2 Основні етапи виконання курсової роботи

Виконання курсової роботи охоплює декілька етапів. Перший або підготовчий етап починається з вибору і затвердження теми курсової роботи, її осмислення та обґрунтування. На даному етапі студентом з’ясовується об’єкт і предмет дослідження і визначається мета виконання курсової роботи, яка має бути тісно пов’язана з назвою її теми. На основі сформульованої мети студент має визначити основні завдання, які слід розв’язати в процесі виконання роботи.

Приклад формулювання мети і завдань курсової роботи на тему «Основний капітал та шляхи підвищення ефективності його використання»:

“Основна мета проведеного дослідження полягала у вивченні особливостей формування основного капіталу та розробці пропозицій з підвищення економічної ефективності його використання.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступні завдання:

• визначення сутності поняття “основний капітал”; вивчення методологічних основ розрахунку показників забезпеченості підприємства основним капіталом та ефективності його використання;

• аналіз стану, руху, структури основних засобів підприємства; вивчення особливостей формування основного капіталу підприємства;

• оцінка рівня економічної ефективності використання основного капіталу підприємства;

• виявленя факторів, що визначають ефективність використання основного капіталу та розробка заходів з вирішення проблеми підвищення ефективності та раціонального відтворення основних засобів підприємства.”

Другий етап починається з вивчення та конспектування літератури з теми курсової роботи. На цьому етапі студент підбирає та складає список літературних джерел. Для цього необхідно використати каталог бібліотеки та бібліографічні посібники. Вивчення літератури необхідно починати з праць, де проблема відображається в цілому, а потім перейти до вужчих досліджень.Так, спочатку ґрунтовно опрацьовуються відповідні розділи підручників та навчальних посібників, Законів України, що регламентують діяльність підприємств та визначають стратегію та розвиток аграрного сектору. Потім вивчаються праці економістів-аграрників (монографії, статті) та нормативні довідники. Літературні джерела дають можливість ознайомитись з науковими дослідженнями з даної проблеми й обґрунтувати методику виконання курсової роботи, а також сформулювати пропозиції щодо раціонального та ефективного використання виробничих ресурсів підприємств.

З літературних джерел необхідно виписувати окремі положення або коротко формулювати їх суть і розподіляти ці записи до розділів курсової роботи. Конспектуючи матеріал літературних джерел, слід виписувати цитати на одну сторону аркушів або картки, що допоможе краще орієнтуватися в накопиченому матеріалі, систематитизувати його за розділами і пунктами роботи, кожна цитата при цьому має супроводжуватися точним описом джерела з позначенням сторінок, на яких опубліковано матеріал, що допоможе оформити згідно вимог список використаних джерел. Чим ширшим і різноманітнішим буде коло джерел, що використовував студент, тим вищим буде теоретичний і практичний рівень виконання роботи. Після ознайомлення з літературою та джерелами інформації слід скласти та уточнити план курсової роботи, який має бути узгоджений з науковим керівником. План курсової роботи включає найважливіші питання, що відображають зміст теми: суть даної проблеми і методику її дослідження, природно-економічні умови досліджуваного господарства, динаміку розвитку. Досягнутий рівень та шляхи підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. План роботи будується за логічною послідовністю – кожне наступне положення необхідно органічно повязувати з попереднім, щоб висвітлення всіх питань забезпечило проведення комплексного та завершеного дослідження. при цьому виділяються теоретичні та методичні питання з економіки підприємства. Аналітична частина дослідження, а також обґрунтовуються шляхи підвищення економічної ефективності виробництва.

Далі слід приступити до складання таких підготовчих елементів:

• система показників;

• система методів дослідження;

• схеми аналітичних розрахунків;

• макети таблиць.

Склавши проекти вказаних вище елементів, можна приступити до виписування інформації та її опрацювання. Це дасть змогу заповнити і оформити таблиці, побудувати графіки і приступити до наступного етапу - написання тексту курсової роботи.

На третьому етапі здійснюється викладення тексту курсової роботи. Проаналізований та систематизований матеріал викладається відповідно до змісту у вигляді окремих розділів і підрозділів. Кожний розділ в цілому висвітлює самостійне питання, а підрозділ (параграф) – окрему частину цього питання. Найкращих результатів у викладенні тексту роботи можна досягти при комплексному застосуванні традиційних методів економічного дослідження та їх прийомів.

На заключному етапі передбачається написання тексту вступу, висновків, оформлення списку використаних джерел, додатків, редагування тексту, його доопрацювання з урахуванням зауважень наукового керівника, підготовка до захисту роботи.

