (неозначена форма дієслова):

I thought of going to the park.— Я ду­мав піти в парк.

б) іменник:

I like swimming.— Я люблю плавання.

в) дієприслівник:

We continued our test without looking in the dictionaries.— Ми продовжи­ли контрольну роботу, не дивлячись у словники.

г) частина присудка:

I like cooking.— Мені подобається го­тувати.

Вживання герундія та інфінітива

після певних дієслів .тмшммяі

Verb + gerund
like adore love enjoy prefer forget hate can’t stand don’t mind finish look forward to	doing cooking sightseeing

Verb + to + infinitive
agree
learn
choose
offer
'decide
want
expect	to do
refuse	to come to cook
forget
seem
help
hope
would like
would love
would prefer
would hate

Verb + somebody + to + infinitive
advise
allow
ask
beg
encourage help
need invite order remind	me him them someone	to do to go to come
tell
want
would like
would love
would prefer
would hate

Інфінітив чи герундій?

Інфінітив		Герундій
3 часткою to	Без частки to
1) Для вираження мети: She went out to buy some bread.—- Вона вийшла, щоб купити хліба.	1) Після модальних діє­слів (крім ought to): You must be back by 10 p.m.— Ти повинен повернутися до десятої вечора.	1) У ролі підмета: Eating fruit is good for your health.— їсти фрукти корисно для вашого здоров’я.
2) Після дієслів advise (радити), agree (погоджу­ватися), expect (очіку­вати), promise (обіцяти), hope (сподіватися), refuse (відмовлятися): Не agreed to come.— Він погодився прийти.	2) Після словосполучень had better, would rather (краще б): You’d better go.— Тобі б краще піти.	2) Після дієслів admit (припуска­ти), avoid (уникати), consider (вра­ховувати), continue (продовжува­ти), enjoy (насолоджуватися), escape (уникати), excuse (вибачатися), finish (закінчувати), forgive (вибачати), imagine (уявляти), involve (містити в собі), keep (продовжувати), look forward to (чекати з нетерпінням), mention (згадувати), mind (запере­чувати), miss (сумувати), object to (заперечувати), practise (практику­вати), prevent (запобігати), report (доповідати), resist (протидіяти), risk (ризикувати), save (рятувати), suggest (пропонувати), understand (розуміти): Do you mind opening the window? — Ти не заперечуєш, якщо я- відкрию вікно?

Verb + somebody + infinitive (без to)
let make help	her us	do

Verb + gerund/to + infinitive (значення не змінюється)
start
continue	raining
begin	to rain

Інфінітив		Іерундіи
3 часткою to	Без частки to
, 3) Після питальних слів where (де), how (як), what (іцо), who (хто), which (який), крім why: I don’t know what to do.— Я не знаю, що робити.	3) Після конструкції «make/let /see/hear/feel + додаток »: Let me watch TV.— До­зволь мені подивитися телевізор.		3) Після дієслова go (йти): I go swimming every morning.— Я плаваю щоранку
4) Після словосполучень would like, would love, would prefer: I’d love to have a cup of tea.— Я би випив чашку чию			4) Після дієслів see (бачити), hear (чути), listen (слухати), watch (спостерігати) для вираження дії, що відбувалася протягом якогось проміжку часу: I heard a police siren screaming.— Я чув, як лупала поліцейська сирена.
5) Після іменників: It’s a hard job to teach children.— Це складна робота — вчити дітей.			5) Після конструкцій be busy (бути зай­нятим), be of no use (бути непотрібним), what’s the use of (яка користь з), it’s (no) good (добре/погано), it’s (not) worth (варто/не варто), can’t help (нічого не можна зробити), there’s no point in (немає сенсу), can’t stand (пе мож­на терпіти), be/get used to (звикну­ти), have difficulty in (мати труднощі в чомусь), be interested in (бути зацікавленим чимось), be good at (бути здібним), be keen on (прагнути): It’s no use crying over the split milk.— He варто плакати за розлитим мо­локом.
6) Після прикметників: I am glad to see you.— Ра­дий вас бачити.			6) Після словосполучення spend/waste time (марнувати час): You waste your time playing computer games.— Ти марнуєш час, граючи в комп’ютерні ігри.
			7) Після прийменників: Не entered without knocking at the door.— Він зайшов, не постукавши.

ДІЄПРИКМЕТНИК

Дієприкметник — це неособова фор­ма дієслова, яка має властивості дієслова, прикметника та прислівника. Б англій­ській мові існують дві форми дієприкмет­ників: Present Participle (Participle I) і Past

Participle (Participle II). Дієприкметник те­перішнього часу, Participle І, відповідає українським дієприслівникам недоконаного виду та активним дієприкметникам тепе­рішнього часу. Participle II (дієприкметник минулого часу) відповідає дієприкметникам минулого часу.

Present Participle (Participle I). Дієприкметник теперішнього часу штат

Утворення

Present Participle (Participle І) утворюєть­ся шляхом додавання закінчення -ing до фор­ми V .

Існують такі форми Participle І:

	Active	Passive
Simple	reading	being read
Perfect	having read	having been read

Правила додавання на письмі закінчення ing до основи дієслова див. на с. 14.

Вживання

Present Participle (Participle І) відповідає українському дієприкметнику активного ста­ну теперішнього часу або дієприслівнику не- доконаного виду:

Listening to the teacher 1 learn something new.— Слухаючи вчителя, я пізнаю щось нове.

Listening to the teacher I learned something new.— Слухаючи вчителя, я пізнав щось нове.

Listening to the teacher I’ll learn something new.— Слухаючи вчителя, я пізнаю щось нове.

Present Participle (Participle І) виражає:

1. Дію, що відбулася перед дією, позначе­ною основним дієсловом:

Arriving to the station, we went to buy tickets for the train.— Прибувши на станцію, ми пішли купувати квитки.

2. Означення:

I saw a woman sitting in the room.— Я побачив жінку, яка сиділа в кімна­ті.

3. Обставину часу, причини, способу дії: Walking in the park, I saw my friends here.— Я бачив своїх друзів, коли гуляв у парку.

Крім того, дієприкметник Present Participle (Participle І) разом з іменником або займенником, який вживається перед ним та позначає діяча, утворює зворот, що перекла­дається як підрядне або незалежне речення:

We saw him coming.— Ми бачили, як він підходив.

Не was seen coming.— Бачили, що він підходив.

There were ten books on the table, two of them being mine.— На столі було десять книжок, і дві з них — мої.

Past Participle (Participle II).

Дієприкметник минулого часу ншжшш

Утворення

Past Participle (Participle II) має лише одну форму, перек леї дається як пасивний дієприк­метник та має такі особливості написання.

1. Дієприкметники, утворені від пра­вильних дієслів, мають закінчення -ed: look — looked, call — called.

2. Якщо основа дієслова має закінчення -е, до неї додається -d: hope — hoped, save — saved.

3. Коли дієслово закінчується на приголо­сний + -у, -у змінюється на -і і додаєть­ся -ed: hurry — hurried, copy — copied.

4. Кінцева приголосна подвоюється, коли дієслово закінчується на приголосний, якому передує короткий наголоше­ний голосний: beg — begged, plan — planned.

Правила вимови закінчення -ed

Закінчення -ed вимовляється таким чи­ном:

1. як [t] — після глухих приголосних, крім t: asked [a:skt], liked [laikt];

2. як [d] — після дзвінких приголосних, крім d, та після голосних: loved [lAvd], cried [kraid];

3. як [id] — після t, d (te, de): wanted ['wontid], decided [di'saidid].

Вживання

Як правило, Past Participle (Participle II) означає дію, що вже відбулася: a decorated room — прикрашена кімната, a written test — написана контрольна робота.

