2) Вартість оф на кінець року

В_кр = В_поч + В_вводу - В_виводу , (2.2)

де В_поч - початкова вартість

В_вводу - вартість введеного протягом року капіталу (нових машин, будівель, ліній, мереж тощо)

В_виводу - списані, продані протягом року фонди

3) Вартість оф середньорічна:

Всер.р = , (2.3)

де Z₁ - кількість місяців до кінця року нововведених ОФ

Z₂ - кількість місяців до кінця року без дії виведених ОФ

4) Відновна вартість ОФ - це вартість в умовах сьогоднішнього дня. Відповідно, визначають шляхом переоцінки ОФ, що проводиться державними органами управління періодично через 8-10 років.

В_відн = В_поч - В_пер,і , (2.4)

де _Кпер,і - величина здійсненої переоцінки (враховуються моральний, фізичний знос, зміна витрат на виготовлення та придбання ОФ, що пов'язано з НТП).

Або:

_Ввідн = , (2.4')

де ∆ПП - середньорічний приріст продуктивності праці у країні за період використання ОФ, %.

t – кількість періодів (років) роботи ОВФ, періоди (роки).

5) Залишкова вартість ОФ - визначається як різниця початкової вартості та фізичного і морального зносу, що визначається амортизаційними відрахуваннями.

В_зал = В_поч - В_зносу , (2.5)

де В_зносу - вартісне вираження зносу ОФ

6) Балансова вартість ОФ - це вартість, що складається із відновної вартості ОФ після чергової переоцінки ОФ і початкової вартості фондів, що прийняті вже після переоцінки

В_бал = В_відн + В_поч , (2.6)

7) Ліквідаційна вартість ОФ - вартість ліквідації повністю зношених ОФ (вартість ї металобрухту).

В_лікв = М - Д , (2.7)

де М - вартість реалізованого металобрухту після закінчення експлуатації ОФ;

Д - витрати на демонтаж ОФ.

Ліквідаційна вартість ОФ може також дорівнювати залишковій вартості ОФ (Взал, формула 1.5) після останнього року експлуатації основних фондів.

У зв'язку із введенням та виведенням ОФ на підприємстві протягом року використовують наступні коефіцієнти використання ОФ.

1. Коефіцієнт оновлення основних фондів:

Кон = , (2.8)

де Вк.р. - вартість основних фондів на кінець року

2. Коефіцієнт вибуття основних фондів:

Квибуття = , (2.9)

3. Коефіцієнт приросту основних фондів:

Кприросту = , (2.10)

Оскільки, будь-які основні засоби зазнають морального та фінансового зносу, необхідним є використання таких коефіцієнтів зносу:

Коефіцієнт фізичного зносу

К_зн.ф = , (2.11)

де, Врем - вартість чергового капітального ремонту

Коефіцієнт морального зносу

К_зн.мор = , (2.12)

де Ввідн - відновна вартість, розрахована за формулою 1.4'.

Тоді, коефіцієнт загального зносу ОФ визначається за формулою:

К_зн = 1-(1-К_{зн ф})(1-Кзн мор) , (2.13)

Норма амортизації основних фондів:

Нам = , (2.14)

де Тсл - нормативний термін служби (експлуатації) основних фондів.

2.2. Знос основних фондів

Процес зношення основних фондів і перенесення їхньої вартості на виготовлену за їхньою допомогою продукцію називається амортизацією.

Амортизація основних фондів – це поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань.

За рахунок амортизаційних відрахувань формується амортизаційний фонд підприємства, кошти якого використовуються для оновлення та ремонту основних фондів.

Види зношення ОФ:

• фізичний зношення, тобто прямий знос ОФ, втрата першопочаткових технічних характеристик, втрата споживчих властивостей;

• моральний зношення, тобто втрата споживчої вартості ОФ (вихід ОФ з моди тощо).

На практиці найбільш часто застосовують такі види амортизації ОФ:

Лінійна амортизація

Цей підхід передбачає рівномірний знос ОФ. За цим підходом річна амортизація (Ар) одиниці ОФ розраховується за формулою:

Ар = , (2.15)

де Впоч - початкова вартість ОФ, грн.; Влікв - ліквідаційна вартість ОФ. грн.; Тс - термін служби ОФ, р.

Амортизація по залишковій вартості

Цей метод передбачає, що ОФ найбільше зношуються в перші роки служби, отже їхня вартість з кожним роком зменшується сповільненими темпами, на основі чого розраховують величину амортизації, виходячи з її норми та залишкової вартості ОФ.