- •Тема 1. Українська орфографія на зламі хіх - хх століть
- •Тема 2. Чергування голосних і приголосних. Спрощення, подовження та подвоєння приголосних
- •2.1. Історичні чергування голосних
- •2.2. Евфонічні чергування
- •2. 4. Приголосні
- •2.4.3. Зміни приголосних при збігу
- •2.4.4. Спрощення груп приголосних
- •Подвоєння приголосних
- •1. Випишіть слова зі вставленою буквою и в ліву колонку, зі вставленою буквою е – у праву. Поясніть орфограми у виписаних словах.
- •2. Перепишіть речення. Вставте пропущені літери, поясніть правопис слів.
- •Подовження приголосних
- •3. Перекладіть речення з російської мови українською. Порівняйте правопис літер е та и в обох мовах.
- •4. Перепишіть текст і вставте пропущені букви е та и.
- •5. Перепишіть текст і вставте пропущені літери о та е. Поясніть їх правопис.
- •17. Від поданих слів утворіть нові за допомогою суфікса -ськ-.
- •20. Знайдіть і виправте помилки.
- •26. Перепишіть речення, вставляючи пропущені букви.
- •27. Перепишіть, вставляючи пропущені букви відповідно до правил чергування приголосних.
- •28. Перепишіть, вставляючи пропущені букви ч або ш.
- •29. Від поданих іменників за допомогою суфіксів -ськ-, -ств- утворіть прикметники. Поясніть зміни приголосних.
- •32. Виявіть у реченнях порушення евфонії.
- •33. Випишіть словосполучення з порушенням правил милозвучності.
- •35. На місці крапок поставте и, і або ї.
- •37. Впишіть, де потрібно, літери.
- •38. До поданих іменників доберіть однокореневі дієслова. Поясніть правопис утворених слів.
- •39. Перепишіть речення, вставляючи на місці крапок, де потрібно, літеру.
- •45. Доберіть до іменників прикметники, в яких відбулося спрощення приголосних, і запишіть їх.
- •46. Поясніть правопис поданих у цих групах слів. Що їх об’єднує?
- •54. Запишіть іменники жіночого роду однини ііі відміни в орудному відмінку у дві колонки: 1) подовження відбувається, 2) не відбувається.
- •56. Виберіть рядок, у якому в усіх словах приголосні подвоюються.
- •Тема 3. Правопис префіксів і суфіксів. Вживання м’якого знака й апострофа
- •3.1. Правопис префіксів
- •Правопис суфіксів
- •3.3. Вживання м’якого знака
- •3.4. Правопис апострофа
- •3.5. Вживання йо, ьо
- •12. Визначте, яку букву треба вписати з чи с.
- •14. Утворіть нові слова за допомогою суфіксів -ськ(ий), -ств(о):
- •16. На місці крапок поставте пропущені літери.
- •17. Запишіть слова, відкриваючи дужки.
- •23. Перекладіть українською:
- •24. Яка різниця в значенні слів бенгалці й бенгальці, галці й гальці?
- •25. Поставте, де потрібно, апостроф.
- •26. Поставте, де потрібно, апостроф.
- •27. Поставте, де потрібно, апостроф.
- •28. Поставте, де потрібно, апостроф.
- •29. У словах в реченні поставте, де потрібно, апостроф.
- •30. У словах в реченні поставте, де потрібно, апостроф.
- •Тема 4. Написання частки не- з різними частинами мови
- •3. Виберіть з поданих варіантів той, у якому всі слова написано правильно.
- •4. Запишіть у три колонки слова, які пишуться з не-: а) разом; б) окремо; в) через дефіс.
- •5. Запишіть подані нижче слова з часткою не- та з будь-якими п’ятьма складіть речення.
- •7. Поясніть, чому не- з тим самим словом написано по-різному. Чи можна написати його навпаки?
- •8. Перепишіть, розкриваючи дужки.
- •9. Перепишіть, розкриваючи дужки.
- •10. Перепишіть, розкриваючи дужки.
- •11. Поясніть, чому не- з тим самим словом написано по-різному. Чи можна написати його навпаки?
- •12. Перепишіть, розкриваючи дужки.
- •14. Запишіть речення, прибираючи дужки:
- •15. Із поданих слів складіть по два речення, щоб в одному випадку слово з не- писалося разом, а в іншому – окремо.
- •16. Перекладіть українською мовою.
- •17. Замініть подані слова й словосполучення словами з не- і складіть з ними речення.
