О рганізація пізнавальної діяльності учнів:

1. В изначення заходів для забезпечення умов продуктивної роботи, мислення й уяви учнів:

   • Планування шляхів сприйняття учнями досліджуваних об’єктів і явищ, їхнього осмислення;

   • Використання установок у формі переконання;

   • Планування умов стійкої уваги і зосередженості учнів;

   • Вправи.

2. О рганізація діяльності мислення й уваги учнів у процесі формування нових знань і умінь:

• Визначення рівня сформованості знань і умінь в учнів (на рівні конкретно-почуттєвих уявлень, понять, що узагальнюють образи, «відкриття», висновки);

• Опора на психологічні закономірності формування уявлень, понять, рівнів розуміння, створення нових образів під час організації розумової діяльності й уяви учнів;

• Планування прийомів і форм роботи, забезпечують активність і самостійність мислення учнів (система запитань, створення проблемних ситуацій, різні рівні проблемно-евристичного вирішення задач, використання задач з відсутніми і зайвими даними, організація інтелектуальних утруднень в ході самостійних робіт, ускладнення завдань з метою розвитку пізнавальної самостійності учнів);

• Керівництво підвищенням рівня розуміння (від описового, порівняльного, пояснювального до узагальнюючого, оцінного, проблемного) і формуванням умінь міркувати й робити висновки;,

• Використання різних видів творчих робіт учнів (пояснення мети роботи, умов її виконання, навчання добору і систематизації матеріалу, а також обробці результатів і оформлення роботи).

1. З акріплення результатів роботи:

• Ф ормування навичок шляхом вправ;

• Навчання перенесенню раніше засвоєних умінь і навичок на нові умови роботи, попередження механічного перенесення.

2. О рганізованість учнів:

   1. Ставлення учнів до навчання, їхня самоорганізація і рівень розумового розвитку.

   2. Урахування рівня навченості під час визначення сполучення індивідуальних, групових і фронтальних форм роботи учнів на уроці.

3. В рахування вікових особливостей учнів:

   1. Планування уроку відповідно до індивідуальних і вікових особливостей учнів.

   2. Проведення уроку з урахуванням сильних і слабких учнів.

   3. Д

      Ііі. Гігієнічні вимоги до уроку

      иференційований підхід до сильних і слабких учнів.

1. Температурний режим.

2. Фізико-хімічні властивості повітря (необхідність провітрювання і т. п.).

3. Освітлення.

4. Попередження втоми і перевтоми.

5. Чергування видів діяльності (зміна слухання, виконання обчислювальних, графічних і практичних робіт).

6. Своєчасне і якісне проведення фізкульт хвилинок.

7. Дотримання правильної робочої пози учня.

8. Відповідність росту школяра класних меблів.

ІV. Вимоги до техніки проведення уроку

1. У рок повинен бути емоційним, викликати інтерес до навчання і виховувати потребу в знаннях.

2. Т емп і ритм повинні бути оптимальними, дії вчителя й учнів — завершеними.

3. Н еобхідний повний контакт у взаємодії вчителя й учнів на уроці, необхідно дотримуватися педагогічного такту і педагогічного оптимізму.

4. П овинна домінувати атмосфера доброзичливості й активної творчої праці.

5. В арто змінювати види діяльності учнів, оптимально сполучати різні методи й прийоми навчання відповідно до рівня працездатності учнів залежно від дня тижня, порядкового номера уроку, навчальної дисципліни, типу і виду уроку.

6. П отрібно забезпечити дотримання єдиного орфографічного режиму школи.

7. У читель повинний забезпечити активне навчання кожного школяра.

Отже, психолого-педагогічні та техніко-гігієнічні вимоги до сучасного уроку зводяться до дотримання таких узагальнених положень:

1. Точне і творче виконання програмно-методичних вимог до уроку; чітке визначення типів уроку і його місце в темі, бачення особливостей кожного уроку.

2. Врахування реальних навчальних можливостей різних класів або груп, цілеспрямована ліквідація прогалин в знаннях.

3. Обміркування та вирішення в єдності завдань освіти, виховання, психологічного розвитку.

4. Вибір раціональної структури та темпу проведення уроку, які забезпечують вирішення поставлених завдань і продуктивне використання часу уроку: «Цілі визначають тип уроку. Тип уроку визначає його структуру, структура — розподіл часу на різних етапах».

5. Забезпечення практичної і профорієнтаційної спрямованості навчального процесу, створення реальних можливостей щодо використання учнями знань, умінь, навичок, які вони отримали, з метою попередження формального засвоєння теорії.

2. Концентрація уваги учнів на важливих наукових поняттях, висновках, правилах, світоглядних і виховних ідеях: виділення об’єкта міцного засвоєння. Зв’язок змісту уроку з життям, з практикою і особистим життєвим досвідом учня; використання 48іле відповідн зв’язків з метою формування цілісної наукової картини світу в інтересах економії часу.

3. Розширення арсеналу вибору методів переважно за рахунок активних, інтенсивних методів; використання на уроці оптимального поєднання різних методів.

4. Поєднання колективної форми роботи з груповими та індивідуальними.

5. Здійснення на основі діагностики навчальних можливостей диференційованого підходу до учнів з акцентом на надання диференційованої допомоги учням з різним рівнем підготовки з предмета.

6. Формування у всіх учнів активного ставлення до навчальної діяльності, навичок раціональної організації навчальної праці безпосередньо на уроці.

7. Спілкування з учнями на основі поєднання вимогливості з повагою до особистості.

8. Розвиток кабінетної системи навчання відповідно до вимог науково-технічного процесу: ціле відповідність, раціональне і комплексне використання різних засобів навчання (підручників, наочних посібників, ТЗН, засобів інформації, ЕОТ).

