- •Міністерство аграрної політики та продовольства України
- •Робочий зошит
- •Відбір і підготовка зразків ґрунту до аналізу
- •Лабораторна робота 1 Визначення гранулометричного складу ґрунту
- •Класифікація фракцій гранулометричних елементів (за н.А. Качинським)
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом, для степового типу ґрунтоутворення (за н.А.Качинським)
- •Визначення гранулометричного складу ґрунту методом піпетки (модифікація н.А.Качинського)
- •Підготовка ґрунту до аналізу
- •Визначення вмісту фракцій гранулометричних елементів
- •4. Результати гранулометричного аналізу ґрунту
- •Візуальне визначення гранулометричного складу ґрунту
- •5. Визначення гранулометричного складу сухим методом
- •6. Визначення гранулометричного складу ґрунту мокрим методом
- •7. Результати визначення гранулометричного складу ґрунту візуальними методами
- •Лабораторна робота 2 Визначення щільності ґрунту
- •7. Оптимальні показники щільності для ґрунтів різного гранскладу (а.Г.Бондарєв, 1985)
- •Визначення щільності ґрунту методом парафінування
- •1. Визначення вологості ґрунту
- •9. Визначення вологості ґрунту
- •Визначення щільності ґрунту
- •10. Визначення щільності ґрунту
- •11. Оцінка щільності орного шару ґрунту (Кузнєцова, 1979)
- •Лабораторна робота 3 Визначення щільності твердої фази ґрунту
- •Визначення щільності твердої фази ґрунту пікнометричним методом
- •12. Визначення твердої фази ґрунту
- •13. Оцінка загальної пористості ґрунтів (за н.А.Качинським)
- •Лабораторна робота 5 Визначення вмісту гігроскопічної і максимальної гігроскопічної вологи ґрунтУ
- •14. Максимальна гігроскопічність ґрунтів середньої гумусності (2-5%)
- •Розрахунки запасів вологи Лабораторна робота 6 Визначення водостійкості структури ґрунтУ
- •Сухе просіювання
- •16. Результати сухого просіювання ґрунту
- •2. Мокре просіювання
- •17. Результати “мокрого” просіювання ґрунту
- •18. Оцінка структурного стану ґрунту (с.І.Долгов, п.У.Бахтін)
- •Лабораторна робота 7 Визначення вмісту гумусу (об'ємний хромовий метод і . В. Тюрина)
- •Вміст гумусу у чорноземах різного гранулометричного складу (за м.О.Бекаревичем)
- •20. Параметри вмісту і запасів гумусу в ґрунтах
- •Лабораторна робота 8 визначення обмінних катіонів кальцію та магнію трилонометричним методом
- •Перевірочне титрування
- •Лабораторна робота 9 аналіз водної витяжки ґрунтУ
- •21. Класифікація ґрунтів за ступенем засолення (за в.А.Ковдою, в.В.Єгоровим та інш., 1973)
- •Приготування водної витяжки
- •Визначення величини сухого залишку
- •Визначення загальної лужності
- •Визначення хлор-іону
- •Визначення сульфат-іону
Лабораторна робота 1 Визначення гранулометричного складу ґрунту
Тверда фазу ґрунту складається з частинок різного розміру, які називаються гранулометричними (механічними) елементами. Процентний або відносний вміст в ґрунті фракцій гранулометричних елементів називають гранулометричним (механічним) складом. В залежності від хімічного складу гірських порід, на яких утворився ґрунт, характеру їх вивітрювання і ґрунтоутворення гранулометричні елементи можуть бути різного розміру. Гранулометричні елементи в залежності від своїх розмірів та властивостей об’єднані у фракції, табл. 1.
Класифікація фракцій гранулометричних елементів (за н.А. Качинським)
-
Назва фракцій гранулометричних елементів
Розмір, мм
Каміння
> 3
Гравій
3 – 1
Пісок крупний
1 – 0,5
Пісок середній
0,5 – 0,25
Пісок мілкий
0,25 – 0,05
Пил крупний
0,05 – 0,01
Пил середній
0,01 – 0,005
Пил мілкий
0,005 – 0,001
Мул грубий
0,001 – 0,0005
Мул тонкий
0,0005 – 0,0001
Колоїди
< 0,0001
Найбільш великі частинки (понад 1 мм) – каміння і гравій – утворюють ґрунтовий скелет, а частинки розміром менше 1 мм – дрібнозем. Групу гранулометричних елементів розміром більше 0,01 мм називають – “фізичним” піском, а групу розміром менше 0,01 мм – “фізичною” глиною. Назва “фізичний” або “фізична” означає, що частинки ґрунту з такими розмірами мають схожі фізичні властивості з піском або глиною, відповідно.
Гранулометричні елементи мають різний мінералогічний та хімічний склади. Найбільш крупні гранулометричні елементи (ґрунтовий скелет, фізичний пісок і пил) представлені в більшості первинними мінералами (кварц, польові шпати, апатити, магнетит та інш.). Найбільш мілкі гранулометричні елементи (мул і колоїди) представлені – вторинними мінералами (каолініт, монтморилоніт, гіпс. мірабіліт та ін.). Вторинні мінерали визначають головні фізичні та хімічні властивості ґрунту, вони являються основними постачальниками елементів живлення для рослин.
Мулиста фракція (< 0,001 мм) має найбільшу ємність поглинання поживних речовин, перевищує в цьому в 10-15 разів пилуваті частинки і в 30-50 разів – піщані. Характеризується мінімальною водопроникністю, але максимальною вологоємністю і водопідйомною здатністю.
Пилувата фракція (0,05-0,001 мм) відрізняється великим вмістом первинних мінералів. Ґрунти з переважанням середнього та мілкого пилу мілко структурні, мають погану повітро- і водопроникність, але значну водопіднімальну здатність. При обробітку вони спричиняють великий опір, проявляють значну липкість.
Піщана фракція (> 0,05 мм) має велику водопроникність, у вологому стані не пластична, не набухає. Переважання в ґрунті піску (піщаної фракції) спричиняє сильне спрацювання ґрунтообробних знарядь праці.
Співвідношення між вмістом в ґрунті “фізичного” піску і “фізичної” глини лягло в основу класифікації ґрунтів за гранулометричним складом, табл. 2.
