Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Tema_4.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
400 Кб
Скачать
☆

Грошова маса та її агрегати

Важливим принципом грошового обігу є те, що грошова маса повинна відповідати потребам обігу.

Грошова маса – сукупність залишків грошей в усіх їх формах, що знаходяться у розпорядженні суб’єктів економічної системи на певний період часу.

Підтримання рівноваги в економіці, збалансованості між товарним попитом і пропозицією значною мірою залежать від обсягу і структури грошової маси. Грошова маса має певний кількісний вираз (зокрема, у мільярдах грошових одиниць) і складну структуру та динаміку руху. Якісна характеристика грошової маси пов’язана з її структурним аналізом і, передусім, відповідністю її такому критерію, як ступінь ліквідності грошей1.

Структурна розгалуженість грошової системи – результат безперервного ускладнення ринкових відносин, спосіб надання ринку необхідної еластичності для його дієздатності. За умов ринкової економіки її суб’єкти мають можливість зберігати своє багатство у різних формах. Окрім грошей, це можуть бути цінні папери, капітал у матеріально-речовій формі засобів праці, власність на землю і нерухомість тощо. У залежності від того, у якій формі знаходиться багатство, визначається і величина доходу від нього, а також і ступінь ліквідності конкретної форми активу2.

За цим критерієм виділяють кілька агрегатів3 грошової маси, що відображені на схемі (рис. 4.2).

Рис. 4.2. Грошова маса та її агрегати

Елемент грошової маси С – готівка. Вона включає банкноти, казначейські білети, розмінну монету, що знаходяться поза банками.

Агрегат М1 окрім готівки включає також трансакційні депозити (чекові рахунки, пов’язані із переказом засобів), або чекові безготівкові гроші.

Готівка не приносить власнику ніяких доходів, але вона “готова” у будь-який час вступити в обіг. У такому ж становищі знаходяться і трансакційні депозити: дохід на них мінімальний, у будь-який момент їх можна використати як купівельний чи платіжний засіб, особливо після введення кредитних карток. Втім, їх ліквідність все ж менша, ніж у готівки. З “електронізацією” кредитно-розрахункових операцій банків відмінність між готівкою і банківськими вкладами до запитання (трансакційними депозитами) все більше стирається, при цьому банківські вклади займають дедалі більшу частину в агрегаті М1.

Агрегат М2 поєднує у собі грошові засоби у широкому розумінні цього поняття. До його складу входять грошові форми агрегату М1 та безчекові ощадні рахунки в комерційних банках і ощадних установах; останні одержали назву “квазігрошей”, або “майже грошей”. Вони ще менш ліквідні, не функціонують безпосередньо як засіб обігу, але все ж їх можна досить легко перевести у готівку або чекові рахунки. Це означає, що нові компоненти агрегату М2 є своєрідним резервом для високоліквідних активів агрегату М1.

Агрегат М3 включає елементи, що входять до складу агрегату М2, а також особливо великі строкові банківські рахунки (депозитні сертифікати номіналом 100000 доларів США), гроші з яких достроково повернути, як правило, не можна, строкові угоди про зворотній викуп, позички в ЕКЮ та деякі інші види грошових активів.

В окремих випадках виділяється також агрегат L, який включає усі елементи агрегату М3, а також банківські акцепти (зобов’язання по оплаті перевідних векселів), скарбничі векселі (цінні папери, видані державною скарбницею), окремі види облігацій тa деякі інші форми грошових активів. Вважається, що агрегат L охоплює усю грошову масу в економіці.

Розглянуті агрегати відрізняються не лише кількісно, але й якісно. Зокрема, агрегат М1 відображає масу грошей, яка знаходиться безпосе­редньо в обігу, реально виконуючи функції засобу обігу, платежу і обліко­вої одиниці. Саме цей грошовий агрегат найтісніше пов’язаний із товар­ною масою, забезпечуючи обіг останньої.

У агрегатах М2, М3 і L враховані грошові засоби у різних ліквідних формах, які тимчасово вийшли з обігу і виконують лише функцію збере­ження вартості (нагромадження). Віднесення їх до різних агрегатів зале­жить від строків та форм нагромадження, тобто ступеня ліквідності.

Обсяг грошової маси у кожному із агрегатів залежить від багатьох факторів. Так, маса агрегату М1 визначається обсягом обігу товарів та швидкістю обігу самих грошей. Обсяги агрегатів М2, М3 і L залежать ще й від рівня розвитку кредитних відносин, рівня капіталізації грошових дохо­дів суб’єктів економічної системи тощо1.

Розглянувши поняття грошової маси, можна схематично показати її структуру (рис. 4.3).

Рис. 4.3. Структура грошової маси

Отже, готівка (наявні гроші) складається з паперових грошей (банкнот) і розмінної монети. Остання, як правило, становить невелику частку готівки (від 2 до 5%). Вона дозволяє здійснювати будь-які види дрібних купівель. Розмінна монета, як і паперові гроші, має символічну вартість, адже вартість металу, з якого вона виготовлена, як правило, значно мен­ша від вартості, позначеної на монеті.

Паперові гроші у розвиненій ринковій економіці складають менше чверті усієї пропозиції грошей. Вони, як правило, представлені банкнотами центрального банку, інколи – казначейськими білетами.

Основну частку грошової маси становлять безготівкові грошові засоби, важливою складовою частиною яких є чекові рахунки в банках.

