Яблунева плодожерка

Цей шкідник поширений повсюдно в Росії. Пошкоджує яблуню, рідше грушу. Зимують гусениці в щільних коконах під відмерлої корою і в тріщинах на стовбурах і суччі плодових дерев, в щілинах підпір, в плодосховищах і в грунті. Гусениці завдовжки до 18 мм, рожеві зі світло-бурою головою. Заляльковуються навесні в місцях зимівлі. Фаза лялечки триває 2-3 тижні.

Метелики брудно-сірі, в розмаху крил до 21 мм, передні крила з темним поперечними хвилястими лініями. на вершинах передніх крил по одному темно-бурого плямі, з бронзовими блискучими смужками, задні крила бурі. Незабаром самки відкладають яйця по одному на плід.

Через 7-10 днів з яєць виходять гусениці, які вгризаються в м'якоть плодів. Проникнувши в насіннєву камеру, вони вигризають насіння. Пошкоджені плоди часто опадають разом з гусеницями. Закінчивши харчування, гусениці йдуть в захищені місця і плетуть щільні кокони.

Заходи боротьби з яблуневої плодожеркою.

Накладення ловчих поясів на штамби плодових дерев і знищення в них гусениць. Пояси накладають через 2-3 тижні після цвітіння ранніх яблунь.Обприскування хімічними засобами у строки, що обумовлені, з розвитком плодожерки, знижує втрати врожаю яблук до мінімуму. Проти відроджуються гусениць застосовують 0,2%-ную емульсію антіо, 0,2%-у суспензію гардона. Систематичний збір падалиці, в якій знаходиться до 30% гусениць. На початку збирають через 3-5 днів, а потім щоденно. Знезараження плодосховищі, тари, пакувального матеріалу шляхом спалювання комової сірки, витрата препарату 50г на 1м 3 оброблюваного приміщення. Експозиція 2 діб.

Суничне-малиною довгоносик

Цей шкідник поширений у всіх районах оброблення суниці. Пошкоджує суницю. малину, ожину. Жук довжиною близько 3 мм. сірувато-чорний. Ранньою весною харчується молодим листям і квітковими пагонами, виїдаючи в них отвори, а пізніше вигризає пильовики в бутонах. Самка відкладає яйце в бутон, закладаючи отвір і підгризаючи квітконіжки. Пошкоджені бутони обпадають або підсихають, залишаючись висіти на квітконіжці. Плодючість самок до 50 яєць. Через 5-7 днів виходять личинки, які живляться вмістом бутонів. Гусениці через 20-25 днів заляльковуються всередині бутонів. Жуки вийшли з лялечок після короткочасного харчування залишаються зимувати. На малині жуки з'являються на 7-14 днів пізніше.

Заходи боротьби з землянчно-малина довгоносиком.

Просторова ізоляція плантацій малини і суниці. Осіння перекопка або розпушування міжрядь плантацій малини і суниці з метою знищення жуків, які зимують під грудочками грунту. На плантації малини під час появи жуків застосовують їх струшування.На плантації суниці обприскування в період відокремлення бутонів 0,2%-ної суспензією гардона.

Малини жук. Цей шкідник поширений в європейській частині Росії. Пошкоджує малину і ожину.

Жуки жовто-бурі, довжиною до 4,5 мм, з'являються під час цвітіння плодових дерев і харчуються на квітках, а потім переходять на малину. Тут вони вигризають бутони, квітки і листя. Пошкоджені бутони засихають або дають неповноцінні плоди. Самки відкладають яйця в квітки малини і на зав'язі. Плодючість самки 30-40 яєць.Вийшли через 8-10 днів личинки проникають в квітколоже і виїдають кістянки. Довжина тіла личинки близько 7 мм. Закінчивши харчування, личинки йдуть у грунт і там заляльковуються.

Заходи боротьби з малиною жуком. На невеликих ділянках при сильному зараженні під час бутонізації малини жуків струшують на розкриту парасольку.У період окукліванія личинок обробляють грунт у міжряддях і під кущами. Обприскування кущів малини в період бутонізації, не пізніше, ніж за 5-6 днів до цвітіння 0,2%-ним розчином антіо.

