- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Методичні вказівки
- •З дисципліни «Безпека життєдіяльності»
- •1. Місце та значення навчальної дисципліни
- •2. Методичні рекомендації з вивчення дисципліни
- •3. Програма курсу Розділ 1. Джерела небезпеки життєдіяльності людини та породженні ними фактори
- •Тема 1. Безпека життєдіяльності як категорія. Оцінка небезпек.
- •Тема 2. Техногенні небезпеки та їхні наслідки
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки:
- •Методичні вказівки
- •Тема 3. Техногенні аварії з вибухами
- •Методичні вказівки
- •Тема 4. Техногенні аварії з викидом небезпечних хімічних речовин (нхр)
- •Методичні вказівки
- •Тема 5. Техногенні аварії з викидом небезпечних радіоактивних речовин
- •Методика вивчення
- •Тема 6. Природні небезпеки
- •Методичні вказівки
- •Тема 7. Соціально-політичні небезпеки
- •Методичні вказівки
- •Розділ 2. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій
- •Тема 8. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та ато у нс
- •Тема 9. Управління силами та засобами ог під час нс
- •Тема 10. Рятувальні та інші невідкладні роботи
- •4. Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи
- •4.1. Загальні положення
- •Завдання до контрольної роботи
- •4.2. Зміст та послідовність розв’язку задач
- •Характеристика об’єктів господарської діяльності (огд)
- •4.2.1. Задача а. Прогнозування інженерної обстановки при аваріях з вибухами квр
- •Зміст і послідовність
- •4.2.2. Задача б. Прогнозування інженерної обстановки при вибухах гпс
- •Зміст і послідовність
- •4.2.3. Задача в1. Оцінка ступеня хімічної небезпеки ато та хімічної небезпеки нхо (№№21…29) Методом довгострокового прогнозування
- •4.2.4. Задача в2. Прогнозування хімічної обстановки при аваріях на хНо 1 (№№30…38)
- •Методом аварійного прогнозування
- •4.2.5. Задача г. Ідентифікація зон планування і проведення протирадіаційних захисних заходів при аваріях на аес (№№39…47)
- •Зміст і послідовність
- •4.2.6. Задача д. Аналіз рівня небезпеки потенційно небезпечного об’єкту
- •4.2.6.1. Загальні положення
- •4.2.6.2. Послідовність розв’язання задачі д
- •Вихідними даними є:
- •4.2.6.3. Оцінка параметрів та порядок визначення коефіцієнта небезпеки пно
- •База даних досліджуваних пно
- •Частота виникнення техногенних аварій
- •Ранжування пно за ступенем їхньої небезпеки
- •5. Питання для контрольної роботи
- •6. Рекомендована література
- •Рекомендації щодо оформлення пояснювальної записки контрольної роботи
- •Задача а. Прогнозування інженерної обстановки при вибухах конденсованих вибухових речовин (квр)
- •Задача б1. Прогнозування інженерної обстановки при вибуху гпс в результаті руйнування ємкості з газом
- •Задача б2. Прогнозування інженерної обстановки при вибуху гпс при аварії на газопроводах
- •Задача в1. Визначення ступеня хімічної небезпеки ато та хно
- •Задача в2. Прогнозування хімічної обстановки при аваріях з виливом нхр на підстилаючу поверхню
- •Задача г. Ідентифікація зон планування і проведення протирадіаційних заходів захисту для населення при аваріях на аес
- •Задача д. Аналіз рівня небезпеки потенційно небезпечних об’єктів
4.2.6.3. Оцінка параметрів та порядок визначення коефіцієнта небезпеки пно
Прийняті і розраховані вище прогностичні показники, що характеризують небезпеку досліджуваних об’єктів (ВНО, ХНО, РНО) заносять в таблицю 8.
Для визначення значущості та пріоритету показників вихідних даних застосовується індекс d, який визначається для кожного показника об’єктів аналізу в наступній послідовності:
- з числа однойменних показників об’єктів аналізу приймають найбільший показник, який є основним (визначальним) nосн для розглянутий однойменних показників;
- всі однойменні показники об’єктів аналізу ділять на показник, прийнятий за основний (визначальний), отримуючи величину індексу dі, тобто
Його найбільше значення – d=1. Отже, всі інші показники вибраного значення будуть менші за 1. Індекс d розраховується для кожного окремого показника.
Так, наприклад, на території АТО знаходяться 3 потенційно небезпечних об’єкти з середньорічною кількістю НС, яка складає для ПНО «А» – nА=0,5 шт/рік, для ПНО «Б» – nБ=2 шт/рік, для ПНО «В» – nВ=0,1 шт/рік. В якості основного показника (nосн) приймаємо показник ПНО «Б» – nосн = nБ=2. Відповідно індекс di складає:
- для ПНО «Б» - dБ= nБ ׃ nосн = 2 ׃ 2 = 1,
- для ПНО «А» - dА= nА ׃ nосн = 0,5 ׃ 2 = 0,25,
- для ПНО «В» - dВ= nВ ׃ nосн = 0,1 ׃ 2 = 0,05.
2. Визначається порівняльні коефіцієнти Кнб шляхом складання індексів dі по кожному ПНО:
3. Заповнюється таблиця 10 і, аналізуючи отримані результати за максимальними значеннями показників порівняльного коефіцієнту небезпеки, можна зробити висновок який ПНО є найбільш небезпечним на досліджуваній АТО. І саме з нього треба починати запровадження заходів щодо мінімізації негативного впливу.
База даних досліджуваних пно
Таблиця 8
Показники |
ПНО та індекси значущості й пріоритету |
|||||||
ВНО 1 |
diВНО 1 |
ВНО 2 |
diВНО 2 |
ХНО 1 |
diХНО 1 |
РНО |
diРНО |
|
Площа ПНО, SПНО, км2 |
0,8 |
d1= |
1,4 |
d1 |
1,6 |
d1 |
5 |
d1 |
Чисельність виробничого персоналу ОГД, NОГД, чол. |
|
|||||||
Середньорічна кількість персоналу ОГД, постраждалого при НС, Nпер., чол./рік |
|
d2= |
|
d2= |
|
d2= |
|
d2= |
Середньорічна кількість населення АТО, постраждалого при НС, Nнас., чол./рік |
|
d3= |
|
d3= |
|
d3= |
|
d3= |
Площа зони ураження Sур., км2 |
|
d4= |
|
d4= |
|
d4= |
|
d4= |
Сума збитків від НС (Zпр.), тис. грн |
|
d5= |
|
d5= |
|
d5= |
|
d5= |
Середньорічна кількість НС на ОГ, NНС, шт./рік |
|
d6= |
|
d6 |
|
d6 |
|
d6 |
Відносна величина постраждалої території (Рs), % |
|
d7= |
|
d7= |
|
d7= |
|
d7= |
Відносний показник постраждалого населення (PN), % |
|
d8= |
|
d8= |
|
d8= |
|
d8= |
|
Кнб ВНО 1 |
|
Кнб ВНО 2 |
|
Кнб ХНО1 |
|
Кнб РНО |
|
