Модуль I. Контрольне завдання № 15

№

п/п

П и т а н н я

Кількість

балів

А. Тести І рівня складності

1

Яке місто було столицею Стародавнього Єгипту в період Стародавнього царства:

7. Мемфіс;

8. Нехеб;

9. Кахун

3. Мемфіс

(С. 12)

2

Яке місто було столицею Стародавнього Єгипту в період Нового царства:

5. Фіви;

6. Нехеб;

3. Кахун

1.Фіви;

(С. 19)

3

Для будівництва міста Ахетатона (1419-1400 р.р. до н.е.) було вибране місце на половині шляху між древньою столицею Стародавнього Єгипту Мемфісом і Фівами, на правому березі Ніла. Який статус мало місто Ахетатон:

7. резиденції єгипетських фараонів;

8. поселення для розміщення адміністрації та рабів-будівельників за наказом фараона;

9. військового табору

1.резиденції єгипетських фараонів;

(с. 24)

4

В який столиці Стародавнього Єгипту була збудована алея сфінксів (завдовжки близько 3,5 км.,), яка вела до храму Амона-Ра:

10. Мемфіс;

11. Фіви;

12. Ахетатон

2.Фіви;

(с. 27 Бунін)

5

Які характерні особливості розпланувань стародавніх поселень Межиріччя показали розкопки міст Самаль, Ура,:

1. прямокутні; 2. округлої форми; 3.квадратні

|із|

Округлі в плані

С.29

Б. Тести ІІ рівня складності

1

Чому в римській державі існувала спеціальна професія землемірів, серед яких було немало вчених, що залишили після себе теоретичні праці і практичне керівництво по цій спеціальності. Ми маємо на увазі трактати землемірів II ст. н.е. Фронтіна, Гігіна і Бальби.

У зв'язку з основою великого числа міст-колоній, які римляни будували в усіх частинах своєї великої імперії, а також постійною необхідністю межування заміських земельних володінь-латифундій в римській державі існувала спеціальна професія землемірів, серед яких було немало вчених, що залишили після себе теоретичні праці і практичне керівництво по цій спеціальності. Ми маємо на увазі трактати землемірів II ст. н.е. Фронтіна, Гігіна і Бальби.

2

В якій послідовності проводилося розбиття міської території (центру, головних. другорядних вулиць, визначення їх ширини тощо) для будівництва міст Стародавнього Риму.

Розбиття міської території розпочиналося з визначення геометричного центру міста, в якому встановлювався спеціальний інструмент ("грому") для визначення напряму двох головних вулиць: північно-південного напряму і західно-східного напряму. Проте надалі ця строга орієнтація головних вулиць по країнах світла стала порушуватися. Після визначення напряму головних вулиць, паралельно їм проводилися вулиці другорядного значення. Ширина вулиці також мала певну регламентацію. Так, за часів імператора Серпня ширина "Декуманус максимуса" визначалася в 40 футів (12 м), ширину "кардо" в 20 футів (6 м), другорядних вулиць в 12 футів (4 м).

3

Що вам відомо про існування певних «стандартів» щодо римських колоній у часи Стародавнього Риму.

Розміри міських територій були різні, проте для римських колоній існували певні "стандарти". Так, наприклад, в Італії, за винятком Риму, міста не перевищували, як правило, 50 югерів (14,7 га). Антична Кремона налічувала 50 югерів, тоді як античні Болонья і Флоренція мали територію близько 35 югеров, тобто. біля 10 га.

4

В чому проявляються особливості планувальної структури міста Аоста, збудованого римськими легіонерами в 1 ст. до н.е. в Альпах в період завоювання цих територій військами імператора Августа в 26-25 рр. до н. е.

Виключенням було місто Аоста, площа якого налічувала 140 югерів (югер - римська одиниця виміру площі), яке заснували в Альпах в період завоювання цих територій військами імператора Августа в 26-25 рр. до н. е.

Розміри міста були 724 х 572 м. Дві вулиці розділяли місто на чотири частини і з'єднували головні кріпосні ворота. Вулиці, паралельні головним, в свою чергу, підрозділяли територію міста на великі квартали (143 х 181м), які членувалися на ще більш дрібні ділянки, призначені для житлових будинків. На території міста знаходилися: амфітеатр, театр, терми, храм. У місті оселилися римські колоністи. Пам'ятники античної Аости майже не збереглися. Виключення становить лише тріумфальна арка Августа, споруджена поза містом на головній дорозі.

5

Проблеми подальшого розвитку центральної історично сформованої частини міста Львова і можливі варіанти їх вирішення в контексті дисципліни «Історія а містобудування»