4.5. Кредити мвф, їх види та характеристика.

Із погляду фінансової організації, МВФ працює як кредитна спілка: країни роблять внески, і з цього кооперативного «пулу» надаються кошти тим країнам, які звернулися за ними та забезпечуватимуть такі зміни, що покликані не лише покращити ситуацію з дефіцитом платіжного балансу, але й забезпечити повернення кредитів до Фонду. Внески до Фонду роблять залежно від квоти країни, і доступ до фінансових ресурсів також залежить від квоти. Перш ніж надати кредит, МВФ ретельно вивчає ситуацію у країні, а потім пропонує уряду дотримуватися відповідної монетарної політики. Лише за умов належного виконання висунутих Фондом умов і відповідного досягнення певних стабілізаційних результатів фінансову допомогу може бути надано. Залежно від конкретної ситуації, що склалась у країні, МВФ може використовувати ті чи інші механізми, а саме [Звіт МВФ за 2010 р., ст. 22-23]:

• звичайні механізми (кредитні транші, механізми розширеного кредитування) ;

• спеціальні компенсаційні механізми;

• механізми допомоги країнам з низьким рівнем доходів.

Звичайні механізми фінансування — найпоширеніший вид кредитування членів Фонду, що надає можливість країнам-членам урегулювати фшансові проблеми та створити передумови для реструктуризації економіки та майбутнього економічного зростання шляхом купівлі певної суми валюти із загального рахунку МВФ відповідно до погоджених умов упродовж установленого періоду часу.

Залежно від терміну в рамках звичайних механізмів використовують такі кредити:

1. Кредит «стенд-бай» (упроваджений у 1952 р.), що призначений для врегулювання проблем платіжного балансу, що носять короткостроковий характер; термін становить 12-18 місяців, причому юридично встановлений максимум — три роки. Звичайні ліміти доступу: річний — 200% квоти, кумулятивний — 600% квоти за будь-якого використання ресурсів Фонду на Рахунку спільних ресурсів. Терміни погашення: 3,25-5 років.

Кредити «стенд-бай» передбачають, що країна одержує гарантію того, що вона зможе автоматично отримувати іноземну валюту від МВФ в обмін на національну валюту у межах суми, про яку досягнуто домовленості, у будь-який час, протягом терміну дії угоди, за умови дотримання країною умов, визначених угодою. Наразі головне призначення кредитів «стенд-бай» є кредитування макроекономічних стабілізаційних програм, що здійснюються країнами-членами, а також вирішення проблем платіжного балансу, які мають тимчасовий або циклічний характер. Іноземна валюта видається траншами через встановлені проміжки часу протягом періоду дії угоди. Хід виконання угоди контролюється МВФ за допомогою цільових критеріїв, виконання яких дає змогу країні отримати кожний наступний транш.

2. Механізм розширеного кредитування (упроваджений у 1974 р.), що забезпечує більш тривалу допомогу в підтримці структурних реформ, спрямованих на врегулювання проблем платіжного балансу, які носять більш тривалий характер. Звичайні ліміти доступу: річний — 200% квоти, кумулятивний 600% квоти за будь-якого використання ресурсів Фонду на Рахунку спільних ресурсів. Терміни погашення: 4,5-10 років.

Механізм розширеного фінансування був запроваджений у зв'язку з нафтовою кризою 1973 р., коли чинних на той час механізмів виявилося недостатньо. Для отримання допомоги країна повинна подати Фонду програму з викладенням цілей економічної політики на період дії угоди, а також щороку направляти перелік заходів, які повинні бути реалізовані протягом наступного року для досягнення поставлених цілей. Придбання валюти відбувається траншами. Кредити надаються за рахунок власних ресурсів МВФ. Повернення використаних валютних коштів повинно відбуватися щопівроку.

3. Гнучка кредитна лінія (упроваджений у 2009 р.) Звіт МВФ за 2011р.

4. Превентивна кредитна лінія (упроваджений у 2010 р.) Звіт МВФ за 2011р.

Що стосується спеціальних механізмів фінансування, то вони використовуються Фондом як доповнення до звичайних механізмів для виправлення специфічних платіжних дисбалансів країн-членів МВФ.

У рамках спеціальних механізмів використовують такі кредити:

Екстрена допомога:

• стихійні лиха (упроваджений у 1962 р.) — забезпечує оперативну середньострокову допомогу державам-членам, що мають проблеми платіжного балансу через стихійні лиха;

• постконфліктні ситуації (упроваджений у 1995 р.) — забезпечує оперативну середньострокову допомогу для подолання проблем платіжного балансу через наслідки громадянських війн чи міжнародного озброєного конфлікту.

Звичайні ліміти доступу — 25% квоти, але у виняткових випадках можуть бути додатково надані більші суми (до 50%). Терміни погашення — 3,25-5 років.

Найпривабливішими серед механізмів МВФ і досі залишаються механізми пільгового кредитування, якими можуть скористатися найбідніші країни світу, в яких виникає термінова потреба в заходах щодо врівноваження платіжного балансу в умовах, коли країна не спроможна самостійно розробити і здійснити економічні програми, під які можна було б отримати звичайні кредити МВФ. Позики цього механізму не є обумовленими.

У рамках механізму допомоги країнам із низьким рівнем доходів використовують такі види кредитів: