Завдання для індивідуальної роботи
(2 год.)
Теми рефератів
1. Історія розвитку облікової політики та її сучасна концепція
2. Суть і значення облікової політики в організації бухгалтерського обліку на підприємстві
3. Проблеми нормативно-правового регулювання облікової політики в Україні
4. Порівняльна характеристика облікової політики та облікової оцінки
Тести
1. Якої процедури бухгалтерського обліку більшою мірою стосується облікова політика?
1) виявлення інформації про діяльність підприємства
2) вимірювання інформації про діяльність підприємства
3) узагальнення інформації про діяльність підприємства
4) передачі інформації про діяльність підприємства
2. Дайте визначення поняття «облікова політика»?
1) це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності
2) це один із методів бухгалтерського обліку
3) це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку
4) це сукупність принципів, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку
3. Яким нормативним документом регламентується необхідність формування облікової політики підприємства?
1) Наказ про облікову політику
2) Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
3) Господарський кодекс
4) Положення (стандарти) бухгалтерського обліку
4. Яка форма організації бухгалтерського обліку на підприємстві не передбачена чинним законодавством?
1) введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером
2) користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи
3) ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою
4) ведення бухгалтерського обліку вищестоячою організацією
5. Скільки існує принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, передбачених чинним законодавством?
1) 10
2) 6
3) 8
4) 12
Література: 2, 3, 6, 8, 9, 10.
Тема 2. Порядок формування облікової політики щодо необоротних активів
Вивчаючи цю тему, студенти повинні:
─ знати елементи облікової політики щодо необоротних активів;
─ знати особливості формування облікової політики щодо нематеріальних активів;
─ знати особливості формування облікової політики щодо основних засобів;
─ уміти застосовувати різні способи нарахування амортизації необоротних активів.
Ключові терміни: довгострокові фінансові інвестиції, необоротні активи, основні засоби, амортизація, переоцінка.
Методичні рекомендації до вивчення теми Перелік питань лекції (2 год.)
1. Порядок визначення вартісної межі між основними засобами та малоцінними необоротними матеріальними активами
2. Порядок визначення порогу суттєвості для проведення переоцінки основних засобів
3. Методи нарахування амортизації необоротних активів
4. Методи оцінки довгострокових фінансових інвестицій
1. Порядок визначення вартісної межі між основними засобами та малоцінними необоротними матеріальними активами
Відповідно до вимог П(С)БО 7 «Основні засоби» основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами:
1. Основні засоби:
1.0. Інвестиційна нерухомість.
1.1. Земельні ділянки.
1.2. Капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом.
1.3. Будівлі, споруди та передавальні пристрої.
1.4. Машини та обладнання.
1.5. Транспортні засоби.
1.6. Інструменти, прилади, інвентар (меблі).
1.7. Тварини.
1.8. Багаторічні насадження.
1.9. Інші основні засоби.
2. Інші необоротні матеріальні активи:
2.1. Бібліотечні фонди.
2.2. Малоцінні необоротні матеріальні активи.
2.3. Тимчасові (нетитульні) споруди.
2.4. Природні ресурси.
2.5. Інвентарна тара.
2.6. Предмети прокату.
2.7. Інші необоротні матеріальні активи.
3. Незавершені капітальні інвестиції.
Для того, щоб розмежувати основні засоби та малоцінні необоротні матеріальні активи, які є часто подібними за призначенням та строком використання, П(С)БО 7 «Основні засоби» передбачено, що підприємства можуть установлювати вартісні ознаки предметів, що входять до їх складу (рис. 1).
Так, згідно з Податковим кодексом України об’єкти необоротних активів вартістю більше 2500 грн. відносяться до складу основних засобів, а вартістю менше 2500 грн. – до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.
У фінансовому обліку вартісна межа може бути й іншою. Вона залежить від обсягів діяльності підприємства і критеріїв суттєвості. Наприклад, якщо вартісна межа встановлена підприємством у розмірі 1000 грн., то об’єкти необоротних активів вартістю більше 1000 грн. відносяться до складу основних засобів, а вартістю менше 1000 грн. – до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.
Рис. 1. Визначення вартісної межі між основними засобами та малоцінними необоротними матеріальними активами