1. рішення про вибір методів самостійного вивчення теми учнями чи під керівництвом учителя;

2. рішення про вибір репродуктивних чи проблемно-пошукових методів;

3. Рішення про вибір індуктивних чи дедуктивних методів навчання;

4. рішення про вибір поєднання словесних наочних і практичних методів навчання;

5. рішення про вибір методів стимулювання навчальної роботи;

6. рішення про вибір методів контролю й самоконтролю;

7. обмірковування запасних варіантів поєднання на випадок можливих відхилень у ступені підготованості учнів класу за результатами виконання домашнього завдання й повторення вивченого.

2. Словесні методи навчання психології.

Словесні (джерелом знань та умінь є усне або писемне слово) методи займають провідну позицію серед методів викладання психології. Головна їх перевага – вони дозволяють в короткий час передати велику за об’ємом інформацію. Типовими словесними методами є: розповідь, пояснення, бесіда, дискусія, робота з книгою, інструктування.

В залежності від того, чи є мова, яку сприймають учні усною чи письмовою (печатною) словесні методи розрізняють на усні та письмові.

Переваги усних методів:

• використання невербальних засобів (міміки, жестів, інтонування мови, пози);

• своєчасне отримання зворотного зв’язку від студентів про розуміння навчального матеріалу (за допомогою мовних реплік, питань, міміки);

• активізація сприймання та розуміння;

Письмова мова позбавлена цих переваг. Проте, письмові методи навчання характеризуються більшою швидкістю передачі інформації за допомогою спеціальних прийомів:

• конспектування – короткий виклад. Короткий запис змісту прочитаного;

• складання плану тексту (простого чи складного);

• складання тез – короткого викладу основних ідей тексту, який прочитали;

• цитування – написання дослівних уривків з тексту;

• анотування – короткий, згорнутий виклад основного змісту прочитаного;

• рецензування – написання короткого відзиву з вираженням власного відношення до прочитаного;

• складання формально-логічної моделі – словесно-схематичного зображення прочитаного;

• складання тематичного тезауруса – впорядкованого комплексу базових понять з теми;

• складання матриці ідей – порівняльна характеристика однорідних предметів, явищ в працях різних авторів.

Словесні методи навчання розділяються також на монологічні та діалогічні.

Монологічний метод використовується зазвичай на лекціях. Усна монологічна мова за своєю побудовою відрізняється від письмової. Тому в процесі підготовки до лекції необхідна наступна переробка вихідного тексту книги:

1. зменшення довжини речення за рахунок опускання несуттєвих слів та фрагментів;

2. розділення складних речень на прості;

3. перебудова складнопідрядних речень таким чином, щоб їх структура стала простою та включала одне, максимум два підрядних речення;

4. формування питань, які будуть задані учням для стимуляції їх мотиваційної та пізнавальної активності;

5. Заміна термінів, які можуть викликати труднощі при розумінні думки викладача, на більш простіші слова, без втрати науковості;

Також для підвищення ефективності лекційного заняття великого значення мають психологічні особливості мови викладача. Тому рекомендуються такі засоби мовного впливу:

1. зв’язок нового матеріалу з попередніми знаннями та досвідом учнів;

2. питально-відповідна форма викладення думки, яка вводиться в монолог;

3. має бути перевага простих речень над складними;

4. персоніфікація під час викладання навчального матеріалу (висловлювання особистого відношення до матеріалу, ілюстрація із власного досвіду);

5. образність та ілюстративність мови;

6. зміна формулювань з метою кращого розуміння;

7. використання прагматичних висловлювань ( які впливають на увагу, пам’ять, мислення, почуття учнів) в доповнення до інформації.

Діалогічний метод зазвичай розглядають як усний метод словесного навчання, який спирається на діалогічну взаємодію вчителя та учнів, а також дискусію в групі. Проте сучасні інформаційні технології навчання за допомогою Інтернета та електронної пошти дозволяють успішно реалізувати даний метод і при письмовому методі навчання. Цей метод передбачає більшу активність учнів.

Класичним діалогічним методом є евристична (сократівська) бесіда. Іншим методом є групова дискусія.