Так само, як і Participle I, Participle II може означати дію, одночасну з дією дієслова- ирисудка, та дію, незалежну від часу. У ре­ченні Past Participle (Participle II) найчасті­ше виступає означенням:

This is a well-known singer.— Це відомий співак.

His father is a respected man.— Його бать­ко — поважна людина.

S іменник шяшшшшшяшшяшшшшшшшшшшшшшшвяяшя

Іменник — це самостійна частина мови, яка означає істоту чи предмет і відповідає на запитання «хто?», «що?». В англійській мові так само, як і в українській, іменники мають однину та множину. На відміну від української мови, в англійській існує лише два відмінки іменників: загальний і при­свійний.

Іменники можуть називати:

1. Предмети чи істоти: a cat (кіт), a pencil (олівець), a house (будинок).

2. Речовини та природні явища: water (во­да), snow (сніг).

3. Риси характеру людини чи якості пред­метів: generosity (щедрість), cleverness (розумність), power (сила).

4. Опредмечені дії та стани: look (погляд), laughter (сміх), sadness (смуток).

За складом іменники поділяються на:

1. Прості, які не мають афіксів у своєму складі: dog (собака), tree (дерево), pen (ручка).

Рід	Українська мова	Англійська мова
Чоловічий (він — he)	Істоти чоловічої статі: чоловік, хлопчик, кіт, кінь. Неістоти, що традиційно на­лежать до чоловічого роду: дім, стіл, комп’ютер.	Істоти чоловічої статі, у тому числі тварини- самці: man, boy, son, he-wolf. A man came to the table. He looked at the books on the table.— Чоловік підійшов до столу. Він подивився на книжки, що лежали на столі.
Жіночий (вона — she)	Істоти жіночої статі: жінка, дівчина, кішка. Неістоти, що традиційно на­лежать до жіночого роду: ручка, земля, ніч, книжка.	Істоти жіночої статі, у тому числі тварини- самки: woman, girl, daughter, aunt, she-wolf. I know that girl. She goes to our school.— Я знаю my дівчину. Вона навчається в нашій школі.
Середній (воно — it)	Неістоти, що традиційно на­лежать до середнього роду: поле, небо, вікно, дерево. Деякі істоти, що традиційно належать до середнього роду: немовля.	Усі неістоти: field, sky, window, tree, table. The sky was gray. It was cloudy.— Небо було сіре. Воно було вкрите хмарами. Назви тварин: cat, goat, elephant, а також іменник baby. The puppy plays in the yard every day. It likes playing with the ball.— Цуценя щод­ня грається надворі. Воно любить бавитися з м’ячем.

КАТЕГОРІЯ РОДУ ІМЕННИКА

2. Похідні, які мають префікс або суфікс: darkness (темрява), difference (різниця).

3. Складні, які складаються з двох і біль­ше слів: pencilbox (пенал), blackboard (класна дошка).

За значенням іменники поділяються на:

1. Загальні назви, спільні для всіх одно­рідних предметів: an armchair (крісло), a tiger (тигр), a piano (піаніно).

2. Власні назви:

а) власні імена: Mr Smith (містер Сміт), Jane (Джейн);

б) географічні назви: London (Лондон), the Dnipro (Дніпро);

в) назви вулиць, майданів, газет, жур­налів, готелів, музеїв: the «National» hotel (готель «Національ»), the Times (газета «Таймс»);

г) назви днів тижня, місяців, націо­нальностей, мов: March (березень), Sunday (неділя), Ukrainian (україн­ська мова).

ОДНИНА ТА МНОЖИНА

В англійській мові іменники в однині по­діляються на злічувані (Countable Nouns) та незлічувапі (Uncountable Nouns).

Злічувапі іменники	Незлічувані іменники
a chair	water
an engineer	milk
a question	friendship

Злічувані іменники можуть вживатися в однині (the Singular) і множині (the Plural). Незлічувані іменники множини не мають.