3 СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ ТА ВИМОГИ ДО ЇЇ ОФОРМЛЕННЯ

Курсова робота виконується студентами з дотриманням рекомендованої структури та вимог оформлення. Курсова робота повинна мати титульну сторінку, зміст, вступ, основну частину (три розділи, кожний з яких може мати від двох до чотирьох пунктів), висновки та пропозиції, список використаних джерел, додатки.

1. Титульна сторінка формується згідно загальноприйнятих положень

(Додаток Д).

2. У змісті вказуються заголовки розділів та підрозділів і сторінки,

на яких вони починаються.

3. У вступі розкриваються актуальність теми, її практичне значення та

роль проблеми, якій присвячена тема курсової роботи, в стабілізації та у підвищенні економічної ефективності аграрного виробництва. У вступі вказуються мета і завдання дослідження, характеризується структура роботи, вказується суб׳єкт господарюваня (підприємство, на матеріалах якого виконується робота), дається перелік методів дослідження, вказуються період дослідження та джерела інформації. Обсяг вступу –2-3 сторінки.

4.Основна частина складається з трьох основних розділів ( кожний

обсягом до 15 сторінок), які поділяються на підрозділи і за змістом відповідають спрямованості теми, підпорядковуються основній меті та завданням. Підрозділи мають бути органічно та логічно пов’язані. У першому розділі (теоретична частина) на основі вивчення на попередньому етапі дослідженя спеціальної літератури по темі курсової роботи, статистичних збірників, нормативних актів, законодавчої бази, постанов уряду висвітлюються наукові, теоретичні, методологічні основи дослідження. Тут дається визначення сутності основних економічних категорій, характеристика системи показників по темі дослідження та методика їх визначення. При викладі матеріалу першого розділу слід наводити ставлення провідних вчених до досліджуваної проблеми, їх критичні зауваження, пропозиції з удосконалення існуюючих методик, класифікацій, поліпшення існуюючої ситуації з наведенням цитат і посиланням на джерело. Доцільним є виклад студентом своїх міркувань й ставлення до суті дискусійних питань чи проблем. В другому розділі студент наводить природно-економічну характеристику підприємства, висвітлює економічні засади функціонування підприємства відповідно до його органіційно-правововї форми та досліджує сучасний стан проблеми, якій присвячена тема роботи. Тут наводятся інформація, таблиці, графіки, робляться аргументовані висновки, які дають уяву про розміри, економічний стан підприємства, економічний тип його розвитку. Інформація аналізується в середньому або в динаміці за три останніх роки.

В третьому розділі здійснюється розробка основних напрямків та шляхів підвищення ефективності функціонування підприємства або використання його виробничих ресурсів (це проектна, конструктивна частина роботи).

Після оцінки сачасного стану досліджуваної проблеми важливо розглянути і намітити основні шляхи поліпшення виявленої в ході аналізу ситуації в підприємстві, навести конкретні пропозиції, суть яких в залежності від теми може полягати в удосконаленні організаційних форм господарювання та земельних відносин, трансформації форм власності, раціональному формуванні і використанні окремих видів виробничих ресурсів, впровадженні інновацій, інтенсивних, енерго- та ресурсозберігаючих, інноваційних технологій. Особливу увагу слід звернути на подальший розвиток підприємництва, ринкових відносин, формування агропродовольчого ринку, ринку матеріально-технічних ресурсів та ринкової інфраструктури, обгрунтування напрямів інтенсифікації виробництва, підвищення його рентабельності, удосконалення організаційно-економічних відносин в сфері виробництва і переробки продукції, розвиток кооперації та інтеграційних процесів, подальше поглиблення спеціалізації підприємства. При цьому слід звернути увагу при вивченні літературних джерел на зарубіжний досвід, досвід розвинених країн з ринковою економікою. Надані пропозиції мають бути підтверджені розрахунками економічного ефекту на основі застосування нормативів, результатів досліджень науково-дослідних установ, даних економічних експериментів, досягнень високорентабельних та конкурентоспроможних підприємств. Надані пропозиції мають бути конкретними, рекомендованими досліджуваному підприємству, грунтуватися на результатах аналізу, у разі необхідності застосування інвестицій для запровадження цих заходів слід визначити суму необхідних грошових, матеріальних витрат, капітальних вкладень.

5. Висновки представляють собою узагальнення результатів роботи та викладення перспектив діяльності суб’єкта дослідження.

Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних положень,

рекомендацій. Вони мають відповідати поставленим завданням. У висновки включають не лише те позитивне, що вдалося виявити, а й недоліки, проблеми та рекомендації з їх усунення. Тут не приспускається повторення змісту вступу або основної частини роботи. Обсяг висновків до 3 сторінок.

6.Список використаних джерел розміщують після висновків в такій послідовності:

• Закони України, номативні акти та положення державного значення;

• Літературні та наукові джерела в алфавітному порядку за прізвищем автора або назвою джерела (для тих, що видані за редакцією окремих вчених). При цьому спочатку вказуються окремо українські видання та такі, що надруковані кірилицею, а потім та зарубіжні видання латиницею;

• Електронні джерела з мережі Internet.

Кожне джерело у списку повинне мати номер. У літературних і наукових

джерелах вказують прізвище та ініціали автора, повну назву книги, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок або сторінки на яких знаходиться у виданні використаний матеріал .

Наприклад,

1.Закон України “Про господарські товариства” // Закони України .- К., 1996.- Т.2.- с. 189-213.

2.Закон України “Про сільськогосподарську кооперацію”// Відомості Верховної Ради України. - 1997.- №39

3.Закон України”Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року”/ /Орієнтир (Урядовий кур’єр , 16 листопада 2005 року, № 218.

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 1995 р. № 231 “Про методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів” // Урядовий кур’єр. – 4 квітня. - № 50.

5. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навч. посібник.-К.: Каравела, 2004.- 539 с.

6. Економічний довідник аграрника./ За ред. Ю.Я. Лузана, П.Т. Саблука.- К.: “Преса України”, 2003.- 800 с.

Для статей, що опубліковані в періодичній пресі, зазначають прізвище, ініціали автора, назву статті, назву журналу чи газети, рік видання, номер журналу чи дату виходу газети, сторінки, на яких знаходиться стаття.

Наприклад,

1. Андрійчук В.Г. Ціна як інструмент аналізу, оцінки і прогнозу економічних та виробничих параметрів розвитку підприємства // Економіка АПК, 2002, №3.- с. 65-71.

2. Бородкін О. Про формування і облік собівартості продукції за ринкових умов // Бухгалтерський облік і аудит. – 2002.- № 3.- с. 32-41.

Оптимальною є кількість джерел від 40 до 50. Посилання в тексті на джерела даються у дужках і включають номер літературного джерела у списку та сторінку, на якій розташована наведена цитата в даному джерелі. Наприклад, [5, с. 24].

7.Додатки включають допоміжні матеріали: таблиці допоміжних розрахунків, рисунки, звітність підприємства, його установчі документи, договори, на основі яких грунтується виробнича діяльність підприємства тощо. Кожен додаток починають з нової сторінки, в правому верхньому куті пишуть слово “Додаток”. Додаток має тематичну назву. Якщо їх в роботі декілька, то їх нумерують літерами.

(Приклад оформлення назв та нумерація додатків:

	Додаток А Розрахунок показника валової продукції сільського господарства ТОВ “Дружба” за 2007 р.

Додаток Б Установчі документи ТОВ “Дружба”

Додаток В Фінансові звіти та статистична звітність ТОВ “Дружба” (за 2005-2007 рр.).

Додаток В1

Фінансовий звіт за 2005 р.

Нумерація аркушів з додатками продовжує загальну нумерацію сторінок основного тексту роботи. Додатки розташовують в порядку посилання на них у тексті. Посилання на додатки в текстовій частині роботи є обов’язковим.

Літературне оформлення роботи є важливим елементом її виконання і одним із чинників, на які звертає увагу комісія при оцінюванні курсової роботи під час захисту. Курсову роботу рекомендується спочатку виконувати в чорновому варіанті, що дозволяє вносити до тексту необхідні зміни і доповнення як самим студентом, так і згідно зауважень керівника роботи.

Текст роботи виконується чітко, розбірливо з однієї сторони аркуша паперу формату А4 (210х297 мм) відповідно вимог державного стандарту України “Документація, звіти у сфері науки і техніки” ДСТУ 3008-95, який гармонізується з міжнародним стандартом ISO 5966:1982 "Documentation - Presentation of scientific and technical reports". Загальний обсяг роботи має складати 40 - 45 сторінок, рядки тексту розташовуються з полуторним інтервалом (29-30 рядків на сторінці).

Текст роботи слід писати, додержуючись таких розмірів берегів: верхній і нижній - 20 мм, лівий – 25 мм, правий – 10 мм. Під час виконання роботи необхідно дотримуватись рівномірної щільності, контрастності й чіткості зображення впродовж усієї роботи. У роботі мають бути чіткі, не розпливчасті лінії, літери, цифри та інші знаки. Всі лінії, літери, цифри, рисунки і знаки повинні бути однакового кольору в продовж усієї роботи (виконання окремих елементів олівцем не припускається).

Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти (не більше двох виправлень на сторінці) підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою (коректором) і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення. Скорочення слів і словосполучень у роботі допускається тільки відповідно до чинних стандартів або загальноприйнятих скорочень.

Слід звернути увагу на вигляд тексту роботи. Вона повинна подаватись в роз­різі питань з їх обов'язковим виділенням. Кожен розділ слід починати з нової сторінки Порушенням стандартів оформлення є залишення вільних місць після закінчення кожного питання розділу, перед табли­цями, штучне розтягування обсягу роботи. Після викладу одного параг­рафу слід робити відступ 2-3 см і вказувати наступний. В тексті слід уникати загальних фраз, повторень, тез, що не підтверджуються попередніми або наступними розрахунками, дотримуватись логічної послідовності, виділяти поля і абзаци.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Заголовки структурних елементів роботи і заголовки розділів слід розташовувати у центрі рядків без крапки в кінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів роботи слід починати з абзацного відступу, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Абзацний відступ повинен бути однаковим в продовж усього тексту і дорівнювати п’яти знакам.

Сторінки роботи слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації продовж усього тексту роботи. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок роботи. Завдання на курсову роботу не включають до нумерації сторінок роботи.

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти роботи слід нумерувати арабськими цифрами. Структурні елементи "Список використаних джерел", "Зміст", "Вступ", "Висновки" не нумеруються.

Формули і рівняння в роботі (за винятком формул і рівнянь наведених в додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.

Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) - третя формула першого розділу. Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входить до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.

( Наприклад:

“ Характеризуючи динаміку врожайності сільсь­когосподарських культур за допомогою ланцюгових темпів зростання слід застосувати формулу (1.3):

%, (1.3)

де Т_зр- ланцюговий темп зростання, виражений у відсотках;

y_n- рівень урожайності звітного періоду;

y_n-1 - рівень урожайності попереднього періоду” .)

Важливим етапом роботи є складання макетів таблиць. Таблиці повинні відповідати змістові конкретного аналітичного завдання. Необхідно чітко встановити підмет і присудок таблиці, звернути увагу на її завершеність (наявність підсумків, загальної назви, редакції заголов­ків, одиниць виміру та ін.). Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті роботи.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводять у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, 2.1. - перша таблиця другого розділу.

В тексті необхідно вміло, раціонально подати числові дані, таблиці, рисунки. Адже аналіз повинен в достатній мірі спиратись на розрахунки та ілюстрації, проте, з іншого боку, не слід перевантажувати курсову роботу числовими даними.

У зв'язку з цим рекомендується дотримуватись таких правил:

- великі за обсягом розрахункові таблиці допоміжного характеру виносити у додатки;

- таблиці, рисунки, розрахунки за можливістю розміщуються рів­номірно по тексту;

- кожна таблиця, схема розрахунків, рисунок повинні бути проаналізованними.

-таблиці повинні бути скла­дені раціонально, детально.

Вимоги до оформлення аналітичних таблиць курсових робіт:

- наявність порядкового номера (без знаку №), заголовка з посиланням на місце і час, коли відбувається досліджуване явище, загальних (в заголовку) або часткових (в рядках, графах) одиниць виміру;

- показники повинні бути названі правильно згідно прийнятої термінології і повністю з використанням тільки загальноприйнятих скорочень (грн., кг, ц, га, в т.ч. тощо);

- заповнювати потрібно всі графи. При відсутності показника на перетині рядка і графи ставиться знак “...” , якщо показник не може мати значення - знак "х", а коли знач­ення менше прийнятої точності - знак "0,00";

- загальні назви і одиниці виміру однорідних величин доцільно виносити

в окремий рядок чи графу, наприклад:

Одержано на 100 га сільськогосподарських угідь, грн.:

- валової продукції,

- чистого доходу,

- валового прибутку;

- для наочності показники записуються з невеликою кількістю цифр, скорочуються до тисяч з одним десятковим знаком, з однаковою точністю, тобто в одній графі не припускається наведення даних по однорідних показниках з різною кількіс­тю знаків після коми;

- таблиця мусить бути замкненою по графах підсумковими або середніми показниками, а по рядках-відсотками, індексами або відхиленнями.

