Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КЛ ТЕА 5 часть.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
444 Кб
Скачать
☆

6 Порівняльна комплексна оцінка діяльності залізниці (підприємств)залізничного транспорту

Необхідність порівняльної комплексної оцінки господарської діяльності найчастіше виникає у випадку, коли потрібно зіставити роботу декількох господарських об'єктів по наявним даним про їхню діяльність на основі єдиної системи показників. В результаті визначається деяка узагальнена інтегральна оцінка, за допомогою якої можна установити відносну ступінь успішності роботи підприємств.

Особливу актуальність застосування порівняльної комплексної оцінки набуває в умовах реформування залізничного транспорту з можливою його корпоратизацією. Це пояснюється тим що на основі результатів порівняльного комплексного аналізу можливо: визначити лідерів та відстаючих; розробити ефективну систему матеріального заохочення та систему участі у капіталі (прибутках) в умовах корпорації. У свою чергу визначення лідерів та відстаючих дозволяє: з’ясувати причини відставання та розробити заходи по їх усуненню; вивчити позитивних досвід лідерів; заохотити найкращі підприємства, їх керівництво та персонал.

Комплексний аналіз можливо проводити на різних рівнях: у цілому по Укрзалізниці, порівнюючи діяльність різних залізниць. У межах окремої залізниці, порівнюючи діяльність окремих служб або окремих підприємств, наприклад діяльність різних вагонних депо або локомотивних депо.

Застосування комплексної порівняльної оцінки передбачає порівняння важливіших показників, які характеризують діяльність того чи іншого підприємства (підрозділу), але для того щоб зробити можливим порівняння суто різних показників заміст. Їх абсолютних значень використовують відносні величини, наприклад відсоток виконання плану або динаміку тих чи інших показників. Треба зазначити що у цьому випадку результат оцінки буде залежати як від вибору показників для аналізу так і від якості та рівності планування, якщо порівняються величини виконання плану основних показників.

Також при формуванні кінцевих висновків необхідно приймати до уваги деякі додаткові критерії наприклад: умови роботи підприємств ( кліматичні умови; наявність форс – мажорних обставин), обсяги фінансування, тобто такі фактори, які створюють або гірші, або кращі умови функціонування підприємства у порівнянні з середнім рівнем.

Важливим в аналізі є і вибір відповідного методу оцінки. У якості найбільш відомих методів порівняльної комплексної оцінки найчастіше використовують наступні:

  1. метод суми місць ;

  2. метод суми балів ;

  3. метод відстаней .

Ми будемо використовувати також метод визначення інтегрального показника, який запропонувало фахівці російських залізниць. Також можливо застосувати додаткові методи факторного аналізу за допомогою яких можливо визначити причини зміни показників і таких чином встановити більш детальну картину аналізу.

Важливішою умовою застосування методів порівняльної комплексної оцінки є угода про можливу сумірність різних за суттю показників, які часто якісно зовсім неможливо порівняти. Тому необхідно проводити зіставлення не за абсолютними значеннями показників, а на основі їхньої відносної варіації.

Спочатку розглянемо загальну частину постановки задачі по всім методам комплексної оцінки. Вихідною інформацією при їхньому використанні служить матриця X:

(6.1)

де - значення j-го показника на i-му об'єкті (підприємстві);

i = 1… т, т – кількість об’єктів;

j = 1… n, п – кількість показників

Однакові показники різних об'єктів повинні бути виражені в порівняних величинах. При виконанні комплексної оцінки варто також враховувати значимість (вагомість) тих чи інших показників та їх вплив на загальну оцінку роботи об’єкта.

Після розглядання загальної частини постановки задачі; охарактеризуємо особливості застосування кожного з методів комплексної оцінки окремо.

Метод суми місць

Згідно цього методу серед всіх об’єктів по кожному показнику відбувається ранжирування, тобто обирається найбільше або найменше значення показника в залежності від того, є він показником-стимулятором (+1), або показником-дестимулятором (-1). До стимуляторів відносяться ті показники, підвищення яких покращує загальну оцінку роботи об’єкту, до дестимуляторів – відповідно ті показники, підвищення яких погіршує загальну оцінку роботи. Так, наприклад, показниками-стимуляторами є випуск продукції, продуктивність праці, а до показників-дестимуляторів відносяться собівартість продукції, штрафи і т. д.

Таким чином, обираючи максимальне (серед показників-стимуляторів) або мінімальне (серед показників-дестимуляторів) значення, створюємо об’єкт-еталон. З цим об’єктом-еталоном порівнюємо всі діючі об’єкти, визначаючи для кожного з них своє місце. У випадку рівності показників об’єктам привласнюються по даному показникові однакові місця. Загальна оцінка кожного об’єкту складається з суми місць по всім показникам. Критерієм оцінки найкращого об’єкту є мінімальна сума місць.

Недоліки методу: не враховуються абсолютні значення показників, що спотворює реальну картину.

Метод суми балів

При побудові бальних оцінок цим методом крім вихідних даних про значення показників задаються шкали (частіше безперервні) для оцінки кожного показника. Тобто оцінки можуть належати будь-якій точці деякого відрізка [А, В] який визначає шкалу даного показника. Наприклад, показник виконання плану по випуску продукції може оцінюватися десятибальною безперервною шкалою, тобто оцінки вибираються з відрізка [0, 10] і можуть бути будь-якими числами, що належать цьому відрізку.

Для розрахунку бальних оцінок по показникам-стимуляторам використовується наступна формула:

, (6.2)

де В – максимальне значення по шкалі;

- значення j-ого показника i-го об’єкту;

, - відповідно мінімальне і максимальне значення показників.

Бальна оцінка по показникам-дестимуляторам визначається наступним чином:

(6.3)

Критерієм оцінки найкращого об’єкту є максимальна сума балів.

Недоліки методу: метод суми балів вимагає розробки великого числа шкальних оцінок, які необхідно погоджувати між собою.

Метод відстаней

Цей метод враховує абсолютні значення показників при оцінці кінцевих результатів діяльності. Він дозволяє отримати найбільш точні результати. Розглянемо алгоритм розрахунку оцінки цим методом:

1 По кожному показнику визначаємо, відноситься він до стимуляторів або до дестимуляторів.

2 Будуємо систему показників підприємства-еталона.

3 Оцінку Rj кожного i-го об’єкту обчислюємо як квадрат відстані між векторами (рядками) показників кожного підприємства і підприємства-еталона за формулою:

, (6.4)

де - коефіцієнти значущості (вагомості);

- показники підприємства-еталона.

4 Об’єкти ранжируємо в порядку зростання відстані: чим менше відстань, тим краще оцінка підприємства.

Критерій оцінки найкращого підрозділу: min Ri (1 i т).

Недоліком методу відстаней є складність при розрахунках.

Для прикладу оцінимо діяльність залізниць України. Застосуємо такі аналітичні показники: приведений вантажообіг, продуктивність локомотива, продуктивність вагона, собівартість перевезень, доходи від перевезень, продуктивність праці, рентабельність. Виконання плану цих показників наведено в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1 – Виконання плану основних показників діяльності залізниць

Залізниця

Значення показників

Приве

дений

ванта

жобіг,%

Продук

тивність локомо

тива,

Продук

тивність вагона,%

Собі

вартість

перевезень,%

Доходи від

перевезень,%

Продук

тивність праці,%

Рента

бель

ність,%

Донецька

103,6

102,9

104,2

100,2

105,9

102,8

136,1

Придніпровська

103,2

101,4

115,6

98,3

104,5

102,1

138,4

Південна

108,5

103,3

147,1

100,5

116,2

105,3

306,8

Південно – Західна

103,5

100,7

108,9

102,7

111,2

99,5

202,6

Львівська

111,5

101,9

111,8

100,4

106,9

111,2

121,1

Одеська

103,1

100,7

122,8

94,0

98,3

103,1

166,25

Застосуємо метод суми місць він передбачає визначення показників стимуляторів та де стимуляторів та вибір підприємства – еталона (таблиця 6.2).

Таблиця 6.2 – Визначення підприємства еталона

Залізниця

Значення показників

Приве

дений

ванта

жобіг,%

Продук

тивність локомо

тива,

Продук

тивність вагона,%

Собі

вартість

перевезень,%

Доходи від

перевезень,%

Продук

тивність праці,%

Рента

бель

ність,%

Коефіцієнт

значущості

1

2

2

2

2

2

1

Донецька

103,6

102,9

104,2

100,2

105,9

102,8

136,1

Придніпровська

103,2

101,4

115,6

98,3

104,5

102,1

138,4

Південна

108,5

103,3

147,1

100,5

116,2

105,3

306,8

Південно – Західна

103,5

100,7

108,9

102,7

111,2

99,5

202,6

Львівська

111,5

101,9

111,8

100,4

106,9

111,2

121,1

Одеська

103,1

100,7

122,8

94,0

98,3

103,1

166,25

Стимулятор +1

Дестимулятор - 1

+1

+1

+1

-1

+1

+1

+1

Дорога - еталон

111,5

103,3

147,1

94,0

116,2

111,2

306,8

Кожному підприємству присвоюємо відповідне місце і визначаємо загальну суму місць (таблиця 6.3).