Правила правопису множини іменників s

Більшість іменників мають у множині за­кінчення -s. Закінчення -es додається у таких випадках.

1. Якщо основа іменника закінчується на -s, -ss, -sh, -eh, -х: a bus — buses; a lunch — lunches; a class — classes; a watch — watches; a bush — bushes; a box — boxes.

2. Якщо основа іменника закінчується на -у з попереднім приголосним, при цьо­му -у змінюється на -і: a story — stories; a fly — flies.

3. Якщо основа іменника закінчується на -о з попереднім приголосним: a hero — heroes; a tomato — tomatoes.

Винятки: a piano — pianos; a photo — photos; a solo — solos.

4. У деяких іменників, що в однині закін­чуються на -f або -fe, у множині -f змі­нюється на -V з додаванням закінчення -es; буквосполучення -ves вимовляється як [vz]: a leaf — leaves; a wife — wives; a shelf — shelves; a wolf — wolves; a half — halves; a calf — calves; a knife — knives; a life — lives.

Множина інших іменників цього типу утворюється за загальним правилом: додаванням закінчення -s, без зміни f на v: a kerchief — kerchiefs; a safe — safes; a chief — chiefs; a roof — roofs.

Окремі випадки утворення

множини іменників ч тжь ч ^ «ч*

1. Множина деяких іменників утворю­ється зміною кореневого голосного (без додавання закінчення): a man — men;

a tooth — teeth; a woman — women t'wimin]; a goose — geese; a foot — feet; a mouse — mice.

2. Іменник child у множині має форму children.

3. Множина іменника ох утворюється за допомогою закінчення -en: oxen.

4. Іменники sheep, deer, swine, fish, fruit та назви деяких видів риб мають одна­кову форму в однині і множині:

Не caught a lot of fish.— Він спіймав ба­гато риби.

Зверніть увагу!

Форма fishes вживається, коли йдеться про різні види риб; форма fruits — коли йдеться про різні види фруктів.

5. Деякі іменники латинського і грець­кого походження зберігають форми множини, які вони мали в цих мовах: a phenomenon — phenomena; a crisis — crises; a radius — radii.

6. У складних іменниках форму множи­ни приймає лише головний іменник: a daughter-in-law — daughters-in-law; a school-mate — school-mates.

Якщо ж складний іменник утворе­ний від інших частин мови, то закін­чення множини додається в кінці сло­ва: forget-me-not — forget-me-nots (незабудки); merry-go-round — merry- go-rounds (каруселі).

7. В англійській мові є іменники, що вжи­ваються тільки в однині (назви речо­вин і абстрактних понять: chalk, silver, peace, courage та ін.) або тільки у мно­жині (назви предметів, що складаються з двох рівних або подібних частин: tongs (кліщі, обценьки), spectacles (окуля­ри), trousers (штани), scissors (ножиці) та ін.).

Зверніть увагу!

Деякі іменники в англійській мові вживаються тільки в однині, а відповідні їм іменники в українській мові мають форми однини й множини або тільки множини: advice — порада, поради; knowledge — знання; information — інформація, відомості; news ™ новина, новини-, progress — успіх, успіхи; money — гроші.

Число іменників в українській та англій­ській мовах може не збігатися: goods (товар, товари), clothes (одяг), contents (зміст), wages (зарплата) тощо.

Деякі іменники, які означають сукуп­ність, можуть узгоджуватися з присудком в однині і множині, залежно від їх значення. До таких іменників належать: army (армія), audience (аудиторія), band (гурт), class (клас), company (компанія), crowd (натовп), family (родина), government (уряд), team (команда), union (спілка) тощо. У даному випадку чис­ло дієслова-присудка залежить від того, який відтінок значення мається на увазі: група лю­дей у цілому чи окремі члени групи:

Our family is very old.— Наша родина дуже давня. (Мається на увазі весь рід.)

