- •Isbn ю.В.Борисова, 2003
- •1.1 Методологічні засади соціального пізнання
- •Питання до теми
- •1.2 Методологія, методи, техніка, процедура соціальних досліджень
- •Класифікація методів досліджень у сфері соціальної роботи
- •Питання та завдання до теми
- •Список літератури
- •2.1 Загальна характеристика, види, функції досліджень у сфері соціальної роботи з молоддю
- •2.2 Програма соціального дослідження
- •Проблема
- •Завдання
- •Питання до теми
- •Рівень політичної культури молоді
- •Питання та завдання до теми
- •2.3 Організація та планування соціального дослідження
- •Структура плану соціального дослідження
- •Питання та завдання до теми
- •2.4 Побудова вибірки у соціальному дослідженні з молодіжної проблематики
- •Характеристики випадкової вибірки різного обсягу
- •Формули для розрахунку обсягу простої випадкової вибірки
- •Питання та завдання до теми
- •Список літератури
- •Розділ ііі. Вимірювання соціальних характеристик
- •3.1. Шкала як еталон вимірювання соціальних характеристик
- •Питання та завдання до теми
- •3.2. Надійність вимірювання соціальних характеристик
- •Досліджуваних характеристик
- •Питання та завдання до теми
- •Список літератури
- •Зразок класифікатора контент-аналіза публікацій з молодіжної проблематики
- •Питання та завдання до теми
- •4.2 Метод спостереження та проблеми його застосування в аналізі процесів та явищ у молодіжному середовищі
- •Зразок протоколу спостереження
- •Методом спостереження
- •Питання та завдання до теми
- •4.3 Соціальний експеримент у дослідженнях в сфері практичної соціальної роботи з молоддю
- •Логічна схема реалізації паралельного експерименту з однією контрольною групою
- •Логічна схема реалізації паралельного експерименту з двома контрольними групами
- •Питання та завдання до теми
- •4.4 Опитування як метод отримання первинної соціальної інформації
- •Види опитувань у соціальних дослідженнях в мережі цссм
- •Питання та завдання до теми
- •4.5 Метод фокус–груп у організації діяльності соціальних служб для молоді
- •Питання та завдання до теми
- •4.6 Особливості застосування методу тестів у соціальних дослідженнях
- •Питання та завдання до теми
- •4.7 Роль експертних опитувань у організації діяльності цссм
- •Питання та завдання до теми
- •4.8 Соціометричні методи
- •Зразок соціоматриці
- •Питання та завдання до теми
- •4.9 Методи опрацювання, аналізу та графічного представлення результатів досліджень з молодіжної проблематики
- •Розрахунок коефіцієнту Спірмена
- •Залежність між рівнем задоволеності молодих працівників обраною професією
- •Зв’язок між рівнем задоволеності молодих працівників обраною професією та ефективністю їх праці в залежності від характеру праці
Питання та завдання до теми
Що таке програма соціального дослідження та які функції виконує цей документ?
Чому якість програми впливає на змістовність результатів соціального дослідження?
Розкрийте зміст початкового етапу розробки програми дослідження.
Яким чином здійснюється конкретизація об’єкта та предмета соціального дослідження?
Порівняйте особливості процедури формулювання цілей та завдань у теоретико-прикладному та прикладному дослідженнях. Яким чином завдання дослідження пов’язані із змістом опитувальника?
В чому призначення процедур визначення та операціоналізації основних понять дослідження та попереднього системного аналізу об’єкту дослідження?
Що таке наукова гіпотеза та якими є вимоги щодо формулювання гіпотез?
Припустимо, що Вам доручили розробку програми дослідження, спрямованого на з’ясування рівня задоволеності працею колективу Вашої установи. Визначте об’єкт, предмет дослідження, сформулюйте мету, завдання, робочі гіпотези. Які гіпотетичні чинники впливатимуть на рівень задоволеності працею колективу установи?
Уточніть сутність поняття “девіантна поведінка молоді”? Які субіндикатори (питання анкети) дозволять, на Ваш погляд, виміряти ступінь відхилення від норми поведінки досліджуваних?
2.3 Організація та планування соціального дослідження
Сутність та складові організації соціального дослідження
Організація та планування є невід’ємними складовими підготовки та реалізації будь-якого наукового дослідження. За допомогою елементів організації та планування здійснюється визначення та розподіл ресурсів, необхідних для проведення дослідження, в тому числі людських, інформаційних, технічних, фінансових, часових тощо.
Під організацією соціального дослідження розуміють забезпечення його підготовки та проведення у відповідності до наукових та програмних вимог. Виходячи з того, що соціальне дослідження є складним комплексом взаємопов’язаних процедур, процес його організації вміщує низку складових.
Теоретико-методологічний аспект організації соціального дослідження передбачає визначення концептуальних засад та методичних засобів отримання, опрацювання та аналізу необхідної інформації, розробку плану дослідження.
Фінансово-матеріальна складова організації дослідження пов’язана з вирішенням проблеми джерел та обсягів фінансування дослідницького проекту, термінів його реалізації, форми звітності.
Кадровий аспект полягає у підборі, підготовці виконавців, забезпеченні контролю за їх діяльністю (детальніше це питання буде розглянуте у 4.4). Кількість виконавців визначається з врахуванням обсягу вибірки, застосованого методу та процедур отримання інформації, наявних ресурсів (фінансових, технічних, людських), необхідності додержання певних термінів виконання роботи. На польовому етапі кожний виконавець (анкетер, інтерв’юер, якщо дослідження проводиться у формі опитування) діє у відповідності до вимог, окреслених у інструкції. Вони також одержують завдання на опитування, де позначений принцип відбору респондентів (чи пофамільний список) та їх кількість.
Відповідність всіх складових дослідження нормам діючого законодавства забезпечує нормативно-правовий аспект його підготовки та проведення. Організація дослідження повинна передбачати регламентацію доступу до відомчої документації, необхідної, наприклад, для формування вибірки (як правило, це статистичні відомості, матеріали соціологічних досліджень та ін.), налагодження контактів з представниками організацій та установ, які здатні сприяти отриманню необхідної інформації. Відносини дослідника з замовником (їх взаємні зобов’язання) регламентуються договором, який підписується обома сторонами. Необхідно також враховувати, що отримана за результатами дослідження інформація є інтелектуальною власністю дослідників та замовника: саме вони визначають обмеження, пов’язані з можливостями її застосування третіми особами.
Елементи планування соціального дослідження. Види планів
Значно впливає на рівень організації дослідження та сприяє оптимізації дослідницького процесу наявність обґрунтованого плану дослідження. План дослідження – це науково змістовний документ, який організує дослідницьку діяльність й використання ресурсів відповідно до мети дослідження.
В дослідницькій практиці можуть використовуватися стратегічний план, якій схематично відображає принципові аспекти усього циклу дослідницьких процедур, та робочий план, що є детальнішім за змістом; він допомагає краще організувати найважливіші підсистеми дослідження – від його підготування до представлення одержаних результатів. В робочому плані конкретизуються види діяльності на кожному з етапів дослідження (наприклад, розробка, апробація та тиражування інструментарію дослідження, вибірка одиниць спостереження тощо), часові та фінансові витрати на проведення відповідних видів робіт. У таблиці 2 наводиться орієнтовна структура плану соціального дослідження.
Таблиця 2.