Таблиця 6.3 – Комплексна оцінка роботи залізниць за методом суми місць

Залізниця

Бали за показниками

Оцінки за всіма

показниками

Приведений вантажообіг, %

Продуктивність локомотива, %

Продуктивність

вагона, %

Собівартість

перевезень, %

Доходи від

Перевезень, %

Продуктивність

праці, %

Рентабельність, %

Кількість

балів

Місці

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Донецька

3

2

6

4

4

4

5

28

4

Придніпровська

5

4

3

5

5

5

4

31

5

Продовження таблиці 6.3

Південна

2

1

1

2

1

2

1

10

1

Південно –

Західна

4

5

5

1

2

6

2

25

3

Львівська

1

3

4

3

3

1

6

21

2

Одеська

6

5

2

6

6

3

3

31

5

Таким чином, з таблиці 6.3 бачимо найкращі результати отримала Південна залізниця, найгірші - Придніпровська та Одеська залізниці.

Визначимо комплексну оцінку за методом суми балів.

Згідно методу суми балів розраховуємо кількість балів по кожному показнику на кожній залізниці по формулам: (6.2), (6.3).

Таблиця 6.4 – Комплексна оцінка роботи залізниць за методом суми балів

Залізниця

Бали за показниками

Оцінки за всіма

показниками

Приведений вантажообіг, %

Продуктивність локомотива, %

Продуктивність

вагона, %

Собівартість

перевезень, %

Доходи від

Перевезень, %

Продуктивність

праці, %

Рентабельність, %

Кількість

балів

Місці

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Донецька

0,357

5,077

0

1,724

2,547

1,692

0,485

14,432

4

Придніпровська

0,071

1,615

1,594

3,034

2,078

1,333

0,559

10,216

5

Південна

3,857

6

6

1,517

6

2,974

6

35,314

1

Південно –

Західна

0,286

0

0,657

0

4,324

0

2,633

13,9

6

Львівська

6

2,769

1,063

1,586

2,889

6

0

23,135

2

Одеська

0

0

2,601

6

0

1,846

1,459

5,906

3

За результатами таблиці 6.4 видно, що результати розрахунків методам місць і суми балів не зовсім збігаються. Розбіжності є по Південно – Західній та Одеській дорогах.

Застосуємо метод відстаней. Використовуючи дані таблиці (6.1 і 6.2); визначаємо відстань між векторами (рядками) показників кожної дороги і дороги еталона

Таблиця 6.5 – Комплексна оцінка діяльності залізниць за методом відстаней

Дорога

Відстань до дороги

еталона

Місце

Донецька

182,3

5

Придніпровська

175,8

4

Південна

9,4

1

Південно - Західна

119,0

2

Львівська

192,8

6

Одеська

148,1

3

Таким чином , за результатами розрахунків видно , що розбіжності між результатами методів збільшилися ( таблиця 6.5 ) .

Таблиця 6.6 – Порівняння результатів розрахунків комплексної оцінки

різними методами

Метод

Дорога

Донецька

Придні -

провська

Південна

Південно-

Західна

Львівська

Одеська

Суми місць

4

5

1

3

2

5

Суми балів

4

5

1

6

2

3

Відстаней

5

4

1

2

6

3

Інтегральний показник ефективності роботи залізниць

4

4

1

5

2

3

За даними таблиці 6.6 по усім варіантам розрахунку найкращі результати обтягнуті Південною дорогою . Розділ інших місць відрізняється по варіантам,

що свідчіть про істотний вплив на результати розрахунків вибору методу .

Входячи з того , що останній метод є більш точним , оскільки враховує іменування варіацій показників , достовірним розподілом підприємств по підсумкам їх діяльності будемо вважати результати розрахунків за методом відстаней.

Далі застосуємо метод комплексної оцінки , який запропоновано фахівцями російських залізниць . Він передбачає розрахунок інтегрального показника який формується тільки з двох аналітичних .

Інтегральний показник ефективності роботи підрозділів розраховується за формулою :

u% = 100+60(Cпл-Cф/Cпл)+40(Рф-Р/Рпл), (6.5)

де , Спл, Сф – собівартість перевезень по звичайним видам діяльності ( планова й фактична ) в співставлення цінах , яка розраховується як відношення витрат по звичайним видам діяльності до об’єму перевезень ( або одиниць робіт ) , ./прив.т – км ;

Рпл , Рф – продуктивність праці ( планова й фактична ) , прив.т-км/чол.

Значення інтегрального показника ефективності роботи по залізницям за 2000 рік розраховані по вказаній формулі приведені в таблиці 6.7.

Таблиця 6.7 – Визначення інтегрального показника

Залізниця

Собівартість , коп./10прив.т-км

Продуктивність

праці , тис.

прив.т-км/чол.

Інтегральний

показник

ефективності

роботи

залізниць , %

План

Факт

План

Факт

1

2

3

4

5

6

Донецька

37,6

36,4

594,6

627,1

104,1

Придніпровська

30,6

29,2

908,1

944,3

104,3

Південна

55,3

51,2

451,2

499,9

108,77

Південно – Західна

26,5

26,3

883,2

928,3

93,12

Львівська

60,6

54,6

445,0

491,7

110,4

Одеська

34,4

31,3

831,0

863,4

106,97

При виконанні бюджету і позитивному значенні інтегрального показника господарство отримує кількість балів , вказане в таблиці 6.9

Таблиця 6.8 – Відповідність інтегрального показника до кількості балів

Інтегральний показник ефективності роботи залізниць , %

Кількість балів

Інтегральний показник ефективності роботи залізниць , %

Кількість балів

Менше 100

0

103-104

11

100-101

6

104-105

13

101-102

7

105-106

15

102-103

9

Більш 106

18

Таблиця 6.9 – Визначення кількості балів .

Залізниця

Інтегральний показник ефективності роботи залізниць , %

Бали

Донецька

104,1

13

Придніпровська

104,3

13

Південна

108,77

18

Південно – Західна

93,12

0

Львівська

110,4

18

Одеська

106,97

18

Далі кількість балів множиться на поправочний коефіцієнт , значення якого залежить від рівня виконання залізницею плану виручки ( таблиця 6.10 ).

Таблиця 6.10 – Відповідність відсотка виконання плану виручки поправочному коефіцієнту

Виконання плану виручки , %

Поправочний коефіцієнт

Виконання плану виручки , %

Поправочний коефіцієнта

90-92

0,75

100,1-104

1,05

92-94

0,80

104-108

1,10

94-96

0,85

108-112

1,15

96-98

0,90

112-116

1,20

98-99,9

0,95

Більше 116

1,25

Таблиця 6.11 – Визначення поправочного коефіцієнта

Залізниця

Виконання плану виручки , %

Поправочний коефіцієнт

Донецька

105,9

1,10

Придніпровська

104,5

1,10

Південна

116,2

1,25

Південно – Західна

11,2

1,15

Львівська

106,9

1,10

Одеська

98,3

0,95

Таблиця 6.12 – Результати розрахунків за допомогою інтегрального показника

Залізниця

Бали

Поправочний коефіцієнт

Бали

*

Поправочний коефіцієнт

Місце

1

2

3

4

5

Донецька

13

1,10

14,3

4

Придніпровська

13

1,10

14,3

4

Південна

18

1,25

22,5

1

Продовження таблиці 6.12

1

2

3

4

5

Південно – Західна

0

1,15

0

5

Львівська

18

1,10

19,8

2

Одеська

18

0,95

17,1

3

Таким чином, ми бачимо, що результати оцінки за цим методом відрізняється від методів комплексної оцінки, які були запропоновані вище. Так, якщо узагальнити, абсолютним лідером вважається Південна залізниця, на третьому місці - Одеська, майже на однаковому рівні опинились Донецька та Придніпровська залізниці. Тому щоб визначити лідера необхідно застосувати деякі дані відносно особливостей діяльності залізниці за аналізуємий період. Найбільш складна оцінка Південно - Західної та Львівської залізниць. Південно – Західна опинилась на другому місці за методом відстаней завдяки високому типу росту рентабельності (за рахунок росту доходів), а на п’ятому за інтегральною оцінкою – завдяки зростанню собівартості перевезень. Львівська опинилась на шостому місці за методом відстаней, за рахунок відставанню по таким показникам як продуктивність вагону та рентабельність. Тому для остаточного визначення місць цих доріг також необхідно провести більш детальний аналіз. Він повинен відповісти на питання: яка значущість залізниці в економіці України, які умови діяльності залізниць (фінансова підтримка з боку держави чи зусилля щодо подальшого розвитку).