- •18. Випишіть слова й словосполучення в три колонки залежно від того, як пишеться частина, що в дужках: окремо, разом, через дефіс:
- •19. Перепишіть, розкриваючи дужки:
- •Тема 5. Написання складних слів
- •5.1. Загальні правила правопису складних слів
- •5.2. Написання складних слів іменних частин мови (іменник, прикметник, займенник, числівник)
- •5.2.1. Складні іменники
- •5.2.2. Прикладки
- •5.2.3. Складні прикметники
- •5.2.4. Складні числівники та займенники
- •1. Разом пишуться:
- •5.3. Написання складних слів службових частин мови
- •5.3.1. Прийменники
- •5.3.2. Сполучники
- •2. Окремо пишуться:
- •5.3.3. Частки
- •2. Через дефіс пишуться частки:
- •3. Окремо пишуться частки:
- •5.4. Написання складних прислівників
- •1. Разом пишуться складні прислівники, утворені:
- •2. Окремо пишуться:
- •3. Через дефіс пишуться:
- •1. Напишіть слова разом або через дефіс:
- •3. Складні слова запишіть у дві колонки: разом і через дефіс.
- •4. Запишіть складні іменники разом і через дефіс. Поясніть їх правопис.
- •5. Перекладіть складні іменники українською мовою. Поставте їх у родовому та місцевому відмінках. Поясніть правопис.
- •6. Перекладіть текст українською мовою. Підкресліть складні іменники, поясніть їх правопис.
- •7. Запишіть абревіатури поданих словосполучень.
- •8. Запишіть складні прикметники у дві колонки: 1) разом, 2) через дефіс.
- •9. Від поданих слів і словосполучень утворіть і запишіть складні прикметники. Поясніть їх написання.
- •10. Напишіть прикметники разом, окремо або через дефіс. Поясніть їх написання.
- •11. Перепишіть слова, розкриваючи дужки.
- •12. Випишіть прикметники, написані правильно.
- •13. Запишіть слова, розкриваючи дужки, у дві колонки: 1) разом, 2) через дефіс.
- •14. Запишіть прикметники разом, окремо або через дефіс.
- •18. Запишіть прикметники разом, окремо або через дефіс.
- •19. Запишіть прикметники разом, окремо або через дефіс.
- •20. Утворіть складні прикметники від поданих словосполучень, поясніть їх правопис.
- •21. Запишіть складні слова двома колонками: 1) ті, які пишуться через дефіс; 2) ті, які пишуться окремо.
- •15. Запишіть прикметники разом, окремо або через дефіс.
- •16. Замініть подані вислови сполученнями іменника та прикметника. Поясніть правопис складних прикметників.
- •17. Запишіть прикметники разом, окремо або з дефісом.
- •22. Запишіть подані словосполучення правильно, поясніть їх правопис.
- •23. Перепишіть речення й розкрийте дужки. Поясніть правопис прикладок.
- •24. Перепишіть текст. Знайдіть прикладки та поясніть їх правопис.
- •25. Запишіть числівники словами, поясніть їх правопис.
- •26. Перекладіть текст українською мовою, числівники запишіть словами. Поясніть їх правопис.
- •27. Перепишіть речення, запишіть числівники словами. Поясніть їх правопис.
- •28. Запишіть займенники разом, окремо або через дефіс. Поясніть їх правопис.
- •29. Запишіть правильно займенники, складіть з ними речення, поясніть відмінності в правописі.
- •30. Перепишіть текст. Правильно запишіть займенники, поясніть.
- •31. Від поданих дієслів утворіть дієприслівники; поясніть, чому від кожного дієслова можна утворити лише один дієприслівник.
- •32. Перепишіть, знайдіть у реченнях дієприкметники й дієприслівники, поясніть правопис. Визначте, якими членами речення вони виступають.
- •Тема 6. Правопис слів іншомовного походження
- •6.2. Передача звука j та голосних
- •6.5. Відмінювання слів іншомовного походження
- •Тема 7. Велика літера
- •7.2. Велика літера у власних назвах
- •Велика літера в абревіатурах
- •8. Перепишіть, виберіть правильний варіант, поясніть написання.
- •9. Перепишіть речення, розкриваючи дужки: малі літери, де треба, замініть великими.
- •10. Розкрийте дужки:
- •Тема 8. Правопис відмінкових закінчень іменників
- •8.1. Відміни й групи іменників
- •8.2. Правопис відмінкових закінчень іменників і відміни
- •8.3. Відмінкові закінчення іменників II відміни
- •8.4. Правопис відмінкових закінчень іменників III і IV відмін та іменникових суфіксів
- •1. Поставте іменники в родовому відмінку однини; поясніть, чому вони мають закінчення -а (-я) чи -у (-ю).
- •2. Поставте іменники в родовому відмінку однини; поясніть, чому вони мають закінчення -а (-я) чи -у (-ю).
- •3. Поставте іменники в родовому відмінку однини; поясніть, чому вони мають закінчення -а (-я) чи -у (-ю).
- •4. Поставте іменники в родовому відмінку однини; поясніть, чому вони мають закінчення -а (-я) чи -у (-ю).
- •5. Поставте іменники в родовому відмінку однини; поясніть, чому вони мають закінчення -а (-я) чи -у (-ю).
- •6. Поставте слова, подані нижче, у кличному відмінку.
- •Тема 9. Відмінювання прикметників, займенників і числівників
- •9.2. Відмінювання числівників
- •9.3. Відмінювання займенників
- •1. Перепишіть речення, записуючи числівники словами.
- •2. Перекладіть українською мовою.
- •3. Перепишіть речення, записуючи числівники словами.
- •6. Перепишіть текст, узгоджуючи іменники з числівниками.
- •7. Перепишіть речення, записуючи числівники словами та підкреслюючи числівники як члени речення.
- •8. Провідміняйте кількісні та збірні числівники.
- •9. Провідміняйте дробові числівники, вкажіть на особливості їх відмінювання.
- •27. Виправте помилки, пов’язані з уживанням займенника.
- •28. Перекладіть українською мовою.
- •Список літератури
- •Додаток а
Тема 7. Велика літера
7.1. Велика літера на початку речення, рубрики й цитати.
З великої літери пишеться:
1. Перше слово, яким починається текст.
2. Перше слово в реченні:
після крапки;
після крапок, знака оклику й знака питання, коли ними закінчується попереднє речення.
3. Перше слово кожного рядка у віршах незалежно від наявності розділового знака в кінці попереднього рядка.
Примітка 1. Після крапок, які не закінчують речення, а стоять у середині його для позначення переривчастості мови та інтонаційних відтінків, перше слово пишеться з малої літери: – Дивіться... он там... встав... він ще живий... Семен... Семен... (М. Коцюбинський).
Примітка 2. Коли знак оклику чи знак питання, а також крапки стоять у кінці прямої мови, то дальше речення (слова автора) пишеться з малої літери: – Так тому й буть! – усі гукнули (Л. Глібов). – Що з тобою? – допитувалась Маланка (М. Коцюбинський).
Примітка 3. Після знака питання (іноді знака оклику, що стоїть у середині речення для надання питальної (окличної) інтонації словам, пишеться мала літера: Сонце! сонце! – на гори й долини, – Сонце! сонце! – на води й поля. Хай живе в вільній праці людини України земля! (П. Тичина).
4. Перше слово після знака оклику, яким відокремлюється звертання: Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем говориш (Т. Шевченко).
5. Слово, що йде після вигуку або окличного слова, коли вони стоять на початку речення: – Ха-ха! От ловко! (М. Коцюбинський) .
Примітка. Якщо вигук стоїть у середині речення, то наступне слово пишеться з малої літери: Ждемо день, і другий – гай-гай! – немає Тетяни (С. Васильченко).
6. Ремарки-фрази (подані в дужках), що вказують на ставлення слухачів до слів (промови) якоїсь особи: Слава й честь борцям за вільну незалежну Україну (Тривалі бурхливі оплески. Присутні встають і співають національний гімн) (З газети).
7. Інші ремарки та посилання, взяті в дужки, що стоять після закінченого речення: Українська культура з найдавніших часів, навіть у найтяжчі історичні періоди її існування, не була ізольованою від зовнішнього світу (3 газети).
8. Перше слово рубрик тексту, якщо кожна рубрика закінчується крапкою: Сьогодні о вісімнадцятій годині відбудуться загальні збори колективу з порядком денним:
1. Про завдання колективу видавництва у світлі прийнятого Закону про мови.
2. Звіт голови правління осередку Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка.
3 малої літери пишеться перше слово рубрик, якщо вони відокремлені одна від одної крапкою з комою: Біологічні механізми Землі вже давно не справляються з техногенним забрудненням планети. Ситуація ускладнюється швидше, ніж вдається знайти гарантоване рішення. Основні компоненти забруднення сьогодні такі:
- зміна клімату під впливом парникового ефекту;
- виснаження озонового шару Землі;
- кислотне забруднення атмосфери й ґрунтів, хімічне забруднення планети;
- забруднення Світового океану («Вісник АН України»).
Якщо ці рубрики граматично самостійні та структурно досить розлогі, то вони можуть починатися великою літерою.
9. Перше слово після двокрапки:
а) коли це початок прямої мови, на початку цитати тощо. Горлиця питає: «Чи, може, хто гніздечко зруйнував?» (Л. Глібов); Пішла. А серце моє кричало: «Вернись, вернись, я все прощу!» (Д. Павличко).
б) коли цитата подається після слів автора як пряма мова, тобто пов’язується зі словами автора без сполучника й наводиться з початку речення: Незабутній Максим Тадейович Рильський згадував: «Усе моє свідоме життя слово «Саксаганський» було для мене символом високої майстерності» («В сім’ї вольній, новій»).
Примітка. Коли ж цитата: а) входить до складу речення як його частина у формі підрядного речення, тобто пов’язується з головним реченням сполучником, або б) наводиться з середини речення, то вона, як правило, починається з малої літери (у другому випадку після двокрапки ставляться лапки, за ними – три крапки): У виступі на загальних зборах АН України член-кореспондент М. Голубець відзначив, що «першою невідкладною справою є перебудова психіки вченого, організатора й керівника науки» (З газети).
10. Початкове слово виступу, промови, протоколу, ухвали тощо після вступної (загальної) частини: Дозвольте ж мені дати означення суверенітету Республіки:
Земля та її природні багатства, води й повітряний басейн, що знаходиться в межах кордонів України, є власністю народу України.