Чек – грошовий документ, який видається власником чекового рахунку в банку в оплату за куплені товари і послуги.

За чеками банк, який надав чековий кредит і відкрив чековий рахунок, розплачується готівкою до того часу, поки не вичерпається сума чекового рахунку.

Чековий рахунок – форма кредиту чи зберігання грошей у банку, яка дозволяє власникові рахунку не користуватись готівкою, а виписувати чеки в оплату за купівлі у банк, тобто даючи останньому доручення виплатити по чеку готівку, знімаючи засоби з чекового рахунку.

Увірвавшись ще у сивій давнині у світ наявних грошей, чеки назавжди закріпились у ньому, ставши невід’ємним елементом грошової маси. Сьогодні грошові угоди у формі чекових розрахунків займають у ринковій економіці найпомітніше місце. Зокрема, лише у США за рік окремими громадянами виписується більше 25 млрд. чеків (понад 100 чеків на одного жителя країни), а ще два десятки мільярдів виписується різноманітними установами і організаціями. У американських банках на чекових рахунках знаходиться утричі більше грошей, ніж готівки, що знаходиться в обігу.

При розповсюдженні системи чекових вкладів значна частина готівки, внесеної у банк на чекові та інші поточні рахунки, не перетворюється знову у готівку, а стає основою для оплати безготівкових чекових рахунків. Так чеки стають різновидом грошей. Грошова маса виходить далеко за межі готівки, сфера застосування якої значно звузилась: тепер, коли банкнота зношується і “вмирає”, покидаючи грошовий обіг, її функції успішно продовжує виконувати “відбиток” давно зниклої банкноти на чиємусь чековому рахунку.

До безготівкових грошових засобів відносять і ту частину грошової маси, що ховається за таємничим терміном “квазігроші”, або “майже гроші”. Це грошові засоби на строкових (термінових) банківських рахунках, а також облігації та інші державні цінні папери, які є ніби “замороженими”, але вони не втрачають жодної із своїх функцій, готові у будь-який момент надійти в обіг, тому й включаються у структуру грошової маси.

Грошова маса в країні може змінюватися під впливом діяльності банківської системи.

Величина грошової маси країни в значній мірі залежить від грошової бази, яку ще визначають як гроші підвищеної ефективності. Показник грошової бази використовується при визначенні потенційних можливостей розвитку емісійного процесу і прогнозуванні динаміки грошової маси.

Грошова база – це об’єднавчий показник резервних грошей банківської системи країни, на основі яких через ефект кредитного (грошового) мультиплікатора формується загальна маса грошей, що перебувають в обігу.

Обсяги грошової бази (В) можна визначити за формулою:

,

де B – грошова база;

Rd – сума обов’язкових резервів по вкладах до вимоги;

Rt – сума обов’язкових резервів по строкових вкладах;

Rc – наднормативні резерви;

CY – готівка, що перебуває в обігу.

Між грошовою масою і грошовою базою існує тісний взаємозв’язок, який можна вирахувати через грошовий мультиплікатор у вигляді рівняння:

,

де М – грошова маса;

В – грошова база;

m – грошовий мультиплікатор.

Грошовий мультиплікатор – це коефіцієнт, що визначається шляхом поділу суми вкладів на депозитних рахунках банку (100%) на норму обов’язкового банківського резерву (MR).

Звідси:

.

Грошовий мультиплікатор показує максимальну кількість нових кредитних (банківських) грошей, яку може утворити кожна грошова одиниця наднормативних резервів за даної величини норми обов’язкового банківського резерву.

Розглянемо механізм мультиплікаційного ефекту на умовному прикладі. У банку А розміщено на депозитний рахунок поточний вклад у сумі 100000 грн. За діючої норми обов’язкового банківського резерву в 20% банк А перераховує на резервний рахунок 20000 грн., а 80000 грн. він розміщає в іншому банку (банку Б) або в небанківській установі, надавши своєму клієнту відповідну позику. За логікою банківської діяльності дії банку Б будуть аналогічними: з 80000грн. у резервний фонд буде перераховано 16000грн., а 64000грн. – розміщено в іншому банку (Банку В). Такі самі дії будуть відбуватися і в інших банківських установах. Системи цих операцій представлено в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1.Ефект грошового мультиплікатора (в гривнях)

Комерційні банки

Нові депозити

Обов’язкові резерви

Позики та інвестиції

Банк А

1000000

20000

80000

Банк Б

80000

16000

64000

Банк В

64000

12800

51200

Банк Г

51200

10240

40960

Банк Д

40960

8192

32768

Банк Е

32768

6554

26214

Банк Є

26214

5242

20972

Банк Ж

20972

4195

16777

Банк З

16777

3355

13422

Банк І

13422

2685

10737

Загальний підсумок операцій банківської системи в цілому

500000

100000

400000

Із наведеної таблиці видно, що наднормативні резерви, що їх втрачає окремий банк, здійснюючи певні інвестиції, не втрачає банківська система в цілому. Навпаки, банківська система багаторазово збільшила (у нашому прикладі – у 5 разів) депозитні ресурси – із 100000 до 500000 гривень.

Ефект грошового мультиплікатора буде подібним і тоді, коли банк А надаватиме кредит своєму клієнту (підприємству чи комерційній організації). При цьому ускладниться лише проходження кредитних ресурсів:

Д

Банк А

Банк Б

епозит

1 00000грн.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]