2. Методичні рекомендації з вивчення дисципліни

При роботі з навчальною літературою доцільно вести конспект, що допоможе при виконанні контрольної роботи, при підготовці до лабораторних (практичних) занять і до заліку, а також при виконанні розділу дипломного проекту.

Послідовність вивчення курсу зазначена в даних методичних вказівках. Не рекомендується переходити до вивчення наступної теми, якщо попередня недостатньо засвоєна.

Рекомендована література в тексті вказується у квадратних дужках.

Самоконтроль знань за кожною темою курсу здійснюється шляхом відповідей на питання самоперевірки. Відповіді повинні бути повними, конкретними і, у необхідних випадках, супроводжуватися розрахунками.

Протягом навчального року, а для студентів заочної й дистанційної форм навчання в період заліково-екзаменаційної сесії, в академії читаються оглядові лекції за основними розділами дисципліни та проводяться лабораторні і/або практичні заняття.

Під час лабораторних робіт кожен студент повинен ознайомитися з методиками прогнозування та одержати навички в розв’язуванні типових інженерних задач з оцінки інженерної, хімічної і радіаційної обстановки, з розробки заходів захисту людей і навколишнього середовища від вражаючих факторів техногенного і природного походження, а також з ліквідації їх наслідків.

Після вивчення курсу студенти виконують індивідуальне завдання (контрольну роботу) і здають на кафедру на рецензію.

Оцінка знань студентів проводиться у формі заліку, який передбачає підсумковий контроль освоєння теоретичного і лабораторного (практичного) матеріалу дисципліни (відповідно до обсягу програми, наведеної в даних методичних вказівках) у вигляді письмових відповідей на питання тестових завдань з врахуванням результату виконання індивідуального завдання (контрольної роботи), а також результатів опрацювання розділів програми, що не викладаються на лекціях (для денної форми навчання).

3. Програма курсу Розділ 1. Джерела небезпеки життєдіяльності людини та породженні ними фактори

Тема 1. Безпека життєдіяльності як категорія. Оцінка небезпек.

Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності. Аксіома про потенційну небезпеку діяльності людини. Об’єкти та мета безпеки життєдіяльності в системах «людина – навколишнє середовище» різного рівня. Визначення поняття безпеки. Безпека абсолютна та відносна. Життєдіяльність – як процес існування та самореалізації індивіда в єдності його життєвих потреб і можливостей. Теоретичні основи та практичні функції безпеки життєдіяльності. Система «людина – навколишнє середовище» та її компоненти.

Визначення поняття небезпеки. Номенклатура та таксономія небезпек. Джерела небезпеки та їх класифікація: природні, техногенні, соціальні та комбіновані джерела небезпеки. Квантифікація небезпек. Небезпечні та шкідливі фактори. Класифікація небезпечних та шкідливих факторів: фізичні, хімічні, біологічні та психофізичні.

Ідентифікація джерел небезпеки. Критерії переходу небезпечної події у НС, одиниці виміру показників класифікаційної ознаки НС та їхні порогові значення у різних сферах життєдіяльності. Класифікація НС за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.

Квантифікація небезпек. Ризик як фактор потенційної небезпеки. Концепція допустимого ризику. Оцінка ступеню ризику. Управління ризиком. Принципи, засоби та методи забезпечення безпеки життєдіяльності людини.