Our family are happy with presents.— На­шій родині сподобалися подарунки. (Кожно­му члену родини.)

ПРИСВІЙНИЙ ВІДМІНОК

Іменники у присвійному відмінку вира­жають приналежність когось/чогось особі чи предмету і відповідають на запитання «чий/ чия/чиє/чиї? ».

Форма присвійного відмінка іменника утворюється за такою схемою:

Іменник в однині	+ ’s	boy -> boy’s	Vicky -> Vicky’s
Іменник у множині, який має закінчення -s	+ ’	boys —> boys’	tourists —> tourists’
Іменник у множині, який не має закінчення -s	+ ’s	men -> men’s	children -» children’s

Закінчення -’s вимовляється як:

1. [s] — після глухих приголосних, крім [s], ш. [t|];

2. [z] — після голосних і дзвінких приго­лосних, крім [z], [d3], [3];

3. [iz] — після звуків [s], [z], [3], [tj], [d3],

in-

Щ

Якщо іменник в однині закінчується на -S, -SS, -х, на письмі для утворення присвійно­го відмінка додається апостроф або -’s. В обох випадках вони вимовляються як fiz].

Присвійний відмінок

ЧИ конструкція З of? Г11ТМТІШІШИ

В одних випадках вираження приналеж­ності вживають присвійний відмінок (the boy’s toy), в інших — словосполучення з при­йменником of (the toy of the boy).

Зверніть увагу!

Якщо в присвійному відмінку стоїть власна назва, артикль не ставиться: Tom’s room

• кімната Тома.

Присвійний відмінок, як правило, вжива­ють з іменниками на позначення істот (людей і тварин):

my friend’s house — будинок мого друга; Clair’s idea — ідея Клер;

Daniel’s brother — брат Деніела; the dog’s owner — власник собаки. Закінчення’s може стосуватися словоспо­лучення:

Ann and Kate’s room — кімната Енн та Кейт.

Присвійний відмінок також вживають для позначення часу:

last week’s concert — концерт, який від­бувся минулого тижня;

today’s TV programmes — сьогоднішні про­грами телебачення.

Конструкція з прийменником of вжива­ється у таких випадках.

1. Якщо йдеться про неістоти:

the side of the house — бік будинку; the result of the match — результат матчу;

the day of the meeting — день зустрічі.

2. У поширених словосполученнях:

the house of one of our school teachers — будинок одного з наших шкільних учи­телів;

the address of those boys we met in Lviv — адреса тих хлопців, яких ми зу­стріли у Львові.

Обидві конструкції вживають з назвами міст і установ:

London’s museums/the museums of Lon­don — музеї Лондона;

the company’s future/the future of the company — майбутнє компанії.

АРТИКЛЬ

Артикль — де спеціальне службове сло­во, яке ставиться перед іменником і визначає його. В англійській мові існує два артиклі: неозначений (а/an) та означений (the).

Неозначений артикль	Означений артикль
А/an вживається тільки зі злічуваними іменниками в однині. У множині чи пе­ред незлічуваними іменниками вживається some: Не left a case, (однина) Не left some cases, (множина) Не left some luggage. (незлічуваний іменник)	The вживається з іменниками, як злічуваними, так і незлічуваними, в однині та множині: Не needed the case, (однина) Не needed the cases, (множина) He needed the luggage, (незлічуваний іменник)

1. Неозначений артикль вживається пе­ред злічуваним іменником, який згаду­ється вперше:

A man booked into a hotel in London.— Чоловік поселився в готелі в Лондоні. (Це речення містить нову інформацію. Ми не знаємо, що це за людина, у якому саме готелі вона зупинилася. Але у то­му випадку, коли говорять про пред­мети, про які вже згадувалося раніше, вживається означений артикль.)

The man didn’t return to the hotel.— Чоловік не повернувся до готелю. (У цьому реченні йдеться про того само­го чоловіка та той самий готель, інфор­мацію про які вже подано.)

