Питання для дискусії

1. Охарактеризуйте базові принципи формування зовнішньополітичного курсу України. У чому їхня універсальність, і які перспективи вони відкривають перед Україною у здійсненні її миролюбного, відкритого зовнішньополітичного курсу?

2. Поширеною є точка зору, згідно з якою зовнішня політика держави є відображенням і продовженням внутрішньої політики. Якою мірою внутрішньополітична ситуація в Україні впливає на зовнішню політику держави?

3. Як ви оцінюєте шанси України стати у майбутньому повноправним членом ЄС і НАТО?

Методичні поради

Висвітлення першого питання слід розпочати із визначення поняття, суб’єктів та принципів міжнародних відносин. Далі необхідно проаналізувати основні тенденції у розвитку сучасних міжнародних відносин (глобалізація, наростання глобальних проблем, міжнародний тероризм, регіональні військові конфлікти і тощо).

Розгляд політики на міжнародному рівні доцільно продовжити із з’ясування сутності зовнішньої політики держави. У другому питанні доцільно було б визначити фактори, які формують зовнішню політику, виокремити її функції та засоби. Варто було б торкнутися процесу утвердження України як суверенної держави і суб’єкта міжнародного права, охарактеризувати основні документи, які визначають базові принципи та головні засади зовнішньої політики (загальнолюдські цінності, права людини, верховенство закону, економічна свобода і відповідальність держав, засудження подвійних стандартів тощо).

Третє питання вимагає аналізу вищих національних інтересів України, що випливають зі ст. 18 Конституції України (розвиток України як впливової світової держави, збереження миру в усьому світі, гарантування розвитку світового порядку на демократичних засадах, розв’язання глобальних проблем сучасності). Відтак слід осмислити суть національної безпеки України як суверенної держави, зокрема звернувши увагу на ті її аспекти, які пов’язані з однобічним ядерним роззброєнням України, нинішнім станом Збройних Сил як гаранта національної безпеки, чинними і потенційними загрозами.

Логіка розкриття четвертого питання вимагає осмислення головних сфер зовнішньополітичної діяльності України, а саме: розвиток двобічних міждержавних відносин, участь у європейському співробітництві, в СНД, з Росією членство в ООН та в інших міжнародних організаціях. Особливого аналізу потребує усвідомлення стратегічної мети України: входження до європейської сім’ї народів, інтеграція з європейськими та атлантичними структурами (ЄС, НАТО).

Контрольні запитання

1. Яка форма міжнародних відносин, на Ваш погляд, є переважаючою у сучасному світі? Відповідь аргументуйте.

2. Які основні суб’єкти міжнародних політичних відносин?

3. Що таке зовнішня політика? Якими є основні принципи зовнішньополітичного курсу України?

4. Що належить до сфери національних інтересів України?

5. Які основні завдання зовнішньої та військової політики України?

6. Членом яких міжнародних організацій є Україна?

7. Охарактеризуйте українсько-російські відносини на сучасному етапі.

8. Які можливості інтеграції України в західноєвропейські структури?

Література

1. Білоус А.О. Політико-правові системи: світ і Україна: Навч. посібн. – К.: Либідь, 2000. – 200 с.

2. Бруз В. На шляху до Альянсу цивілізацій // Зовнішні справи. – 2008. – № 11. – С. 15 – 17.

3. Віднянський С. Україна – одна із засновниць ООН. Як це відбувалося 60 років тому // Політика і час. – 2005. – № 9 – 10.

4. Горбатенко В. П. Стратегія модернізації суспільства: Україна і світ на зламі тисячоліть. Монографія. – К.: Видавничий центр «Академія», 1999. – 240 с.

5. Горлач М. І., Кремень В. Г. Політологія: наука про політику. Підручник для вищих навчальних закладів. – К.: Центр навчальної літератури, 2009. – 840 с.

6. Гуменюк Б. Сприяння модернізації країни – основне завдання української дипломатії // Закордонні справи. – 2010. – № 11/12. – С. 37 – 42.

7. Зелена О. Осип Назарук про особливості становлення ЗУНР як суб’єкта міжнародних відносин у 1918 – 1920 рр. // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку: Зб. наук. праць. – Львів: Інститут народознавства НАН України, Інститут українознавства НАН України, 2007. – Вип. 19. – С. 20–25.

8. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К.: Українська правнича фундація, 1996. – 64 с.

9.Михальченко М.І. Україна як нова історична реальність: запасний гравець Європи. – Дрогобич: ВФ “Відродження”, 2004. – 488 с.

10. Політологія для вчителя: навч. посібник для студентів педагогічних ВНЗ / За заг. ред.: К. О. Ващенка, В. О. Корнієнка. – К.: Вид-во імені М. П. Драгоманова, 2011. – 406 с.

11. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і суспільство / А. Колодій, В. Харченко, Л. Климанська, Я. Космина. – К.: Ельга – Н, Ніка – Центр, 2003. – 664 с.

12. Семке Н. М. Політологія. Модульний курс: навч. посібник / Н. М. Семке. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 384 с.

13.Черноусенко О. Партнерство Україна – НАТО: еволюція розвитку // Політика і час. – 2003. – № 10. – С. 3 – 8.