3. Особливості вживання прикметників

Прикметники поділяються на якісні, відносні і присвійні, що змінюються за родами, числами і відмінками.

Якісні прикметники утворюють просту й складену форми вищого і найвищого ступенів порівняння. Проста форма вищого ступеня формується внаслідок додавання до основи звичайного прикметника суфіксів -ш-, -іш-, -ч-, напр.: інтенсивний – інтенсивніший, дорогий – дорожчий, а складена форма – шляхом приєднання слів більш, менш до звичайних прикметників, напр.: більш інтенсивний, менш дорогий. Проста форма найвищого ступеня утворюється додаванням префікса най- до простої форми вищого ступеня (з метою підсилення приєднуються префікси що, як), напр.: найінтенсивніший, найдорожчий, а складена форма найвищого ступеня – внаслідок сполучення слів найбільш, найменш зі звичайними прикметниками, напр.: найбільш інтенсивний, найменш дорогий.

Не утворюють ступенів порівняння якісні прикметники із префіксами ультра-, архі-, пре-, напр.: архіважливий, предобрий; що позначають сталі ознаки, напр.: сліпий, глухий; слова віддієслівного творення з префіксом не-, напр.: неплатіжний, неліквідний; прикметники дієслівного походження, напр.: проданий, куплений; складні слова, напр.: платоспроможний, самофінансований та інші.

Використання прикметників у ділових документах відзначається такими особливостями: перевага надається прикметникам книжного походження, аналітичним формам прикметників; присвійні прикметники замінюються іменниками або відповідними прикметниковими формами; у М.в. одн. чол. та сер.р. прикметників використовується закінчення -ому; для визначення часу за роком вживаються відповідні прикметники у Р.в. без прийменника у (в) або прислівник.

4. Особливості використання числівників

Числівники поділяються на кількісні (власне кількісні, дробові, збірні, неозначено-кількісні, неозначені) і порядкові. Майже усі кількісні змінюються за відмінками, крім деяких неозначених, дробових і збірних (мало, півтори, п’ятірко тощо). Числівникам один, тисяча, мільйон, мільярд характерні ще рід і число, а слова два (дві), обидва (обидві), півтори (півтора) мають категорію роду. Порядкові числівники змінюються за родами, числами і відмінками.

Виділяють такі типи відмінювання числівників:

– відмінювання числівників один, одна, одне(о), одні, н-д: одна, одної (однієї), одній, одну, одною (однією), на одній; одні, одних, одним, одних(і), одними, на одних;

– відмінювання числівників два, три, чотири, н-д: чотири, чотирьох, чотирьом, чотирьох (чотири), чотирма, на чотирьох;

– відмінювання числівників від 5-20, 30, 50-80, н-д: сім, семи (сімох), семи (сімом), сім (сімох), сьома (сімома), на семи (сімох); п’ятдесят, п’ятдесяти (п’ятдесятьох), п’ятдесяти (п’ятдесятьом), п’ятдесят (п’ятдесятьох), п’ятдесятьма (п’ятдесятьома), на п’ятдесяти (п’ятдесятьох);

– відмінювання числівників від 200-900, н-д: двісті, двохсот, двомстам, двісті, двомастами, на двохстах; дев’ятсот, дев’ятисот, дев’ятистам, дев’ятсот, дев’ятьмастами (дев’ятьомастами), на дев’ятистах;

– відмінювання числівників 40, 90, 100, н-д: сорок, сорока, сорока, сорок, сорока, сорока; сто, ста, ста, сто, ста, ста;

– відмінювання складених кількісних числівників, н-д: шістсот тридцять вісім, шестисот тридцяти (тридцятьох) восьми (вісьмох), шестистам тридцяти (тридцятьом) восьми (вісьмом), шістсот тридцять (тридцятьох) вісім (вісьмох), шістьмастами (шістьомастами) тридцятьма (тридцятьома) вісьма (вісьмома), на шестистах тридцяти (тридцятьох) восьми (вісьмох);

– відмінювання числівників нуль, тисяча, мільйон, мільярд як іменників, н-д: тисяча, тисячі, тисячі, тисячу, тисячею, на тисячі;

– відмінювання порядкових числівників як відповідних прикметників, н-д: п’ятий, п’ятого, п’ятому, п’ятий (п’ятого), п’ятим, на п’ятому;

– відмінювання складених порядкових числівників, н-д: двадцять перший, двадцять першого, двадцять першому, двадцять перший (першого), двадцять першим, на двадцять першому;

– відмінювання неозначено-кількісних числівників як відповідних кількісних, н-д: кільканадцять, кільканадцяти (кільканадцятьох), кільканадцяти (кільканадцятьом), кільканадцять (кільканадцятьох), кільканадцятьма (кільканадцятьома), на кільканадцяти (кільканадцятьох);

– відмінювання дробових числівників, н-д: дві третіх, двох третіх, двом третім, дві третіх, двома третіми, на двох третіх;

– відмінювання збірних числівників як відповідних кількісних, н-д: двоє, двох, двом, двоє (двох), двома, на двох;

– відмінювання слів половина, третина, чверть як іменників, н-д: половина, половини, половині, половину, половиною, на половині;

– числівники півтори, півтора, півтораста, двійко, трійко і под., числівник мало та похідні від нього не змінюються за відмінками.

У діловому стилі використовуються майже всі за значенням числівники – власне кількісні, порядкові, неозначені, неозначено-кількісні, дробові, крім збірних, сфера використання яких обмежена художнім і розмовним стилями.