Коли йдеться про один з декількох предметів, також вживається неозначе­ний артикль:

In the office a phone was ringing.— В офісі задзвонив телефон. (В офісі ба­гато телефонів.)

I was in bed when the phone rang.— Я був у ліжку, коли задзвонив телефон. (Телефон у моєму будинку один.)

2. Означений артикль вживають, коли йдеться про щось єдине у своєму роді:

The sun was going down.— Сідало сонце. (У нашій сонячній системі лише одне сонце.)

The government is unpopular.— Уряд непопулярний. (У країні один уряд.)

3. Означений артикль завжди вживаєть­ся зі словами cinema, theatre, (news) paper.

Зверніть увагу!

Означений артикль також завжди вживається з такими словами і словосполученнями: the country(side), the Prime Minister, the sea(side), the shop, the market, the beach, the police.

4. Неозначений артикль вживається з іменником, що описується прикмет­ником:

It was a lovely day.— Був чудовий день.

5. Неозначений артикль вживається для класифікації чого-небудь, а також пе­ред назвами професій:

The play was a comedy.— П’єса була комедією.

My sister is a secretary.— Моя сестра — секретарка.

Зверніть увагу!

A/The police officer, але: the police.

6. Іменник з неозначеним артиклем має узагальнююче значення:

An orange contains vitamin С.— В апельсинах є вітамін С.

A butcher is someone who sells meat.— М’ясник — це той, хто продає м’ясо. Але у тому випадку, коли йдеться про загальні твердження, про тварин, від­криття та винаходи, вживається ар­тикль the:

Who invented the camera? — Хто ви­найшов фотоапарат?

7. Артикль the вясивається з назвами му­зичних інструментів: the piano, the violin, the clarinet, та не вживається пе­ред назвами видів спорту: tennis.

Зверніть увагу! Правильно говорити: to listen to the radio — слухати радіо, але: watch television — дивитися телевізор. Неозначений артикль вживається піс­ля дієслів to be, to have: My mother is a doctor.— Моя мама — лікар. They have got a car.— У них є машина. Неозначений артикль вживається у структурах «such a/an + (прикмет­ник) злічуваний іменник в однині»: We had such a good party. — У нас була така чудова вечірка. 10. Неозначений артикль вживається в окличних реченнях, до складу яких входять what та іменник в однині: What a funny story! — Яка смішна іс­торія!	Означений артикль вживається з най­вищим ступенем порівняння прикмет­ників: This is the highest building in our city.— Це — найвища споруда в нашому місті. Означений артикль вживається з по­рядковими числівниками: The first project is about water pollution and the second project is about air pollution.— Перший проект — про за бруднення води, другий — про забруд­нення. повітря. Означений артикль вживається з назва­ми частин світу: the north, the south, the east, the west. Як правило, іменники та числівники, що позначають час, вживаються без ар­тикля. Він ставиться лише у тому ви­падку, коли після слова на позначення часу стоїть словосполучення або речен­ня, що його уточнює.
Артикль не вживається	Артикль вживається
Роки, пори року, місяці
I was born in 1986.— Я народився у 1986. We play football in summer.—- Улітку ми граємо в футбол. I went to school in September.— Я пішов до школи у вересні.	That was the year I was born.— Саме в цьому році я народився. It was the summer of 2001 when we moved to a new flat.— Саме влітку 2001 року ми переїхали до нової квартири.
Спеціальні дати, свята
We go away on Christmas.— Ми від’їжджаємо на Різдво. Easter is early this year.— Великдень цього року ранній.	We had a wonderful Christmas.— У нас було чу­дове Різдво. I started work here at the Easter before last.— Я почав працювати тут на Великдень поза­минулого року.
Дні тижня
Let’s meet on Tuesday.— Давай зустрінемось у вівторок.	The thunderstorm was on the Tuesday of that week.— Гроза була минулого вівторка.
Частини доби
We sleep at night.— Уночі ми спимо. I like to travel by day/by night.— Мені подобається подорожувати вдень/вночі.	It got warmer during the night.— Протягом ночі потеплішало. We came here in the morning.— Ми прийшли сюди вранці.
Час прийняття їжі
We have supper at 8 o’clock.— Ми вечеряємо о восьмій.	We had a quick supper.— Ми повечеряли швидко.

