Зміст тем семінарських занять курсу Модуль 1 Теоретико-методологічні та історичні основи політичної науки

Семінарське заняття 1

ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК СИСТЕМА ЗНАНЬ ПРО ПОЛІТИКУ

Мета заняття: з'ясувати суть політики як соціального явища, причини її виникнення, а також зв'язок з іншими сферами суспільного життя; визначити концепції, структуру та функції політики. Визначити процес становлення політології та функції, які вона виконує як наука.

Основні поняття: політика, функції політики, суб’єкт політики, об’єкт політики, детермінанти політики, поле політики, політологія, об’єкт, предмет політології, категорії, методи політології.

План

1. Політика як суспільне явище. Провідні концепції політики.

2. Структура та функції політики.

3. Становлення та розвиток політології.

4. Методи і функції політичної науки.

Теми доповідей, рефератів, повідомлень

1. Політика як мистецтво можливого.

2. Співвідношення політики й моралі.

3. Основні етапи розвитку політичної науки.

4. Взаємодія політики і економіки.

Питання для дискусії

1. Політика як самостійна сфера суспільного життя виникла на певному етапі суспільного розвитку під впливом дії об'єктивних процесів. Які ж процеси зумовили її виникнення? Чому чинні на той час регулятори суспільних відносин (релігія, звичаї, традиції) виявилися неспроможними об'єктивно усувати суперечності, що виникали у суспільстві? У чому полягала нагальна потреба в політиці?

2. На думку відомого французького політолога Моріса Дюверже, політична теорія коливається між двома інтерпретаціями політики, що драматично протистоять одна одній. Згідно з першою інтерпретацією, політика є конфліктом, боротьбою. Представники іншої точки зору тлумачать політику як спробу здійснити правління порядку та справедливості. А яка ваша думка з цього приводу? Чиї інтереси обслуговує та чи інша позиція?

3. У чому суть політизації суспільного життя, які її причини в Україні?

Методичні поради

Аналіз першого питання радимо розпочати з усвідомлення поняття “політика”, причин її виникнення та зв'язку з іншими сферами суспільства. Зверніть особливу увагу на багатогранність цього суспільного феномена, осмислення політичних поглядів Аристотеля, який одним із перших зробив значний крок уперед у визначенні основної мети політики: узгодження загального блага з благом окремих людей через керування людським співжиттям. Далі необхідно пояснити суть: теологічних, географічних, соціально-економічних концепцій.

Розглядаючи друге питання, варто визначити суб'єкт і об'єкт політики, її внутрішню і зовнішню сторони, а також охарактеризувати її основні види – економічну, соціальну, культурну. Відтак слід осмислити основні функції політики: керівництво й управління суспільством, вироблення загальних цілей і завдань, гарантування внутрішньої та зовнішньої безпеки, залучення громадян до участі у політичному житті, формування ціннісних орієнтацій, визначення перспектив суспільного розвитку, інтеграція суспільства тощо.

Осмислюючи третє питання, студент має усвідомити, що політична наука тісно пов’язана з політикою, витікає з неї, так чи інакше аналізує різні аспекти політичного життя. Протягом усієї історії людської цивілізації політика, держава, влада були найважливішими складовими суспільної взаємодії, багато в чому впливали на повсякденне життя людини. Готуючи це питання слід звернути увагу на основні етапи розвитку політичної науки: релігійно-міфологічний, філософсько-етичний, громадянський, соціальний, сучасний, дати їхню характеристику. Визначити основні віхи на шляху встановлення політології як науки. Предмет політології складають: політичні інститути і, передовсім, держава, партії, групи інтересів; політична свідомість та політична культура; суб'єкти політики: особистість, соціальні групи, еліти, лідери тощо; внутрішньодержавні та міжнародні відносини, політичний процес.

Висвітлюючи четверте питання важливо з'ясувати зміст основних методів (загальнонаукових, емпіричних, логічних) політології їхнє практичне значення, а також охарактеризувати основні функції: описову, пояснювальну, прогностичну, інструментальну, ідеологічну, апологетичну, комунікативну, соціалізації.

Необхідно дати пояснення задач політології в сучасному світі, охарактеризувати її роль у формуванні політичної участі, зростанні політичної свідомості, становленні громадянської позиції. Пов'язати роль політології та перспективи демократичного переходу в Україні.

Контрольні запитання

1. Що таке політика?

2. Чим викликана необхідність політики та які причини її виникнення?

3. У чому полягає взаємозв'язок політики та економіки?

4. Охарактеризуйте основну мету політики.

5. У якому взаємозв'язку перебуває політика і мораль?

6. У чому полягає відмінність між політикою та політологією?

7. Що вивчає політологія ?

8. Які функції виконує політологія як наука?

9. Яку роль відіграє політологія у житті суспільства?

Література

1. Аристотель. Політика / Перекл. з давньогр. О. Кислюка. – К.: Основи, 2000. – 237 с.

2. Бодуен Ж. Вступ до політології / Перекл. з франц. О. Марштупенка. – К.: Основи, 1995. – 173 с.

3. Браун П.М. Посібник з аналізу державної політики / Пер. з англ. – К.: Основи, 2000. – 243 с.

4. Вебер Макс. Покликання до політики // Вебер Макс. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. – К.: Основи, 1998. – 534 с.

5. Горлач М. І., Кремень В. Г. Політологія: наука про політику. Підручник для вищих навчальних закладів. – К.: Центр навчальної літератури, 2009. – 840 с.

6. Короткий Оксфордський політичний словник / Пер. з англ.: В. Сидоров, Д. Таращук та ін.; За ред. І. Макліна, А. Макмілана. – К.: Основи, 2005. – 789 с.

7. Левенець Ю. Політична наука і параметри раціоналізму // Укр. іст. журнал. – 2006. – № 4. – С. 3 – 7.

8. Політологія: підручник для студентів ВНЗ [рек. МОН України] / за ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка; 3-е вид., перер. і доп. – К.: Академія, 2008. – 568 с. – (Альма-матер).

9. Сучасна українська політика: політики і політологи про неї. Політичний менеджмент: спецвипуск [голова ред. колегії М. І. Михальченко]. – К.: Український центр політ. Менеджменту, 2008. – 364 с.

10. Холод В. Політологія: Підручник. – 3-тє видання, перероб і допов., – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2006. – 480 с.

11. Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник для студ. ВНЗ. – К.: Либідь, 2005. – 576 с.

Семінарське заняття 2

ПОЛІТИЧНА ДУМКА НОВОГО ЧАСУ

Мета заняття: з'ясувати умови формування політичної думки періоду Відродження, охарактеризувати політичні концепції макіавеллізму, державного суверенітету, розподілу влади, правової держави, громадянського суспільства, марксизму та обґрунтувати їхній вплив на формування загальнолюдських цінностей.

Основні поняття: політична думка, епоха Відродження, макіавеллізм, лібералізм, теорії природного права, суспільного договору, поділу влад, правової держави, громадянського суспільства.

План

1. Відродження: суть та вплив на розвиток політичної думки.

2. Н. Макіавеллі – засновник світської політичної науки.

3. Просвітництво: ранньобуржуазні, ліберальні та раціоналістичні концепції політики.

4. Філософсько-правові концепції політики в німецькій філософії ХVІІІ – ХІХ ст.

Теми доповідей, рефератів, повідомлень

1. Проблеми лібералізму в політичній думці Нового часу.

2. Епоха Відродження – новий етап у розвитку політичної думки.

3. Політологічні проблеми в праці Н. Макіавеллі “Князь”.

4. Порівняльний аналіз вчень про державу Т. Гоббса і Дж. Локка.