Дозування препаратів.

Доза це кількість лікарської речовини, яка проявляє лікувальний ефект.

Разова доза -- кількість лікарських речовин на 1 введення (може бути мінімальне і максимальне).

Середня доза - найчастіше використовують в лікувальній практиці.

Добова доза - кількість лікарських речовин, яку можна дати за добу.

Курсова доза - багаторазове введення лікарської речовини.

Ударна доза - доза, що 2-3 рази більше ніж при наступних введеннях.

Лікувальньна (Терапевтична) доза – доза препарату, що викликає бажаний позитивний лікувальний ефект.

Підтримуючі середні дози – постійна доза препарату, яку призначають для певного курсу лікування.

Розрізняють також:

Стимулюючі і профілактичні дози.

Токсичні дози.

Мінімальні токсичні дози.

Максимальні токсичні дози.

Смертельні (летальні) дози. (див. лекційний курс).

Зважування, вимірювання лікарських засобів проводять на вагах, в посуді, краплеметрі.

Несильнодіючі речовини (ці міри не завжди точні): можна вимірювати

1 чайна ложка - 4-5- мл 1 десерт. - 7- 10 мл 1 столова - 15- 20 мл Склянка - 200,0- 250,0 мл

Одиниці виміру:

1,0- грам

0,1- дециграм 1/10 гр

0,01- сантиграм 1/ 100 гр

0,001 міліграм 1/ 1000 гр

0,0001- дециміліграм 1/10000

0,00001 - децисантигарам 1/ 100000

0,000001- мікрограм 1/ 1000000

10,0 - декаграм 10

1000,0 - килограм 1000 гр

Мілілітр – це об’єм одного грама хімічно чистої води при нормальному атмосферному тиску (760 мм). В мілілітрах виписують рідкі лікарські форми. В рецептах їх позначають знаком ml.

3. Використання латинських термінів в рецептурі.

Виписування, виготовлення ліків проводиться як за рецептами, так і за різними довідниками. При цьому обов’язково назви ветеринарних препаратів позначаються на мові лікарів - латинській.

Для правильного виписування рецептів майбутньому лікарю потрібно знати:

1. Латинську абетку і вмити читати латинською.

2. Як відмінюються слова у рецептах. Взагалі, медичні препарати в довідниках, підручниках пишуть в однині, називної відміни. В рецептах ключові слова (такі як Rp.: „візьми”), які є структурою рецепту, пишуть скорочено. А всі інші терміни використовуються у рецепті тільки у родовому відмінку, змінючи закінчення слів. В латинській мові є 5 відмін та 6 відмінків. В табличці нижче наведено як потрібно відмінювати латинські слова:

Відміна	Рід	Закінчення іменника у відмінах однини
		називному	родовому
І	жіночий	a	ae
ІІ	чоловічий	us, er	i
	середній	um	i
ІІІ	чоловічий	різні	is
	жіночий
	середній
ІV	чоловічий	us	us
	середній	u	us
V	жіночий	es	ei

Тобто, для написання слів у рецептах звертають увагу на закінчення в називному відмінку і для рецепта змінюють слово у родовий відмінок, змінюючи при цьому закінчення слова згідно відміни.

Наприклад, І відміна - Herba – Herbae (трава - трави). ІІ відміна – Аcidum – Acidi (кислота - кислоти). ІІІ відміна – Bolus – Boli (глина - глини). ІV відміна – Rhizoma – Rhizomatis (кореневище – кореневища), Pulvis - Pulveris– у деяких словах при змінюванні з’являється допоміжні літери!!!) і так далі.

3. Латинські скорочення. Постійно використовують при написанні рецепту. Для того, щоб виписувати, читати рецепт потрібно знати скорочення на пам’ять. Латинські скорочення наведені в кінці зошита.

4. Слова, які не змінюються за відміною. Наприклад, ІV відміна: - Spiritus - Spiritus (спирт - спирту).