Артикль не вживається	Артикль вживається
Континенти, країни, острови, штати та графства
Більшість вживається без артикля: living in Africa; to Rhode Island; from Kansas	Назви, що мають в своєму складі такі слова як republic та kingdom вживаються з означе­ним артиклем: the United Kingdom. Назви країн у множині також мають означе­ний артикль: the USA, the Netherlands
Регіони
Назви регіонів, які закінчуються назвою континенту чи країни, пишуться без артикля: Central Asia; Western Ukraine	Решта назв уживається з означеним арти­клем, зокрема якщо назва країни є словоспо­лученням з прийменником of: the West; the South of Ukraine
Гори
Вживаються без артиклів назви гірських вершин: Everest; North Hill	Назви гірських масивів мають артикль the: the Alps; the Rockies
Океани, моря, озера, річки й канали
Назви озер вживаються без артикля: Lake Baikal; Lake Michigan	Назви інших водних просторів вживаються з означеним артиклем: the Black Sea; the Atlantic (Ocean); the (River) Thames; the Suez Canal
Міста й села
Більшість назв міст і сіл вживається без артиклів: Lviv; London; Harehills	Виняток: the Hague
Дороги, парки, майдани
Більшість вживається без артиклів: Church Street; Fifth Avenue; Central Park; Berkeley Square	Винятки: the High Street; the Avenue; the Strand; the Mall. Назви головних доріг і пронумерованих трас вживаються з артиклем the: the А5
Мости
Більшість назв вживається без артиклів: Tower Bridge	Є кілька винятків: the Golden Gate Bridge; the Severn (назва річний Bridge
Аеропорти та вокзали, установи
Більшість таких назв вживається без ар­тиклів: Orly (airport); London Museum; Merton Colledge	Артикль вживається у тому випадку, коли у назві є прийменник of або іменник чи прикметник: the University of Kyiv; the Science Museum; the White House

Артикль не вживається	Артикль вживається
Театри, кінозали, готелі, галереї
Більшість назв з іменником у присвійному відмінку вживається без артиклів; St Martin's (Theatre)	Але такі назви, як правило, вживаються з ар­тиклем the: the Globe (theatre); the Plaza (cinema); the Ritz (hotel)
Магазини й ресторани
Більшість назв вживається без артиклів: shopping at Harrods’s	Назви зі словами body, studio тощо вжива­ються з означеним артиклем: the Body Shop

Запам'ятай!
bed	in bed, go to bed (лягати спати, відпочивати)	sit on the bed (сидіти на ліжку), make the bed (застеляти ліжко)
home	at home (вдома), go home (йти додому), come home (приходити додому), leave home (йти з дому)	in the house (у будинку), to the house (до будинка) in the home (вдома)
sea	at scл (на морі), go to sea (йти в море — про моряків)	on the sea (на морі), by the sea (по морю), at/to the seaside (на узбережжі/до узбережжя), on/ to the coast (на узбережжі/до узбережжя)
town	in town (у місті), go to town (йти до міста), leave town (залишати місто)	the town centre (центр міста), the city (місто), the -village (село)
work	at work (на роботі), go to work (йти на роботу), leave work (залишити роботу)	the office (офіс), the factory v33BOfl)

Наявність чи відсутність артикля в деяких усталених словосполученнях і» т * яшт ят