Перехід від тексту до таблиць може бути такий: спочатку висловлю­ється думка (теза), а потім подається таблиця, тобто таблиця наводить­ся після першого посилання на неї в тексті, наприклад, в тексті вказується: “Охарактернзуємо динаміку врожайності зернових за допомогою показників, наведених в таблиці 2.1”. І далі наводиться таблиця. Після таблиці має бути аналіз її цифрових даних. В ньому вказуються загальні тенденції зміни, рівень виконання плану або загальна оцінка. Не слід перераховувати цифрові дані таблиці, детально характеризувати кожен рік або показник. Якщо таблиця замкнена темпом зростання у відсотках, то при проведенні аналізу її даних краще оперувати абсолютними величинами змін показни­ків і навпаки. Потрібно також обов'язково вказувати використаний прийом аналізу, а самих прийомів доцільно використати якомога більше. Але головна увага має приділятись не констатації фактів змін показників, а причинам, які обумовили ці зміни, та виявленню резервів підвищення ефективності.

Не припускається розривати таблиці. крім випадку, коли їх розмір перевищує розмір сторінки. Але при цьому слід дотримуватись правил переносу: крім назви кожна графа повинна містити номер, а з нової сторінки пишеться: "Продовження таблиці ... " і графи наводяться без назви, але з номерами (див. приклад - табл. 3. І).

Таблиця 3.1 - Ефективність виробництва продукції скотарства

в СВК "Світанок" Комінтернівського району Одеської області

Показники	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2008 р. до 2007 р., %
1	2	3	4	5
Середньорічний надій молока на 1 корову, кг
Середньодобовий приріст живої маси худоби на відгодівлі, г

і з нової сторінки вказується:

Продовження таблиці 3.1

1	2	3	4	5
Затрати праці на 1ц, люд. – год.: - молока
- приросту живої маси
Виробнича собівартість 1 ц, грн.: - молока
-приросту живої маси

В тих випадках, коли на сторінці залишилося мало місця і таблиця не поміститься, слід на цій сторінці продовжити текст, який мав бути після таблиці. З нової сторінки спочатку наводиться таблиця, а потім продовжується перерваний на попередній сторінці текст.

Широкі таблиці лише у виключному порядку розташовуються поперек сторінки, але так, щоб їх можна було читати, повернувши роботу за стрілкою годинника.

Необхідно звернути увагу і на оформлення графіків, які в роботі називаються рисунками і нумеруються. Не слід забувати, що на графіках повинні бути вказані прийнятий масштаб, одиниці виміру показників, умовні позначення. Вимоги до побудови графіків (лінійних, секторних діаграм, картограм тощо) висвітлюються у підручниках з загальної теорії статистики. Слід пам'ятати, що на відміну від таблиць, назва рисунку вказується під графіком.

Середня врожайність зернових з 1 га, ц

Роки

Рис. 3.1 - Динаміка середньої врожайності зернових в ЗАТ “Світанок”

Умовні позначення:

У рожайність зернових з 1 га, ц: фактична ___________

вирівняна _ _ _ _ _ _ _

Масштаб обирається так, щоб графік не був занадто розтягнутим, а оптимальне співвідношення масштабу по вісях абсцис та ординат вважається рівним 1.62 : 1. Позитивним в оформленні роботи є застосування студентом пакетів прикладних програм комп’ютерної графіки.

В кінці роботи після списку використаних джерел зазначається дата закінчення виконання роботи і підпис студента.

Складаючи текст курсової роботи, необхідно звернути увагу також на загальну грамотність, редакцію, зовнішній вигляд роботи тощо. В цілому робота повинна мати охайний вигляд, виконується на стандарт­них аркушах, які підшиваються у папку з твердою палітуркою.

Завершена і оформлена згідно вимог курсова робота подається на кафедру, де реєструється і передається на рецензію викладачу. Рецензія надається протягом тижня після реєстрації роботи на кафедрі. У відзиві вказуються позитивні риси роботи та її недоліки, робиться висновок про допуск до захисту. На зворотній стороні аркушів основного тексту роботи, за необхідності, викладачем робляться зауваження, які необхідно виправити до захисту роботи. Зауваження мають бути конкретними і зрозумілими для студента, не обмежуватись лише підкресленням помилок викладачем.

Після перевірки і допуску до захисту курсова робота має бути захищена перед комісією і в присутності студентів групи, курсу. Для цього студент готує виступ по темі роботи (на 5 - 7 хвилин) і дає відповідь на запитання членів комісії. За резуль­татами захисту виставляються оцінки згідно прийнятої в університеті шкали та критеріїв оцінювання.