- •Курсовий проект
- •Тернопіль – Глещава ч/з Сороцьке”
- •1. Загальний розділ.
- •1.1. Обгрунтування теми курсового проекту.
- •1.2 Основні напрямки вирішення теми проекту.
- •2. Дослідницький розділ.
- •2.1. Коротка характеристика атп.
- •Територія Тернопільської області має помірно-континентальний клімат
- •2.2. Характеристика маршруту
- •2.3 Дорожні і кліматичні умови
- •2.4. Недоліки організації перевезень та пропозиції її покращення.
- •3. Технологічний розділ.
- •3.1 Запропонована організація перевезення пасажирів.
- •3.1.1. Визначення пасажиропотоку.
- •3.2. Вибір типу рухомого складу
- •3.3 Розклад руху автобуса.
- •3.4. Розрахунок техніко-екплуатаційних показників роботи автобуса на маршруті.
- •4. Організаційний розділ.
- •4.1. Диспетчерське управління.
- •4.2. Організація праці водіїв.
- •4.3. Первинна транспортна документація.
- •5. Заходи по охороні навколишнього середовища і економії пмм.
- •5.1. Розробка заходів по економії пмм.
- •5.2. Заходи по охороні навколишнього середовища.
- •Висновок
- •Перелік посилань
3.4. Розрахунок техніко-екплуатаційних показників роботи автобуса на маршруті.
Вихідні дані:
Довжина маршруту: Lм = 86 км
Час роботи автобуса:
- в наряді : Тн=6,5 год.
- на маршруті : Тм=4,75 год.
Стоянка автобуса на проміжних зупинках за оборот: Тп.з.=0,2 год
Стоянка автобуса на кінцевій зупинці за оборот: Тк.з.=1 год
Вмістимість автобуса : qн=25
Технічна швидкість: Vт= м/год
1. Визначаємо час рейсу:
,(год)
(3.13)
Трух. – час руху;
∑Тп.з. – час проміжних зупинок;
Тк.з. – час стоянки кінцевої зупинки;
(год)
2. Знаходимо час обороту:
Тоб.=2Тр. ,(год) (3.14)
Тр. – час руху;
Тоб.=2×
=2,2.
,(год)
3. Знаходимо число рейсів
(3.15)
Тм – час роботи автобуса на маршруті;
Тр – час рейсу;
4.
Знаходимо число оборотів:
(3.16)
Zp – число рейсів;
5. Визначаємо продуктивність автобуса в пасажирах:
(3.17)
qн – місткість автобуса;
Zp – кількість рейсів;
γ – коефіцієнт містимості автобуса;
Кзм – коефіцієнт зміності;
7. Визначаємо продуктивність автобуса в пасажирокілометрах:
(3.18)
Qдоб – продуктивність автобуса в пасажирах;
Lсер – середня довжина їздки пасажира;
8. Проводимо розрахунок пробігів:
,(км.)
(3.19)
Lм – довжина маршруту;
Zоб – число оборотів;
,(км.)
,(км.)
(3.20)
Lп – прямий пробіг;
∑l0 – сума нульових пробігів;
,(км.)
9.
Визначаємо коефіцієнт використання
пробігу:
(3.21)
Lп – прямий пробіг;
Lз – загальний пробіг;
4. Організаційний розділ.
4.1. Диспетчерське управління.
Диспетчерське управління рухом транспортних засобів (інформаційно-диспетчерські послуги) як комплекс заходів, направлених на координування руху транспортних засобів та регулювання транспортного процесу шляхом оперативного інформування водіїв транспортних засобів про необхідність надання послуг з перевезення пасажирів, а також здійснення оперативного контролю за ходом надання послуг з перевезення пасажирів , забезпечуючи максимально ефективне використання транспортних засобів, їх ритмічну та безперебійну роботу.
Диспетчер - працівник, що регулює хід виробничого процесу і координує взаємодію всіх його ланок за допомогою засобів контролю управління і зв'язку;
Диспетчерська група регулує:
1. Випуск автобусів на лінію;
2. Видачу і прийом документів на перевезення пасажирів; оперативне керівництво роботою автобусів на лінії; первинне опрацювання дорожньо - транспортної документації; складання змінно - добового звіту.
Диспетчерське керування рухом автобусів є завершальним, технологічним етапом всієї експлуатаційної діяльності пасажирського автотранспорту.
Весь комплекс робіт диспетчерського управління складається з 2 частин:
1. Організаційно зв'язана з розробленням і обґрунтуванням плану
перевезень;
2. Управління що проводить контроль і регулювання рухом рухомого
складу і прийнятого плану перевезень.
Основними
завданнями диспетчерської служби є:
1. Контроль за своєчасним прибуттям автобусів на автовокзал.
2. Контроль за підготовкою та відправленням автобусів.
3. Відправлення автобусів в рейс.
4.Контроль за рухом автобусів на маршруті, в межах встановленого участку і області в цілому.
5. Регулювання руху автобусів.
6.Інформація пасажирів про прибутття автобусів на автостанції, час посадки і відправлення автобусів в рейс.
7.Інформація диспетчерів ближніх пунктів про наявність вільних і звільнених місць.
8.Оформлення шляхової документації і ведення диспетчерського добового журналу чи відомості.
Організована система управління включає в себе аналіз існуючих методів диспетчерсьеого управління для виявлення недоліків і шляхів вдосконалення; визначення цілі функціонування системи і критеріїв оцінки даної цілі; побудова програмно - цільового «дерева» діяльності системи; аналіз програмно - цільового «дерева» для формування блоків управління, паралельно оцінюють можливість використання засобів звязку і контролю; визначення числа ступеня управління і виявлення робіт, виконуваних в системі; розробка технології управління; формування ланок управління, визначення чисельності персоналу, розміщення ланок структури управління; розробка методів стимулювання якості управління; розробка інструктивно - методичного матеріалу.
Диспетчера контролюють відповідність вхідної інформації з плановими і інформативними показниками роботи на лінії, слідкують за використанням руху засобів контролю, приймають скарги і пропозиції від пасажирів.Найбільш важливим етапом діяльності диспетчерів є прийняття рішень і забезпечення іх реалізації для підвищення рівня якості обслуговування пасажирів.
Володіючи
інформацією по випуску регулярності
руху і наповнення автобуса
диспетчера ЦДС здійснюють безперервний
контроль за станом
обслуговування пасажирів на кожному
автобусному маршруті.
Система контролю включає:
1. Реєстрацію порушень регулярності руху.
2. Спостереження за станом обслуговування пасажирів, спостереження за ефективністю використання рухомого складу, спостереження за безпекою руху і умовами вуличного руху.
Система регулювання і управління рухом включає:
1. Прийоми і схеми контролю для певного регулювання рухом на маршрутах у відповідності із попередньо встановленими маршрутами;
2. Відновлення порушенного руху на маршруті;
3.Своєчасна локалізація транспортної сітки, що мають тимчасові затримки руху;
4.Посилення частоти руху автобусів, на найбільш завантажених маршрутах, напрямках чи участках сітки;
5.Скорочення частоти руху на участках сітки, де автобуси використовуються неефективно.