Неозначений а/ап

have a look/swim etc.— подивитися/поплавати тощо; have a good time — гарно проводити час', have a toothache/headache etc.— мати зубний/головний біль; it’s a pity/shame — шкода/сором-, as a matter of fact — фактично, насправді-, be in a hurry — поспішати; be at a loss — бути роз­губленим (не знати, що сказатм/зробити); go for a walk — йти на. прогулянку; in a low/loud voice — тихо/голосно; all of a sudden — раптово; tell a lie - - брехати; at a time — за раз; at a speed of — на швидкості; a lot of — багато; a little — трохи; a few — кілька

Означений the

in the affirmative (positive)/negative — у стверджувальній/заперечній формі; in the direction of — у напрямку; in the east/west/south/north — на сході / заході / півдні / півночі; on the one hand/other hand — з одного/другого боку; on the right/left — праворуч/ліворуч; in the sun — на сонці; go to the cinema — йти в кіно; the other day — нещодавно; on the whole — в цілому; on the way — на шляху do; on the advice of — за порадою; all-over the world — в усьому світі; play the piano/guitar — грати на піаніно/гітарі; tell the truth — говорити правду; pass the time — проводити час; the more ... the better... — чим більше ... тим краще...

Без артикля

be in love — бути закоханим; be in need — потребувати, бідувати; at war — на війні-, by car — машиною; by heart — напам’ять; by chance — раптово; by mistake — помилково; in time — вчасно, заздалегідь; on time — вчасно; be in demand — користуватися попитом; on demand — за вимогою/запитом; in fact — фактично; in full — повністю; in pencil — олівцем; in return for... — в обмін на...

ЗАЙМЕННИК

Займенник — це самостійна частина мови, яка вказує на предмети, їх ознаки чи кількість, але не називає їх.

Зверніть увагу на порядок слів!

My friend and I were at the park.—

Ми з другом були у парку.

This present is from Tetyana and me.—

Це подарунок від мене і Тетяни.

Jane and he are students.—

Вони з Джейн — студенти.

В англійській мові займенники змінюють­ся за родами, особами, числами й відмінками. У реченні займенник може виконувати функ­цію підмета, додатка, означення або частини складеного іменного присудка.

В англійській мові розрізняють такі роз­ряди займенників:

особові — вказують на особу мовця, спів­розмовника або адресата мовлення;

присвійні — вказують на приналежність предмета особі;

зворотні — вказують на дію виконавця, спрямовану на нього самого;

взаємні — вказують на те, що однаково стосується обох сторін;

вказівні — вказують на предмети, ознаки предметів та їх кількість;

питальні — вживаються для оформлення запитання про осіб, ознаки та предмети, їх приналежність, кількість тощо;

неозначені — вказують на невизначеність особи, предмета, якості чи кількості;

заперечні — вказують на відсутність пред­метів, ознак, кількостей;

означальні — узагальнено вказують на ознаки предмета.

ОСОБОВІ ЗАИМЕННИКИ

Особові займенники в англійській мові мають два відмінки: загальний та об’єктний.

Відмінювання особових займенників

Загальний відмінок	Об’єктний відміпок
І — я	те — мене, мені
he — він	him — його, йому
she — вона	her — її, їй
it — воно (він,	it — його, йому, її, їй
вона )	us — нас, нам
we — ми	you — вас, вам, тебе,
you — ви, т,и	тобі
they — вони	them — їх, їм

Вживання займенника it

1. Займенник it вживається для позначен­ня речей, назв неістот, тварин і рослин, а також іменника baby (немовля), ситу­ації чи думки:

I found a box. It was made of wood.— Я знайшов коробку. Вона дерев’яна.

Зверніть увагу!

Займенник І завжди пишеться з великої літери. Займенник you перекладається «ви» або «ти» — залежно від контексту.

2. Коли йдеться про невідому особу, та­кож вживають займенник it:

Did someone visit you? — It was Jane.

• Хтось тебе відвідав? — Це була Джейн.

3. It використовують тоді, коли говорять про час, відстань та погоду: