Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Робочий зошит грунтознавство 10.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
484 Кб
Скачать
☆

Лабораторна робота 1 Визначення гранулометричного складу ґрунту

Тверда фазу ґрунту складається з частинок різного розміру, які називаються гранулометричними (механічними) елементами. Процентний або відносний вміст в ґрунті фракцій гранулометричних елементів називають гранулометричним (механічним) складом. В залежності від хімічного складу гірських порід, на яких утворився ґрунт, характеру їх вивітрювання і ґрунтоутворення гранулометричні елементи можуть бути різного розміру. Гранулометричні елементи в залежності від своїх розмірів та властивостей об’єднані у фракції, табл. 1.

  1. Класифікація фракцій гранулометричних елементів (за н.А. Качинським)

Назва фракцій гранулометричних елементів

Розмір, мм

Каміння

> 3

Гравій

3 – 1

Пісок крупний

1 – 0,5

Пісок середній

0,5 – 0,25

Пісок мілкий

0,25 – 0,05

Пил крупний

0,05 – 0,01

Пил середній

0,01 – 0,005

Пил мілкий

0,005 – 0,001

Мул грубий

0,001 – 0,0005

Мул тонкий

0,0005 – 0,0001

Колоїди

< 0,0001

Найбільш великі частинки (понад 1 мм) – каміння і гравій – утворюють ґрунтовий скелет, а частинки розміром менше 1 мм – дрібнозем. Групу гранулометричних елементів розміром більше 0,01 мм називають – “фізичним” піском, а групу розміром менше 0,01 мм – “фізичною” глиною. Назва “фізичний” або “фізична” означає, що частинки ґрунту з такими розмірами мають схожі фізичні властивості з піском або глиною, відповідно.

Гранулометричні елементи мають різний мінералогічний та хімічний склади. Найбільш крупні гранулометричні елементи (ґрунтовий скелет, фізичний пісок і пил) представлені в більшості первинними мінералами (кварц, польові шпати, апатити, магнетит та інш.). Найбільш мілкі гранулометричні елементи (мул і колоїди) представлені – вторинними мінералами (каолініт, монтморилоніт, гіпс. мірабіліт та ін.). Вторинні мінерали визначають головні фізичні та хімічні властивості ґрунту, вони являються основними постачальниками елементів живлення для рослин.

Мулиста фракція (< 0,001 мм) має найбільшу ємність поглинання поживних речовин, перевищує в цьому в 10-15 разів пилуваті частинки і в 30-50 разів – піщані. Характеризується мінімальною водопроникністю, але максимальною вологоємністю і водопідйомною здатністю.

Пилувата фракція (0,05-0,001 мм) відрізняється великим вмістом первинних мінералів. Ґрунти з переважанням середнього та мілкого пилу мілко структурні, мають погану повітро- і водопроникність, але значну водопіднімальну здатність. При обробітку вони спричиняють великий опір, проявляють значну липкість.

Піщана фракція (> 0,05 мм) має велику водопроникність, у вологому стані не пластична, не набухає. Переважання в ґрунті піску (піщаної фракції) спричиняє сильне спрацювання ґрунтообробних знарядь праці.

Співвідношення між вмістом в ґрунті “фізичного” піску і “фізичної” глини лягло в основу класифікації ґрунтів за гранулометричним складом, табл. 2.