5. Чому нелінійні спотворення сигналів шкідливіші від лінійних?

Нелінійні спотворення на відміну від лінійних спотворень призводять до виникненні у спектрі підсиленого сигналу нових частотних компонент, яких не було у вхідному сигналі. Нелінійні спотворення небажані саме тим. що вони, викривлюючи форму підсилюваного сигналу, «засмічують» його спектр новими частотними компонентами.

Кількісною мірою такого псування сигналу є так званий коефіцієнт нелінійних спотворень , який має ще назву клірфактора k_f. Рівень нелінійних спотворень залежить від номінальної потужності, на яку розрахована радіоапаратура. При перевищенні цього рівня клірфактор швидко зростає.

6. Чому коефіцієнт підсилення у схемі підсилювача зі спільним емітером (се) є від’ємним? а у схемі зі спільною базою (сб)?

Р озглянемо підсилювач у вигляді чотириполюсника h параметрів. До входу транзистора підключений генератор вхідного сигналу: джерело напруги E з внутрішнім опором R_Г, а на виході транзистор навантажений опором R_H, через який тече струм i_H. Вхідна напруга ν₁ та вихідний струм транзистора i₂ виражаються через i₁ та ν₂ відомими формулами - рівняннями транзистора у h- параметрах: . Очевидно, що , а напруга на опорі навантаження дорівнює . Коефіцієнт підсилення за струмом є відношення струму, який тече через навантажувальний опір, до вхідного струму: .

Якщо виконати включення зі спільною базою, то струм і₂ повернеться в іншу сторону (змінить знак), таким чином знак коефіціента підсилення теж зміниться і стане позитивним.

7. Як впливає активний опір, увімкнений у коло емітера на підсилення та вхідний опір підсилювального каскаду?

Опір в колі емітера забезпечує негативний зворотній звязок. Коефіцієнт підсилення каскаду, охопленого таким зворотним зв’язком, визначимо як , де k – власний коефіціент підсилення транзистора. Вхідний опір каскаду можна визначити як

8. Як у багатокаскадному підсилювачі впливає вхідний опір наступного каскаду на підсилення попереднього?

Основна проблема, яка виникає при послідовному сполученні каскадів це є узгодження їх вхідних і вихідних опорів. При застосуванні польових транзисторів така проблема не виникає, оскільки їх вхідний опір дуже великий і отже вхід наступного каскаду не навантажує вихід попереднього.

Інша справа у підсилювачах на біполярних транзисторах, у яких вхідний опір звичайно набагато менший від вихідного. Тут під величиною k_j слід вважати не коефіцієнт підсилення одного окремо взятого каскаду, а його ж таки коефіцієнт підсилення, коли цей каскад навантажений вхідним опором наступного каскаду. Для цього замість R_Hj слід брати )

Зменшення ефективного опору навантаження призводить до істотного зниження підсилення каскаду. Якщо ж виконується умова , то навантаженням каскаду можна просто вважати вхідний опір наступного каскаду .

9. Що може бути причиною самозбудження багатокаскадного резонансного підсилювача?

Щоб охоплений зворотним зв’язком підсилювач самозбудився, необхідно і достатньо виконання двох умов:

а) фазової умови . Ця умова означає, що сигнал, який пройшов через підсилювач, коло зворотного зв’язку і повернувся назад на його вхід, повинен мати ту ж саму фазу, що і перевинний вхідний сигнал.

б) амплітудної умови тобто kβ>1. Зміст цієї умови полягає в тому, що сигнал, який повернувся на вхід підсилювача. повинний бути хоч трохи більший за первинний.