Текст №3

La circulation des aliments

Існують два класи елементів в рослині : деякі з них поиникають клітинами кореня, з великою кількістю води, причому в якій вони розчинені : це рослинний живий сік. Інші знаходяться у формі зелених частин рослинного організму в процесі фотосинтезу .Це як в лабораторії в якій розроблені основні органічні принципи: нисхідний потік речовин . Так, щоб ці елементи виконували свою місію в організмі рослини , вони повині досягати в її клітинах і не тільки ітих в яких відбувається фотосинтез фй інших певних фракцій- або тому інакше, бути в безпосередньому контакті з джерелом живлення, тобто землі або атмосфери , щоб захоплювати , акумулювати. Це вимагає складної і жорсткої системи провідних судин. В транспорті адсорбованих солей коренем переважаючу роль відіграє вода. Вона являє собою основну частину протоплазми клітини, в даному випадку вона діє як провідник. Було доведено експериментально, що висхідний рух складається з ксилеми, всіх деревних провідних тканин- трахеїд, що затвердіваючи утворюються зі стінок мертвих клітин, роблячи твердою , формує діаметр капіляра. Ця сукупність утворює судинну систему , яка працює в рослині в цілому. Вважалося, спочатку, що підйом води і розчинених мінералів тільки за рахунок капілярної дії, залежно від в'язкості рідини, діаметра судини і сили тяжіння. Але не капілярність не дозволяє досягти висот 100 м, які є спільними для секвої та інших тропічних дерев. Як тільки ця можливість відкинута ми думаємо про нагнітальну дію що викликає транспірацію в листках, що створює позитивний градієнт тиску від коренів до листя і пагонів. Це також з упевненістю доводить що висхідний рух є більш вираженим в умовах інтенсивної транспірації. Тим не менш, и повинні визнати, що механізм провідності рослинного соку не є досить значним так як багато експериментів проведено, що доводять відчутну залежність транспорту води від негативного тиску. Наприклад, помідор має ексудацію ксилемою при тискові в 9 атмосфер, після того як будучи достатньо помитими, не мають раніше інтенсивної транспірації. Це доводить, о працює фактор, який невідомий і чия роль має бути важливою для росту і розподілу сировини по всій системі ксилеми. ІІІ. У загальних рисах циркуляцію в рослинах , ми до сих пір звали висхідним потоком: клітини вже є необхідні продукти харчування, щоб зустрітися з деякими зі своїх потреб, але не всі, в них все ще не вистачає цукру чи вуглеводів вуглецю синтезованих хлорофільними клітин. І ці теж повинні бути розподілені по всій рослині, так як активність фотосинтезу є тільки дорученою спеціальним ділянкам клітини з досконалим поділом праці . Для цього існує система провідних судин, розташованих навколо лігніфікованих судин різної природи. Ці ситовидні судини мають певну ступінь життєздатності в своїх клітинах і мембранах; ці останні оснащені великими порами. Проблема в тому, що й попередня: спроби з’ясувати , що можливо викликає рух у флоемі розчину соку або суспензії і цукрі в воді- від секреторних органів вгору до рецепторних органів. Насамперед відзначимо, що найбільш інтенсивної секреторною діяльністю відзначається старе листя, а молодші споживають за власний розвиток і зростання більше асимільованих продуктів. З іншого боку, якщо рослина піддається впливу низьких температур або факторів, які інгібують дихальну функцію, зауважимо, що потік соку зменшується або припиняється зовсім, навпаки, сприяють світло і температура від 20 до 30 ° C. З усього цього ми можемо зробити висновок, що циркуляцію цукрів обумовлено в першу чергу біохімічними процесами, а не тільки фізичними процесами.