В) позначення в рецептах:

14. В разі, якщо рецепт довгий і бланк скінчився, то у нижньому правому кутку пишуть Verte! (переверни), а на звороті бланку продовжують рецепт.

15. При виписуванні сильнодіючої речовини або отруйної в дозі, що перевищує максимальну, то ставлять знак „ ! ”:. Rp. : Phenobarbitali 1,0 !

D.S. Внутрішньо.

15. При позначенні рецепті в правому куті: Cito! – швидко. Citissime! – дуже терміново. Statum! – відразу. Antidotum! – протиотрута. То ветеринарний фармацевт повинен відразу виготовити препарат за даним рецептом.

16. Інколи ліки потребують спеціальних умов зберігання, тоді позначають:

In vitro nigro – в темному склі; In vitro flava – в жовтому склі;

In charta cerata - в вощеному папері; In charta paraffinata – в парафінованому папері.

15. Інколи потрібно повторити призначення препарату, тоді на тому ж самому бланку рецепта зверху вказують: Repetatur! (повторити), ставлять нову дату і підпис. На отруйні – тільки новий рецепт.

Складові рецепту

І. Inscriptio (заголовок) – пишеться національною мовою. До складу входить:

1. Штамп лікарняного закладу із зазначенням телефону, адреси. (повинен бути штамп або надруковані дані).

2. Datum: 06.01.2003 р.

3. Nomen aegroti: кличка або інвентарний номер, вид, вік, вага (якщо потрібно), адреса господарства або власника.

4. Nomen medici: повністю прізвище, ім’я, по – батькові лікаря, вказують фельдшер або вет. лікар.

ІІ. Praepositio (звернення лікаря) – складається з одного латинського слова:

Rp.: (Recipe - візьми).

ІІІ. Designatio materiarum (перелік матеріалів). Пишуть тільки на латинській мові. Її зміст залежить від форми рецепту: простої чи складної. В цій частині перераховують речовини у родовому відмінку.

3.1. Спочатку пишуть основну лікарську речовину, її концентрацію та дозу.

Rp.: Sol. Mentoli оleosae 1% - 50 ml

D.S.

3.2. Якщо лікарських речовин більше, то їх пишуть один під однією. Теж з зазначенням дози, концентрації.

Rp.: Iodoformii 10,0

Naphthalini 15,0

Talci ad 100,0

M.f. pulvis.

D.S.

3. 3. При виписуванні 2 і більше речовин в однакових дозах кількість вказують після назви останньої речовини:

Rp.: Iodoformii

Naphthalini ---

Talci aa 10,0

M.f. pulvis.

3.4. В складних рецептах є послідовність виписування речовин:

а). Remedium cardinale s. basis – речовина, яка основна і найбільш активна, має діючу речовину рецепта.

б) Remedium cardinale s. adjuvans – речовина допоміжна, використовується для посилення лікувальної дії основної, або для зниження побічної дії.

в) Remedium cardinale s. corrigens – для виправлення смаку, запаху, використовують для ВРХ, МРХ – сіль, для собак – цукор.

г) Remedium cardinale s. constiituens – формотворна речовина, для придання лікарському засобу певної лікарської форми. Вона повинна не впливати на дію лікарської речовини і не діяти негативно на організм. Її кількість вказують в грамах, ml, q.s. – quantum satis – скільки потрібно.

Rp. : Laevomycetini 2,0

Massae pilularum q.s.

Ut f. pilulae № 30

#

Якщо доза формотворної речовини позначена точно, то ставлять після формотворної речовини ad (тобто формотворної піде 60,0, але вказують що до 100,0.).

Rp. : Glukosi 40,0

Aq. pro injektionidus ad 100,0

M. f. sol pro inject.

ІV. Subscriptio – пропис про виготовлення лікарської форми:

1 випадок. Ця частина рецепту не пишеться, якщо в рецепті один препарат, а відразу переходимо до

V частини рецепту, об”єнюючи при цьому ІV (D.) та V (S.). Наприклад,

Rp.: Sol. Mentoli oleosae 1%- 50 ml

D.S.

2 випадок. Якщо два або більше компонентів, і із них потрібно виготовити лікарську форму, то ця частина рецепту – пишеться так:

Вказують, яку лікарську форму слід приготувати після змішування всіх інгредієнтів.

Rp.: Iodoformii 10,0

Naphthalini 15,0

Talci ad 100,0

M.f. pulvis.

M.f. (Misce ut fiant – змішай, щоб утворилось)

1. Якщо в ІІІ частині (Designatio materiarum) вказано формотворне в кількості q.s., то пишуть

не M.f. , а Ut. f. – щоб утворилось!!!

2. Якщо рецепт дозований, то вказують кількість лікарського препарату, пишуть:

D.t.d. № _____ (Da denture tales doses Numero) - видай таких доз числом.

3. Якщо потрібно позначити особливості, то дописують і ці особливості видачі:

D.t.d.№____ in charta paraffinata

V. Signatura – спосіб застосування, пишуть національною мовою. Визначають в якій дозі треба вжити препарат на один прийом (дозований), час , кратність та тривалість застосування, спосіб введення. Цю частину рецепта розписують так щоб було зрозуміло, навіть господарю, як, по скільки, коли, з яким інтервалом задавати препарат!!!

5.1. Якщо лікарська форма дозована і немає позначення про особливості зберігання, то об’єднують субскріптіо (ІV) сигнатуру (V) і починають словами D.S..

Rp. : ..........

D.S. Зовнішнє. Втирати в уражені ділянки шкіри 2 рази на добу.

5.2. Якщо лікарські препарати дозовані або випускаються в упаковці, то пишуть окремо D. і на наступній строчці S

D.t.d.№ 6 (Subscriptio)

S. Внутрішнє. По 1 порошку 3 рази на добу. (Signatura)

# або випадок, коли є особливості видачі у не дозованому рецепті:

Da in vitro nigro –

19. Внутрішнє.

VІ. Nomen medici – достатньо підпису лікаря , обов’язково завірити печаткою.