Усі плодові та ягідні культури, що вирощуються в різних регіонах України, уражуються збудниками хвороб, різноманітними як за своїм складом, так і за характером ураження. Найбільш поширеними і шкідливими хворобами плодових культур є парша, чорний рак, моніліоз, інфекційне всихання, бактеріальний рак, клястероспоріоз, гомоз, борошниста роса яблуні, іржа і буруватість листків груші, кокомікоз вишні, полістигмоз сливи, кучерявість і борошниста роса персика, вірусні хвороби.

До найпоширеніших хвороб ягідних культурах належать: смородини та аґрусу — борошниста роса, бокальчаста іржа, антракноз, біла плямистість, махровість смородини, малини — антракноз, хлороз і мозаїка, суниці — біла і бура плямистість листків, сіра гниль ягід.

Ступінь поширення хвороб і втрати врожаю, спричинювані ними, визначаються екологічними умовами тієї чи іншої зони, а також рівнем агротехніки у плодових садах. Система заходів проти хвороб плодових культур передбачає виконання загального комплексу агротехнічних заходів, спрямованих на підтримання доброго фітосанітарного стану насаджень. За фенологічним календарем слід проводити необхідні заходи у розсаднику і плодоносному саду. В зв’язку з інтенсивним розвитком хвороб та їх великою шкодочинністю навіть на фоні високої агротехніки на плодових культурах необхідно застосовувати дозволені фунгіциди з дотриманням вимог щодо способу, часу, строку останньої обробки (в днях до збирання врожаю).

При виявленні наростів кореневого раку на головному корені або кореневій шийці саджанців їх вибраковують і знищують, у випадку розвитку хвороби на бічних корінцях їх обрізують і спалюють, а всю кореневу систему дезинфікують 1%–м розчином мідного купоросу. При цьому корені занурю

Американська борошниста роса. Хвороба проявляється на листках, плодах і пагонах. Перша ознака — білий, ніжний, павутинистий наліт, який швидко стає порохуватим. Згодом він ущільнюється, робиться коричневим, на ньому з'являються чорні крапки — клейстотеції, що надає йому темно-сірого кольору. На ягодах і пагонах можна спостерігати настільки значне утворення клейстотеціїв, що наліт буває коричневого і навіть чорного забарвлення.

Збудник хвороби — сумчастий гриб Sphaerotheca mors-uvae Berk, et Curt. Гриб зимує у формі клейстотеціїв на уражених пагонах, опалому листі і ягодах. Сумкоспори вивільнюються із сумок при достатній вологості і температурі повітря не нижче 15-17°С. Від сумкоспор здійснюється первинне зараження рослин.

Гриб уражує лише молоді тканини рослин. Спочатку ураження спостерігають на нижньому ярусі органів, затим воно переходить на середній і верхній. Уражені ягоди залишаються дрібними і кислими. Пагони припиняють ріст, викривлюються, міжвузля залишаються короткими, уражені листки жовтіють і гофруються. За значного ураження габітус куща досить змінюється й насадження аґрусу стають малопродуктивними.

Крім аґрусу, збудник американської борошнистої роси уражує смородину. Проти хвороби здійснюють добір і районування сортів з підвищеною стійкістю. Перед вивезенням посадкового матеріалу з розсадника хворі частини рослин обрізують і надземну масу дезинфікують 1%-м розчином мідного купоросу протягом 5 хв, а потім промивають водою.

Чорний рак. Sphaeropsis malorum Peck

Ознаки хвороби проявляються на всіх надземних органах - на корі штамба, скелетних і напівскелетних гілок, на пагонах, листках, квітках і плодах. На корі штамба і скелетних гілок яблуні та груші, спочатку з'являються округлі буро-фіолетові плями, які швидко розростаються вздовж і впоперек у вигляді неправильних лопаток. На межі здорової та ураженої кори утворюються складки, напливи. Уражена кора чорніє, розтріскується, а пізніше обпадає, оголюючи чорну деревину. На гілочках, пагонах і плодушках хвороба проявляється у вигляді бугорків. Кора на них здувається, відстає від деревини і звисає цілими клаптиками. Коли плями охоплюють кільцем кору штамба або скелетних гілок, дерево висихає і гине або гинуть окремі скелетні уражені гілки, пагони, плодушки. На корі під епідермісом уражених органів характерною ознакою хвороби є утворення чорних пікнід гриба. На уражених деревних частинах груші на корі утворюються лопатеподібні більш глибокі концентричні тріщини, які розміщуються навколо сучків або гілок. Уражена кора не чорніє, проте легко відстає від деревини. Деревина під корою забарвлення не змінює. На листках хвороба проявляється спочатку у вигляді дрібних червоно-коричневих плям, які пізніше розростаються, набувають лопатеподібної неправильної форми, діаметром до 5-7 мм, з характерною зональністю. Під кінець вегетації дерев плями на листках стають сірувато-темними і покриваються чорними крапками - пікнідами гриба. На плодах хвороба проявляється у вигляді гнилі. Спочатку з'являється бура вдавлена пляма, яка поступово розростається, плід загниває. Під епідермісом формуються чорні пікніди, які часто розміщуються концентричними зонами, утворюючи світлі й чорні концентричні кільця. Уражені плоди зморщуються, стають чорними, засихають і муміфікуються. Ураження квіток трапляється значно рідше. Джерело інфекції - зимуюча грибниця в ураженій корі штамба, скелетних гілок, пагонів, а також пікніди з пікноспорами на уражених органах.

Клястероспоріоз. Культура, що уражується: Плодові кісточкові

Назва збудника: Clastero-sporium carpophilum Aderh

Уражуються всі надземні органи рослин — листки, бруньки, квітки, зав'язі, плоди, пагони і гілки. На листках утворюються округлі, світло-коричневі плями з червоно-бурою облямівкою, що досягають 2-5 мм у діаметрі. Через 1-2 тижні плями випадають, а листки стають дірчастими. За сильного ураження на листках утворюються по кілька плям, які зливаються, а після їх випадання листок стає ніби об'їденим шкідниками. Листя частково або повністю засихає й обпадає. На пагонах і бруньках хвороба проявляється у вигляді невеликих, круглих плям яскраво-оранжево-червоного кольору (посередині плями світліші). Згодом плями розтріскуються і з них виділяється клейка маса (камедь), що стікає й застигає на пагонах у вигляді склоподібного нальоту світло-жовтого або чорно-бурого кольору. Уражені пагони та бруньки набувають чорного блискучого вигляду і відмирають. Уражені квітки буріють й обпадають.

На плодах утворюються спочатку дрібні, пурпурові, трохи вдавлені плями з піднятими краями. З часом місця уражень випадають або залишаються на плодах у вигляді коростинок, що прикривають тріщини, з яких витікає камедь. Плоди вишні і черешні внаслідок ураження розростаються однобічно, оскільки уражена тканина перестає рости й засихає до самої кісточки.

Зимує патоген на уражених органах у вигляді грибниці і конідій, до осені прикритих камеддю. Навесні під час опадів камедь розмивається, конідії вивільнюються і краплинками дощу переносяться на здорові органи рослин, а грибниця формує нове спороношення.

Ураженість кісточкових порід в окремі роки досягає 30 і більше, а плодів — 50-60%. Уражені плоди мають меншу цукристість і масу.

Відносно стійкими до клястероспоріозу сортами є: вишня — Шпанка рання, Любська, черешня — Наполеон біла та ін.; слива - Ренклод ранній, Угорка ажанська, Ганна Шпет та ін.; абрикоса - Червонощока, Ананасна цюрупинська тощо; персик —європейські білом'ясі з рожевими квітками та китайські білом'ясні.

Проти хвороби восени перед опаданням листя — вирізування та знищення уражених пагонів. В цей період їх добре видно. Місця зрізу дезинфікують густим вапняним молоком з доданням 1%-го мідного або 3%-го залізного купоросу.