9. Удосконалення сприятливих для роботи гігієнічних та естетичних умов.

10. Визначення змісту і обсягу домашніх завдань з урахуванням часу, який необхідний на їх підготовку; якщо необхідно, коментувати методики їх виконання, намагатися, щоб навчання здійснювалося на самому уроці, а обсяг домашнього завдання скорочувався (там, де це можливо).

11. Чітке дослідження задуму і одночасна готовність гнучко перебудувати його хід при зміні навчальної ситуації, вміння переходити до реалізації запасних методичних варіантів.

12. Виявлення в ході самоаналізу результатів навчання, виховання, розвитку, які отримали на уроці; порівняння їх з поставленими учителем завданнями, знаходження важливих причин недоліків і успіхів; урахування результатів самоаналізу при плануванні наступних уроків.

Умови організації уроку

Соціально-педагогічні

1. Наявність кваліфікованого, творчо працюючого вчителя з достатньою науковою і методичною підготовкою.

2. Наявність згуртованого дружнього колективу учнів з правильно сформованою ціннісною орієнтацією.

3. Наявність гарної учбово-матеріальної бази (підручник, учбово-методичні комплекти і наочні приладдя, ТЗН, відповідно обладнане класне приміщення).

4. Наявність сприятливого психологічного мікроклімату, гарних відносин між учнями і вчителем, заснованих на взаємній повазі, на любові педагога до дітей.

Психолого-дедактичні

1. Дотримання психологічних принципів і правил організації навчально-виховного процесу.

2. Високий рівень навченості учнів, що відповідає даному моменту, етапу навчання.

3. Наявність достатнього рівня сформованості мотивів навчання, що забезпечує інтерес учнів до самостійної пізнавальної діяльності.

4. Застосування форм і методів активного навчання.

5. Система роботи з розвитку розумових і пізнавальних здібностей учнів.

6. Цілеспрямована робота з попередження відставання учнів, з профілактики їх неуспішності.

7. Наукова організація педагогічної праці, праці учня.

…Хто не усвідомив принципів в усій

Логічній повноті і послідовності, в того не тільки в голові плутанина, а й у справах нісенітниця.

М. Чернишевський

Врахування вчителем принципів навчання

Підготовка вчителя до проведення різних видів навчання

Організація навчання в школі:

Безпосередня діяльність, взаємодія вчителів та учнів полягають в організації. Щодо навчального процесу термін «організація навчання в школі» визначається як встановлення тих видів і форм, завдяки яким відбувається стабілізація і впорядкування всієї навчально-пізнавальної діяльності суб'єктів та об’єктів навчально-виховного процесу і в якому виявляються закономірності і принципи навчання, застосовуються його методи та прийоми.

Нараховуються три види організації діяльності вчителів та учнів: пояснювально-ілюстративний, проблемний і програмований (поняття «вид» вживається у значенні «різновиду» тому в деяких джерелах вживається поняття «тип» - в даному випадку останнє формулювання є тотожним).

1. Пояснювально-ілюстративний вид навчання.

У загальноосвітній школі пояснювально-ілюстративний вид є найпоширенішим, він здійснюється від першого по одинадцятий класи, охоплюючи діяльність учителів і учнів. Діяльність учителя та учня тут організована в такий спосіб:

2. Проблемний вид навчання

Проблемний вид навчання застосовується не так давно (середини 60-х років) як пояснювально-ілюстративний і має свою специфіку організації. У цілому діяльність учителя і конкретного учня будується в такий спосіб:

Ефективність проблемного навчання

3. Програмований вид навчання.

За програмованого навчання передача матеріалу здійснюється певними, невеликими «порціями» (алгоритмами), які мають характер логічно завершених елементів теми, що вивчають у класі. Відразу за кожною «порцією» здійснюється контроль або самоконтроль, поки не з’ясується, що ця «порція» засвоєна. Тоді вивчається в такий же спосіб наступна «порція». Часто учні дістають інформацію не від учителя, а з програмованого посібника або комп’ютера. Діяльність учителя і учня при програмованому вигляді навчання має такий перебіг:

Позитивним у програмованому навчанні є:

а ) відокремлення головного, істотного в навчальному матеріалі;

б ) забезпечення опрацьованого контролю з процесом засвоєння знань;

в ) логічна послідовність у засвоєнні знань, що дає змогу працювати в оптимальному темпі й здійснювати самоконтроль, індивідуалізувати навчання.

Водночас програмоване навчання може звести роль учителя, викладача до інструктора, збіднює можливості розвитку творчості учнів.

Т Інформаційне викладання Проблемне викладання ипи навчання

Вступний Тематичний Оглядовий

Урок

Діалог

Із застосуванням ТЗН Із застосуванням конспектів-схем

Діапозитиви

І з застосуванням зворотного зв’язку

Колоквіум

Фактори які впливають на результати навчання учнів (студентів):

1. Якість навчальних планів та програм.

2. Якість розкладу занять.

3. Кваліфікація вчителя (викладача), його досвід.

4. Якість підручників.

5. Якість наочних посібників.

6. Стан навчально-матеріальної бази.

7. Рівень методичного впливу на учнів (студентів).

8. Рівень виховного впливу на учнів (студентів).

9. Здібності учнів (студентів).

10. Попередня підготовка учнів (студентів).

11. Умови для диференційованого навчання учнів (студентів).

12. Рівень розвитку самостійності учнів (студентів).

13. Соціально-психологічний клімат у класі, сім'ї.

14. Якість навчальної групи, куди входить учень (студент).

15. Моральна спрямованість неофіційних лідерів групи.

54